Рішення

від 09.10.2024 по справі 911/3485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. м. Київ Справа №911/3485/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Корж О.І.

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву автогаражного кооперативу «Олімпієць» про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом ОСОБА_1

до автогаражного кооперативу «Олімпієць»

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Київської області від 07.08.2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу «Олімпієць» про визнання недійсними рішень загальних зборів відмовлено.

У судовому засіданні 07 серпня 2024 року, до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявив клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

30 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року розгляд заяви призначений на 09 жовтня 2024 року.

Представники сторін у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Явка в судове засідання сторін - це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів на підтвердження понесених судових витрат у цій справі.

В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача послався на перебування у відпустці керівника відповідача, на підтвердження чого подав копію наказу №3-В від 02.08.2024 року про надання відпустки, відповідно до якого, Голові Правління відповідача, - ОСОБА_2 , надана щорічна відпустка в кількості 24 календарних дні з 05 серпня 2024 року до 28 серпня 2024 року включно, у зв`язку з чим, акт здачі-приймання наданих послуг №1 був підписаний керівником відповідача та адвокатом 29 серпня 2024 року.

Крім цього, представник відповідача послався на те, що повний текст судового рішення представник відповідача отримав 15 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету, копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу підлягало задоволенню судом.

Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цій справі представник відповідача подав копії договору про надання правничої допомоги від 27.12.2023 року та акту здачі-приймання послуг №1 від 29.08.2023 року.

Судом встановлено, що 27 грудня 2023 року між відповідачем та адвокатським бюро «Станіслава Мельника» (далі - юридична фірма) був укладений договір про надання правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах цього договору відповідач дає завдання юридичній фірмі та зобов`язується оплатити її послуги, а юридична фірма зобов`язується відповідно до завдання відповідача надавати йому послуги з надання правничої допомоги (надалі - юридичні послуги та/або правові послуги) щодо представництва інтересів відповідача у судовій справі № 911/3485/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача про визнання недійсним рішень загальних зборів.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що юридична фірма зобов`язується надати відповідачу наступні юридичні послуги протягом строку дії цього договору: надання усних консультацій та роз`яснень з питання щодо розгляду вищевказаної судової справи; написання необхідних адвокатських запитів; складання у судовій справі заяв по суті справи (позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заперечення, додаткові пояснення), передбачених ст. 161 ГПК України; складання у судовій справі заяв з процесуальних питань (заяви, клопотання, і заперечення), передбачених ст. 169 ГПК України (у разі необхідності); складання у судовій справі апеляційних та касаційних скарг та відзивів на них; представництво інтересів відповідача у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях у вищевказаній судовій справі (безпосередня участь адвоката у судовому засіданні).

Згідно з п. 2.2. договору, перелік послуг, визначених п. 2.1 цього договору, не є вичерпним.

За послуги, передбачені п.п. 1.1, 2.1, 2.2 цього договору, відповідач сплачує кошти (гонорар) у розмірах та в строки, встановлені умовами цього договору (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, за представництво інтересів відповідача в судовій справі в суді першої інстанції відповідач сплачує юридичній фірмі гонорар у розмірі 30 000 гривень; в апеляційній інстанції - 30 000 гривень; касаційній інстанції - 30 000 гривень;

Пунктом 4.3. договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються відповідачем протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання послуг. Відповідач може провести остаточні розрахунки до підписання між сторонами акту здачі-приймання послуг. Сторони зобов`язані підписати акт здачі-приймання послуг протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня прийняття судом першої інстанції (апеляційної та/або касаційної інстанції) рішення за результатом розгляду справи № 911/3485/23.

Договір укладено терміном до 31.12.2025 (п. 5.1. договору).

Як вбачається з акту здачі-приймання наданих послуг №1 від 29.08.2023 року (далі - акт), копія якого долучена до матеріалів справи, юридична фірма здала, а відповідач прийняв послуги, надані згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 27.12.2023 (п. 1.1. акту).

Відповідно до п. 1.2. акту, юридична фірма надала, а відповідач прийняв послуги щодо представництва інтересів відповідача в суді першої інстанції (у Господарському суді Київської області) у судовій справі № 911/3485/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача та про визнання недійсним рішень загальних зборів кооперативу.

Під час розгляду вищевказаної судової справи адвокатами юридичної фірми, як представниками відповідача, було складено та подано до суду заяву по суті справи (відзив на позовну заяву) та прийнято участь у судових засіданнях (п. 1.3. акту).

Згідно з п. 1.4. акту, за домовленістю сторін вартість наданих послуг складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг юридичною фірмою відповідно до положень договору (п. 1.5. договору).

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, представником відповідача підготовлений та поданий відзив на позовну заяву, а також представник відповідача взяв участь у засіданнях 17 квітня 2024 року та 19 червня 2024 року в режимі відеоконференції.

Судом встановлено, що ціни за підготовку і подання відзиву та участь у судових засіданнях є завищеними, у порівнянні з середніми ринковими цінами на такі послуги.

Відтак, враховуючи обсяг наданих представником відповідача послуг та виконаних робіт у цій справі, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Оскільки у задоволенні позову в цій справі відмовлено повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ч. 1 ст. 119, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, ч. 9 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково заяву автогаражного кооперативу «Олімпієць» про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь автогаражного кооперативу «Олімпієць» (08131, Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Пролетарська (Ярошівська), будинок 96, ідентифікаційний код 24212636) 5 000,00 (п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в іншій частині заяви.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 11.11.2024 року.

Суддя С. Грабець