ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1764/24(916/3150/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Яценко С.А.,
від відповідача: Самох М.Ю.,
арбітражний керуючий: Бова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3150/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик про визнання заяви недійсною, в межах справи № 916/1764/24 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик про визнання банкрутом,
зазначає наступне:
23.04.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Листван звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 23.04.2024 р. заяві Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван про відкриття провадження у справі про банкрутство присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/1764/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик (Код ЄДРПОУ 39692456), призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну.
15.07.2024 р. використовуючи підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю „Листван (надалі ТОВ „Листван, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (надалі ТОВ „Євросклад логістик, Відповідач), в якій просить визнати недійсною заяву ТОВ Євросклад логістик про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датовану 22.05.2024 р. та адресовану ТОВ Листван.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 р. позовній заяві ТОВ „Листван присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3150/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 р. прийнято позовну заяву ТОВ „Листван до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3150/24, ухвалено здійснювати розгляд справи в межах справи № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.09.2024 р.
06.08.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик представлено відзив на позовну заяву ТОВ „Листван.
14.08.2024 р. ТОВ „Листван представлено відповідь на відзив.
20.08.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик представлено заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.09.2024 р.
19.09.2024 р. розпорядником майна ТОВ „Євросклад логістик представлено письмові пояснення щодо позову.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2024 р.
Судове засідання, призначене на 01.10.2024 р., не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 р. призначено судове засідання на 22.10.2024 р.
Призначене на 22.10.2024 р. судове засідання перервалось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 р. призначено судове засідання на 29.10.2024 р.
В процесі призначеного на 22.10.2024 р. судового засідання системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області оголошено повітряну тривогу у зв`язку із чим протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2024 р.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, права на справедливий суд, рівності сторін перед законом та судом, враховуючи важливість справи для сторін, та з метою надання можливості сторонам реалізувати права на викладення позиції у справі, представлення клопотань та заяв, виступу зі вступними словами, та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ТОВ „Листван та розпорядника майна ТОВ „Євросклад логістик арбітражного керуючого Бову Д.В. у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В процесі розгляду справи представник ТОВ „Листван підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, розпорядник майна ТОВ „Євросклад логістик арбітражний керуючий Бова Д.В. підтримував позицію Позивача, представник ТОВ „Євросклад логістик натомість заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
05.11.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Частиною 2 статті 7 Кодексу з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
При цьому частина 1 статті 2 Кодексу з процедур банкрутства встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, позиції сторін у справі, суд встановив:
Відповідно до представлених платіжних доручень АТ «ОТП БАНК» ТОВ „Євросклад логістик 07.11.2018 р. перераховано ТОВ „Листван 200000,00 грн із призначенням платежу «перераховується цільова поворотна фін. допомога, згідно Дог. № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 р.» (платіжне доручення 1780); 29.01.2019 р. 45000,00 грн із призначенням платежу «перераховується цільова поворотна фін. допомога, згідно Дог. № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 р.» (платіжне доручення 1904); 30.01.2029 р. 30000,00 грн із призначенням платежу «перераховується цільова поворотна фін. допомога, згідно Дог. № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 р.» (платіжне доручення 1908).
Відповідно до опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22:
«Зміст первісної позовної заяви ТОВ «Євросклад логістик» до ТОВ «Листван» свідчить про те, що спір у справі виник між двома господарюючими суб`єктами щодо порушення, на думку ТОВ «Євросклад логістик», ТОВ «Листван» грошових зобов`язань за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019, укладеними між ТОВ «Євросклад логістик» і ТОВ «Листван», в частині повного і своєчасного повернення суми наданої цільової поворотної фінансової допомоги.
Однак після відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Євросклад логістик» право вимоги до ТОВ «Листван» за вказаними договорами перейшло за шістьма договорами про відступлення прав вимоги від 07.02.2023 від ТОВ «Євросклад логістик» до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд на підставі статті 52 ГПК України здійснив заміну позивача у справі ТОВ «Євросклад логістик» на його процесуального правонаступника ОСОБА_1, який не є суб`єктом господарювання.
Таким чином, з моменту заміни позивача у справі за первісним позовом із суб`єкта господарювання на фізичну особу, що не є підприємцем, цей спір не належить до юрисдикції господарських судів, а відноситься до юрисдикції місцевого загального суду…
ТОВ «Хот-Сток» (первісний кредитор) і ТОВ «Листван» (новий кредитор) уклали 24.11.2021 договір № 24-11-21 про відступлення прав вимоги (далі договір про відступлення), відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належні первісному кредиторові за договором оренди нерухомості № 1 від 01.07.2016, укладеним між ТОВ «Хот-Сток» та ТОВ «Євросклад логістік», код ЄДРПОУ 39692456, в частині повернення орендарем ТОВ «Євросклад логістік» дебіторської заборгованості, а саме: комунальних платежів за січень 2019 року у розмірі 223989,41 грн, в т.ч. ПДВ, а також за договором оренди обладнання № 2 від 27.12.2017, укладеним між вищезазначеними сторонами в частині повернення орендарем ТОВ «Євросклад логістік» дебіторської заборгованості, а саме: орендної плати за січень 2019 року в розмірі 1650,00 грн, в т.ч. ПДВ (надалі основні документи).
Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від ТОВ «Євросклад логістік» (Україна, 65020, місто Одеса, провулок Каретний, будинок 17, квартира 101, код ЄДРПОУ 39692456 (надалі боржник) сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в пункті 2.1 цього договору.
Пунктом 2.1 договору про відступлення визначено, що загальна вартість прав вимоги, що відступаються за цим договором, складає 225639,41 грн, в т.ч. ПДВ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «Литсван» вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «Євросклад логістик» 223989,41 грн заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг, 1650,00 грн заборгованості з орендної плати, 671,49 грн інфляційних втрат та 175,08 грн 3% річних. В решті позовних вимог слід відмовити з викладених вище підстав».
В процесі розгляду справи № 911/1020/22 Господарським судом Київської області ухвалою від 15.05.2023 р. замінено позивача за первісним позовом у справі ТОВ „Євросклад логістик на його правонаступника ОСОБА_1 .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 р. апеляційну скаргу ТОВ „Євросклад логістик на рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі №911/1020/22 залишено без змін.
Постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 р. у справі № 911/1020/22 стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
23.04.2024 р. ТОВ „Листван представлено до Господарського суду Одеської області заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. у справі № 916/1764/24 прийнято до розгляду заяву ТОВ „Листван та призначено розгляд поданої заяви у підготовчому засіданні на 14.05.2024 р.
14.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик за підписом директора Владислава Маркунтовича представлено клопотання про відкладення розгляду справи № 916/1764/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 р., приймаючи до уваги звернення ТОВ „Євросклад логістик із клопотанням про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд заяви у підготовчому засіданні на 23.05.2024 р.
Відповідно до відпускного квитка Військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2024 р. № 27/1/482 ОСОБА_2 надано частину основної щорічної відпустки терміном 5 днів з 19.05.2024 р. по 24.05.2024 р.
21.05.2024 р. між ТОВ „Євросклад логістик та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду б/н до Договору від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18, відповідно до пункту 1 якого сторони з 21.05.2024 р. домовились розірвати Договір від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18, внаслідок чого кожна із сторін зобов`язана повернути іншій стороні те, що було отримано нею на підставі та на виконання зазначеного договору.
Після підписання сторонами цієї додаткової угоди, право вимоги до боржника ТОВ „Листван, що виникли на підставі Договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/1, у повному обсязі повертаються (переходять до ТОВ „Євросклад логістик), а саме, право вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 200000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була надана.
21.05.2024 р. між ТОВ „Євросклад логістик та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду б/н до Договору від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19, відповідно до пункту 1 якого сторони з 21.05.2024 р. домовились розірвати Договір від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19, внаслідок чого кожна із сторін зобов`язана повернути іншій стороні те, що було отримано нею на підставі та на виконання зазначеного договору.
Після підписання сторонами цієї додаткової угоди, право вимоги до боржника ТОВ „Листван, що виникли на підставі Договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19, у повному обсязі повертаються (переходять до ТОВ „Євросклад логістик), а саме, право вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 75000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була надана.
22.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик за підписом директора Владислава Маркунтовича складено до ТОВ „Листван заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій посилається на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22 стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван 223989,41 грн заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг, 1650,00 грн заборгованості з орендної плати, 671,49 грн інфляційних втрат, 175,08 грн 3% річних та 3397,29 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 р. рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 р. стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Строк виконання грошових зобов`язань про стягнення з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван 249883,27 грн заборгованості настав (набрання рішеннями законної сили).
Поряд із цим між ТОВ „Євросклад логістик як кредитором та ТОВ „Листван як боржником укладено 6 (шість) договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги, серед яких договір від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18 та договір від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19.
Права вимоги виконання зобов`язань за вказаними договорами ТОВ „Євросклад логістик продані 07.02.2023 р. ОСОБА_1 на підставі укладених договорів про відступлення прав вимоги.
Між ОСОБА_1 та ТОВ „Євросклад логістик укладено угоди про розірвання Договору від 07.02.2023 р. про відступлення прав вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18 (за яким сума боргу ТОВ „Листван становить 200000,00 грн) та Договору від 07.02.2023 р. про відступлення прав вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19 (за яким сума боргу ТОВ „Листван становить 75000,00 грн).
Внаслідок укладення вищезазначених угод у ТОВ „Листван наявна заборгованість перед ТОВ „Євросклад логістик у розмірі 275000,00 грн, строк виконання зобов`язань за Договорами від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18 та від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19 настав.
Посилаючись на приписи статей 601 ЦК України та 203 ГК України, зазначає, що станом на 22.05.2024 р. зустрічні грошові зобов`язання (однорідні вимоги) ТОВ „Євросклад логістик та ТОВ „Листван у сумі 249883,27 грн вважаються припиненими (заборгованість ТОВ „Листван перед ТОВ „Євросклад логістик на підставі договорів від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18 та від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19 заборгованість ТОВ „Євросклад логістик перед ТОВ „Листван на підставі судових рішень у справі № 911/1020/22).
При цьому зазначає, що з 22.05.2024 р. ТОВ „Листван має заборгованість перед ТОВ „Євросклад логістик у розмірі 25116,73 грн на підставі договору від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19 (решта заборгованості у розмірі 49883,27 грн зараховується в рахунок погашення зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до залишених на супровідному листі (накладній) № 4154 ТОВ «Двадцять п`ять годин» відміток 22.05.2024 р. від ТОВ „Євросклад логістик прийнято заяву від 22.05.2024 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на трьох аркушах, 03.06.2024 р. заяву вручено представнику ТОВ „Листван Яценко. При цьому накладна містить відмітку, що послуга оплачується відправником «Б/НАЛ».
23.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик за підписом директора Владислава Маркунтовича представлено відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому посилається на те, що вимоги ТОВ „Листван обґрунтовуються рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду), у той же час ТОВ „Євросклад логістик подано касаційну скаргу у справі.
Окрім того, зазначає про існування судової справи № 369/10713/23, в межах якої ОСОБА_1 стягує з ТОВ „Листван 1803289,37 грн заборгованості, а ТОВ „Листван за зустрічною позовною заявою оспорює укладені між ОСОБА_1 та ТОВ „Євросклад логістик договори відступлення прав вимоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ „Євросклад логістик та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бову Д.В.
10.07.2024 р. представником ТОВ „Євросклад логістик надіслано до ТОВ „Листван адвокатський запит, в якому повідомляє про досягнення угод між ОСОБА_1 та ТОВ „Євросклад логістик про розірвання двох договорів про відступлення прав вимоги, а саме розірвання договору від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18 (сума заборгованості ТОВ „Листван перед кредитором становить 200000,00 грн) та розірвання договору від 07.02.2024 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19 (сума заборгованості ТОВ „Листван перед кредитором становить 75000,00 грн).
Те, що 22.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик (до відкриття провадження у справі про банкрутство) надіслано ТОВ „Листван заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була вручена представнику Позивача у зв`язку із неможливість доставлення заяви за офіційною адресою.
Те, що станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик не мало не виконаних грошових зобов`язань перед ТОВ „Листван, у той же час наявний борг останнього перед ТОВ „Євросклад логістик.
Просить надати наведену у запиті інформацію.
Додатками до адвокатського запиту є копія заяви від 22.05.2024 р. про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; копія додаткової угоди від 21.05.2024 р. до договору від 07.02.2023 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.11.2018 р. № ЦПФД-06/11/18; копія додаткової угоди від 21.05.2024 р. до договору від 07.02.2024 р. про відступлення права вимоги за Договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2019 р. № ЦПФД-29/01/19.
Відповідно до опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту постанови Київського апеляційного суду від 21.10.2024 р. у справі № 369/10713/23:
« 05 липня 2017 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-05/07/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 300 000 грн. Частину боргу в розмірі 170 000 грн повернуто. Станом на 30 червня 2022 року залишок заборгованості становить 130 000 грн.
12 липня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-12/07/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 160 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 160 000 грн.
20 вересня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-20/09/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 300 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 300 000 грн.
06 листопада 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-06/11/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 200 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 200 000 грн.
11 грудня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-11/12/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 500 000 грн. З цих коштів відповідачу було перераховано 330 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 330 000 грн.
29 січня 2019 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-29/01/19, за яким отримано грошові кошти в розмірі 75 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 75 000 грн.
На підтвердження укладення вказаних договорів суду подані платіжні доручення про перерахунок коштів за вищевказаними договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги: №158 від 06 липня 2018 року на суму 300 000 грн (по договору від 05 липня 2018 року); №1595 від 12 липня 2018 року на суму 160 000 грн (по договору від 12 липня 2018 року); №1702 від 20 вересня 2018 року на суму 300000 грн (по договору від 20 вересня 2018 року); №1780 від 07 листопада 2018 року на суму 200 000 грн (по договору від 06 листопада 2018 року); №1830 від 12 грудня 2018 року на суму 250000 грн (по договору від 11 грудня 2018 року); №1866 від 03 січня 2019 року на суму 80000 грн (по договору від 11 грудня 2018 року); №1904 від 29 січня 2019 року на суму 45000 грн (по договору від 29 січня 2019 року); №1908 від 30 січня 2019 року на суму 30000 грн (по договору від 29 січня 2019 року).
Зважаючи на відсутність і копій, і оригіналів договорів, суд першої інстанції вважав за неможливе однозначно встановити строки виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів. Подані суду протоколи загальних зборі не підтверджують такої обставини, оскільки підписані лише представником ТОВ «Євросклад логістик». Будь-якого іншого документу, де містилось підтвердження дати повернення позивач суду не надав. На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що терміни повернення позики при укладенні договорів не погоджені, а тому визначаються моментом пред`явлення вимоги відповідно до ст. 530 ЦК України.
01 червня 2022 року ТОВ «Євросклад логістик» направило претензію ТОВ «Листван» щодо повернення грошових коштів по шести договорах.
Доказів повернення коштів по шести договорах надання цільової поворотної фінансової допомоги в строк до 15 липня 2022 року та/або в подальшому ТОВ «Листван» суду не надано та матеріали справи не містять.
07 лютого 2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) укладено шість договорів про відступлення прав вимоги за договорами: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (далі договори відступлення).
Відповідно до пункту 1 договорів відступлення кредитор передав, а новий кредитор прийняв належні кредитору права вимоги до боржника ТОВ «Листван», що виникли на підставі договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 130 000,00 грн частини поворотної фінансової допомоги, яка не була повернута), № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 160 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 300 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 200 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 330 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 75 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута) (надалі за текстом договори фінансової допомоги).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що після постановлення судом першої інстанції 10.07.2023 року ухвали про відкриття провадження у даній справі та до моменту ухвалення оскаржуваного рішення 10.06.2024 року, ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн).
А також, 21.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн).
У зв`язку з укладенням вказаних вище договорів, з 21.05.2024 року у ОСОБА_1 припинилося право вимоги до ТОВ «Листван» за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн) та за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн). Всього на загальну суму 275 000 грн.».
Постановою Київського апеляційного суду від 21.10.2024 р. у справі № 369/10713/23 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024 р. в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року у розмірі 130 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року у розмірі 160 000,00 грн.; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року у розмірі 300 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року у розмірі 330 000,00 грн, а всього 920 000,00 грн; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено; рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024 р. в частині вирішення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними залишено без змін.
Обґрунтовуючи підстави звернення із позовом до суду у справі № 916/3150/24 ТОВ „Листван, серед іншого посилається на те, що 03.06.2024 р. представником отримано оспорювану заяву (односторонній правочин) ТОВ „Євросклад логістик, у той же час 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик.
Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 914/346/20 (914/155/21) сформовано позицію стосовно моменту припинення зобов`язань сторін у разі вчинення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, відтак заява від 22.05.2024 р. мала б спричинити цивільно-правові наслідки 03.06.2024 р., втім 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Відповідача, а відтак погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог має відбуватись із дотриманням вимог Кодексу з процедур банкрутства, які і були порушено ТОВ „Євросклад логістик шляхом звернення із оспорюваною заявою.
Не дивлячись на те, що саму заяву отримано безпосередньо 03.06.2024 р. перелічені у заяві додаткові угоди отримано тільки 10.07.2024 р. разом із адвокатським запитом представника ТОВ „Євросклад логістик.
З огляду на викладене, ТОВ „Листван вважає наявними правові підстави для визнання недійсною заяви/одностороннього правочину ТОВ „Євросклад логістик про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датовану 22.05.2024 р., як такий правочин, що вчинений із порушенням норм законодавства.
Окремо зазначає, що накладна кур`єрської служби доставки № 4154 не може вважатись належним доказом прийняття вказаної заяви до пересилання саме 22.05.2024 р.
Пред`являючи відзив на позовну заяву ТОВ „Євросклад логістик просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення у справі, посилається на те, що 22.05.2024 р. Відповідачем повідомлено Позивача про припинення зустрічних грошових зобов`язань шляхом їх зарахування зверненням із відповідною заявою, у той же час, надіслана ТОВ «Листван» за місцезнаходженням юридичної особи поштова кореспонденція неодноразово поверталась неврученою, як наслідок заява від 22.05.2024 р. була переадресована представнику Позивача; зазначає, що позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 914/346/20 (914/155/21), на яку посилається Позивач не є остаточним рішенням у справі, відповідною постановою справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; наводить позицію, яка передбачає можливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог та зазначає, що заява від 22.05.2024 р. відповідає наведеним критеріям; те, що зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вважаються припиненим саме з дати складення заяви, а не з дати її отримання контрагентом, при цьому відповідне зарахування не пов`язано із схваленням контрагентом; те, що за представленою кур`єрською накладеною Позивачем отримано заяву, що не заперечуються останнім, відтак недоречно підіймати питання про наявність у кур`єрської служби права здійснення поштових переказів; те, що між сторонами існувало декілька судових проваджень (справа № 911/1020/22 та 369/10713/23), в межах яких Позивачем не заперечувалось наявність заборгованості перед Відповідачем за укладеними договорами поворотної фінансової допомоги; те, що єдиним учасником, керівником та працівником ТОВ „Євросклад логістик є ОСОБА_2 , якого мобілізовано до лав Збройних Сил України, який проходив лікування та реабілітацію після виконання бойового завдання, що і стало підставою не подачі відповідної заяви у підготовчому засіданні у справі про банкрутство.
Пред`являючи відповідь на відзив ТОВ „Листван підтримує викладену і позовній заяві позицію, також зазначає про незгоду із тим, що зарахування зустрічних однорідних вимог є здійсненим з моменту відправлення відповідної заяви, оскільки це призведе до надання відповідній заяві ретроспективну дію; підтримує позицію стосовно того, що накладна кур`єрської служби доставки не може вважатись належним доказом відправлення заяви саме 22.05.2024 р.; те, що директор Відповідача підписуючи заяву та надсилаючи її Позивачу не надіслав її до суду, у той же час, директором Відповідача 23.05.2024 р. подано відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкротство, проте не повідомлено про існування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2024 р.
Додатково посилається на те, що частина 4 статті 236 ГПК України не передбачає застосування позиції остаточних судових рішень.
Пред`являючи заперечення на відповідь на відзив ТОВ „Євросклад логістик підтримує викладену у відзиві позицію та просить відмовити у задоволення заявлених позовних вимог.
Пред`являючи письмові пояснення щодо позову розпорядник майна ТОВ „Євросклад логістик арбітражний керуючий Бов Д.В. підтримує позовну заяву та зазначає, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог для досягнення бажаного правового ефекту потребує сприйняття адресатом, що відбувається в момент отримання останнім такої заяви; те, що Відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог із порушенням приписів Кодексу з процедур банкрутства.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Сторонами у справі не заперечується та не ставиться під сумнів те, що 07.11.2018 р. ТОВ „Євросклад логістик перераховано ТОВ „Листван 200000,00 грн, 29.01.2019 р. 45000,00 грн, а 30.01.2029 р. 30000,00 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення платіжними доручення АТ «ОТП БАНК».
Поряд із цим, рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван 223989,41 грн заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг, 1650,00 грн заборгованості з орендної плати, 671,49 грн інфляційних втрат, 175,08 грн 3% річних та 3397,29 судового збору.
А постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 р. у справі № 911/1020/22 стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Київським апеляційним судом у постанові від 21.10.2024 р. у справі № 369/10713/23 встановлено відсутність в матеріалах справи копій укладених між ТОВ „Євросклад логістик та ТОВ „Листван договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги, у той же час встановлено факт перерахування ТОВ „Євросклад логістик коштів на користь ТОВ „Листван у розмірі 200000,00 грн (07.11.2018 р.), 45000,00 грн (29.01.2019 р.) та 30000,00 грн (30.01.2029 р.). При цьому 01.06.2022 р. ТОВ „Євросклад логістик направило претензію ТОВ „Листван щодо повернення грошових коштів по шести договорах. Доказів повернення коштів по шести договорах надання цільової поворотної фінансової допомоги в строк до 15 липня 2022 року та/або в подальшому ТОВ „Листван суду не надано та матеріали справи не містять.
Поряд із неведеним, судом апеляційної інстанції у справі № 369/10713/23 встановлено, що після постановлення судом першої інстанції 10.07.2023 р. ухвали про відкриття провадження у даній справі та до моменту ухвалення оскаржуваного рішення 10.06.2024 р., ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ „Листван перед кредитором становить 200 000 грн).
А також, 21.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ „Листван перед кредитором становить 75 000 грн).
У зв`язку з укладенням вказаних вище договорів, з 21.05.2024 року у ОСОБА_1 припинилося право вимоги до ТОВ „Листван за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн) та за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн). Всього на загальну суму 275 000 грн.
Відтак, враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що із представлених до матеріалів справи доказів, вбачається наявність у ТОВ „Листван права вимагати стягнення з ТОВ „Євросклад логістик 249883,27 грн (сукупна стягнута заборгованість у справі № 911/1020/22), у той же час, наявність у ТОВ „Євросклад логістик права вимагати стягнення з ТОВ „Листван 275000,00 грн (кошти, перераховані відповідно до представлених платіжних доручень).
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).
Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (частина 3 статті 203 ГПК України).
За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.
Законодавство не передбачає спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.
Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.
Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 914/346/20 (914/155/21).
В контексті розгляду даної справи та встановлених обставин, господарський суд доходить до висновку, що як заборгованість ТОВ „Євросклад логістик у розмірі 249883,27 грн перед ТОВ „Листван, так і заборгованість ТОВ „Листван у розмірі 275000,00 грн перед ТОВ „Євросклад логістик є безспірними.
Постанова Північного апеляційного господарського суду, якою залишено в силі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. у справі № 911/1020/22, як і постанова (додаткова) Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 р. у справі № 911/1020/22, набрали законної сили в день їх проголошення.
У задоволені зустрічного позовну ТОВ „Листван у справі № 369/10713/23 до ОСОБА_1 , ТОВ «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними відмовлено рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду в цій частині.
В силу приписів статті 204 ЦК України укладені між ТОВ „Євросклад логістик та ОСОБА_1 правочини є правомірними, оскільки їх недійсність не встановлена прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними.
Відтак, суд вважає наявним у ТОВ „Євросклад логістик права на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Поряд із цим, як зазначалось в описовій частині рішення 23.04.2024 р. ТОВ „Листван представлено до Господарського суду Одеської області заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. у справі № 916/1764/24 прийнято до розгляду заяву ТОВ „Листван та призначено розгляд поданої заяви у підготовчому засіданні на 14.05.2024 р.
Ухвалою ж Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 р., приймаючи до уваги звернення ТОВ „Євросклад логістик із клопотанням про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд заяви у підготовчому засіданні на 23.05.2024 р.
У той же час, 22.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик за підписом директора Владислава Маркунтовича складено до ТОВ „Листван заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, зміст якої досліджено в описовій частині рішення.
Відповідно до залишених на супровідному листі (накладній) № 4154 ТОВ «Двадцять п`ять годин» відміток 22.05.2024 р. від ТОВ „Євросклад логістик прийнято заяву від 22.05.2024 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на трьох аркушах, 03.06.2024 р. заяву вручено представнику ТОВ „Листван Яценко. При цьому накладна містить відмітку, що послуга оплачується відправником «Б/НАЛ».
Поряд із наведеним, 23.05.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик за підписом директора Владислава Маркунтовича представлено відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Представлений відзив не містить в собі послання на складену 22.05.2024 р. заяву, про її надсилання ТОВ „Листван.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ „Євросклад логістик та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бову Д.В.
Приписами частини 14 статті 39 Кодексу з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 41 Кодексу з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (частина 2).
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом (частина 5).
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію (частина 6).
Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).
Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів (частина 7).
Частина 5 статті 64 Кодексу з процедур банкрутства передбачає, що погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів), за умови що це не порушує майнові права інших кредиторів.
В контексті зазначеного господарський суд доходить до висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство у боржника існує можливість реалізації права на здійснення заліку (зарахування) зустрічних однорідних вимог із дотриманням вимог приписів Кодексу з процедур банкрутства.
Оспорювану заяву ТОВ „Євросклад логістик, датовану 22.05.2024 р., тобто за 1 (один) день до відкриття провадження у справі про банкрутства ТОВ „Євросклад логістик надіслано до заявника (ТОВ „Листван) 22.05.2024 р. відповідно до залишених відміток на супровідному документів (накладній кур`єрської служби) ТОВ «Двадцять п`ять годин», а отримано одержувачем (ТОВ „Листван) 03.06.2024 р., що останнім не заперечується.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 р. у справі № 910/22858/17 у пунктах 69-71 висловлено позицію стосовно того, що відповідно до статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині зазначаються: а) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дії, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд.
Згідно із частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, наведені норми права розрізняють висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, та висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У свою чергу норми ГПК України не поділяють висновків Верховного Суду щодо застосування норм права на ті, що викладені у постановах, якими справу направлено на новий розгляд, та ті, що викладені у постановах, якими завершений розгляд справи. Подібний підхід також відсутній у судовій практиці.
Кожна постанова Верховного Суду в силу частини 3 статті 317 ГПК України є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.
В контексті наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду не має правового значення чи закінчився розгляд справи прийняттям Верховним Судом остаточної постанови у справі, чи постановою направлено справу на новий розгляд, у той же час, якщо у відповідній постанові викладено висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.
Як зазначалось, Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 914/346/20 (914/155/21) сформовано позицію стосовно того, що за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку (пункт 8.16).
Крізь призму вищенаведених правових висновків, господарський суд вважає, що моментом вчинення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід вважати не момент фізичного складання письмової заяви (її підписання), а саме момент її вручення контрагенту (надсилання в електронній формі на погоджені сторонами адреси, надсилання засобами поштового зв`язку тощо).
Реалізація права на надсилання відповідної заяви засобами поштового зв`язку, як то кур`єрською службою доставки тощо, залежить від волевиявлення відправника, інтерес якого полягає в як найшвидшому повідомленні контрагента про реалізацію права на односторонній правочин зарахування зустрічних однорідних вимог, з метою його вчинення (завершення) настання моменту припинення зобов`язань.
При цьому наслідком реалізації права на надсилання відповідної заяви буде її вручення одержувачу або проставлення поштовою установою відмітки про неможливість вручення/відмову отримувача.
Поряд із цим приписами частини 5 статті 255 ЦК України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Приписами статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» (в редакції чинній на момент проставлення відміток на накладній кур`єрської служби доставки) передбачено, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Правили надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 із змінами, передбачено, що послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення відправником або під час вручення адресатом (одержувачем), якщо інше не передбачено відповідним договором про надання послуг поштового зв`язку у національній валюті за діючими тарифами. Просту письмову кореспонденцію оплачує тільки відправник (пункт 59).
Положеннями пункту 62 вищенаведених Правил передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Як зазначалось, накладна ТОВ «Двадцять п`ять годин», за якою оспорювану заяву надіслано 22.05.2024 р. ТОВ „Листван, містить позначку, що послуга оплачується відправником «Б/НАЛ», втім доказів оплати послуг поштового зв`язку із пересилання письмової кореспонденції, які (послуги) оплачує тільки відправник, до матеріалів справи не представлено, відтак встановити факт використання ТОВ „Євросклад логістик послуг поштового зв`язку саме 22.05.2024 р. на підставі належними та допустимих доказі суд позбавлений можливості.
Господарський суд вважає відповідний висновок логічним та послідовним, оскільки моментом вчинення (звершення) одностороннього правочину слід вважати саме момент, в який контрагент дізнався, міг дізнатися про реалізацію права на вчинення одностороннього правочину, що в контексті надсилання оспорюваної заяви, датованої 22.05.2024 р., свідчить про те, що саме в момент отримання (03.06.2024 р.) слід вважати вчиненою заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Згідно із вимогами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Приписами частини 2 статті 4 ЦК України встановлено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно положень частини 3 статті 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на викладене, в контексті встановлених судом обставин справи, господарський суд доходить до висновку, що хоч заява ТОВ „Євросклад логістик про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог і датована 22.05.2024 р., однак відповідний правочин про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є таким, що вчиненим (зробленим/звершеним) 03.06.2024 р., у той час, як провадження у справі № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик відкрито 23.05.2024 р.
Відтак, вчинений ТОВ „Євросклад логістик правочин про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (заява про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датована 22.05.2024 р.), є таким, що суперечить приписами Цивільного кодексу України та Кодексу з процедур банкрутства, оскільки вчинений без дотримання приписів останнього після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку із чим, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для визначення недійсної відповідної заяви (одностороннього правочину).
Господарським судом не надається правова оцінка позиціям сторін стосовно їх посилань на позиції одна одної у справах № 911/1020/22 та 369/10713/23, оскільки суд вважає некоректним та недоречним надавати оцінку на підставі заяв по суті справи, представлених в інші справи, оцінка яким надавалась відповідними судами під час ухвалення судових рішень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 КУзПБ, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик про визнання заяви недійсною задовольнити.
Визнати недійсною заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (65026, Одеська обл., м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд.12, приміщення 15н; код ЄДРПОУ 39692456) про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датовану 22.05.2024 р. та адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю „Листван (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (65026, Одеська обл., м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд.12, приміщення 15н; код ЄДРПОУ 39692456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358) 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку статті 327 ГПК України.
Повний текст складено 11 листопада 2024 р.
Суддя С.Ф. Гут
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122922251 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гут С.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні