Ухвала

від 03.02.2025 по справі 910/13631/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення без розгляду первісного позову

03.02.2025Справа № 910/13631/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай"

про стягнення 41 346,76 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп"

про стягнення 101 704,78 грн,

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явились,

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Нікітін А.С.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай" про стягнення 41 346,76 грн, з яких: 36 000,00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 447,00 грн, пені у розмірі 3887,01 грн та інфляційного збільшення боргу у розмірі 1012,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору № 001-D07-003-Д від 12.04.2024 в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла позовна заява в порядку усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13631/24, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

05.12.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" про стягнення заборгованості за договором № 001-D07-003-Д від 12.04.2024 у загальному розмірі 101 704,78 грн, з яких: 84 000,00 грн неповернутої попередньої оплати, 15 793,44 грн пені, 1512,00 грн інфляційних нарахувань та 399,34 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай" залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків.

12.12.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай" до спільного розгляду із первісним позовом, об`єднано в одне провадження у справі № 910/13631/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено 15.01.2025. Встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву. Позивачу за зустрічним позовом встановлено строк для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

В підготовче засідання 15.01.2025 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай", представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" не з`явився, заяв/клопотань не подавав. Про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 16.12.2024) в електронний кабінет позивача в підсистемі "Електронний суд".

В підготовчому засіданні 15.01.2025 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.02.2025.

Ухвалою від 15.01.2025 повідомлено представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про дату наступного підготовчого засідання, роз`яснено про наслідки неявки представника в судове засідання, що передбачені у статтях 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовче засідання 03.02.2025 з`явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, жодних заяв/клопотань до суду не подавав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп") зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" та має свій електронний кабінет.

За приписами ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, суд повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" про дату, час та місце підготовчих засідань у даній справі шляхом надсилання ухвал суду від 16.12.2024 та від 15.01.2025 до електронного кабінету позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом). Відповідні повідомлення про доставлення вказаних процесуальних документів суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" в його електронний кабінет наявні в матеріалах справи.

Зазначене вказує на можливість позивача за первісним позовом повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні або неможливості забезпечення явки представника у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач за первісним позовом не вчинив.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов`язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Водночас п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у підготовче судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Отже, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" (позивач за первісним позовом) двічі не з`явився в підготовчі засідання 15.01.2025 та 03.02.2025, при цьому, належним чином був повідомлений про дати, час та місце підготовчих засідань, будь-яких заяв/клопотань щодо відкладення підготовчих засідань або проведення їх за відсутності представника позивача за первісним позовом до суду не надходило, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення первісного позову без розгляду.

Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).

При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Також, враховуючи, що первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" залишено без розгляду, у зв`язку неприбуттям представника позивача в судове засідання (повторно), згідно з приписами п. 4 ч. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Залишити первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноер-Сістем Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котеджне містечко "Дубовий Рай" про стягнення 41 346,76 грн без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.02.2025.

Суддя Т.Ю. Трофименко