Ухвала

від 11.11.2024 по справі 916/4697/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4697/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024, прийняту суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст складено 14.10.2024,

у справі №916/4697/23

за заявою: Фізичної особи-підприємця Полянецького Олексія Леонідовича

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 р. Фізична особа-підприємець Полянецький Олексій Леонідович звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 відкрито провадження у справі №916/4697/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд"; визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Полянецького Олексія Леонідовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" в сумі 608129 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну.

Ухвалою попереднього засідання суду від 19.03.2024 у справі №916/4697/23 визначено, що визнаними вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" є вимоги Фізичної особи-підприємця Полянецького Олексія Леонідовича у сумі 608129 грн та 26840 грн судового збору.

Постановою Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/4697/23 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" банкрутом; відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд", передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну.

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 у справі №916/4697/23 визнано вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд" в сумі 36636041,29 грн та 4844,80 грн судового збору.

25.07.2024 до суду першої інстанції від Міністерства оборони України надійшло клопотання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності б/н від 25.07.2024 (вх.№28206/24 від 25.07.2024), в якому заявник просить визнати керівника боржника Брацило Лілію Іванівну солідарним боржником за незадоволеними вимогами кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіл-Трейд".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 (суддя Гут С.Ф.) відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України б/н від 25.07.2024 (вх.№28206/24 від 25.07.2024) про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 скасувати та задовольнити клопотання б/н від 25.07.2024 (вх.№28206/24 від 25.07.2024) про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Враховуючи те, що вищенаведену апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/4697/23 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи в частині, яка стосується розгляду клопотання Міністерства оборони України про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності б/н від 25.07.2024 (вх.№28206/24 від 25.07.2024).

Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 2 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, її постановлено 08.10.2024, а повний текст останньої складено та підписано 14.10.2024.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 є 24.10.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 скаржником подано 28.10.2024, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, при цьому останній безпосередньо в апеляційній скарзі зазначає про те, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали ним було отримано 16.10.2024, проте клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали з цих або будь-яких інших підстав апелянт у мотивувальній частині скарги не заявляє. Не містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і прохальна частина апеляційної скарги.

Таким чином, відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху в силу приписів частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік").

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23, складає 3028 грн.

При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".

За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказана норма була включена до Закону України "Про судовий збір" на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147а-VIII від 26.05.2021.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Міністерства оборони України з вищенаведеною апеляційною скаргою у даній справі (28.10.2024).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8 = 2422,40 грн).

За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд даної апеляційної скарги у справі №916/4697/23.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати останнього, мотивоване тим, що сплата судового збору Міністерством оборони України здійснюється через органи державного казначейства України, обслуговування платежів в якому є значно тривалішим у часі в порівнянні зі звичайним банківським обслуговуванням, у зв`язку з чим апелянту необхідний додатковий час для сплати судового збору.

В силу частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.

З системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених зазначеним пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, необхідність якої передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову апелянту у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів також зауважує на тому, що за умовами пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзац 1 частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

В силу абзацу 22 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не додержано вимог процесуального закону, оскільки останнім не подано доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Полянецькому Олексію Леонідовичу та ОСОБА_1 .

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Міністерства оборони України (звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його поновлення, відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання деяким учасникам процесу копій апеляційної скарги та доданих до неї документів), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати докази надсилання копій апеляційної скарги і доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Полянецькому Олексію Леонідовичу та ОСОБА_1 з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронних кабінетів або у паперовій формі листами з описами вкладень.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 у справі №916/4697/23 залишити без руху.

Встановити Міністерству оборону України строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук