Ухвала

від 06.11.2024 по справі 915/1624/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

06 листопада 2024 року Справа № 915/1624/16(915/621/21)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши матеріали клопотання/заяви ОСОБА_1 (вх.№13291/24 від 30.10.2024) про зупинення стягнення з відповідачів згідно судових наказів від 12.07.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного комплексу "Соляні" в особі ліквідатора Сашина Олександра Андрійовича, а/с 194, м. Миколаїв, 54001

до відповідача -1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1

до відповідача -2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ід.код НОМЕР_2

до відповідача -3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_3

до відповідача -4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , ід.код НОМЕР_4

до відповідача 5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , ід.код НОМЕР_5

про: стягнення 3 % та інфляційних втрат

в межах справи про банкрутство № 915/1624/16 Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного комплексу "Соляні",

за участі представників:

Відповідач: ОСОБА_1

встановив

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні".

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі №915/1624/16 визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 02.07.2024 справу №915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №91 від 09.07.2024 щодо передання судової справи та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2024 судову справу №915/1624/16(915/621/21) передано головуючому судді Ржепецькому В.О.

Ухвалою від 12.07.2024 справу №915/1624/16(915/621/21) прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Ухвалою суду від 09.10.2024, зокрема продовжено строк ліквідаційної процедури у справі до 06.11.2024 включно; судове засідання у справі відкладено на 06.11.2024.

30.10.2024 уповноваженою особою засновника банкрута ТОВ ЖЕК «Соляні» директором ТОВ «Миколаївський ЖЕК» ОСОБА_1 подано до суду клопотання/заяву (вх.№13291/24 від 30.10.2024) , яким заявник просить суд:

1) зупинити стягнення з відповідачів згідно судових наказів від 12.07.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21) до прийняття ухвали про закриття провадження у справі №915/1624/16 про банкрутство та звільнення ТОВ ЖЕК «Соляні» від боргів перед кредиторами;

2) до розгляду питання по суті зупинити вчинення виконавчих дій у справі №№915/1624/16(915/621/21) згідно наказів, виданих Господарським судом Миколаївської області.

В обґрунтування заяви зазначає, що ним до суду подано заяву від 05.10.2023, як уповноваженою особою засновника банкрута, про закриття провадження у справі № 915/1624/16 про банкрутство ТОВ ЖЕК «Соляні», у зв`язку з зарахуванням на ліквідаційний рахунок банкрута грошових коштів у розмірі, достатньому для повного задоволення вимог кредиторів, уповноважена особа банкрута вважає безпідставними затягування закриття провадження, викликане примусовим виконанням рішення суду від 19.07.2023 про стягнення з відповідачів на користь ЖЕК «Соляні» в рамках справи про банкрутство 3% річних та інфляційних втрат у сумі 466065,52 грн у справі № 915/1624/16(915/621/21). Вказує, що на ліквідаційний рахунок банкрута ТОВ ЖЕК «Соляні» зараховані кошти, стягнуті у вигляді субсидіарної відповідальності в сумі 2461789,96 грн, перераховано засновником згідно ч.7 ст.41 КУзПБ 728272,83 грн, та сплачено кредиторам згідно реєстру вимог: МОТВ АМКУ - 5524,00 грн, ОСОБА_6 - 6982,01 грн. Зазначає, що оскільки справа № 915/1624/16(915/621/21) знаходиться на стадії виконавчого провадження, одноосібний учасник банкрута ТОВ ЖЕК «Соляні» ТОВ «Миколаївський ЖЕК», як заінтересована особа, просить до закриття процедури банкрутства ТОВ ЖЕК «Соляні» зупинити вчинення виконавчих дій згідно судових наказів від 12.07.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21), згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 01.11.2024 судове засідання для розгляду вказаного клопотання призначено на 06.11.2024.

Учасники належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 06.11.2024 ОСОБА_1 вимоги заяви від 30.10.2024 підтримав, просив заяву задовольнити.

Позивач правом участі у судовому засіданні не скористався.

Судом враховано, що явка позивача у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2017 у справі №915/1624/16 ТОВ "ЖЕК "Соляні" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 915/1624/16 частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "ЖЕК "Соляні" Сашина О. А. про покладення субсидіарної відповідальності; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошові кошти в сумі 3 190 062,79 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

05.01.2021 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 915/1624/16 судом першої інстанції було видано відповідний наказ, на підставі якого 12.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем відкрито виконавчі провадження №64105819, №64106527, №64106773, №64105296 та №64105514.

Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16 залишено без змін.

В подальшому ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 поновлено дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16.

Ліквідатор боржника в межах справи про банкрутство № 915/1624/16 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якій (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №02-01/05/229 від 28.01.2023 (вх.№1123/23 від 31.01.2023) просив стягнути з відповідачів на користь боржника грошові кошти у загальній сумі 473 133,36 грн, з яких, 365 119,69 грн - інфляційні втрат, 108013,67 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошові кошти в загальному розмірі 466 065,52 грн., з яких: 3% річних - 100 945,83 грн, інфляція - 365119,69 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 на користь ТОВ "ЖЕК "Соляні" судовий збір в розмірі 7026,03 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Верховний Суд постановою від 05.06.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21) відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі №915/1624/16(915/621/21) залишив без змін.

12.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 видано відповідні накази.

12.09.2023 до господарського суду звернулася ОСОБА_4 з клопотанням про роз`яснення судового рішення від 19.07.2023 у справі №915/1624/16(915/621/21).

Ухвалою суду від 04.09.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення від 19.07.2023 відмовлено.

Ухвалою суду від 04.09.2024 заяву ОСОБА_1 від 31.01.2024 про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 до прийняття Касаційним судом у складі Верховного суду України відповідного рішення у справі №915/1624/16(915/621/21) залишено без розгляду.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін" (Жовнер проти України, N 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29.06.2004 року).

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зупиняє виконавчі дії у випадку зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як зазначалось вище, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Таким чином, враховуючи норми п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного виконавця. Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VI ГПК України.

Порядок зупинення виконання судового рішення встановлено ст. 332 ГПК України, згідно ч. 1 якої, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Отже, зупинення виконання судового рішення віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Підстави та порядок зупинення стягнення на підставі виконавчого документа визначено статтями 136-137 ГПК України.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову (скарги) при оскарженні виконавчого документа.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки, провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється в декларативний, а тому, зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відтак в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення з відповідачів згідно судових наказів від 12.07.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21) та про зупинення вчинення виконавчих дій слід відмовити.

Керуючись ст. 3, 12, 32, 232-235, 339 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання/заяви ОСОБА_1 (вх.№13291/24 від 30.10.2024) про зупинення стягнення з відповідачів згідно судових наказів від 12.07.2024 у справі №915/1624/16(915/621/21) та про зупинення вчинення виконавчих дій - відмовити.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 11.11.2024.

Суддя В.О.Ржепецький