Постанова

від 05.11.2024 по справі 908/3171/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3171/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (в іншому суді);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Шаповалов А.В. (в іншому суді);

від третьої особи: Булка Л.Л. (в іншому суді);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 (суддя Корсун В.Л., повний текст підписано 04.04.2024) у справі №908/3171/23

за позовною заявою: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний", 69035, АДРЕСА_1

до відповідача-1: виконавчого комітету Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача-2: територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача-3: комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31А

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3: кооператив "Фантазія", 69035, м. Запоріжжя вул. Південноукраїнська 11

про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна та скасування запису

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" з позовом до: виконавчого комітету Запорізької міської ради (надалі ВК ЗМР, відповідач-1), територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (далі ТГ м. Запоріжжя в особі ЗМР, відповідач-2) та комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради (надалі КП "Побутовик" ЗМР, відповідач-3) про:

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 402/7 від 23.09.19 "Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відділення комунальному підприємству "Побутовик" Запорізької міської ради в частині передачі частини приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.;

- витребування у комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради та територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та передати співвласникам багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності частину приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.;

- скасування запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право № 50139016 (спеціальний розділ) від 28.04.23 про реєстрацію іншого речового права: право господарського віддання за правокористувачем: комунальним підприємством "Побутовик" Запорізької міської ради , код ЄДРПОУ 13624954, на частину приміщення № VI підвального поверху - площею 118,82 кв.м. за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, приміщення VI.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі №908/3171/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний", в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

- відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1 «Про прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя об`єктів державного житлово-комунального господарства від відкритого акціонерного товариства «Український графіт» (надалі - Рішення 199/1) , прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя об`єкти житлово-комунального господарства, обігові кошти, обладнання, транспорт від ВАТ «Українській графіт» згідно з додатками 1, 3, 4. 5, 6. Так, відповідно до додатку №1 до вказаного рішення, прийнято до комунальної власності, зокрема, житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 800,1 кв.м.

При цьому, згідно з додатком № 1 до Рішення 199/1 (п. 14 по Орджонікідзевському району) з цих 800,1 кв.м. переданої площі, 482,22 кв.м. є житловою площею. Також з цього рішення не можна встановити, які саме приміщення були передані в комунальну власність, та чи входило до їх складу спірне приміщення, адже загальна площа будинку складає 4963 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №35009602 від 17.03.15, 11.03.15 за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності серії СА №001461, видане 12.12.2002.

Із зазначеного свідоцтва серії СА №001461 від 12.12.2002 про право власності на жилий будинок вбачається, що жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, в цілому належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1.

У п. 14 додатку № 2 (по Орджонікідзевському району) до рішення № 199/1 вказаний перелік приватизованої житлової та нежитлової площі будинку по АДРЕСА_1. Площа цих приміщень складає 2 981,95 кв.м., з яких 1816.26 кв.м. є житловою площею.

Тобто, реєстрація права власності на будинок в цілому, була проведена на підставі передання в комунальну власність лише частини приміщень будинку в розмірі 800,1 м.кв. оскільки інша, більша частина приміщень будинку площею 2 981 м.кв. вже була приватизована і не могла бути передана до комунальної власності, оскільки мала інших власників.

При цьому, суд першої інстанції не надав оцінки доводам Позивача про те, що рішення міської ради та її виконавчого органу, яке посвідчує право власності територіальної громади на спірні приміщення, не змінює їх правового статусу як допоміжних приміщень, так само як і фактичне переобладнання приміщень з метою використання за іншим функціональним призначенням не змінює правового статусу останніх, у зв`язку з чим суперечить законодавству України та зокрема, рішенню Конституційного Суду України від 02.03.2004 у справі №1-2/2004.

- У п. 4 додатку до оскаржуваного рішення №402/7 від 23.09.2019 не зазначено правовий статус приміщення, яке, за оскаржуваним у цій справі рішенням, передається в господарське відання КП «Побутовик» ЗМР.

Але рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, згідно з яким спірне Приміщення було передано в господарське відання Відповідачу-3, не змінює його правового статусу. За наявності у Приміщення статусу допоміжного, воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку, а не у комунальній власності, як це вказано в Рішенні.

Оскільки Відповідач-1 та Відповідач-2 не можуть бути власниками допоміжних приміщень, які відповідно до вимог чинного законодавства відносяться до спільної сумісної власності власників квартир у багатоквартирному будинку, то рішення про передачу Приміщення в господарське відання є незаконним і підлягає скасуванню.

- додані до позову копії технічного паспорту на будівлю житлового будинку літ.А-4, А-5 станом на 02.09.2002 по АДРЕСА_1 м. Запоріжжя; копія технічного паспорту на будівлю житлового будинку літ. А-4, А-5 станом на 24.07.1999 по АДРЕСА_1 м. Запоріжжя; копія технічної інвентаризації станом на 28.01.1965 підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 , надають можливість навіть без призначення експертизи визначити первинне призначення спірних приміщень, як допоміжних.

Відповідачі та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, що не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від

29.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення суду; розгляд апеляційної скарги призначений на 23.07.2024; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

15.07.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої слід доручити Господарському суду Запорізької області.

15.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3171/23 у зв`язку з відпусткою судді Коваль Л.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024, справу №908/3171/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою суду від 16.07.2024 справу прийнято до провадження наведеним складом суду, задоволено клопотання позивача - доручено проведення судового засідання за участю позивача Господарському суду Запорізької області.

18.07.2024 до суду від представника відповідача-3 Шаповалова Артема Віталійовича через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Судове засідання 23.07.2024 в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області не відбулось, у зв`язку з затриманням розгляду попередньої справи та закінченням часу бронювання зала судових засідань в Господарському суді Запорізької області, що підтверджено відповідним актом суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду розгляд апеляційної скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі № 908/3171/23 відкладено на 05.11.2024.

04.11.2024 до суду апеляційної інстанції від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з клопотання представника відповідача-3, він повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

В свою чергу, саме відповідач-3 не забезпечив участі свого представника.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, неявку його та його представника у судове засідання, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-3 про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 05.11.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1 "Про прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя об`єктів державного житлово-комунального господарства від відкритого акціонерного товариства "Український графіт", прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя об`єкти житлово-комунального господарства, обігові кошти, обладнання, транспорт від ВАТ "Українській графіт" згідно з додатками 1, 3, 4, 5, 6. Так, відповідно до додатку №1 до вказаного рішення, прийнято до комунальної власності, зокрема, житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 800,1 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №35009602 від 17.03.15, 11.03.15 за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності серії СА №001461, видане 12.12.2002.

Із зазначеного свідоцтва серії СА №001461 від 12.12.2002 про право власності на жилий будинок вбачається, що жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, в цілому належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 №402/7 вилучено з господарського відання КП "ВРЕЖО №7" та передано в господарське відання КП "Побутовик" Запорізької міської ради об`єкти комунальної власності згідно з додатком до рішення, зокрема, частину нежитлового приміщення №VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.

Відповідні відомості внесені в Державний реєстр речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №3310800297 від 03.05.2023.

При цьому, 26.12.2000 між РВ ФДМУ по Запорізькій області /орендодавець/ та кооперативом "Фантазія" /орендар/ укладено договір №643 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Укрграфіт", за умовами п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: 69035, АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі ВАТ "Укрграфіт" та не ввійшло до його статутного фонду, а саме: нежитлове приміщення вбудоване в підвальний поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 118,82 кв.м. (Літера А-4, приміщення VІ, частини приміщення 2, 3, 4, 6) відповідно до плану поверхів (додаток №3), доданого до експертної оцінки, виконаної Центром оцінки майна, бізнесу та інвестицій.

30.09.2019 внесено зміни до договору оренди №643 в частині зазначення орендодавця, а саме: з моменту укладання цієї додаткової угоди орендодавцем-балансоутримувачем майна за цим договором вважається КП "Побутовик" Запорізької міської ради.

21.12.2020 внесено зміни до договору оренди №643 в п. 1.1. договору в частині площі орендованого приміщення, замість 118,82 кв.м. зазначено 114,89 кв.м.

Листом від 09.01.2020 ОСОБА_1 (який мешкає в б. АДРЕСА_1 ) звернувся до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з листом про надання інформації стосовно права власності на підсобні приміщення багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, Літ. А-4 (підвал).

Листом за вих. №220/01/01-07/К-03 від 14.01.2020 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що інформацією щодо права власності на підсобні приміщення будинку департамент не володіє. Відповідно до інформації, наданої суб`єктами права комунальної власності на підставі матеріалів щорічної інвентаризації, в електронній базі об`єктів нерухомого майна обліковуються відомості про наступні об`єкти комунальної власності, розташовані за адресою: Запорізька обл., АДРЕСА_1:

- нежитлове приміщення №4 першого поверху (літ. А-4) площею 15,8 кв.м., яке на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 №439/9 перебуває в господарському віданні КП "ВРЕЖО №7". Право власності територіальної громади м. Запоріжжя на даний об`єкт оформлено згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.07.2010 №338/27;

- частина нежитлового приміщення №VІ підвального поверху (літ. А-4) площею 118,82 кв.м., яка на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 №402/7 перебуває в господарському віданні КП "Побутовик". Відомості про реєстрацію права власності на даний об`єкт в електронній базі об`єктів нерухомого майна не обліковуються.

Листом за вих. №13670/02-18/03 від 29.12.2020 виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь ОСОБА_1 щодо його звернення з питання передачі у власність ОСББ по АДРЕСА_1, спільного підсобного приміщення, а саме: комори у під`їзді №2 загальною площею 118,0 кв.м., яке наразі передано в оренду кооперативу "Фантазія", а також створення комісії щодо розмежування допоміжних та нежитлових приміщень. Так, в листі зазначено, що за інформацією КП "Побутовик" станом на 23.12.2020 частина нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 114,89 кв.м. наразі перебуває в оренді кооперативу "Фантазія", а частина нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 3,93 кв.м. є вільною. На підставі листа КП "Побутовик" від 21.12.2020 №181 Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міськради організовано та проведено обстеження вільної частини нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 3,93 кв.м. по АДРЕСА_1, на предмет наявності в нього ознак допоміжного приміщення. За результатами обстеження встановлено, що наведене приміщення має ознаки допоміжного, у зв`язку з чим складено відповідний акт, після підписання якого Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради буде підготовлено проєкт рішення про визнання правового статусу приміщення для розгляду на засіданні виконавчого комітету Запорізької міської ради та в подальшому передачі в управління ОСББ "Народний". Також в листі зазначено, що директором кооперативу "Фантазія" надано копію висновку експертизи будівельно-технічного дослідження частини нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 114,89 кв.м. по АДРЕСА_1, від 22.12.2020, відповідно до якого експертом Лещенко К.І. встановлено, що зазначене приміщення не є допоміжним приміщенням житлового будинку, а є нежитловим приміщенням.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.03.21 №86/7 "Про визнання правового статусу приміщення, розташованого в багатоквартирному житловому будинку" вирішено, зокрема, віднести частину нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) у складі туалету №6 площею 3,93 кв.м., розташовану в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , до допоміжних приміщень.

Відповідно до протоколу №1 від 01.02.2020 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальними зборами було прийнято рішення, зокрема, створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з назвою "Народний".

13.02.2020 внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо реєстрації юридичної особи ОСББ "Народний".

ОСББ "Народний" звернулось до господарського суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №402/7 від 23.09.2019 "Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству "Побутовик" Запорізької міської ради" в частині передачі частини приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м.; витребувати у КП "Побутовик" ЗМР та територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та передати співвласникам багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1, на праві спільної сумісної власності частину приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м.; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав про інше речове право №50139016 (спеціальний розділ) від 28.04.23 про реєстрацію іншого речового права: право господарського відання за правокористувачем КП "Побутовик" ЗМР на частину приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №402/7 від 23.09.2019 "Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству "Побутовик" Запорізької міської ради" в частині передачі частини приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м., господарський суд виходив з того, що із свідоцтва серії СА №001461 від 12.12.2002 про право власності на жилий будинок вбачається, що жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, в цілому належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1.

Тобто, приймаючи оскаржуване рішення щодо передачі об`єкту права комунальної власності в господарське відання виконавчий комітет Запорізької міської ради діяв в межах своїх повноважень.

При цьому, позивачем жодним чином не доведено, які саме норми чинного законодавства України порушено оскаржуваним рішенням.

Суд зазначає, що в п. 4 додатку до оскаржуваного рішення №402/7 від 23.09.2019 не зазначено правовий статус приміщення, яке за оскаржуваним у цій справі рішенням передається в господарське відання КП "Побутовик" ЗМР.

При цьому, як вбачається з листа виконавчого комітету Запорізької міської ради за вих. №13670/03-18/03 від 29.12.2020, Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради організовано та в присутності, зокрема, уповноваженої особи ОСББ "Народний" ОСОБА_1 проведено обстеження вільної частини нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 3,93 кв.м. по АДРЕСА_1 на предмет наявності в нього ознак допоміжного приміщення.

29.03.2021 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 86/7 "Про визнання правового статусу приміщення, розташованого в багатоквартирному житловому будинку" … віднесено частину нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) у складі туалету №6 площею 3,93 кв.м., розташовану в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, до допоміжних приміщень. Також, пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано КП "Побутовик" ЗМР здійснити передбачені чинним законодавством заходи щодо списання вказаного приміщення з балансу підприємства.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСББ "Народний" вчинялись будь-які дії щодо визначення правового статусу іншої частини приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1, як то оскарження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання допоміжним лише частини спірного приміщення, або звернення до суду з позовом про визнання такого приміщення допоміжним, тощо.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №402/7 від 23.09.2019, відповідно, господарський суд визнав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право №50139016 (спеціальний розділ) від 28.04.2023 про реєстрацію іншого речового права: право господарського відання за правокористувачем КП "Побутовик" ЗМР на частину приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м.

Щодо відмови в частині позовних вимог про витребування у КП "Побутовик" ЗМР та територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та передачу співвласникам багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності частину приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.

В цій частині рішення мотивоване тим, що звертаючись до суду з даним позовом про витребування у відповідача-3 частини приміщення та передачу його співвласникам багатоквартирного будинку, керівник ОСББ "Народний", як позивач, не зазначає, яка кількість квартир у будинку АДРЕСА_1 є приватизованою, а яка кількість квартир - не приватизована. Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що власники неприватизованих квартир уповноважували його, як голову правління ОСББ "Народний" ОСОБА_1 звертатись до суду з цим позовом (вимогою) від їх імені.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати у КП "Побутовик" ЗМР частину VІ підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м.

В той же час, як вже зазначалося в тексті цього рішення, 29.03.2021 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення про віднесення частини нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) у складі туалету №6 площею 3,93 кв.м., розташовану в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , до допоміжних приміщень. Також пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано КП "Побутовик" ЗМР здійснити передбачені чинним законодавством заходи щодо списання вказаного приміщення з балансу підприємства.

Позивачем не надано доказів того, що допоміжне приміщення - частина нежитлового приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) у складі туалету №6 площею 3,93 кв.м., розташована в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , позивачеві передана не була.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 зазначеного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами, внесеними згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011.

У пункті 1.1 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 роз`яснено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

За змістом частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу УРСР до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Отже, нежилим є приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц та постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/22039/21, від 31.01.2023 у справі № 914/379/21, від 30.06.2022 у справі № 906/1227/19.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина 3 статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц та постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 914/379/21, від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.

Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно належати до допоміжного та бути нежитловим. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 910/16166/19, від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21.

Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 924/195/22, від 27.06.2023 у справі № 910/22039/21, від 31.01.2023 у справі № 914/379/21.

Визначальним для правильного вирішення цього спору є з`ясування та визначення правового режиму спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 17.11.2021 у справі № 904/663/19, від 13.04.2021 у справі № 916/2961/18.

Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи міститься висновок судового експерта Лещенка К.І. №2734 від 22.12.2020, виконаний на замовлення голови кооперативу "Фантазія" Булки Л.Л., відповідно до якого приміщення VІ підвального поверху (літ. А-4) загальною площею 114,89 кв.м. по АДРЕСА_1 є нежитловим приміщенням, а не допоміжним.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений висновок, оскільки:

1. Відповідно до абз. 10 ч. 2 п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу. Якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом. Експерт Лещенко К.І. не був попереджений про кримінальну відповідальність;

2. Експертом Лещенко К.І. не досліджувались первинні технічні документи 1965 року.

Також, з метою з`ясування та визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановити, чи належать усі спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку з урахуванням характеристик таких приміщень, ОСББ «Народний» звернулося до судового експерта Тернових В.А. (свідоцтво № 830 строк дії до 07.12.2024, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України).

У вступній частині висновку експерта №2022-67 зазначено, зокрема, про обізнаність судового експерта про кримінальну відповідальність.

На вирішення експертного будівельно-технічного дослідження поставлене наступне питання:

Чи відноситься частина приміщення №VІ підвального поверху (літ.А-4, А-5) загальною площею-126,77 кв.м у складі приміщень №№2,3,4,5 по АДРЕСА_1 відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва до допоміжних приміщень житлового будинку та яке його функціональне призначення?

Для вирішення зазначеного питання судовому експерту були надані наступні матеріали:

- Копія технічного паспорту на будівлю житлового будинку літ.А-4, А-5 станом на 02.09.2002 по АДРЕСА_1 ;

- Копія технічного паспорту на будівлю житлового будинку літ.А-4, А-5 станом на 24.07.1999 по АДРЕСА_1 ;

- Копія технічної інвентаризації станом на 28.01.1965 підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку експерта № 2022-67 від 21.08.2023:

Дослідженням встановлено що через приміщення №VІ підвального поверху (літ. А-4 .А- 5) загальною площею-126,77 кв.м у складі приміщень №№2,3,4,5 по АДРЕСА_1 прокладені загальнобудинкові мережі водопостачання, водовідведення, тепло, електропостачання з встановленими на них запірною арматурою та розподільними коробками електромереж. Доступ до запірної арматури для огляду, технічного обслуговування та ремонту неможливий без доступу до цих приміщень. Ефективна експлуатація будинку не можлива без доступу до запірної арматури, розташованої у приміщенні №VІ підвального поверху (літ.А-4, А-5) загальною площею - 126,77 кв.м у складі приміщень №№2,3,4,5 по АДРЕСА_1.

А саме згідно даних візуально інструментального огляду було встановлено, що через:

- приміщення №№3,4,5 проходить електромережа, що забезпечує електропостачанням 16 квартир першого під`їзду в якому розташоване приміщення №ІV будівлі літ.А-4, А-5;

- приміщення №2,3,4 проходить стояк каналізації квартир 1,8,12,16,17,20,23,26 першого та другого під`їздів;

- приміщення №2,4 проходить центральна труба холодного водопостачання на весь будинок та з нею з`єднується через запірну арматуру з трубами стояків квартир першого та другого під`їзду №1,8,12,16,17,18,20,21,23,26,27;

- приміщення №2,3,4 проходить центральна труба гарячого водопостачання на під`їзди 1 та 2 та з`єднується через запірну арматуру з трубами стояків квартир першого та другого під`їзду №1,8,12,16,17,18,20,21,23,26,27.

У приміщеннях №2,3,4,5 проходить загальнобудинкова труба опалення (обратка), яка обладнана запірною арматурою та збросними кранами на стояках та забезпечує постачання теплоносію у квартири першого, другого та третього під`їздів і поєднується з суміжним елеваторним вузлом.

Дослідженням технічної документації, а саме технічного паспорту на будівлю житлового будинку станом на 02.09.2002 по АДРЕСА_1 м. Запоріжжя приміщення №VІ підвального поверху (літ.А-4, А-5) загальною площею-126,77 кв.м у складі приміщень №№2,3,4,5, а також технічного паспорту на будівлю житлового будинку станом на 24.07.1999 по АДРЕСА_1 м. Запоріжжя та технічної інвентаризації станом на 28.01.1965 підвального поверху (літ. А-4) по АДРЕСА_1 було встановлено, що вищевказані приміщення мали функціональне призначення - для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, що підтверджується експлікацією і доводить, що первинне призначення цих приміщень - коридор та кладовки, та відносить їх до допоміжних.

Відповідно до експлікації приміщень підвального поверху (літ. А-4, А-5) в технічному паспорті на приміщення № IV будівлі по АДРЕСА_1 , вказане приміщення складається з:

- прим. 2 (29,97 м2) - кімната (утворена шляхом об`єднання частини коридору 23 (84,3 м2) з кладовками 21 (2,04 м2) та 22 (2,06 м2);

- прим. З (6,35 м2) - кладова (утворена шляхом об`єднання кладовок 24 (2.60 м2) та 25 (2,99 м2);

- прим. 4 (78,57 м2) - кімната (утворена шляхом об`єднання частини коридору 23 (84,3 м2) з кладовками 13 (3,1 м2), 14 (2,65 м2), 15 (2,41 м2), 16 (2,85 м2), 17 (2,47 м2), 18 (3,25 м2), 19 (2,29 м2), 20 (2,20 м2), 26 (2,71 м2), 27 (2,65 м2), 28 (5,27 м2), 29 (1,45 м2), 30 (1,36 м2);

- прим. 5 (11,88 м2) - кладова (утворена шляхом об`єднання частини коридору 23 (84,3 м2) з кладовками 11 (3,96 м2) та 12 (3,97 м2).

Загальна площа частини приміщення №ІV у складі приміщень №2,3,4,5 будівлі літ.А-4,А-5 складає- 126,77 м2.

Згідно характеристики будівель та споруд, будівля, в якій розташоване вказане нежитлове приміщення, складається з наступних конструктивних елементів:

- стіни - бутові;

- перегородки - цегляні, дерев`яні;

- покриття - відсутнє;

- перекриття - залізобетонні плити;

- підлоги - бетон;

Відповідно до критеріїв класифікації нежитлових приміщень, частина приміщення №VІ підвального поверху (літ. А-4,А-5) у складі приміщень №№2,3,4,5 загальною площею 126,77 кв.м по АДРЕСА_1 за функціональним призначенням відносяться до допоміжних приміщень.

Дослідженням наданої технічної документації та даних візуального огляду на частину приміщення №VІ підвального поверху (літ. А-4,А-5) у складі приміщень №№2,3,4,5 загальною площею-126,77 кв.м по АДРЕСА_1 встановлене вказані приміщення за технічними характеристиками відносяться до допоміжних приміщень та доступ до запірної арматури для огляду, технічного обслуговування та ремонту неможливий без доступу до вищевказаних приміщень. Ефективна експлуатація будинку не можлива без доступу до запірної арматури розташованої у цих приміщеннях.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 30 червня 2022 року в справі № 922/1406/21 зазначено, що:

« 20. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку; а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволені побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєї презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку правового режиму допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

За приписами ч. 10 ст. 59 Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції та Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 (із змінами та доповненнями) визначає, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 (із змінами та доповненнями) є спеціальними відносно норм Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Оспорюване Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, згідно до якого спірне Приміщення було передано в господарське відання Відповідачу-3, не змінює його правового статусу. За наявності у Приміщення статусу допоміжного, воно перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку, а не у комунальній власності, як це вказано в Рішенні.

Оскільки Відповідач-1 та Відповідач-2 не можуть бути власниками допоміжних приміщень, які відповідно до вимог чинного законодавства відносяться до спільної сумісної власності власників квартир у багатоквартирному будинку, то рішення про передачу Приміщення в господарське відання є незаконним і підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів констатує, що факт використання відповідачами спірних приміщень для власних потреб не впливає на правовий режим цих приміщень, встановлений Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 914/379/21, від 15.06.2022 у справі № 914/379/21.

З огляду на те, що Приміщення належить до спільної сумісної власності спільного майна власників квартир у багатоквартирному будинку, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 402/7 від 23.09.2019 "Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству «Побутовик» Запорізької міської ради в частині передачі частини приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по АДРЕСА_1 площею 118,82 кв.м. підлягає скасуванню внаслідок порушення цим рішенням прав Позивача. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, звертаючись із позовними вимогами, позивач стверджує, що Відповідач-3 незаконно володіє спірним Приміщенням, яке підлягає витребуванню на користь співвласників багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого, незаконного володіння. Тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна із володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо, (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження№61-6415св19)).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

За таких обставин Відповідач-3 незаконно володіє спірним Приміщенням, яке підлягає витребуванню на користь співвласників багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Також, Позивач просить скасувати запис в Державному реєстрі речових прав про інше речове право № 50139016 (спеціальний розділ) від 28.04.2023 про реєстрацію іншого речового права: право господарського віддання за правокористувачем: комунальним підприємством "Побутовик" Запорізької міської ради , код ЄДРПОУ 13624954, на частину приміщення № VI підвального поверху - площею 118,82 кв.м. за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, приміщення VI.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

У статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Із зазначених обставин слідує, що для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої якої відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначених правових норм переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Внаслідок законодавчих змін вимога про скасування запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право виключена із способів захисту, передбачених статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". В цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, через що неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, необхідно прийняти у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги позивача на рішення суду, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову і апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, зокрема на позивача покладаються судові витрати за одну немайнову вимогу - 2684 грн, в задоволенні якої відмовлено, а на відповідачів 1-3 в рівних частках судові витрати за задоволені дві немайнові вимоги, відповідно, в суді першої та апеляційної інстанцій).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі №908/3171/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2024 у справі №908/3171/23 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" до відповідача-1: виконавчого комітету Запорізької міської ради, відповідача-2: територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, відповідача-3: комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3: кооператив "Фантазія", про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна та скасування запису - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 402/7 від 23.09.2019 "Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відділення комунальному підприємству "Побутовик" Запорізької міської ради в частині передачі частини приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.

Витребувати у комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради та територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та передати співвласникам багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності частину приміщення № VI підвального поверху /літ. А-4/ по АДРЕСА_1, площею 118,82 кв.м.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" 1789,34 грн. судового збору за подачу позову та 2684 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" 1789,34 грн. судового збору за подачу позову та 2684 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" 1789,34 грн. судового збору за подачу позову та 2684 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її оголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.11.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд