ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11.11.2024Справа № 910/13631/24 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноер-Сістем Груп» (вул. Глибочицька, 17, н.п. 417, м. Київ, 04052)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котеджне містечко «Дубовий Рай» (вул. Михайла Мішина, буд. 3, 03151)
про стягнення 40 334, 01 грн,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноер-Сістем Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котеджне містечко «Дубовий Рай» про стягнення 40 334,01 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Суд зазначає, що позивачем всупереч вказаному вище не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Слід звернути увагу, що 18.10.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» № 3200-IX від 29.06.2023, яким, зокрема внесено зміни до ряду норм Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, учасникам справи слід вчиняти процесуальні дії у справі, зокрема, щодо подання до суду процесуальних документів, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 6, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Гайтан Катериною Олександрівною, а отже, на останню поширюється визначений статтею 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
Однак, матеріали позову не містять відомостей про наявність у представника позивача - адвоката Гайтан Катерини Олександрівни електронного кабінету чи обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За приписами ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачем визначено ціну даного позову в розмірі 40 334,01 грн, яку відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача.
Втім, суд зі змісту позовної заяви та долученого до неї розрахунку встановив, що вказана сума, яка заявлена до стягнення з відповідача, складається із суми основного боргу в розмірі 36 000,00 грн, 3% річних в розмірі 447,00 грн, інфляційного збільшення боргу в розмірі 1012, 75 грн та пені в розмірі 3887, 01 грн. За перерахунком суду сума зазначена в ціні позову на першій сторінці позовної заяви становить 41 346, 76 грн, а відтак не співпадає із зазначеною позивачем ціною позову на першій сторінці позовної заяви.
Також, при перерахунку суми заборгованості, зазначеної в прохальній частині позовної заяви, судом встановлено, що позивач просить стягнути основний борг в розмірі 36 000,00 грн, 3% річних в розмірі 447,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 1012, 75 грн, не враховуючи пеню в розмірі 3887, 01 грн, яка зазначається в ціні позову та в доданих розрахунках заборгованості. Таким чином загальна сума заборгованості,згідно з прохальною частиною позову, становить 38 874,26 грн, що в свою чергу не співпадає із ціною позову, зазначеною на першій сторінці позовної заяви.
Відтак, слід звернути увагу позивача, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
Отже, суд звертає увагу позивача на необхідності уточнення ціни позову та змісту позовних вимог та зазначення у прохальній частині позову відповідних сум основного боргу, 3% річних, інфляційного збільшення боргу та пені, які підлягають стягненню з відповідача.
Також, судом, при опрацюванні позовної заяви № 31-01 від 31.10.2024, встановлено, що в додатках до позовної заяви відсутній додаток № 15 Копія договору №13 від 07 лютого 2024 року 1х8 арк.; (по одному примірнику договір перебуває у позивача та представника позивача по справі) про, що Господарським судом міста Києва складено відповідний акт № 422/24 від 05.11.2024.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноер-Сістем Груп» залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- правильне зазначення ціни позову та коректний зміст позовних вимог із точним зазначенням сум основного боргу, 3% річних, інфляційного збільшення боргу та пені, які підлягають стягненню з відповідача;
- докази реєстрації представника позивача - адвоката Гайтан Катерини Олександрівни (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
3. Звернути увагу позивача на відсутність в матеріалах позовної заяви додатку № 15 «Копія договору №13 від 07 лютого 2024 року 1х8 арк.; (по одному примірнику договір перебуває у позивача та представника позивача по справі)».
4. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.
5. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122921742 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні