Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/19890/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/19890/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024

у справі № 910/19890/23 (суддя В.В. Сівакова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ»

про стягнення 685 387,90 грн,

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі також - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» (далі також - ОСББ) про стягнення 685 387,90 грн заборгованості за спожитий у січні-лютому 2023 року природний газ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 569 164,09 грн основного боргу, 93 819,83 грн пені, 16 774,79 грн інфляційних втрат, 5 629,19 грн 3% річних, 8 224,66 грн витрат по сплаті судового збору.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції керувався статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (далі також - Кодекс ГТС), пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 і № 1236 від 09.12.2020» (далі також - постанова КМУ № 1102), пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (далі також - Правила постачання), статтями 525, 526, 530, 546, 547, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) та статтями 173, 193, 232, 343 Господарського кодексу України (далі також - ГК України).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, встановивши, що Позивач є постачальником газу «останньої надії», а Відповідача автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, ОСББ посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Так, ОСББ вважає, що судом не було дотримано ст. 230 ГПК України та не постановлено ухвали про поновлення розгляду справи, що призвело до порушення загальних засад судочинства (ст.5 та ст.9 ГПК України), а саме до необізнаності Позивача про продовження розгляду справи та порушення його процесуальних прав на судовий захист та подачу відповідних клопотань, заяв.

Судом не враховано обставини, що має суттєве значення для розгляду спору по суті, а саме, перебування котельні, у якій розташовано точку доступу (вузол обліку) на балансі ТОВ «Ідеал Енерджі Систем». Ця обставина була встановлена під час розгляду справи №910/13253/23.

До апеляційної скарги ОСББ додано нові докази, а саме: лист від 18.11.2022 ТОВ «Ідеал Енерджи Системс», відомості про обладнання (газову котельню), акт прийому-передачі газової котельні ТОВ «Ідеал Енерджи Системс», акт розмежування балансової належності, підписаний ТОВ «Ідеал Енерджи Системс» та АТ «Київгаз», договір користування газовою котельнею №2 від 01.10.2019. ОСББ обґрунтовує неможливість подання суду першої інстанції цих доказів тим, що після завершення апеляційного оскарження Позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 про зупинення провадження у справі, суд не повідомив сторони про поновлення провадження у справі та про розгляд спору по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії оскаржуваного рішення через підсистему «Електронний суд» лише 10.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19890/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.07.2024 матеріали справи №910/19890/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 поновлено ОСББ «Вежа ДВРЗ» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 04.09.2024. ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 29 липня 2024 року. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Товариство зазначає, що ОСББ не заперечувало проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, і оскільки постанову Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 про зупинення провадження, було постановлено 16.04.2024, ОСББ мало достатньо часу для подання необхідних доказів і пояснень до ухвалення судового рішення у справі. Товариство просить залишити подані ОСББ нові докази без розгляду, оскільки відповідачем не обґрунтовано неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.

Також, у відзиві Товариство наголошує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, у справі №910/13253/23 встановлено факт перебування спірної котельні на балансі ОСББ. Підкреслює, що Інститут постачальника «останньої надії» впроваджений з метою підтримки споживачів, які залишились без постачальника. Тож, відповідач, з огляду на відсутність постачальника та необхідність у забезпеченні природним газом для покриття власних потреб, був автоматично включений до Реєстру споживання постачальника «останньої надії» на Інформаційній платформі Оператора ГТС та реалізував право на споживання природного газу. Факт включення споживача у реєстр підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи. Отже, позов Товариства до ОСББ є обґрунтованим, а несплата суми основного боргу зумовила нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що встановлено судом першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у розгляді справи № 910/19890/23 оголошено перерву до 09.10.2024.

19.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшло клопотання щодо приєднання доказів до матеріалів справи, а саме, читабельної копії форми №10. Водночас, Товариство зауважило, що за інформацією, наявною на Інформаційній платформі Оператора ГТС, ОСББ «Вежа ДВРЗ» є виробником теплової енергії. Інформація сформована оператором ГТС та оператором ГРМ (АТ «Київгаз») на підставі документів, наданих самим Споживачем.

25.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» надійшло клопотання про надання додаткових доказів на вимогу суду. Так, відповідачем надано копії Акту приймання-передачі інженерно-технічного блоку - Котельня по вул. Алматинська 109В у Дніпровському районі міста Києва б/н від 01.10.2019, Акту приймання-передачі інженерно-технічного блоку - Котельня по вул. Алматинська 109В у Дніпровському районі міста Києва б/н від 25.10.2021 з додатком №1 Відомість обладнання, договору користування котельнею №2 від 01.10.2019, Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання б/н, б/д, договір №6531-ОСББ/23/-41 від 24.11.2023.

27.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких ОСББ наголошує на тому, що фактично відбулось підключення газової котельні до газорозподільної системи одночасно двох юридичних осіб. Враховуючи, що ТОВ «Ідеал Енерджи Системс» мало в той час декілька точок споживання - його ЕІС код неможливо було видалити з системи, а у ОСББ «ВЕЖА ДВРЗ» був EIC код, але не було точки відбору природно газу. Це є порушенням укладення договору транспортування природного газу АТ «КИЇВГАЗ», яке було виявлено лише після розгляду справи №910/13253/23. Під час зміни користувача точки обліку та укладання договору з новим користувачем, АТ «КИЇВГАЗ» мав отримати від попереднього користувача документи, що засвідчують факт передачі газової котельні новому користувачу.

До пояснень додано нові докази, а саме, лист Управління житлово-комунального господарства №103006-394 від 25.09.2024 з додатком.

07.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких Товариство звертає увагу суду на акт приймання-передачі Інженерно-технічного блоку від 27.11.2022, за яким котельня по вул. Алматинська, 109В була передана від ТОВ «Ідеал Енерджи Систем» до ОСББ. Також Товариство зауважує, що факт взяття на баланс Котельні, подальше обслуговування котельні саме ОСББ, як і виробництво тепла на потреби ОСББ підтверджується обставинами, встановленими під час розгляду справи №910/13253/23, а також копіями повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання від 24.01.2923, 16.03.2023, 02.05.2023. Також, Товариство вважає встановленим факт укладення між сторонами договору ПОН. Додатково, Товариство просить залишити подані ОСББ нові докази без розгляду, оскільки відповідачем не обґрунтовано неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.

08.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких ОСББ наголошує на відсутності у нього статусу непобутового споживача, що вказує на неправильний розрахунок Товариством вартості поставленого газу. Доводи обґрунтовані посиланням на судове рішення у справі №904/2062/23, а також постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23.

09.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких Товариство вважає неприйнятним посилання ОСББ на судове рішення у справі №904/2062/23, а також постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23. Висновки, викладені у рішенні суду першої і інстанції не є обов`язковими для врахування судами під час розгляду спору по суті, а постанова касаційної інстанції від 13.02.2024 у справі №922/1717/23 ухвалена за іншого правового регулювання спору, а також за інших обставин.

Товариство надає посилання на судові справи у позовах про стягнення з ОСББ вартості поставленого газу, а також пені, інфляційних та 3% річних. Позивач переконаний, що ОСББ не може бути побутовим споживачем у розумінні Закону України «Про ринок природного газу».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у розгляді справи № 910/19890/23 оголошено перерву до 06.11.2024.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, судове рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи на необґрунтованість скарги, у зв`язку з чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

06.11.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів враховує, що під час апеляційного провадження як Товариством, так і ОСББ було подано нові докази у справі.

Так, ОСББ було долучено до апеляційної скарги копії листа від 18.11.2022 ТОВ «Ідеал Енерджи Системс», відомості про обладнання (газову котельню), акту прийому-передачі газової котельні ТОВ «Ідеал Енерджи Системс», акту розмежування балансової належності, підписаного ТОВ «Ідеал Енерджи Системс» та АТ «Київгаз», договору користування газовою котельнею №2 від 01.10.2019, а згодом до пояснень додано копію листа Управління житлово-комунального господарства №103006-394 від 25.09.2024 з додатком.

Обґрунтовуючи неможливість подання доказів до суду першої інстанції, ОСББ вказує, що після завершення апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 про зупинення провадження у справі, суд не повідомив сторони про поновлення провадження у справі та про розгляд спору по суті.

Надаючи оцінку причинам неможливості подання доказів до суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно, разом з відзивом на позовну заяву ОСББ мало б подати усі наявні у нього докази до суду першої інстанції на підтвердження власної правової позиції у справі, або ж повідомити суд про неможливість їх подання. ОСББ не повідомляло суд першої інстанції про неможливість подання будь-яких доказів.

Крім цього, як слушно зауважено Товариством, ОСББ не заперечувало проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, і оскільки постанову Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 про зупинення провадження, було постановлено 16.04.2024, а оскаржуване рішення ухвалено 20.05.2024, ОСББ мало достатньо часу для того, щоб подати необхідні докази та пояснення до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, колегія суддів залишає подані ОСББ докази без розгляду.

Колегія суддів враховує, що Товариством також було подано нові докази, а саме, копію акту приймання-передачі Інженерно-технічного блоку від 27.11.2022, за яким котельня по вул. Алматинська, 109В була передана від ТОВ «Ідеал Енерджи Систем» до ОСББ, копії повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання від 24.01.2923, 16.03.2023, 02.05.2023. Оскільки Товариством взагалі не обґрунтовано неможливість подання доказів до суду першої інстанції, колегія суддів ці нові докази також залишає поза увагою.

Водночас, колегія суддів вважає за можливе взяти до розгляду докази, надані ОСББ на вимогу суду, а саме: копії акту приймання-передачі інженерно-технічного блоку- Котельня по вул. Алматинська 109В у Дніпровському районі міста Києва б/н від 01.10.2019, Акту приймання-передачі інженерно-технічного блоку - Котельня по вул. Алматинська 109В у Дніпровському районі міста Києва б/н від 25.10.2021 з додатком №1 Відомість обладнання, договору користування котельнею №2 від 01.10.2019, Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання б/н, б/д, договору №6531-ОСББ/23/-41 від 24.11.2023.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/19890/23, відзиву на неї та додаткових пояснень, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення, надані учасниками справи в судовому засіданні, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» підлягає задоволенню частково.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів керується нормами Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС), постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 і № 1236 від 09.12.2020», постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам», Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ЦК України та ГК України.

Як встановлено судом, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Договір постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Розділом VI Правил постачання природного газу визначено Правила для постачальника «останньої надії».

Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу унормовано, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Як визначено пунктом 2 Розділу VI Правил постачання природного газу, за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

Пунктом 3 Розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником «останньої надії») в таких випадках:

банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;

зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;

відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);

відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Пунктом 5 Розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем.

Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії» (п. 7 Розділу VI Правил постачання природного газу).

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії». Розрахунок за поставлений постачальником «останньої надії» природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (п. 8 Розділу VI Правил постачання природного газу).

Як встановлено під час апеляційного провадження на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом 44222027 у цьому реєстрі зареєстровано Об`єднання співвласників житлового будинку «Вежа ДВРЗ». Засновником є співвласники багатоповерхового будинку, адреса: 02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 109 В. Основним видом діяльності об`єднання за КВЕД є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Матеріалами справи також підтверджується, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ00018660R00T за період з 02.01.2023 по 02.02.2023 включно, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як встановлено судами та не заперечувалось ОСББ, ЕІС-код споживача природного газу 56ХQ00018660R00T належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Форми № 10 (Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»).

Тобто, як мотивовано встановив суд першої інстанції, з 02.01.2023 між Товариством та ОСББ укладено договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі також - Договір ПОН).

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - типовий договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

Згідно з п. 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 3.1 типового договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4.2 типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ПОН від 02.01.2023, Товариство поставило, а ОСББ спожило з 02.01.2023 до 31.01.2023 12 685,58 м.куб природного газу, а з 01.02.2023 до 02.02.2023 - 772,4 м.куб природного газу.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів враховує, що ОСББ не заперечується факт та обсяги споживання природного газу. Ним також не оскаржувався та не визнавався недійсним договір ПОН від 02.01.2023.

Разом з цим, ОСББ не здійснювало оплату спожитого у спірний період газу, оскільки Товариство розрахувало вартість поставленого ОСББ газу за тарифом для комерційного підприємства, а не для населення. Так, відповідно до рахунку на оплату за №5081 від 10.02.2023 вартість спожитого у січні 2023 року природного газу становить 538 533,77 грн, а відповідно до рахунку №8590 від 10.03.2023 вартість спожитого у лютому 2023 року природного газу становить 30 630,32 грн. З актів приймання-передачі природного газу №1796 від 31.01.2023 та № 3531 від 28.02.2023 убачається, що за кожну окрему добу Товариством взято різну вартість 1 м.куб газу. Так, 02.01.2023 вартість становила 37 407,759 грн без ПДВ, 03.01.2023 - 39 286,58 грн без ПДВ, 04.01.2023 - 36 457,324 грн і т.д. Така вартість газу оприлюднена на офіційному сайті Товариства https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price для бізнесу (тобто для непобутових споживачів).

Для населення вартість спожитого газу є нижчою та, як убачається з інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Товариства https://gas.ua/uk/home/slr, за 1 м.куб газу становить 6,50917 грн без ПДВ та без врахування вартості транспортування газу.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне з`ясувати питання правомірності застосування Товариством до ОСББ вартості спожитого у січні-лютому 2023 року газу по тарифу, встановленому для комерційних підприємств, а не для населення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з того, що ОСББ є особливим суб`єктом споживання газу для потреб опалення та підігріву води.

Так, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженим постановою КМ України від 19.07.2022 № 812 (далі також Положення №812), покладено на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - щодо забезпечення постачання природного газу на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення, за договорами з виробниками теплової енергії, а саме з виробниками теплової енергії - об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними (житловими, обслуговуючими) кооперативами, управителями багатоквартирних будинків та суб`єктами господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення багатоквартирних будинків.

Відповідно до п.5 Положення №812 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає з 1 вересня 2022 року до 30 квітня 2025 року (включно) природний газ виробникам теплової енергії на підставі договору за цінами та на умовах згідно з додатком.

У разі коли відповідно до цього пункту договір постачання природного газу не був укладений виробником теплової енергії або ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було припинено постачання природного газу згідно з укладеним відповідно до цього пункту договором, вважається, що в такого споживача відсутній постачальник із спеціальними обов`язками, на якого Кабінетом Міністрів України в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ.

У разі укладення договору постачання природного газу за цінами та на умовах згідно з додатком, зобов`язання за таким договором постачання природного газу виникають з 1 числа місяця, в якому було укладено такий договір, якщо інше не передбачено самим договором між виробником теплової енергії, визначеним у підпункті 1 пункту 4 цього Положення, та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСББ мало намір укласти договір постачання газу з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

У Господарському суді міста Києва перебувала на розгляді справа №910/13253/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Київгаз», про визнання протиправними дій, які полягають у відмові ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в укладанні договору постачання природного газу з ОСББ «Вежа ДВРЗ», зобов`язання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» укласти договір постачання природного газу з ОСББ «Вежа ДВРЗ» з моменту подання документів - 19.11.2022, зобов`язання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснити перерахунок вартості газу спожитого у період з 19.11.2022 по 31.03.2023 за споживчим тарифом 7 грн 96 коп. за 1 м.куб. газу.

За нормою ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки справа №910/13253/23 розглядалась за участю Товариства та ОСББ, і рішення судів у цій справі набрали законної сили, колегія суддів вважає, що певні обставини, що мають значення для розгляду справи, яка переглядається, можуть бути встановлені на підставі п.4 ст. 75 ГПК України.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу сторін, що застосування ч.4 ст. 75 ГПК України обмежується обставинами, встановленими судом на підставі наданих сторонами доказів, однак, ця норма не може бути застосована щодо висновків судів, або ж щодо оцінки досліджених судами доказів.

Так, під час розгляду справи №910/13253/23 судами встановлено, що у листопаді 2022 року ОСББ звернулось до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» із проханням укласти договір постачання природного газу (для побутових споживачів), який є публічним договором приєднання.

02.12.2022 ОСББ направило ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» документи для укладення публічного договору постачання природного газу.

22.12.2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» направило на адресу ОСББ листа про свою відмову в укладенні договору постачання природного газу; підставою для відмови в укладенні договору визначено ненадання належним чином завіреної копії документа, яким визначено прав власності чи користування на об`єкт споживача (котельню).

У подальшому, ОСББ повторно зверталось ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» із заявою про укладення договору, проте листом від 16.02.2023 ОСББ було відмовлено в укладенні договору з аналогічних підстав.

Під час розгляду справи №910/13253/23 судами також встановлено, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як юридична особа приватного права та суб`єкт цивільних правовідносин, могла укласти договір з ОСББ за наявності у останнього документально підтвердженої передачі йому забудовником газових мереж для постачання природного газу на потреби теплопостачання котельні. Однак, котельня із усім обладнанням по вул. Алматинській 109В була передана ОСББ лише 27.11.2022, що підтверджується актом приймання-передачі між ТОВ «Ідеал Енерджі Систем» та ОСББ «Вежа ДВРЗ».

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегією суддів встановлено, що лише 24.11.2023 між ОСББ та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (як суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки) укладено договір №6531-ОСББ/23/-41 постачання природного газу.

Тобто під час споживання газу у січні-лютому 2023 року правовідносини між Товариством та ОСББ щодо постачання газу були врегульовані лише договором ПОН від 02.01.2023. При цьому, укладення договору зумовлене тим, що ОСББ знаходилося у процесі укладення договору постачання газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», і уже мало укладений договір з АТ «Київгаз», у зв`язку з чим склалась ситуація, за якої спрацював встановлений законом механізм укладення договору з постачальником «останньої надії».

Колегія суддів також зауважує, що на офіційному сайті Товариства наявні лише два тарифи для договорів ПОН: 1. для непобутових споживачів; 2. для населення.

Під час розгляду справи №910/13253/23 судами встановлено, що 19.01.2023 ОСББ отримало лист від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у якому останнє зазначило, що починаючи з 02.01.2023 постачальником газу для забезпечення потреб ОСББ є ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальник «останньої надії»; підключення до ПОН здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору у зв`язку із відсутністю точок у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційні платформі Оператора ГТС; постачання природного газу здійснюється за тарифом для комерційного підприємства.

Спростовуючи доводи ОСББ про необхідність розрахунку вартості спожитого газу за тарифом, встановленим для населення, Товариство, у межах розгляду спору у справі №910/13253/23, підкреслювало, що відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС ОСББ віднесено Оператором ГТС до категорії ТКЕ (виробників теплової енергії), а постачальник останньої надії позбавлений можливості самовільно встановлювати та формувати ціни на природній газ; для споживача природного газу діють виключно ціни, які передбачені умовами договору, до якого приєдналося ОСББ.

Водночас, оскільки ОСББ мало намір укласти договір із ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як із суб`єктом ринку природного газу, що має спеціальні обов`язки, то відповідно, укладаючи договір транспортування газу із АТ «Київгаз» ним було визначено статус відповідно до Положення №812 як виробника теплової енергії - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно, зазначення категорії ТКЕ не презюмує непобутовий статус споживача газу. Доводи Товариства у цій частині є безпідставними.

Колегія суддів зауважує, що і під час розгляду спору у справі №910/19890/23, Товариство посилається на аналогічні доводи, зауважуючи, що ОСББ є юридичною особою - виробником теплової енергії, а тому зобов`язано сплачувати за спожитий газ як комерційне підприємство.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів з такими доводами Товариства колегія суддів погодитись не може.

За приписами ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 ГК України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За приписами ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не господарською діяльністю у розумінні норм ГК України.

Подібний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №910/15687/20, від 02.05.2018 у справі №910/11650/17 та у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №916/2197/13.

Надаючи оцінку обставинам справи, встановленим під час апеляційного перегляду спору, зокрема щодо приналежності котельні усім співвласникам будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Алматинська буд.109В, віднесення ОСББ до некомерційних підприємств з метою діяльності - сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, використання природного газу для обігріву житлових приміщень учасників ОСББ та для підігріву води, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність внесення АТ «Київгаз» щодо ОСББ даних в реєстр споживачів «останньої надії» і його фактичне віднесення до категорії споживачів, які не є побутовими, а також про нарахування Товариством ОСББ вартості спожитого газу за тарифом для комерційних підприємств.

Оскільки теплова енергія, яка отримується в результаті перетворення котельнею (яка є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку у якому створено об`єднання) природного газу призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та потреб у гарячій воді, ОСББ фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником «останньої надії») представляє інтереси кожного окремого співвласника (як побутового споживача) в частині використання належної йому частини котельні для обігріву приміщень та підігріву води.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності статус ОСББ є ближчим до побутового споживача, визначення якого наведено у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме, побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Оскільки законодавством про укладення договорів постачання природного газу із застосуванням механізму ПОН не встановлено тарифів для такої категорії споживачів як ОСББ, які із застосуванням належного усім співвласникам обладнання спільно споживають газ з метою обігріву жилих приміщень та підігріву води, натомість визначено лише вартість газу для комерційних підприємств та для населення, колегія суддів приходить до висновку, що у справі, що переглядається, сукупність встановлених обставин переконливо вказує на необхідність здійснення розрахунку за спожитий ОСББ газ із застосуванням тарифу як для населення, а не як для комерційних підприємств.

Здійснення розрахунку відповідачеві із застосуванням тарифу як для комерційних підприємств не відповідає ст.ст. 1, 8, 13, 24 Конституції України.

Так, ст.1 Конституції України встановлює, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

За нормою ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За нормою ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

З урахуванням норм ст.ст. 13, 24 Конституції України і громадяни, які мешкають у багатоквартирних будинках і мають у спільній власності обладнання, яке використовується для обігріву помешкань, розташованих у спільному будинку та підігріву води, і громадяни, які мають індивідуальне обладнання для обігріву помешкання і підігріву води є рівними у праві використовувати природний газ, а отже, мають бути рівними і у визначенні вартості такого газу.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи Товариства про те, що ОСББ є комерційним підприємством та має сплачувати за спожитий газ за тарифом, встановленим для непобутового споживача.

Відповідно до п. 4.2 типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи і надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

До того ж, ч.7 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ПОН від 02.01.2023, Товариство поставило, а ОСББ спожило з 02.01.2023 до 31.01.2023 12685,58 м.куб природного газу, а з 01.02.2023 до 02.02.2023 - 772,4 м.куб природного газу, що разом складає 13457,98 м.куб.

Пунктом 4.1 типового договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Товариство, заявляючи позовні вимоги, відніс відповідача до категорії споживачів, які не є побутовими, і застосував до відповідача ціну на природний газ для споживачів, які не є побутовими.

Колегія суддів, проаналізувавши мету закупівлі природного газу та його подальше перетворення на теплову енергію виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, прийшов до висновку про віднесення його до категорії споживачів, які є побутовими.

Отже, природний газ, поставлений позивачем відповідачу у період з 02.01.2023 до 02.02.2023 загальним обсягом 13457,98 м.куб має бути оплачений ОСББ за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті (як то передбачено п. 4.1 типового договору).

Під час апеляційного перегляду судом встановлено, що на офіційній сторінці позивача в мережі інтернет - https://gas.ua/uk/home/slr розміщено інформацію щодо ціни природного газу у січні та лютому 2023 року за 1 м.куб газу у розмірі 6,50917 грн без ПДВ.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перерахунку вартості спожитого у січні - лютому 2023 року природного газу. При цьому, як підтверджується доданими до позову актами приймання-передачі природного газу №1796 від 31.01.2023, №3531 від 28.02.2023, а також рахунків на оплату за №5081 від 10.02.2023 та №8590 від 10.03.2023 Товариством нараховувалась до оплати виключно вартість газу, без включення послуг з транспортування газу.

Здійснивши власний перерахунок вартості природного газу поставленого Товариством для потреб ОСББ у період з 02.01.2023 до 02.02.2023, колегією суддів встановлено, що вартість поставленого природного газу без врахування ПДВ складає 87 600,28 грн (13 457,98 м.куб х 6,50917 грн). З урахуванням ПДВ вартість спожитого природного газу становить 105 120,34 грн.

Відповідно до п. 4.4 типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Як вбачається з наявних у справі доказів позивач виставив відповідачу рахунок на оплату природного газу 10.02.2023 та 10.03.2023, що свідчить про обов`язок відповідача здійснити оплату природного газу за січень у розмірі - 99 087,12 грн з ПДВ у строк до 28.02.2023 та за лютий у розмірі - 6 033,22 грн з ПДВ - до 31.03.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті спожитого природного газу в повному обсязі не подано.

Оскільки докази здійснення оплати ОСББ природного газу отриманого від Товариства відсутні, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково, у розмірі 105120,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної сплати за спожитий природний газ у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, як встановлено колегією суддів, ОСББ у спірних правовідносинах є побутовим споживачем, а тому підстави для нарахування пені саме на підставі п. 4.5 Типового договору відсутні. У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення пені у розмірі 93 819,83 грн (за розрахунками позивача на суму 538 533,77 грн за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 та на суму боргу 30 630,32 грн за період з 01.04.2023 по 30.06.2023).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Товариство нарахувало ОСББ 16 774,79 грн інфляційних втрат та 5 629,19 грн 3% річних (нараховані на суму 538 533,77 грн за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 та на суму боргу 30 630,32 грн за період з 01.04.2023 по 30.06.2023).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено іншого розміру процентів.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія суддів приходить до висновку, що через неналежне виконання ОСББ перед Товариством умов договору щодо своєчасної оплати вартості поставленого газу, такими, що підлягають стягненню є 3 092,45 грн (3 001,55 грн + 90,90 грн) інфляційних втрат та 1 038,72 грн (993,59 грн + 45,13 грн) 3% річних, нараховані на суму 99 087,12 грн за період з 01.03.2023 по 30.06.2023 та на суму боргу 6 033,22 грн за період з 01.04.2023 по 30.06.2023.

Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є вмотивованими, однак, судом неправильно визначеному суму, що підлягає стягненню з ОСББ на користь Товариства. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/19890/23 підлягає зміні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/19890/23 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення у такій редакції:

« 1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, 109В; код ЄДРПОУ 44222027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 40121452) 105120 (сто п`ять тисяч сто двадцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки основного боргу, 3092 (три тисячі дев`яносто дві) гривні 45 (сорок п`ять) копійок інфляційних втрат, 1038,72 (одна тисяча тридцять вісім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки 3% річних, 1311,01 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 01 (одна) копійка витрат по сплаті судового збору.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 40121452) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вежа ДВРЗ» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, 109В; код ЄДРПОУ 44222027) 1573 (одна тисяча п`ятсот сімдесят три) гривні 22 (двадцять дві) копійки за апеляційний перегляд справи.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

6. Матеріали справи №910/19890/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.11.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир