Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/8918/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/8918/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"до третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»простягнення 705 600,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Радченко О.П.;

від відповідача: Журавель О.В.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8918/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі також - позивач, ТОВ «Теплоенергокомплект») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - відповідач) про стягнення забезпечення виконання договору в сумі 705 600,00 грн.

Відповідно до ухвали від 22.07.2024 суд відкрив провадження у справі № 910/8918/24, вирішив проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.09.2024. Крім того, суд залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (далі також - третя особа, АТ «КБ «Глобус»).

02.08.2024 відповідачем подано відзив на позов та заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

09.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 14.08.2024 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.

Представник відповідача безпосередньо в підготовчому засіданні 19.09.2024 наполягав на закритті провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував.

Третя особа явку уповноваженого представника в підготовче засідання 19.09.2024 не забезпечила, про час та місце розгляду була повідомлена належним чином.

За результатам розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновків про відмову в його задоволенні.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 31.10.2024.

Представники сторін безпосередньо в судовому засіданні 31.10.2024 надали усні пояснення по суті спору.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 31.10.2024 не забезпечила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (як підрядником) укладено договір № 4600005331 (надалі - Договір), за умовами якого, підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Хорол) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 13.6. Договору передбачено, що усі зміни і доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.

01.06.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1 про електронний документообіг до Договору, у відповідності до умов якої, сторони домовились здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи із застосуванням системи, яка забезпечує обмін електронними документами: онлайн-сервіс погодження та підписання електронних документів «Deals» та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктом 11.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Додатковою угодою № 3 від 14.02.2023 до Договору, сторони змінили пункт 11.1. Договору, а саме те, що Договір діє протягом 514 календарних днів.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною становить: 14 112 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 20% 2 352 000, 00 грн.

З пункту 3.2. Договору вбачається, що ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.

Додатковою угодою № 2 від 11.11.2022 до Договору, сторони узгодили викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: «загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною становить: 14 091 404, 19 грн, в тому числі ПДВ 20% 2 348 567, 37 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати підписання Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 3 від 14.02.202 до Договору, сторони змінили пункт 4.1. щодо строку виконання Робіт, а саме він був збільшений на 484 календарних дні.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, датою закінчення виконаних підрядником Робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

В силу пунктів 5.1. та 5.2. Договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних Робіт, їх відповідності показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

Сторони пунктом 6.18 Договору обумовили, що Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим Договором.

Пунктом 3.3. Договором сторони узгодили, що оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття Робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих Робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.

Згідно з підпунктом 10.9.1. пункту 10.9. Договору, відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі про предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Хорол)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2021-11-03-001215-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу « 03» листопада 2021 року, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 705 600, 00 грн, що становить 5% ціни цього Договору.

Відповідно до підпункту 10.9.2. пункту 10.9. Договору, права та обов`язки сторін за цим Договором настають, за умовами настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього Договору гарантії згідно п.п. 10.9.1. цього Договору.

Відповідно до підпункту 10.9.3. пункту 10.9. Договору, термін дії гарантії - до 30 травня 2023 року включно.

Додатковою угодою № 3 від 14.02.2023 до Договору, сторони змінили підпункт 10.9.3. пункту 10.9. Договору, а саме продовжили строк дії гарантії до 30 липня 2023 року.

Відповідно до підпункту 10.9.5. пункту 10.9. Договору, у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

Згідно підпункту 10.9.6. пункту 10.9. Договору, забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин: 1) повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі; 2) повернення забезпечення виконання Договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта; 3) момент належного виконання зобов`язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомлені) замовника.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору встановлено, що у зв`язку із внесенням змін в п. 11.1. Договору, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладання Додаткової угоди № 3 про продовження терміну дії Договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов`язань підрядника за Договором на термін, на який продовжено термін дії цього Договору.

06.02.2023 між Акціонерним товариством "Комерційний Банк "ГЛОБУС" (як банком-гарантом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (як принципалом) укладено договір про надання гарантії № 31102/ЮГ-23, який регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов Договору №4600005331 від 01.02.2022. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за умовами договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 є бенефіціаром.

Відповідно до пункту 1.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання принципалом взятих на себе договірних зобов`язань згідно Договору №4600005331 від 01.02.2022 (зі всіма змінами та доповненнями), що укладений за результатами процедури закупівлі «Послуги з ремонту І технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Хорол). Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015:50410000-2 Послуги з ремонту І технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів», відповідно основного зобов`язання.

Згідно з пунктом 2.1. та 2.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, сума і валюта гарантії: 705 600, 00 грн. Строк дії гарантії - з 06 лютого 2023 року до 30 липня 2023 року.

Відповідно до пункту 2.5. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, гарантія припиняється у разі: 1) закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього Договору; 2) своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов`язань перед бенефіціаром за Договором; 3) Сплати Банком-Гарантом на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми; 4) Відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов`язань за гарантією.

У відповідності до пункту 12.1. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до дня повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно з пунктом 12.2. Договору № 31102/ЮГ-23 від 06.02.2023, вимоги за гарантією можуть бути пред`явлені бенефіціаром банку-гаранту протягом строку дії гарантії.

06.02.2023 принципал (позивач) звернувся до банку-гаранта з заявою про надання гарантії.

На виконання вимог пункту 4 Додаткової угоди № 3 від 14.02.2023 до Договору банк-гарант (АТ "Комерційний Банк "ГЛОБУС") на виконання умов Договору №31102/ЮГ-23 від 06.02.2023 видав банківську гарантію № 31102 від 06.02.2023 за якою позивач є принципалом, а відповідач бенефіціаром.

У позовній заяві ТОВ «Теплоенергокомплект» наголошує, що роботи за Договором № 4600005331 від 01.02.2022 виконані позивачем у повному обсязі, а відповідачем такі роботи прийняті та оплачені повністю. З моменту повного виконання позивачем Договору, у відповідача виникло зобов`язання повернути забезпечення виконання договору, що не було виконано останнім в порушення вимог ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 10.9.6 договору. Не виконання відповідачем зобов`язання з повернення забезпечення виконання договору, та утримання відповідачем забезпечення виконання договору після повного виконання позивачем договору, є підставою для стягнення з останнього суми забезпечення виконання договору.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідачем не виконано обов`язку з повернення гарантійного платежу після повного виконання Договору.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступне:

- останній Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 був підписаний 01.07.2023, що відбулось з порушенням терміну дії Договору, зазначеним в п. 11.1. Договору;

- положеннями Договору не передбачено умов, за яких неналежне виконання зобов`язання не визнається порушенням зобов`язання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовий інститут забезпечення виконання зобов`язання врегульований главою 49 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальні заходи, що стимулюють боржника до належного виконання зобов`язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником. За загальним правилом підставою для встановлення та застосування певного виду забезпечення виконання зобов`язання є домовленість сторін (правочин). Закон встановлює обов`язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання (ст. 547 ЦК України).

Оскільки заходи забезпечення виконання зобов`язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов`язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України, гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За умовами частини 1 та частини 2 статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Згідно з частиною 2 статті 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються "Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пункту 8 частини 2 розділу І якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.

Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України визначено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Відповідно до частин 1-4 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

У зв`язку з викладеним суд, зазначає наступне.

Як вже було вказано вище, ТОВ «Теплоенергокомплект» було надано банківську гарантію №31102 від 06.02.2023.

Даною Гарантією передбачено, що за цією гарантією гарант безумовно зобов`язується протягом п`яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк бенефіціара на наш SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/ неналежним виконанням принципалом зобов`язань за Договором.

Підставою для звернення 24.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Банку-гаранта зі SWIFT з повідомленням про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією № 31102 від 06.02.2023 року, що була надана на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» стало неналежне виконання принципалом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» зобов`язання за договором про закупівлю послуг № 4600005331 від 01.02.2022.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у справі № 910/13666/23, яка набрала законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують. Вказане судове рішення, яке набрало законної сили не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

Як вбачається зі сторінки 13 постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у справі № 910/13666/23:

«Позивач повинен був виконати роботи за договором до 31.05.2023.

В заявах по суті, сторони зазначають, що останній акт виконаних будівельних робіт був підписаний між сторонами 01.07.2023, тобто поза межами встановленого строку виконання робіт.

З наведеного слідує, що позивачем зобов`язання з виконання робіт були виконані неналежним чином, тобто з порушенням строку, встановленого договором.

Відповідно до підпункту 10.9.5. пункту 10.9. Договору підряду, у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

За наведених обставин, враховуючи допущене позивачем порушення строку виконання робіт, відповідач набув право одержати задоволення своїх вимог, на умовах визначених гарантією.

Відповідно підстави для повернення позивачу суми гарантії у розмірі 705 600, 00 грн. відсутні.»

Тож, вказаним рішенням встановлені обставини неналежного виконання ТОВ «Теплоенергокомплект» зобов`язань за Договором, а тому, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за наявності правових підстав та з урахуванням умов Договору (п. 10.9.5.) задовольнив свої вимоги за рахунок гарантії. Позовні вимоги про стягнення забезпечення виконання договору в сумі 705 600,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко