Рішення

від 04.11.2024 по справі 902/960/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/960/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ", вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код - 39745565

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ", вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034, код - 45039184

про повернення майна та стягнення 202 368,00 грн

за участю представників:

позивача: Тернова Вікторія Олександрівна

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

04.09.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 03.09.2024 року) (вх.канц. № 1000/24 від 04.09.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна.

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" заборгованості з орендної плати в сумі 178 560,00 грн, яка нарахована за договором оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року та неустойки в сумі 23 808,00 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі № 902/960/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2024 року.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ", адвоката Тернової Вікторії Олександрівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

25.09.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 24.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9462/24), якого останній просить суд задовольнити позов частково. Зобов`язати ТОВ "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" заборгованості з орендної плати в сумі 166 220,00 грн. В іншій частині позову - відмовити.

30.09.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 30.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9581/24), в якій останній просить суд прийняти рішення, яким:

- зобов`язати ТОВ "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт.; автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" заборгованості з орендної плати в сумі 192 657,68 грн, яка нарахована за договором оренди № 19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року та неустойку в сумі 23 808,00 грн.

Також, 30.09.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 30.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9587/24).

У судовому засіданні 01.10.2024 року судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заяву про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 30.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9581/24) як таку, що суперечить приписам ст. 46 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

04.11.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 03.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10754/24), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 04.11.2024 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 09.10.2024 року надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку за наступною адресою: відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3, представнику відповідача адвокату Балинському Б.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 09.10.2024 року надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" та доставлено до електронного кабінету.

Отже, відповідача завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача та його представника про дату, час та місце судового слухання, однак останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Вручення ухвал суду відповідачу підтверджується Довідками про доставку електронного листа з системи діловодства суду, які підтверджують доставлення процесуальних документів до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" укладено договір оренди обладнання №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року.

25.04.2023 року між сторонами укладено Додаток №1, відповідно до якого Сторони визначили перелік обладнання, яке передається в оренду, та строк оренди - з 25.04.2023 року по 31.12.2024 року.

25.04.2023 року між сторонами за договором був підписаний Акт приймання- передачі в оренду відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду обладнання, а саме:

- стіл для регулювання автомату перекосу - 1 штука,

- стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 штука,

- стіл-підставка для втулки НГ - 1 штука,

- пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука,

- автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 штука.

За твердженнями позивача в порушення положень п. 2.3, 2.4. Договору, у визначений строк відповідач за весь період оренди з 25.04.2023 року не сплачував орендну плату за користування об`єктом оренди, в зв`язку з чим заборгованість відповідача зі сплати орендної плати складає 178 560,00 грн.

23.08.2024 року позивачем засобами електронного зв`язку на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату заборгованості та відмову від договору оренди з дати отримання вимоги. З урахуванням чого, позивач просив не пізніше 27.08.2024 року повернути орендоване майно.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не погашено заборгованість та не повернуто майно за договором позивач змушений звернутися з позовом до суду.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди обладнання №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" заборгованість з орендної плати в сумі 178 560,00 грн, яка нарахована за договором оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року та неустойки в сумі 23 808,00 грн.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 30.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9581/24), позивач просить суд:

- зобов`язати ТОВ "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт.; автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" заборгованості з орендної плати в сумі 192 657,68 грн, яка нарахована за договором оренди № 19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року та неустойку в сумі 23 808,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, про часткове визнання позовних вимог, а саме в частині повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди обладнання №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000. заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі про повернення майна та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 166 220,00 грн.

В іншій частині Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІ-ФЛАЙ" позов не визнає, оскільки вважає його безпідставним, необґрунтованим та просимо суд відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

25.04.2023 року між сторонами за договором підписано акт приймання-передачі в оренду, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду обладнання, а саме:

- стіл для регулювання автомату перекосу - 1 штука, орендна плата на місяць якого склала 1 500,00 грн, (Б/В неукомплектовано);

- стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 штука, орендна плата на місяць якого склала 1 500,00 грн, (Б/В неукомплектовано);

- стіл-підставка для втулки НГ - 1 штука, орендна платана місяць якого склала 1900 гривень, (Б/В неукомплектовано);

- пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука, орендна плата на місяць якого склала 2 468,00 грн, (стан, наявність недоліків та їх опис не зазначено).

- автомат перекосу 8-1950-000, орендна платана місяць якого склала 2 552,00 грн, (Б/В неукомплектовано).

Пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука, орендна плата на місяць якого склала - 2468,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" повернуло Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ", що підтверджується товарно-транспортною накладною № 29/03 від 29.03.2024 року.

Оскільки, пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука було повернуто відповідачем ще 29.03.2024 року, тому вимоги позивача щодо повернення майна та орендна плата за період з квітня по серпень 2024 року є необґрунтованими та на переконання відповідача задоволенню не підлягають (т.1, а.с. 40-45).

У відповіді на відзив позивач вважає доводи відповідача викладені у відзиві необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо доводів відповідача про повернення 29.03.2024 року одиниці орендованого майна - пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука та зменшення розміру орендної плати позивач зазначає, що на підтвердження повернення вказаного майна з оренди додано до відзиву копію товарно-транспортної накладної №29/03 від 29.03.2024 року, яка не може вважатись належним доказом належним повернення майна з оренди позивачу, оскільки не містить жодної інформації про отримання майна позивачем, зокрема не містить підпису позивача або уповноваженої на це особи.

Відповідно до п. 5.2, 5.3 Договору оренди обладнання №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року сторонами погоджено порядок приймання та повернення об`єкту оренди, що проводиться на підставі акту приймання-передачі.

За твердженнями позивача майно йому не поверталося та будь-яких актів приймання-передачі щодо повернення майна сторонами не підписувалось (т. 1, а.с.58-59).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" (Орендар) укладено договір оренди обладнання №19/05/2023-СОТ (ГФ).

Відповідно п. 1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар прийняти в строкове, тимчасове платне володіння та користування обладнання, перелік, кількість, оціночна вартість та вартість оренди, визначена і погоджена Сторонами, який наведений у Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього Договору, (об`єкт оренди), а також виплачувати Орендодавцю орендну плату.

Термін оренди визначається у переліку до Договору (Додаток №1) (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1. 3 Договору після закінчення терміну оренди Орендар зобов`язується протягом 3 (трьох) днів з останньої дати оренди повернути об`єкт оренди Орендодавцю в стані, не гіршому ніж на дату початку оренди, з урахуванням нормального зносу.

Щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренди становить 11 904,00 грн (п. 2.1 Договору).

Розмір орендної плати може переглядатися з урахуванням індексу інфляції та відповідає сумі зазначеній в акті наданих послуг, що оформлюється щомісячно (п. 2.2 Договору).

Орендна плата сплачується з дати початку оренди. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується протягом 10 (десяти) днів з дати початку строку оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди вноситься в якості передоплати до 10 числа місяця оренди (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 2.5 Договору орендна плата сплачується за весь час фактичного користування Об`єктом оренди з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в оренду та закінчується датою підписання акту приймання-передачі з оренди.

За змістом п. 4.2.2 Договору Орендар зобов`язується своєчасно вносити орендну плату за користування об`єктом оренди.

Об`єкт оренди передається Орендодавцем Орендарю в оренду протягом 2 робочих днів з дати укладання цього Договору на підставі акту приймання-передачі в оренду (Додаток №2), в якому вказується найменування кожного об`єкту оренди, номенклатура, заводські номери та кількість, а також недоліки Об`єкту оренди у разі їх наявності (п. 5.1 Договору).

Об`єкт оренди повертається Орендодавцю протягом 3 (трьох) днів з дати закінчення строку оренди, а у разі дострокового припинення цього Договору або його розірвання - в той же строк з дати припинення чи розірвання цього Договору, на підставі акту приймання-передачі з оренди (Додаток №3), в якому вказується найменування кожного Об`єкту оренди, номенклатура, заводські номери та кількість, а також недоліки Об`єкту оренди у разі їх наявності (п. 5.2 Договору).

Строк оренди починає перебіг з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі в оренду та закінчується датою підписання акту приймання-передачі з оренди (п. 5.3 Договору).

Якщо Орендар не повертає у встановлений Договором строк об`єкт оренди, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати повної вартості неповернутого об`єкту оренди та/або оплати орендної плати за весь час фактичного користування об`єктом оренди та/або оплати штрафу за несвоєчасне повернення об`єкту оренди, передбаченого законодавством України (п. 5.4 Договору).

Договір вважається укладеним та набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2024 року (8.2 Договору).

25.04.2023 року між сторонами до договору підписано Додаток №1, відповідно до якого сторонами погоджено перелік обладнання, яке передається в оренду, та строк оренди - з 25.04.2023 року по 31.12.2024 року.

Також, 25.04.2023 року сім сторонами підписано Акт приймання-передачі в оренду (Додаток №2 до Договору), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду обладнання, а саме:

- стіл для регулювання автомату перекосу - 1 штука, б/в неукомплектований;

- стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 штука, б/в неукомплектований;

- стіл-підставка для втулки НГ - 1 штука, б/в неукомплектований;

- пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 штука;

- автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 штука, б/в.

За твердженнями позивача, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за умовами укладеного договору та станом на 23.08.2024 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за 15 місяців в сумі 178 560,00 грн.

23.08.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. 240823/492) щодо сплати заборгованості та про розірвання договору оренди обладнання № 19/05/2023-СОТ(ГФ) від 25.04.2023 року в односторонньому порядку.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами по справі договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Щодо позовних вимог позивача про повернення орендовано майна відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт. за актом приймання-передачі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Поряд з цим, частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Такими чином істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 р. у справі № 904/6961/17).

Судом встановлено, що у визначений строк, відповідачем не було сплачено орендну плату за користування майном і при цьому зазначений факт є тривалим у часі, перевищує 15 місяців.

Вказані обставини не спростовані відповідачем належними та допустимими засобами доказування.

Отже, позивачем доведено істотне порушення відповідачем умов укладеного договору оренди.

23.08.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. 240823/492) щодо сплати заборгованості та про розірвання договору оренди обладнання № 19/05/2023-СОТ(ГФ) від 25.04.2023 року в односторонньому порядку, яка отримання відповідачем 23.08.2023 року на визначену у договорі оренди електронну адресу:ІНФОРМАЦІЯ_3.

У відзиві відповідачем не заперечено обставин отримання вимоги про розірвання договору оренди та сплату орендної плати.

Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Таким чином, позивачем, з урахуванням положень п. 6.2. договору оренди та реквізитів сторін, доведено належними доказами обставини повідомлення орендаря про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди об`єкт оренди повертається Орендодавцю протягом 3 (трьох) днів з дати закінчення строку оренди, а у разі дострокового припинення цього Договору або його розірвання - в той же строк з дати припинення чи розірвання цього Договору, на підставі Акту приймання-передачі з оренди (Додаток №3), в якому вказується найменування кожного Об`єкту оренди, номенклатура, заводські номери та кількість, а також недоліки Об`єкту оренди у разі їх наявності.

Положення щодо обов`язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендованого майна, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт., згідно акту прийому - передачі, підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, доводи відповідача щодо часткового повернення майна з оренди судом оцінюються критично, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Долучена до матеріалів справи накладна № 29/03 від 29.03.2024 року не містить інформації про передачу товару вантажоодержувачу, його розвантаження або підписів уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ", а отже не є належним доказом часткового повернення орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку повернення орендованого майна, оскільки сторонами з дотриманням вимог п. 5.2. Договору не підписано Акт приймання-передачі майна з оренди або частини орендованого майна.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, підлягають задоволенню.

Розглядаючи майнові вимоги позову, суд виходив з наступного.

Позивачем в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначено, що заборгованість відповідача по орендній платі станом на 29.08.2024 року становить 192 657,68 грн.

В п. 2.1. Договору встановлено, що щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренди становить 11 904,00 грн.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено невірності в обрахунку заявленої до стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, так як позивачем помилково застосовано розмір орендної плати в сумі 11 940,00 грн, який є вищим за узгоджену сторонами вартість щомісячної оренди.

Крім того, з урахуванням змісту п. 5.2. договору оренди, отримавши 23.08.2024 року вимогу про розірвання договору, відповідач зобов`язаний був повернути орендоване майно протягом трьох днів, тобто не пізніше 26.08.2024 року.

Тому, судом самостійно здійснено розрахунок заборгованості по орендній платі по 26.08.2024 року включно з розрахунку орендної плати, визначеної п. 2.1 договору в сумі 11 904,00 грн, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 190 924,80 грн.

При цьому, у стягненні 1 732,88 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди обладнання № 19/05/2023-СОТ(ГФ) від 25.04.2023 року слід відмовити.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору оренди, позивачем також заявлено до стягнення 23 808,00 грн неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору.

Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (б/н від 30.09.2024 року) (вх.канц. 3 01-34/9581/24), суд вважає правомірним нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати у сумі 23 808,00 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача про неможливість одночасного нарахування к орендної плати, так і неустойки.

Однак, згідно викладених вище висновків орендну плату правомірно нараховано по 26.08.2023 року, з огляду на граничний строк повернення майна з оренди; неустойку нараховано з розрахунку подвійної орендної плати за один місяць неповернення майна (з 27.08.2024 по 27.09.2024 рр.), який на момент подачі заяви про збільшення позовних вимог (30.09.2024 року) сплинув.

Санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі.

Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України (Постанова ОП КГС ВС від 16 серпня 2024 року у cправі №910/14706/22).

При цьому, зменшення неустойки є правом, а не обов`язком суду, за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Суд встановив відсутність підстав для зменшення неустойки, оскільки відповідачем не надано доказів навіть часткового виконання основного зобов`язання протягом тривалого проміжку часу, який становить 16 календарних місяців, неустойку нараховано лише за 1 календарний місяць прострочення повернення майна, її розмір не перевищує 15% суми основного зобов`язання, відтак є співмірним, розумним та підлягає задоволенню судом у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034, код - 45039184) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" (вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код - 39745565) орендоване майно відповідно до договору оренди №19/05/2023-СОТ (ГФ) від 25.04.2023 року, а саме: стіл для регулювання автомату перекосу - 1 шт., стіл для встановлення та розбирання втулки НГ - 1 шт., стіл-підставка для втулки НГ - 1 шт., пристосування для балансування ВРГ з ЛРГ - 1 шт., автомат перекосу 8-1950-000, заводський номер Л90308002 - 1 шт., за Актом приймання-передачі про повернення майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034, код - 45039184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" (вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код - 39745565) 190 924,80 грн - заборгованості по орендній платі за Договором оренди № 19/05/2023-СОТ(ГФ) від 25.04.2023 року та 23 808,00 грн - неустойки.

4. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" 1 732,88 грн - заборгованості по орендній платі.

5. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 21.11.2024 року о 09:30 год.

6. Встановити сторонам п`ятиденний строк, з дати отримання повного рішення, подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Судове засідання 21.11.2024 року о 09:30 год. у справі № 902/960/24 провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (зал № 1).

8. Забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

10. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - vkf.soty@gmail.com, відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3, представнику відповідача адвокату Балинському Б.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику позивача Терновій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034)