Рішення

від 22.11.2024 по справі 916/1764/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1764/24(916/3150/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

розглянувши зареєстровану 12.11.2024 р. за вх. № 2-1733/24

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 916/1764/24(916/3150/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (65026, Одеська обл., м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд.12, приміщення 15н; код ЄДРПОУ 39692456)

про визнання заяви недійсною, в межах справи № 916/1764/24 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик про визнання банкрутом,

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): Яценко С.А.,

від відповідача: не з`явився,

зазначає наступне:

23.04.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Листван звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 23.04.2024 р. заяві Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван про відкриття провадження у справі про банкрутство присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/1764/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик (Код ЄДРПОУ 39692456), призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну.

15.07.2024 р. використовуючи підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю „Листван (надалі ТОВ „Листван, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (надалі ТОВ „Євросклад логістик, Відповідач), в якій просить визнати недійсною заяву ТОВ Євросклад логістик про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датовану 22.05.2024 р. та адресовану ТОВ Листван.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 р. позовній заяві ТОВ „Листван присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3150/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 р. прийнято позовну заяву ТОВ „Листван до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3150/24, ухвалено здійснювати розгляд справи в межах справи № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ „Євросклад логістик за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.09.2024 р.

Пред`являючи позовну заяву ТОВ „Листван зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат становить 32422,40 грн, з яких 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, також зроблено окрему заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2024 р.

Судове засідання, призначене на 01.10.2024 р., не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 р. призначено судове засідання на 22.10.2024 р.

Призначене на 22.10.2024 р. судове засідання перервалось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 р. призначено судове засідання на 29.10.2024 р.

В процесі призначеного на 22.10.2024 р. судового засідання системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області оголошено повітряну тривогу у зв`язку із чим протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2024 р.

05.11.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 916/1764/24(916/3150/24), яким визнано недійсною заяву ТОВ „Євросклад логістик про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, датовану 22.05.2024 р. та адресовану ТОВ „Листван; стягнуто з ТОВ „Євросклад логістик на користь ТОВ „Листван 2422,20 грн витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до залишених підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відміток 11.11.2024 р. ТОВ „Листван сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення та розподіл судовий витрат у справі № 916/1764/24(916/3150/24) про стягнення з ТОВ „Євросклад логістик 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі укладеного договору про надання правової допомоги від 15.08.2022 р., додаткової угоди від 03.07.2024 р. № 6, рахунку на оплату від 03.07.2024 р., платіжного доручення з електронної системи інтернет-банкінгу від 04.07.2024 р.

Вказану заяву зареєстровано Господарським судом Одеської області 12.11.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 р. призначено заяву ТОВ „Листван до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2024 р.

21.11.2024 р. ТОВ „Євросклад логістик представлено заперечення на заяву ТОВ „Листван про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним та неспівмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, при цьому справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження. Наводить міркування стосовно позиції ТОВ „Листван, викладеній у заявах по суті справи. Просить відмовити у задоволенні заяви, у той же час, у випадку ухвалення додаткового рішення зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р.

Додатково просить здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ТОВ „Листван у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів після звернення із відповідною заявою.

22.11.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Частиною 2 статті 7 Кодексу з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

При цьому частина 1 статті 2 Кодексу з процедур банкрутства встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

15 серпня 2022 року між ТОВ „Листван (Клієнт) та Адвокатським бюро „Сергія Яценка (Адвокатське бюро) укладено договір № 01-08/22 про надання правничої допомоги (Договір), за умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.

Вказана у пункті 1.1 правова допомога включає в тому числі, але не виключно, надання наступних послуг представництва у встановленому законом порядку інтересів Клієнта в судах всіх юрисдикцій та інстанцій, перед органами та особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, а також перед іншими фізичними та юридичними особами під час розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ (спорів) з будь-якими та усіма правами Клієнта, наданими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами для сторони, третьої особи з або без самостійних вимог на предмет спору, заявника, зацікавленої сторони, свідка, а також інших учасників справи (спору) тощо (пункт 1.2.1).

Обсяги та види правової допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід`ємні частини (пункт 4.1).

Протягом 3 (трьох) днів з дати завершення надання правової допомоги за відповідною додатковою угодою до Договору, Адвокатське бюро надає або надсилає Клієнтові факсимільним зв`язком, поштою або іншим способом виставляє рахунок для оплати його Клієнтом (пункт 4.2).

На вимогу Клієнта, Адвокатське бюро може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією та кількість витрачених годин відповідного адвоката або спеціаліста (пункт 4.3).

Клієнт зобов`язується в повному обсязі оплачувати надану правову допомогу Адвокатського бюро, відповідно до виставлених Адвокатським бюро рахунків, не пізніше 3 (трьох) днів з дати їх отримання Клієнтом (пункт 4.4).

Всі розрахунки за цим Договором та додатковими угодами до нього здійснюються в офіційній валюті України гривні за курсом продажу на міжбанківському валютному ринку України за один день до дати виставлення рахунка Адвокатського бюро, в безготівковій формі, шляхом здійснення переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро (пункт 4.5).

Даний Договір укладений та набирає чинності з моменту його підписання та діє до його припинення або розірвання за письмовою згодою Сторін (пункт 7.1).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Відповідно до ордеру від 02 травня 2024 року серії АІ № 1600170, адвокат Яценко С.А. представляє інтереси ТОВ „Листван у Господарському суді Одеської області на підставі Договору від 15 серпня 2022 р. № 01-08/22.

03 липня 2024 року між ТОВ „Листван як Клієнтом та Адвокатським бюро „Сергія Яценка як Адвокатським бюро укладено додаткову угоду № 6 до Договору (Додаткова угода), умовами пункту 1.1 якої передбачено, що в рамках Договору та цієї Додаткової угоди Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу (Правова допомога) щодо належного представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області у справі за позовом Клієнта до ТОВ «Євросклад логістик» про визнання недійсним заліку зустрічних однорідних вимог, який має бути поданий та розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євросклад логістик» № 916/1764/24 зокрема, але не обмежуючись, наступну Правову допомогу: аналіз спірних правовідносин, їх нормативно-правового регулювання, релевантної судової практики, розроблення процесуальної стратегії, надання пропозицій та рекомендацій щодо процесуальних дій Клієнта; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру під час розгляду позову Клієнта в межах провадження у справі про банкрутство № 916/1764/24 Господарським судом Одеської області, належних до вчинення Клієнтом як стороною по справі (в т. ч. позовної заяви, відповіді на відзив, заяви, клопотання, запитання, пояснення, відводи, апеляційні та касаційні скарги на процесуальні рішення суду (ухвали) та інші); участь у судових засіданнях по справі у приміщенні Господарського суду Одеської області та судах апеляційної і касаційної інстанції у разі оскарження ухвал суду першої інстанції, в тому числі й за допомогою засобів телекомунікації в режимі відеоконференції; підготовка та подання відповідних скарг на ухвали суду, не пов`язаних з апеляційним переглядом рішення у справі по суті; виконання інших дій, що випливають зі змісту Договору та Додаткової угоди за дорученням Клієнта.

Правова допомога Адвокатським бюро, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою оцінюється Сторонами в розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень (пункт 2.1).

Правова допомога, згідно цієї Додаткової угоди, надається до ухвалення постанови суду по справі (в тому числі додаткової постанови), вартість та обсяг правової допомоги, що може бути надана у разі перегляду рішення Господарського суду Одеської області у справі за позовом Клієнта до ТОВ «Євросклад логістик» про визнання недійсним заліку зустрічних однорідних вимог, який має бути поданий та розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євросклад логістик» № 916/1764/24, визначається окремими додатковими угодами (пункт 2.2).

Визначений розмір правової допомоги є фіксованим гонораром та не залежить від обсягу витраченого часу на надання правової допомоги (пункт 2.3).

Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками контрагентів.

03 липня 2024 року Адвокатським бюро „Сергія Яценка виставлено ТОВ „Листван рахунок № 03-07/1 на оплату вартості наданих послуг оплата за надання правової допомоги згідно Додаткової угоди у розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції АТ "ОТП БАНК" від 04.07.2024 р. № 168 ТОВ „Листван перераховано Адвокатському бюро „Сергія Яценка 30000,00 грн із призначенням платежу «за надання правової допомоги згідно Додаткової угоди до Договору».

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України господарський суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

Як зазначалося, 15.08.2022 р. між Адвокатським бюро „Сергія Яценка та ТОВ „Листван укладено Договір № 01-08/22 про надання правової допомоги, умовами якого передбачено, що розмір винагороди (гонорар) визначається в додаткових угодах.

У той же час, умовами укладеної Додаткової угоди № 6 передбачено, що правова допомога Адвокатського бюро „Сергія Яценка, що надається Клієнту (ТОВ „Листван) оцінюється сторонами у розмірі 30000,00 грн.

А також додатково зазначено, що визначений розмір правової допомоги є фіксованим гонораром та не залежить від обсягу витраченого часу на надання правової допомоги.

Таким чином, між Адвокатським бюро „Сергія Яценка та ТОВ „Листван погоджено визначення у фіксованому розміру винагороди за надання правової допомоги.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (частина 5 статті 126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Верховний Суд з посиланням на частину 6 статті 126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

ТОВ „Євросклад логістик представлено заперечення на заяву ТОВ „Листван про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним та неспівмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, при цьому справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження. Просить відмовити у задоволенні заяви, у той же час, у випадку ухвалення додаткового рішення зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р.

У цій справі, господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору (пункти 1-2 частини 5 статті 129 ГПК України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення, з огляду на наступне.

Як зазначалось, заявник просить стягнути 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Місцевий суд, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат із складністю справи, зазначає, що справа не є складною, не містить складних юридичних конструкцій, а також не містить великого обсягу доказів. Позивач обґрунтував свій позов протиправністю заяви Відповідача про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та встановленими в інших судових справах обставинами. Тривалий розгляд справи зумовлено об`єктивними чинниками, які позбавляли можливості проводити судові засідання, а саме оголошення системою цивільної оборони повітряної тривоги.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги у цій справі в розмірі 30000,00 грн з обґрунтованістю та пропорційністю до предмета спору, місцевий суд дійшов до висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору та є необґрунтованим, виходячи з того, що у цій справі предметом судового розгляду є немайновий позов, тобто вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, та беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення судових витрат на правову допомогу, місцевий суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, у розмірі 20000,00 грн.

При цьому Господарський суд Одеської області також керувався тим, що стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі 30000,00 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості, тоді як зменшення витрат до запропонованих відповідачем 6056,00 грн порушуватиме баланс інтересів сторін. В той же час, відмова у повному обсязі у задоволенні витрат позивача на правничу допомогу, про що також клопотав відповідач у запереченнях, не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону, а також порушує право позивача на правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, за встановлених обставин та норм права, враховуючи, що результат вирішення спору відбувся на користь ТОВ „Листван, з огляду на обсяг наданих послуг та документальне підтвердження позивачем понесення витрат на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн, а також беручи до уваги, що сума у розмірі 20000,00 грн є розумною та не має надмірний характер, витрати ТОВ „Листван, які понесено у місцевому суді мають бути покладені на відповідача ТОВ „Листван у розмірі 20000,00 грн, решта понесених витрат покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, ГПК України, ст. 7 КУзПБ -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1764/24(916/3150/24) задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євросклад логістик (65026, Одеська обл., м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд.12, приміщення 15н; код ЄДРПОУ 39692456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Листван (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358) судові витрати, понесені під час розгляду справи № 916/1764/24 (916/3150/24) в суді першої інстанції, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000/двадцять тисяч/грн 00 коп.

3. У задоволені решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27 листопада 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут