ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2024 Справа № 917/1360/18(917/2024/21)
Суддя Господарського суду Полтавської області О.О.Ореховська, за участі секретаря судового засідання Кобець Н.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Доля", 38115, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд.5, ідент. код 30937188
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро", 38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Польова, 2, ідент. код 40461087
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд", 63500, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Чугуїв, вул.Харківська, б.133, ідент. код 36249788
про визнання недійсним договору
в межах справи про банкрутство 917/1360/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", 08702, м.Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідент. код 36348550
до Селянського (фермерського) господарства "Доля", 38115, Полтавська обл., Зіньківський район, с.Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд. 5, ідент. код 30937188
про визнання банкрутом
За участю представників сторін:
від позивача - ліквідатор Косякевич С.О.
від відповідача 1 - Осіпов С.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2111 від 11.04.2018, ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1085745 від 22.02.2022
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018 у справі №917/1360/18 (суддя ОСОБА_1), крім іншого, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго" (далі - ТОВ "Спектр-Арго", кредитор) порушено провадження у справі №917/1360/18 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Доля" (далі - СФГ "Доля", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.
07.02.2019 ухвалою Господарського суду Полтавської області затверджено реєстр вимог кредиторів СФГ "Доля".
Постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019 у справі № 917/1360/18 (суддя ОСОБА_1) СФГ "Доля" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено ліквідатором СФГ "Доля" арбітражного керуючого Гриценка Івана Івановича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В подальшому, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1360/18 (суддя ОСОБА_1), крім іншого, відсторонено арбітражного керуючого Гриценка Івана Івановича від виконання повноважень ліквідатора СФГ "Доля", призначено ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (далі - Косякевич С.О.)(свідоцтво № 40 від 31.01.2013) з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу втрачає чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної ради України, 1992р., № 31 із наступними змінами) та Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України Про банкрутство" (Відомості Верховної ради України,1992р., № 31).
Разом з цим, в п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, приймаючи до уваги те, що провадження у справі № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" станом на час введення в дію Кодексу перебувало на стадії ліквідації, подальший розгляд даної справи здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
30.12.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевич С.О. (позивач) до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Польова, 2, ідент. код 40461087) (далі по тексту - ТОВ "Доля Агро", відповідач 1), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора трейд" (63500, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Чугуїв, вул.Харківська, б.133, ідент. код 36249788) (далі по тексту - ТОВ "ФЛОРА ТРЕЙД", відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладений між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора рейд";
- витребувати у ТОВ "Доля Агро" Договір № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу;
- судові витрати покласти на ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд".
Частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд розглядає даний позов в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля".
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022 позовну заяву СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевича С.О. про визнання договору недійсним передано на розгляд судді ОСОБА_1 для розгляду в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля", справі присвоєно єдиний унікальний номер №917/1360/18(917/2024/21).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі 917/1360/18(917/2024/21) (суддя ОСОБА_1) відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. (а.с. 65-76 т. 2).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18(917/2024/21) залишено без змін (а.с. 191-201 т. 2).
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 917/1360/18(917/2024/21) касаційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі 917/1360/18(917/2024/21) скасовано. Справу №917/1360/18(917/2024/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області (а.с. 48-65 т. 3).
У зв"язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 справу № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" передано на розгляд судді О.О.Ореховській .
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.06.2023 суддя Ореховська О.О. прийняла справу № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" до свого провадження.
Після повернення матеріалів справи № №917/1360/18(917/2024/21) за позовом СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевича С.О. про визнання договору недійсним із касаційної інстанції до Господарського суду Полтавської області, на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2023 зазначено справу передано на розгляд судді Ореховській О.О.
Суддя Ореховська О.О. ухвалою від 11.12.2023 суддя прийняла справу № 917/1360/18(917/2024/21) до свого провадження, справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.02.2024, встановлено сторонам строки подання заяв по суті спору.
05.01.2024 від позивача надійшло клопотання розгляду справи (вх. № 1472).
Ухвалою Господарського суд Полтавської області від 08.02.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 28.03.2024.
27.03.2024 від адвоката Осіпова С.М. надійшло клопотання про вступ у справу в якості представника ТОВ "Доля Агро" (вх. № 4219).
Від ТОВ "Доля Агро" надійшов відзив на позов (на офіційну електронну адресу суду - вх. № 4229 від 27.03.2024, на поштову адресу суду - вх. № 4289 від 28.03.2024).
28.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.04.2024.
25.04.2024 у судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до 11.06.2024.
11.06.2024 у судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до 23.07.2024.
23.07.2024 у судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до 10.09.2024.
Ухвалою Господарського суд Полтавської області від 10.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 22.10.2024. Зазначена ухвалу суду була надіслана учасникам у справі, які мають електронні кабінети у системі ЄСІТС, в їх електронні кабінети і була доставлена 11.09.2024, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів (а.с. 133-135 т. 4).
Відповідачу 2 - ТОВ "Флора Трейд" вказана ухвала суду, рівно як і попередні ухвали суду у даній справі, була направлена у паперовій формі засобами поштового зв"язку за його місцезнаходженням, наявним в матеріалах справи та яке співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 65-68 т. 4). Проте вказана ухвала була повернута поштовим відділення до господарського суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 138-142 т. 4).
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Також, ухвала Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням зазначених положень процесуального закону учасники у справі належним чином були повідомлені про дату та час проведення судового засідання.
Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, його явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась.
Ліквідатор СФГ "Доля" Косякевич С.О. позовні вимоги підтримує на їх задоволенні наполягає.
Представник відповідача - 1 (ТОВ "Доля Агро") проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи суд встановив:
Як вже зазначалося вище, у провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля " (код ЄДРПОУ 30937188).
Постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019 у справі № 917/1360/18 (суддя ОСОБА_1) СФГ "Доля" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.
З 05.03.2020 повноваження ліквідатора СФГ "Доля" виконує арбітражний керуючий Косякевич С.О.
Наразі ліквідаційна процедура СФГ "Доля" триває.
В ході ліквідаційної процедури банкрута ліквідатором було встановлено, що між СФГ "Доля" (позивач), ТОВ "Доля Агро" (відповідач 1) та ТОВ "Флора Трейд" (відповідач 2) укладено Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 (далі - Договір про переведення боргу , опорюваний договір).
Мотивуючи звернення до суду з позовом позивач зазначив, що укладаючи оспорюваний договір СФГ "Доля" фактично відмовилося від власних майнових вимог. Ліквідатор зазначає про те, що ТОВ "Флора Трейд" має велику кількість інших майнових зобов`язань, в тому числі, перед СФГ "Доля", в той час як фінансовий (майновий) стан ТОВ "Флора Трейд" (який набув статусу Боржника за оспорюваним договором) не дозволяє йому виконати ці зобов`язання. На думку ліквідатора, укладаючи 25.04.2018 Договір про переведення боргу з ТОВ "Доля Агро" на ТОВ "Флора Трейд", СФГ "Доля" розуміло, що такий борг не може бути повернутий (сплачений). Крім того, позивач ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину. Позивач зазначає, що розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі згідно прибуткових касових ордерах, докази зарахування на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, відсутні, що, на думку позивача, свідчить про нездійснення розрахунку. З посиланням на ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор просить задовольнити позовні вимоги.
За результатами первісного розгляду справи рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у даній справі (а.с. 65-76 т. 2) відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог та з якими закон пов`язує недійсність правочину.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати.
За висновком місцевого господарського суду, позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину.
Не погодившись з ухваленим Господарським судо/ Полтавської області у даній справі рішенням, СФГ "Доля" в особі ліквідатора звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 (а.с. 191-201 т. 2) апеляційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі №917/1360/18 (917/2024/21) залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції вважав правомірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи, висновок місцевого господарського суду про те, що СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у даній справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог. Східний апеляційний господарський суд зауважив, що твердження позивача (апелянта) є лише його суб`єктивною думкою та власним баченням обставин справи.
Досліджуючи зміст оспорюваного договору судова колегія зауважила, що з тексту Договору про переведення боргу вбачається, що в ньому відсутні умови про розрахунок між сторонами, в тому числі, пов`язаний з переведенням боргу, порядок такого розрахунку та розмір розрахунку.
ТОВ "Доля Агро" та СФГ "Доля" не заперечується, що в якості доказів такого розрахунку між ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд" надані 8 копій квитанцій до прибуткових касових ордерів на загальну суму 4 437 260 грн.
При цьому, Східний апеляційний господарський суд зауважив на тому, що копії прибуткових касових ордерів, на які посилається позивач, відсутні в матеріалах справи, тому не можуть оцінюватись судом.
Проте, зазначив, що оскільки, на них посилається сам позивач (що свідчить про те, що такі ордери були оглянуті позивачем), ТОВ "Доля Агро" у відзиві на апеляційну скаргу та у поясненнях щодо позову також вказує на ці ордери, тому їх наявність не ставиться під сумнів та не заперечується самими сторонами.
На переконання апеляційного господарського суду, посилання заявника апеляційної скарги на відсутність доказів зарахування грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" не доводить факту неотримання таких коштів, а може свідчити лише про порушення суб`єктом господарювання правил ведення бухгалтерського обліку та недотримання правил ведення касових операцій.
Щодо копій судових рішень, доданих ліквідатором до позовної заяви, суд апеляційної інстанції вказав, що копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20) встановлює факт наявності боргу ТОВ "Флора-Трейд" перед СФГ "Доля". Однак, зазначене рішення ухвалене у жовтні 2021 року за результатами позову, який поданий у 2020 році. Разом з тим, оспорюваний у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) Договір переведення боргу, укладений у квітні 2018 року, тобто за три роки до ухвалення судового рішення по справі, на яку посилається позивач. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, наведене рішення не може підтвердити факт розуміння сторонами оспорюваного СФГ "Доля" правочину того, що заміна боржника у зобов`язанні переведе такий борг у категорію "безнадійний". Крім того, позивачем не надано доказів пред`явлення такого рішення до виконавчої служби для примусового виконання, відкриття виконавчого провадження за таким рішенням.
Судова колегія Східного апеляційного господарського суду відхилила, як необґрунтовані, посилання позивача (заявника апеляційної скарги) на копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі №906/932/17, оскільки відсутні докази пред`явлення його до виконання, відкритого виконавчого провадження за таким рішенням тощо.".
Суд апеляційної інстанції вказав, що в апеляційній скарзі апелянтом вказано додатковий аргумент щодо фраудаторності оспорюваного правочину, а саме що ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд" мають одного видаленого бенефіціарного власника. Проте, враховуючи, що в позовній заяві жодного доводу, який би стосувався пов`язаності осіб, що вчинили правочин, не було зазначено, такі доводи апеляційній господарський суд не розглядає.
СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевича С.О. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21), з вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 917/1360/18(917/2024/21) касаційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі 917/1360/18(917/2024/21) скасовано. Справу №917/1360/18(917/2024/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області (а.с. 48-65 т. 3).
Разом з цим, до Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 залучено Окрему думку судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я. від 31.10.2023 , який вважає, що у задоволенні касаційної скарги СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі 917/1360/18(917/2024/21) слід було відмовити, а вказані судові рішення - залишити без змін (а.с. 99-108 т. 3).
Суд касаційної інстанції, скасовуючи оскаржені судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на невірне застосування судами попередніх інстанцій в цьому випадку приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та не врахування судами правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).
Зазначив, що при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене та вищенаведені правові висновки, зокрема, викладені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19); вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З урахуванням приписів, викладених у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у даній справі, з метою дослідження повного тексту оспорюваного Договору про переведення боргу, зокрема, в частині щодо умов оплатності договору (матеріали справи містять ксерокопію неповного Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018 (а.с. 30 т. 1), містить розділ 1 "Загальні положення" та розділ 6 "Строк договору та інші умови"), господарський суд Полтавської області витребував у позивача оригінал Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд" (ухвала суду від 11.12.2023).
Зазначена вимога суду позивачем не виконана, оригінал Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018 суду не надано.
В ході розгляду справи представник позивача зазначив, що йому як ліквідатору не передавався оригінал спірного договору.
Представник відповідача 1 під час розгляду справи повідомив, що оригінал спірного договору було залучено сторонами до матеріалів справи № 917/1360/18(917/1052/20), яка розглядалася в межах справи про банкрутство СФГ "Долина", для проведення судової експертизи.
В судовому засіданні 23.07.2024 судом досліджено оригінал Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018, який наявний матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20) за позовом СФГ "Долина" ( ідент. код 30937188) до ТОВ "Доля Агро" ( ідент. код 40461087), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Флора Трейд" (ідент. код 36249788) про стягнення грошових коштів (а.с. 176-178 т. 1 вказаної справи). Копія Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018 залучена судом до матеріалів даної справи № 917/1360/18(917/2024/21), яка розглядається судом (а.с. 109-111 т. 4).
Крім цього, при дослідженні матеріалів справи № 917/1360/18 (917/1052/20) суд встановив наявність і ній квитанцій до прибуткових касових ордерів, а саме:
№ 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн (а.с. 65-72 т. 2 вказаної справ), на які ліквідатор СФГ "Долина" посилається у позові в межах даної справи як на докази проведення розрахунку в готівковій формі по спірному договору, проте до матеріалів справи не залучив.
При цьому судом прийнято до уваги, висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.11.2019 у справі №911/2548/18 (в межах справи №917/50/13-г про банкрутство), в якій зазначено, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економі господарського судочинства, сутність якого полягає в тому, що під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.
В ході нового розгляду справи відповідач 1 - ТОВ "Доля Агро" у відзиві на позов (вх. № 4229 від 27.03.2024, вх. № 4289 від 28.03.2024) проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень відповідача 1 зазначає таке.
Договір №25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 (надалі - Договір переведення боргу) є реальним, відплатним та на дату звернення позивача до суду з позовом про визнання його недійсним, - є повністю виконаним з боку ТОВ "Доля Агро" в частині оплати за його умовами.
Внаслідок укладення Договору переведення боргу СФГ "Доля" не відмовлялося від власних майнових вимог, як стверджує позивач, а лише змінило свого кредитора. Зважаючи на факт здійснення ТОВ "Доля Агро" повного розрахунку за Договором переведення боргу, що підтверджується відповідними доказами (квитанціями до прибуткових касових ордерів на повну суму боргу за Договором переведення боргу), існування яких позивачем не заперечується і визначається, на думку відповідача, це свідчить про відсутність у сторін будь-яких намірів щодо невиконання у майбутньому умов даного договору.
Відповідач зазначає, що твердження позивача про неможливість внесення ТОВ "Доля Агро" до каси ТОВ "Флора Трейд" сум від 350 тис грн до 850 тис грн без подальшого зарахування таких сум на банківські рахунки ТОВ "Флора Трейд" є необґрунтованим з огляду на таке:
- по-перше, відповідні суми коштів, внесені до каси ТОВ "Флора Трейд", могли були бути видані в цей же день з каси ТОВ "Флора Трейд" іншим особам.
- по-друге, якщо такі суми після їх внесення до каси ТОВ "Флора Трейд" залишалися там і не були в цей же день зараховані на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" , то це може свідчити лише про порушення з боку ТОВ "Флора Трейд" правил ведення бухгалтерського обліку та недотримання згаданого позивачем у позові Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, але аж ніяк не свідчить про неможливість внесення таких сум до каси ТОВ "Флора Трейд".
На думку відповідача 1, оскільки ТОВ "Флора Трейд" у повному обсязі отримало оплату за Договором переведення боргу, доводи позивача про фінансову неспроможність ТОВ "Флора Трейд" виконати свої обов`язки за Договором переведення боргу (погашення боргу перед позивачем) не відповідають дійсності.
Також відповідач 1 зазначає, що у разі непроведення ТОВ "Флора Трейд" розрахунку з СФГ "Доля" позивач не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ "Флора Трейд" існуючої заборгованості.
Щодо відсутності у позивача оригіналу Договору переведення боргу, відповідач 1 зазначає, що ця обставина жодним чином не впливає на сам факт існування даного договору та його дійсність, так само, як і відсутність відображення Договору переведення боргу у фінансовій та бухгалтерській документації позивача.
Крім цього, відповідач зазначає, що приписи ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, на яку посилається позивач при зверненні з позовом, не містить жодної підстави для визнання Договору переведення боргу недійсним (жодне майно боржник безоплатно не відчужував, зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони на себе не брав, від власних майнових вимог не відмовлявся, а лише змінив свого кредитора; статусу "заінтересованих осіб" щодо ТОВ "Доля Агро" чи ТОВ "Флора Трейд" позивачем не доведено).
Таким чином, на думку ТОВ "Доля Агро" у матеріалах справи відсутні належні докази та достатні підстави для задоволення позовних вимог.
ТОВ "Флора Трейд" відзив на позов не направило.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вже зазначалося вище, у провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля " (код ЄДРПОУ 30937188), порушена ухвалою суду від 29.11.2018.
Наразі СФГ "Доля" перебуває у судовій процедурі - ліквідації, введеній постановою Господарського суду Полтавської області 02.04.2019 у справі № 917/1360/18 .
З 05.03.2020 повноваження ліквідатора СФГ "Доля" виконує арбітражний керуючий Косякевич С.О.
В ході ліквідаційної процедури банкрута ліквідатором було встановлено, що 25.04.2018 між СФГ "Доля" (за умовами договору - Кредитор), ТОВ "Доля Агро" (за умовами договору - Первісний боржник) та ТОВ "Флора Трейд" (за умовами договору - Новий боржник) укладено Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 .
Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:
(п. 1.1.Договору) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (обов`язок) за наступними договорами, укладеними між Первісним боржником та Кредитором:
1.1.1 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 12/09/16-Д-ДА від 12.09.16 (Основний договір №1);
1.1.2 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/09/17Д-ДА від 01.09.17 (Основний договір № 2);
1.1.3 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 03/10/17Д-ДА від 03.10.17 (Основний договір №3);
1.1.4 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 05/12/17Д-ДА від 05.12.17 (Основний договір №4);
1.1.5 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 07/09/17Д-ДА від 07.09.17 (Основний договір №5);
1.1.6 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/11/17Д-ДА від 14.11.17 (Основний договір №6);
1.1.7 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/08/17Д-ДА від 21.08.17 (Основний договір №7);
1.1.8 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 23/10/17Д-ДА від 23.10.17 (Основний договір №8);
1.1.9 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/10/17Д-ДА від 24.10.17 (Основний договір №9);
1.1.10 договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30/10/17Д-ДА від 30.10.17 (Основний договір №10).
(п. 1.2 Договору) Сума визнаного Первісним боржником та підтвердженого Кредитором боргу Первісного боржника за Основними договорами, який переводиться на Нового боржника, складає 4 437 260,00 грн, з них:
за Основним договором № 1 - 123 000,00грн;
за Основним договором №2 - 2 630,00грн;
за Основним договором № 3 - 1 101 500,00грн;
за Основним договором №4 - 24 500,00грн;
за Основним договором №5 - 910 000,00грн;
за Основним договором №6 - 150 100,00грн;
за Основним договором №7 - 100 530,00грн;
за Основним договором №8 - 5 000,00грн;
за Основним договором №9 - 1 010 000,00грн;
за Основним договором №10 - 1 010 000,00грн.
(п. 1.3. Договору) Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов`язаннях, що виникають з Основних договорів, і приймає на себе обов`язки Первісного боржника за Основними договорами;
(п. 1.4. Договору) З моменту підписання Договору Сторонами, зобов`язання Первісного боржника перед Кредитором за Основними договорами вважаються виконаними повністю.
(п.2.1. Договору) За переведення боргу за Основними договорами Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 4 437 260,00грн.
(п.2.2. Договору ) Первісний боржник зобов`язується сплатити Новому боржнику грошову суму, визначену у п. 2.1. Договору, у строк до 31.12.2018.
(п. 2.3. Договору) Розрахунки за Договором можуть бути здійснені шляхом внесення готівкових коштів до каси Нового боржника, або у безготівковому порядку, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством (включаючи, але не виключно, зарахування зустрічних вимог, переведення боргу, відступления права вимоги та ін.).
(п. 6.1 Договору) Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення підписів Сторін печатками Сторін.
(п. 6.2 Договору) Строк Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 6.1 Договору та визначається часом достатнім для належного виконання Договору Сторонами.
(п. 6.3. Договору ) Після набрання чинності Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.
(п. 6.4. Договору) Усі правовідносини, що виникають з Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушенням Договору, регулюються Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Договір містить підписи уповноважених осіб та скріплений печатками сторін.
ТОВ "Доля Агро" та СФГ "Доля" не заперечують, що розрахунок за Договором між Первісним боржником та Новим боржником проведено у готівковій формі, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн (а.с. 65-72 т. 2 справи № 917/1360/18(917/1052/20).
Отже, відповідно до умов вказаного договору, борг перед СФГ "Доля" (Кредитор) в сумі 4 437 260,00 грн (з повернення залишку отриманої фінансової допомоги) переведений з ТОВ "Доля Агро" (Первісного боржника) на ТОВ "Флора Трейд" (Нового боржника).
За даними ліквідатора, станом на дату подання позову, ТОВ "Флора Трейд" по вказаному договору розрахунок з СФГ "Доля" не провело.
Крім цього, ліквідатор зазначає, що спірний договір укладено у межах одного року до порушення судом провадження у справі про банкрутство. На думку ліквідатора, дії СФГ "Доля" по укладанню правочину фактично являються відмовою від власних майнових вимог, адже новий боржник - ТОВ "Флора Трейд", на час укладення спірного договору, був таким що не мав а ні змоги, а ні мети виконувати зобов`язання перед СФГ "Доля".
Обґрунтовуючи зазначене, ліквідатор вказав, що на момент укладення спірного договору ТОВ "Флора Трейд" вже мало непогашений борг перед СФГ "Доля".
Крім того, з посиланням на відомості, наявні у відкритих джерелах ліквідатор зазначає про наявність податкового боргу ТОВ "Флора Трейд", який станом на 01.11.2021 складає 831047,92 грн; з посиланням на реєстр судових рішень - зазначає про наявні судові справи з позовами до ТОВ "Флора Трейд" про стягнення заборгованості.
Отже, на переконання ліквідатора, вищенаведені доводи свідчать про те, що уклавши спірний договір про перевід боргу сторони розуміли неможливість виконання грошових зобов"язань перед позивачем.
Відповідно до наявних у ліквідатора відомостей, останній зазначив, що вказаний правочин не знайшов свого відображення у фінансовій та бухгалтерській документації СФГ "Доля".
Крім того, позивач ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину. Позивач зазначає, що розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі згідно прибуткових касових ордерах, докази зарахування на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, відсутні, що, на думку позивача, свідчить про нездійснення розрахунку.
У позовній заяві позивач використовує такі поняття як "фраудаторний договір", "фіктивний договір".
На переконання позивача, укладення спірного договору було проведено з порушенням норм цивільного законодавства та мало на меті уникнення проведення розрахунку з іншими кредиторами СФГ "Доля".
За викладеного в позовній заяві, ліквідатор, з посиланням на приписи ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд визнати недійсним Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов"язанні) від 25.04.2018, укладений між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро" та ТОВ "Флора Трейд".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач по позову надав такі документи:
- копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля";
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Доля Агро" (ід. код 40461087);
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Флора Трейд" (ід. код 36249788);
- копію рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);
- копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі № 906/932/17;
- копію відзиву ТОВ "Доля Агро" у справі № 917/1360/18(917/1052/20);
- копію Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, подана у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);
- відомості щодо фінансового-майнового стану ТОВ "Флора Трейд" (ід. код 36249788), роздруковані з сайту Опендабот.
Вирішуючи спір під час нового розгляду, суд виходить з такого.
Предметом спору у даній справі є позовна заява про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, стороною якого є боржник (СФГ "Доля"), щодо якого відкрито справу про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі № 904/4928/17.
Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ свідчить, що законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону в часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу (21.10.2019) перебувають на стадії санації (висновок сформований у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 913/849/14).
Як встановлено судом, в межах справи про банкрутство СФГ "Доля", порушеної згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.11.2018, ліквідатор боржника - СФГ "Доля" звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору переведення боргу в порядку ч. 2 ст. 42 КУзПБ з одночасним посиланням на загальні норми ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
У питанні критеріїв застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів суд звертається до правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, та зазначає наступне.
На відміну від вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), законодавство про банкрутство (як ст. 42 КУзПБ, так і стаття 20 Закону про банкрутство у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Критерієм для застосування норм ст. 42 КУзПБ та ст.20 Закону про банкрутство, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію цього Кодексу, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з аналізу ст. 20 Закону про банкрутство, наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії цього Закону, та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Із матеріалів справи слідує, що оспорюваний Договір № 25/04/18ДА-ФТ-Д про переведення боргу (заміна боржника у зобов`язанні) укладено сторонами 25.04.2018, заява ліквідатора СФГ "Доля" про визнання недійсним зазначеного договору надійшла до суду 30.12.2021.
Ураховуючи наведену правову позицію, а також те, що провадження у цій справі про банкрутство СФГ "Доля" порушено 29.11.2018 на підставі норм Закону про банкрутство, а спірний правочин укладено 25.04.2018, застосування до відповідного правочину положень ст. 42 КУзПБ, на яку посилається позивач у позові, не є можливим.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Полтавської області від 19.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у даній справі №917/1360/18(917/2024/21), Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 зауважив, що ураховуючи укладення спірного правочину 25.04.2018 та відкриття провадження у цій справі про банкрутство 29.11.2018, тобто до введення в дію КУзПБ, судам належало самостійно надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам, врахувати необхідність застосування положень статті 20 Закону про банкрутство, зокрема й з огляду на встановлений законодавцем річний строк для звернення із заявою про визнання правочину недійсним на підставі спеціальних норм вказаного Закону.
Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
Господарський суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює їх правильну правову кваліфікацію і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/17629/18 (910/12093/20)).
З огляду на наведені правові висновки Верховного Суду у цій справі, а також враховуючи обставини укладення спірного правочину 25.04.2018 та відкриття провадження у цій справі про банкрутство 29.11.2018, тобто до введення в дію КУзПБ, суд вважає за необхідне при розгляді даної справи застосувати до спірних правовідносин ст. 20 Закону про банкрутство.
Суд встановив, що оспрюваний договір укладено 25.04.2018, тобто протягом одного року, що передував порушенню справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля" (29.11.2018). Відтак вказаний договір може бути визнаний недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою, зокрема, арбітражного керуючого за наявності відповідних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Поряд із цим, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 зазначила, що укладення боржником договору поза межами "підозрілого періоду" (у цьому випадку - одного року, що передував відкриттю справи про банкрутство), визначеного ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.
Аналогічний висновок був викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.
Верховний Суд України неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.
Суд зауважує, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства з 21.10.2019, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом про банкрутство в редакції від 19.01.2013, що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство.
Законодавство про банкрутство є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які воно регулює, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
Проаналізувавши документи та фактичні обставини у процедурі ліквідації арбітражний керуючий зобов`язаний самостійно визначитися з наявністю підстав для подання заяви (позову) про визнання недійсними правочинів боржника для збільшення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог.
Обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника (частина перша статті 65 КУзПБ), кореспондується з правовою презумпцією сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника у справі про банкрутство. Поняття правової презумпції сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника розкрито у правових висновках Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17).
СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О., реалізуючи своє право, звернулося до господарського суду, в межах справи про банкрутство СФГ "Доля", з заявою про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд". Звернувшись з даним позовом до суду, ліквідатор посилається, серед іншого, на порушення при укладенні оспорюваного договору про переведення боргу загальних засад законодавства щодо необхідності дотримання добросовісності при вчиненні дій учасниками цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), а також щодо недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).
Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.
Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);
- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);
- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (подібні висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) від 24.11.2021).
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України) (відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц), а також у постановах Верховного Суду України від 19.10.2016 (провадження №6-1873цс16), від 23.08.2017 у справі №306/2952/14-ц та 09.09.2017 у справі №359/1654/15-ц.
В цій частині, судом прийнято до уваги висновки Верховного Суду викладені у постанові від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20), які вказують на те, що, у разі, якщо спірним договором переведення боргу фактично замінено сторону у зобов`язанні перед кредитором з діючого на неплатоспроможне підприємство, яке станом на дату укладання спірного правочину вже знаходилось у скрутному майновому стані, то зміст оспорюваного договору не відповідає критеріям розумності та добросовісності, що є підставою для визнання його недійсним.
Як вже було зазначено судом визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відтак за змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.
За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Як встановлено та зазначено вище, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про переведення боргу.
Підстави позову заявлені позивачем: відмова від власних майнових вимог та фіктивність оспорюваного правочину.
Отже, предметом доказування у даній справі є саме доведення позивачем факту, що боржник усвідомлюючи свої дії навмисно відмовився від своїх майнових вимог.
При цьому господарський суд зазначає, що недостатнім є лише зазначити у позові підставу про визнання недійсним договору, а необхідним є також доведення таких підстав. Для доведення підстав, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, важливим є подання достатніх, належних та переконливих доказів на підтвердження наявності таких підстав.
В обгрунтування позовних вимог про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд", що ТОВ "Флора Трейд" (яке набуло статусу Боржника за оспорюваним договором) має велику кількість інших майнових зобов`язань, в тому числі, перед СФГ "Доля", в той час як фінансовий (майновий) стан ТОВ "Флора Трейд" не дозволяє йому виконати ці зобов`язання. На думку ліквідатора, укладаючи 25.04.2018 Договір про переведення боргу з ТОВ "Доля Агро" на ТОВ "Флора Трейд", СФГ "Доля" розумів, що такий борг не може бути повернутий (сплачений). Крім цього ліквідатор ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину.
З матеріалів справи убачається, що до позовної заяви позивачем, зокрема, додані:
- копія ухвали господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);
- копія рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі № 906/932/17;
- копія відзиву ТОВ "Доля Агро" та копія Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, подана у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);
При цьому, як було вже зазначено вище позивачем залучено до позовної заяви не повний текст оспорюваного договору про переведення боргу (матеріали справи містять ксерокопію неповного Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018, а.с. 30 т. 1, містить розділ 1 "Загальні положення" та розділ 6 "Строк договору та інші умови").
В судовому засіданні 23.07.2024 судом було оглянуто оригінал Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018, який наявний матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20) (а.с. 176-178 т. 1 вказаної справи). Копія Договору про переведення боргу № 25/04/18ДА-ФР-Д від 25.04.2018 залучена судом до матеріалів даної справи № 917/1360/18(917/2024/21), яка розглядається судом (а.с. 109-111 т. 4).
- відомості щодо фінансово - майнового стану ТОВ "Флора Трейд".
Додатково судом було досліджено копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, а саме: № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн (а.с. 65-72 т. 2 вказаної справ) , на які ліквідатор СФГ "Долина" посилається у позові в межах даної справи як на докази проведення розрахунку по спірному договору, проте до матеріалів справи не залучив, які знаходяться в матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20).
Надаючи оцінку наданим ліквідатором на підтвердження заявлених вимог доказам, господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Суд зауважує, що чинним законодавством не встановлено заборон на укладення договору про переведення боргу в залежності від фінансового стану сторони договору, однак платоспроможність боржника та наявність у нього майна, на яке може бути звернене стягнення, відіграють істотну роль при укладенні такого виду договору, як договір про переведення боргу. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу (ч. 1 ст. 521 ЦК України).
Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу (постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 в справі № 667/933/14-ц (провадження № 61-472св18) та від 27.04.2022 у справі № 321/1260/19 (провадження № 61-1297св22)).
Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов"язанні, опосередковує зміну суб"єктного складу зобовґязання, але залишає незмінним його зміст.
Відтак, наслідками переведення боргу - делегації, є: вибуття первинного боржника із зобов`язання, вступ у зобов`язання нового боржника, зміна суб`єктного складу зобов`язання при збереженні змісту останнього.
Із наведеного слідує, що укладання договору про переведення боргу призводить до автоматичного збільшення розміру зобов`язань нового боржника, який приймає на себе зобов`язання, якщо договором не погоджено умов щодо відплатності переведення боргу.
Як слідує зі змісту оспорюваного договору, зокрема п.2.1. Договору, за переведення боргу за Основними договорами Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 4 437 260,00грн.
Відповідно до п.2.2., 2.3. Договору, Первісний боржник зобов`язується сплатити Новому боржнику грошову суму, визначену у п. 2.1. Договору, у строк до 31.12.2018. Розрахунки за Договором можуть бути здійснені шляхом внесення готівкових коштів до каси Нового боржника, або у безготівковому порядку, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством (включаючи, але не виключно, зарахування зустрічних вимог, переведення боргу, відступления права вимоги та ін.).
Як зазначає позивач у тексті позовної заяви та не заперечує відповідач 1 - ТОВ "Доля Агро", розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі згідно прибуткових касових ордерів. При цьому, вказані прибуткові касові ордери, позивач до матеріалів справи № 917/1360/18(917/2024/21) не залучив.
В ході нового розгляду справи судом встановлено, що в матеріалах справи позовного провадження № 917/1360/18 (917/1052/20) , яка також як і дана справа розглядалася в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля", наявні копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, а саме № 28 від 10.07.2018 на суму 437 260,00грн, № 32 від 03.08.2018 на суму 600 000,00грн, № 35 від 28.08.2018 на суму 400 000,00грн, № 39 від 11.09.2018 на суму 600 000,00грн, № 43 від 28.09.2018 на суму 850 000,00грн, № 44 від 16.10.2018 на суму 650 000,00грн, № 55 від 20.11.2018 на суму 550 000,00грн, № 58 від 11.12.2018 на суму 350 000,00грн, які свідчать про внесення ТОВ "Доля Агро" в касу ТОВ "Флора Трейд" грошових коштів в загальному розмірі 4 437 260,00грн згідно Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д від 25.04.2018 (а.с. 65-72 т. 2 справи № 917/1360/18 (917/1052/20). Вказані квитанції до прибуткових касових ордерів досліджені судом.
Стосовно посилання позивача на те, що відсутність зарахування на банківський рахунок ТОВ "Флора Трейд" грошових сум, які вказані у прибуткових касових ордерах, свідчить про нездійснення розрахунку по оспорюваному договору, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з п.п.2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
За змістом Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, яке набрало законної сили 05.01.2018, на момент спірних правовідносин), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Відповідно до п. 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.
Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи № 917/1360/18 (917/1052/20) квитанції до прибуткових касових ордерів засвідчені відбитком печатки СФГ "Флора Трейд", скріплені підписом головного бухгалтера та касира підприємства. Вказані квитанції містять відомості про те, що підставою отримання коштів є "Плата за прийняття боргу зг. договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д від 25 квітня 2018 року".
За таких обставин вказані квитанції до прибуткових касових ордерів, за висновком суду, є належними доказами на підтвердження отримання СФГ "Флора Трейд" грошових коштів від ТОВ "Доля" за оспорюваним договором.
Посилання позивача на п. 15 та п. 17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ України від 29.12.2017 № 148, відповідно до яких встановлено заборону суб`єктам господарювання накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад встановлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат та встановлено обов"язок зарахування перевищеного ліміту готівкової виручки на банківські рахунки, не підтверджує факту невнесення ТОВ "Доля Агро" готівки до каси у сумах, зазначених в квитанціях до прибуткового касового ордеру, а свідчить про порушення відповідальною особою встановлених зазначеним Положенням вимог при проведенні розрахунків готівкою.
Відсутність у СФГ "Флора Трейд" книги обліку операцій з готівки, на що посилається позивач, також свідчить про порушення відповідальною особою встановлених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні вимог при проведенні розрахунків готівкою.
В той же час, будь які порушення сторони при виготовленні розрахункових документів, є лише свідченням недотримання в повній мірі сторонами (або однією із сторін) належної процедури складання та ведення фінансово - бухгалтерської документації підприємства, що за наслідками перевірки та підтвердження даного факту контролюючими органами Державної фіскальної служби України в порядку, передбаченого діючим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (розділ 6), затвердженим Національним банком України від 29.12.2017 року №148, є лише підставою для притягнення винної особи до відповідальності, однак в жодному випадку не виключає самого факту прийняття готівкою суми коштів в розмірі 4 437 260,00грн до каси СФГ "Флора Трейд" на виконання зобов"язань ТОВ "Доля Агро" за Договором № 25/041/18ДА-ФТ переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що внаслідок укладення ТОВ "Флора Трейд" оспорюваного договору про переведення боргу стало зобов`язаною стороною у сплаті заборгованості замість ТОВ "Доля Агро" в сумі 4 437 260,00грн, отримавши від ТОВ "Доля Агро" за переведення боргу грошові кошти в розмірі 4 437 260,00грн.
Суд встановив, що умовами оспорюваного договору переведення боргу термін виконання Новим кредитором зобов"язання по сплаті заборгованості перед Кредитором не обумовлено.
Стосовно тверджень позивача про неплатоспроможність ТОВ "Флора Трейд" (яке набуло статусу Боржника) на дату укладання оспорюваного договору суд зазначає таке.
Копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20) встановлює факт наявності боргу ТОВ "Флора-Трейд" перед СФГ "Доля". Однак, зазначене рішення ухвалене у жовтні 2021 року за результатами позову, який поданий у 2020 році. Разом з тим, оспорюваний у справі № №917/1360/18(917/2024/21) Договір переведення боргу, укладений у квітні 2018 року, тобто за три роки до ухвалення судового рішення по справі, на яку посилається позивач. Отже, за висновком суду , наведене рішення не може підтвердити факт розуміння сторонами оспорюваного СФГ "Доля" правочину того, що заміна боржника у зобов`язанні переведе такий борг у категорію "безнадійний". Крім того, позивачем не надано доказів пред`явлення такого рішення до виконавчої служби для примусового виконання, відкриття виконавчого провадження за таким рішенням.
Суд відхиляє, як необґрунтовані, посилання позивача на копію рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі №906/932/17 про стягнення заборгованості з ТОВ "Флора-Трейд" на користь СФГ "Доля", оскільки відсутні докази пред`явлення вказаного рішення до виконання, наявності відкритого виконавчого провадження за таким рішенням тощо.
Сам факт наявності заборгованості з податкового боргу та інших боргів не доводить обставин неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд". Самі лише судові рішення не дозволяють встановити, що стягувач вчинив дії, направлені на примусове виконання таких рішень, а такі дії не призвели до їх виконання. Крім того, взагалі невідомо та не можливо встановити з поданих позивачем доказів, що такі рішення були пред`явлені до виконання та не були виконаними.
Суд зазначає, що неплатоспроможність це нездатність виконати фінансові зобов`язання. Сам факт наявності фінансових зобов`язань не може свідчити про неспроможність їх виконати, оскільки у кожного суб`єкта господарювання маються фінансові зобов`язання. При цьому, суб`єкт господарювання може мати активи, які перевищують такі зобов`язання, також у господарській діяльності кожного суб`єкта мається як дебіторська, так і кредиторська заборгованість.
Відзив ТОВ "Доля Агро", поданий у іншій судовій справі, також не може підтвердити факт неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд".
Суд зауважує, що роздруківка щодо фінансової звітності ТОВ "Флора Трейд" також не може підтвердити обставини неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" у квітні 2018 року, оскільки період такої звітності зазначений у роздруківці "2020 рік", тобто через два роки після укладення оспорюваного договору (квітень 2018 року).
Інших доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано, а матеріали справи їх також не містять.
Відтак суд дійшов до висновку, що позивач не надав належних доказів, що сторони спірного договору не бажали настання правових наслідків в момент його вчинення, наявність умислу в усіх сторін правочину, а відтак підстави визнання його недійсним як фіктивного, за ст. 234 ЦК України, відсутні.
Позивач не підтвердив належними доказами здійснення СФГ "Доля" ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд", шляхом укладення спірного Договору, умисних, недобросовісних дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір активів боржника, спрямованих на ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, з метою завдання їм шкоди, тобто зловживання правом, що і є основною ознакою фраудаторного правочину.
З огляду на встановлені обставини справи, позивачем не доведено ознак фраудаторності Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов"язанні) від 25.04.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Жодної із підстав для визнання Договору недійсним, визначених в ч.1 ст.20 Закону про банкрутство позивач належними доказами не підтвердив.
Також суд констатує, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати. Щодо видів зобов`язань, за якими є можливим переведення боргу, жодних обмежень закон не встановлює.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтєю 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами чинного законодавства, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.
Суд встановив, що СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у даній справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог; позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину. Відтак підстави для задоволення позову про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018 відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у відповідності до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).
Повне рішення складено 01.11.2024
Суддя О.О. Ореховська
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122922317 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Ореховська О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні