Ухвала

від 11.11.2024 по справі 920/1198/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.11.2024м. СумиСправа № 920/1198/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1198/24

за позовом Сумської міської ради

(майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030,

код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача Фізичної особи - підприємця Лисенка Валерія Олександровича

( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 242 442 грн 35 коп.

УСТАНОВИВ:

23.09.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь 233227 грн 03 коп. за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:05:003:0020 по вул. Харківська, 22а , м. Суми без оформленого договору оренди за період з 01.01.2021р. по 19.08.2024р.; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, справу № 920/1198/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою від 25.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для надання процесуальних документів.

11.10.2024 позивачем надано до суду через систему «Електронний суд» Заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 4497 від 11.10.2024). Відповідно до змісту якої просить суд стягнути з відповідача 242 442 грн 35 коп за використання земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди землі за період з 01.01.2021 по 11.10.2024.

Оскільки позивач, відповідно до положень ч. 2 п. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу вправі збільшити розмір позовних вимог, розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 4497 від 11.10.2024).

18.10.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» надано до суду Відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви від 11.10.2024 про збільшення позовних вимог). Відповідно до змісту якого відповідач обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 територія м. Суми з 24.02.2022 по 03.04.2022 відносилась до територій активних бойових дій, а з 06.03.2024 по сьогоднішній день віднесена до території можливих бойових дій. Таким чином, вказує, що нарахування плати за користування земельною ділянкою за 2022 та 2024 роки не відповідає вимогам діючого законодавства. Враховуючи викладене, просить у цій частині відмовити Сумській міській раді у задоволенні позовних вимог.

23.10.2024 відповідачем надано до суду через систему «Електронний суд» Клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін (вх. №№4626,4627,4628 від 23.10.2024), відповідно до змісту якого просить:

- поновити строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін;

-здійснити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін,

- подовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» позивачем надано заяву (вх. № 3402 від 04.11.2024), відповідно до змісту якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи та подані процесуальні документи, суд зазначає наступне:

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та подовження строку для подання відзиву на позовну заяву:

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частини 1, 2 статті 119 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі №916/3022/21.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку (вх. № №4626,4627,4628 від 23.10.2024) відповідач вказує, що про існування спору дізнався випадково, позовну заяву та ухвалу суду про відкриття провадження у справі не отримував і тільки 23.10.202 ознайомився з матеріалами електронної справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в підтвердження доказів направлення на адесу відповідача (Фізичної особи - підприємця Лисенка Валерія Олександровича, адреса одержувача: АДРЕСА_2 ) копії позовної заяви від 23.09.2024 вих № 248/24юр надано опис вкладення у цінний лист з трек-номером 4000900034851 та накладну «Укрпошти» з трек-номером 4000900034851 від 23.09.2024 (а.с. 6).

Згідно даних витягу з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) поштове відправлення трек-номером 4000900034851 було вручено особисто 26.09.2024 (а.с.80).

Отже, відповідачем копія позовної заяви отримана особисто 26.09.2024.

Поштові індекси та поштові відділення, які обслуговують певні вулиці міста встновлються Укрпоштою. Так відповідно до інформації на сайті Украпошта (https://postcode.in.ua/ua/codes/street/2rre) зазначено, що поштовим індексом для адреси: вул. Героїв Крут 68Б є - 40005 (а.с. 81).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2024 була надіслана на адресу відповідача АДРЕСА_1, про що свідчить поштовий конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( а. с. 55, 56).

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення Господарського суду Сумської області у справі № 920/1198/24 (ухвала від 25.09.2024 про відкриття провадження у справі в паперовій формі) надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_3 ).

Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 01.10.2024 (а.с. 54).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 в чинній редакції (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до п.5. ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19).

При цьому, суд зазначає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку, зокрема, у зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, оскільки факт неотримання ухвали суду зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (наведена позиція підтримана Верховним Судом у постановах: від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 16.09.2019 у справі №904/5452/18, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Водночас, суд наголошує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали про відкриття провадження у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Тому ухвала про відкриття провадження провадження у справі № 920/1198/24 від 25.09.2024 є врученою відповідачу 01.10.2024.

Крім того, в даному випадку попри те, що відповідач хоча і не отримав вищенаведений поштовий конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі він був обізнаний про стан розгляду справи, оскільки як зазначалося раніше ним особисто 26.09.2024 було отримано копію позовної заяви.

Поміж іншого суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17).

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до суду через систему «Електронний суд» Відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви від 11.10.2024 про збільшення позовних вимог) (вх. № 3209 від 18.10.2024). Окрім іншого, самим відповідачем в своїх реквізитах вказується тел. 380951216618, хоча в клопотанні заперечується тим же відповідачем факт наявності такого номеру у нього.

Все вищеозначене спростовує твердження відповідача про не направлення на його адресу копії позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі і не знання ним про розгляд справи господарським судом.

Відповідно до частини 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.

Частина 3 стаття 119 ГПК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Як підтверджується матеріалами справи, судом в Ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 15.10.2024.

Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на для подання відзиву, встановлений судом (п. 3 резолютивної частини Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2024), а не законом, суд міг би продовжити означений строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за умови якби від відповідача до закінчення цього строку надійшла заява про продовження. Тобто, в даному випадку відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін після закінчення строку, встановленого судом, тому питання щодо збільшення такого строку має вирішуватись шляхом його продовження, а не поновлення (як зазначає відповідачем у клопотанні від 23.10.2024).

Враховуючи, що відповідачем не дотримано строку встановленого судом для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме клопотання не подано до закінчення цього строку до 15.10.2024, суд не має правових підстав для продовження та поновлення (як зазначає відповідач) процесуального строку для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не свідчать про наявність виключних підстав для поновлення чи продовження процесуального строку з врахуванням такого.

Так, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям, вирішення якого покладається виключно на розсуд суду. До поважних причин пропуску процесуального строку відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення певної процесуальної дії у встановлений законом строк. Вказані обставини підлягають обов`язковому підтвердженню шляхом подання до суду відповідних доказів (документів або їх копій).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

Також суд звертає увагу, що за приписами ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з матеріалів позову у даній справі, ціна позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) становить 242442 грн 35 коп., тобто менша від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент відкриття провадження у справі та наразі становить 302800 грн 00 коп. Матеріали даної справи не містять великої кількості доказів, які суд мав би дослідити з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

У клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач не навів жодного належно обґрунтованого доводу та не надав до клопотання жодного доказу на підтвердження наявності обставин, які б могли свідчити про значну складність даної справи та/або про суперечливість наявних у справі доказів, та могли стати підставою для постановлення судом ухвали про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача в цій частині.

Щодо продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, про що зазначено відповідачем у клопотанні від 23.10.2024, суд зазначає наступне:

Як вже зазначалося раніше судом, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст 119 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, згідно з ч. 4 ст 119 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Однак, відповідачем (окрім того, що клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву подано поза межами строку обумовленого Господарського процесуальним кодексом) не було вчинено процесуальної дії - не додано відзиву, що не дає суду правових підстав для задоволення клопотання в цій частині.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 23.10.2024

На підставі викладено, керуючись ст. 118, 119, 234, 235, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні Клопотання відповідача (вх. №№ 4626,4627, 4628 від 23.210.2024) - відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі відповідно до положень ст. 6 ГПК України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 11.11.2024.

Суддя С.В. Заєць