Рішення

від 05.11.2024 по справі 912/1968/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа № 912/1968/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс" від 25.10.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1968/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт"

про стягнення 1 093 681,79 грн,

представники сторін участі в засіданні не брали,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс" (далі - позивач) від 25.10.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 120 000,00 грн.

На обґрунтування заяви позивач посилається на договір № 01/08/24 про надання правової допомоги від 01.08.2024, акт № 1 прийому-передачі наданих послуг від 21.10.2024, платіжну інструкцію № 477 від 05.08.2024 та зазначає про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 120 000,00 грн, зокрема, за такі послуги адвоката:

- зустріч з замовником, з`ясування підстав та мети звернення, аналіз документів наданих Замовником щодо відносин із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158);

- вироблення правової позиції, підготовка та подання позовної заяви Замовника до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158) щодо стягнення заборгованості за Договором підряду №20/07-23 від 20.07.2023, підготовка додатків до позовної заяви;

- проведення розрахунку штрафних санкцій, інфляційних втрат, трьох відсотків річних від суми заборгованості боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158) за договором підряду №20/07-23 від 20.07.2023;

- підготовка та подання відповіді на відзив у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

- підготовка та подання заяви про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

- участь та представництво інтересів замовника під час судового засідання 11.09.2024 у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

- участь та представництво інтересів Замовника під час судового засіданні 21.10.2024р., у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області.

Ухвалою від 28.10.2024 суд прийняв заяву до розгляду, призначив судове засідання на 05.11.2024.

Суд бере до уваги, що заперечення проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката викладені у відзиві на позовну заяву від 28.08.2024 за підписом ОСОБА_1 , який діє в порядку самопредставництва як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт". Відповідач зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Посилаючись на частину п`яту статті 126 Господарського процесуального України, відповідач зазначає, що у разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Через відсутність попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката, вказує відповідач, виявляється неможливим обґрунтувати невідповідність суми витрат вимогам, закріпленим в частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому 29.10.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання (заяву) позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлених позивачем у справі № 912/1968/24, враховуючи обсяг наданих послуг та витрачений час.

Суд не приймав до розгляду зазначені заперечення, виходячи з такого. Справа розглядається за правилами загального позовного провадження, а тому відповідач може брати участь у її розгляді або в порядку самопредставництва, або через представника, який має бути адвокатом. До вищевказаних заперечень не додані докази наявності у ОСОБА_2 статусу адвоката, відсутні такі відомості і в Єдиному реєстрі адвокатів України. Докази того, що ОСОБА_2 діє в інтересах відповідача в порядку самопредставництва, у справі відсутні.

01.11.2024 представник позивача адвокат Рябко С.О. подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, ціною позову, адже розмір позовних вимог становив значну суму (1 226 612,19 грн), а розмір витрат на правничу допомогу не перевищує 10% ціни позову. Наприклад, вказує позивач, законодавством встановлено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

04.11.2024 представник позивача адвокат Рябко С.О. подав до суду заяву про розгляд заяви у його відсутність.

У судове засідання 05.11.2024 сторони своїх представників не направили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належно повідомлені.

Згідно з нормами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглядаючи заяву, суд виходить з такого.

Рішенням від 21.10.2024 Господарський суд Кіровоградської області задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт", зокрема стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 800 000,00 грн, пеню у розмірі 191 628,89 грн, 3% річних у розмірі 33 572,27 грн, інфляційні нарахування у розмірі 68 480,63 грн, а також 13 124,18 грн судового збору.

При цьому у рішенні суд зазначив, що оскільки в судовому засіданні 21.10.2024 представник позивача зробив заяву в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, питання про розподіл інших судових витрат позивача буде розглянуте судом за наслідками надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс" доказів їх понесення.

Зокрема, згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Докази понесення позивачем витрат на правову допомогу подані у п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення, тобто своєчасно.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, визначаючи розмір правничої допомоги, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункт 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі правові висновки було підтверджено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач подав до суду такі документи:

- копію договору від 01.08.2024 № 01/08/24 про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого за цим Договором Виконавець (адвокат) зобов`язується надати професійну правничу допомогу (послуги) з будь-яких питань, які стосуються діяльності Замовника (позивача), зокрема послуги щодо підготовки і подачі позовних заяв, в тому числі щодо стягнення заборгованості, інших процесуальних документів, щодо аналізу наданих Замовником матеріалів та документів, формування правових позицій та представництва інтересів Замовника в судах, зокрема в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах всіх рівнів та інстанцій та у будь яких інших підприємствах, установах організаціях та органах державної влади, з усіма необхідними повноваженнями для представництва Замовника, без обмеження повноважень на представництво (далі - Послуги). За пунктом 1.5. Договору Замовник оплачує послуги Виконавця в розмірі й у терміни, визначені Договором. Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору Сторони погодили, що оплата Послуг здійснюється Замовником у грошовій одиниці гривні, вартість послуг за договором складає суму, яка визначається в Актах приймання-передачі наданих послуг підписаних Сторонами, які є невід`ємною частиною даного Договору. Оплата Послуг за цим Договором може здійснюватися шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця шляхом здійснення попередньої оплати, згідно з виставленим Виконавцем рахунком на оплату, а повний розрахунок за надані Послуги має бути здійснений не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі наданих послуг;

- копію платіжної інструкції від 05.08.2024 № 477 на суму 120 000,00 грн;

- копію акта прийому-передачі наданих послуг від 21.10.2024 № 1, в якому зазначено:

1. "У відповідності до умов надання адвокатських послуг (правничої допомоги) відповідно до Договору №01/08/24 від 01.08.24 року, Виконавець передає надані адвокатські послуги, а Замовник приймає надані адвокатські послуги.

2. Відповідно до умов Договору Виконавцем було вчасно та повністю надано наступні послуги:

Зустріч з Замовником, з`ясування підстав та мети звернення, аналіз документів наданих Замовником щодо відносин із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158);

Вироблення правової позиції, підготовка та подання позовної заяви Замовника до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158) щодо стягнення заборгованості за Договором підряду № 20/07-23 від 20.07.2023р., підготовка додатків до позовної заяви;

Проведення розрахунку штрафних санкцій, інфляційних втрат, трьох відсотків річних від суми заборгованості боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАРНОКІТ" (код ЄДРПОУ 32954158) за Договором підряду № 20/07-23 від 20.07.2023р.

Підготовка та подання відповіді на відзив у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

Підготовка та подання заяви про закриття провадження в частині стягнення основної суми боргу у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

Участь та представництво інтересів Замовника в судовому засіданні 11.09.2024р., у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

Участь та представництво інтересів Замовника в судовому засіданні 21.10.2024р., у справі 912/1968/24 в Господарському суді Кіровоградської області;

3. Вартість наданих послуг становить 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.

4. Підписуючи цей Акт, Замовник підтверджує, що ним було отримано від Виконавця всі адвокатські Послуги у формі та спосіб, визначений Договором, а самі Послуги за своєю якістю відповідають умовам Договору. Клієнт не має жодних претензій щодо Послуг до Виконавця".

За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 Верховний Суд за результатами системного аналізу частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зробив такі висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У справі № 922/1163/18 Верховний Суд виходив з того, що у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд констатував, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, Верховний Суд вважав за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

З наданої до суду копії договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 № 01/08/24 вбачається, що він не містить ані розміру гонорару адвоката, ані порядку його визначення, натомість відсилає до акта приймання-передавання наданих послуг.

Жодний пункт Договору не містить положення про узгодження його сторонами вартості правничої допомоги, яка надається у справі № 912/1968/24, саме в розмірі 120 000,00 грн.

В акті прийому-передачі наданих послуг від 21.10.2024 (дата складення акта збігається з датою ухвалення рішення суду в справі № 912/1968/24) наведений перелік наданих адвокатом послуг і вказано, що їхня вартість становить 120 000,00 грн. Зазначене свідчить про те, що розмір гонорару адвоката не був фіксованим, а залежав від обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг).

Про це також свідчить зазначення в акті приймання-передачі від 21.10.2024 таких видів послуг, як підготовка та подання відповіді на відзив та заяви про закриття провадження - тобто тих видів послуг, які не можна було передбачити заздалегідь. Зокрема, станом на дату укладання Договору його сторонам не могло бути достеменно відомо про подання відповідачем відзиву на позовну заяву, оскільки подання заяв по суті справи є правом сторони, а не обов`язком. Крім того, адвокат і позивач не могли передбачити часткову сплату відповідачем основного боргу до ухвалення рішення у справі і необхідність у зв`язку з цим подання до суду заяви про закриття провадження в частині стягнення частини основного боргу.

На підставі вищенаведеного суд відхилив посилання позивача на те, що гонорар адвоката був узгоджений сторонами Договору у фіксованому розмірі.

Суд зауважує, що акт прийому-передачі наданих послуг від 21.10.2024 не містить інформації про вартість кожної з наданих адвокатом послуг, що надало б можливість установити пропорційність та розумність витрат на відповідні послуги. Також відсутня інформація про вартість однієї години роботи адвоката та інформація про те, скільки часу адвокат витратив на виконання кожного виду роботи.

Оцінивши надані документи в сукупності з матеріалами справи, суд дійшов переконання, що матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом Рябком Сергієм Олександровичем правничої допомоги у справі № 912/1968/24.

Зокрема, адвокат підписав і подав позовну заяву, заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, відповідь на відзив, а також брав участь підготовчому засіданні та судовому засіданні з розгляду справи по суті.

Повноваження адвоката підтверджуються ордером від 06.08.2024 серії АІ № 1667107. Статус Рябка С.О. як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8926/10 від 13.03.2020.

Разом з тим, ураховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, та беручи до уваги, що гонорар адвоката у цій справі не є фіксованим і акт наданих послуг не містить інформацію про вартість кожного з наданих адвокатом виду послуг, а лише про загальну їхню вартість, суд дійшов переконання про наявність підстав для зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу в цій справі, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Зокрема, на переконання суду, зазначені в акті від 21.10.2024 такі види послуг, як зустріч адвоката з Замовником, з`ясування підстав та мети звернення, аналіз документів, наданих Замовником щодо відносин з відповідачем, вироблення правової позиції, підготовка та подання позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви, проведення розрахунку штрафних санкцій, інфляційних втрат, трьох відсотків річних - це все складові однієї послуги з підготовки та подання до суду позовної заяви. Зокрема, зазначені положення не містять інформації про надання адвокатом позивачу консультацій як окремого виду послуги, а як така зустріч з позивачем, аналіз документів, вироблення правової позиції, розрахунок позовних вимог (який є додатком до позовної заяви) - це невід`ємні складові процесу підготовки позовної заяви.

При цьому, на переконання суду, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості на підставі одного договору за умови сформованості і усталеності судової практики із спірного питання не потребувала від досвідченого адвоката значних зусиль і витрат часу.

Суд ураховує, що предмет доказування у цій справі включав незначну кількість обставин, а обсяг доданих до позовної заяви доказів також не був значним, зокрема, перелік таких доказів включав договір підряду, акт здачі-приймання виконаних робіт, дві платіжні інструкції, досудову претензію від 10.04.2024, рахунок на оплату.

Суд зазначає, що підготовка відповіді на відзив не є складною у цій справі, оскільки у відзиві відповідач фактично визнав наявність заборгованості та лише просив зменшити санкції. Доказів відповідач не подавав, за винятком платіжних документів про часткову оплату заборгованості.

Заява про закриття провадження у справі на підставі відсутності предмета спору також не може вважатися складним та об`ємним документом, в тому числі ураховуючи підставу її подання - часткову сплату боргу відповідачем.

Також суд бере до уваги, що у справі проведені лише два засідання, в яких представник позивача брав участь у режимі відеоконференції: підготовче 11.09.2024 і з розгляду справи по суті 21.10.2024. При цьому представник відповідача участі в засіданнях не брав. Засідання 11.09.2024 тривало фактично 12 хвилин (з 12:30 до 12:42), засідання 21.10.2024 - 24 хвилини (з 15:04 до 15:28).

Судом здійснена оцінка рівня витрат на правничу допомогу в розрізі їхньої обґрунтованості та необхідності, як обов`язкового критерію для цілей розподілу судових витрат, а також враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони. Суд зазначає, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є завищеними, при цьому позивач не довів того, що витрати на правничу допомогу у визначеній ним сумі були необхідними та неминучими, в тому числі не повідомив і не обґрунтував вартість кожної із зазначених в акті від 21.10.2024 послуг.

Суд зауважує, що визначення між адвокатом і клієнтом саме такої вартості послуг (120 000,00 грн) не суперечить вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак, такий розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі за рахунок іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).

Ураховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правничу допомогу лише частково відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, тому заяву слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн із заявлених до стягнення 120 000,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтранс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/1968/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, буд. 1, ідентифікаційний код - 32954158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМБУДТРАНС" (03026, м. Київ, пров. Мисливський, буд. 1А, ідентифікаційний код - 21560714) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Повний текст додаткового рішення складено 11.11.2024.

Суддя Б.М. Кузьміна