Рішення

від 05.11.2024 по справі 922/44/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ХарківСправа № 922/44/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Юг-М» (64350, Харківська обл., Ізюмський р-н., с.Заводи, вул. Перемоги, 50) в інтересах держави, в особі Тов до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (01001, м. Київ, пр. Тараса Шевченка, буд. 3) про стягнення 447498,35 грн за участю представників:

позивача - Білоголовська Л.А., ордер серії АХ №1144151 від 16.08.2023,

відповідача - Новохацька Н.Є., ордер серії АХ №1151609 від 02.10.2023,

третьої особи - Минець В.І., довіреність №15062023-105 від 15.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Юг-М» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього збитки, заподіяні юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи у розмірі 447 498,35 грн. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 , будучи директором ТОВ «Агрофірма Юг-М», неправомірно, з порушенням положень ст. 92, 241 Цивільного кодексу України та ст. 89 Господарського кодексу України, уклав договір поставки від 12.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», чим завдав збитки ТОВ «Агрофірма Юг-М».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 08.06.2023 у справі №922/44/22 касаційну скаргу касаційну скаргу ТОВ «Кернел-Трейд» задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 922/44/22 скасовано. Справу № 922/44/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 справу № 922/44/22 передано на розгляд судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2023 у справі № 922/44/22 прийнято справу до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.08.2023 о 10:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/44/22 клопотання ТОВ «Кернел-Трейд» про призначення експертизи (вх. № 22975 від 28.08.2023) задоволено, призначено у справі № 922/44/22 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпро НДІСЕ та провадження по справі зупинено до отримання висновку експертів.

17.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від в.о. директора Дніпро НДІСЕ надійшов супровідний лист з: висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №4230-23 від 06.09.2024, з трьома опечатаними конвертами, в яких містяться матеріали справи №922/44/22 та з актом здачі-прийняття висновку експерта №4230-23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 провадження у справі № 922/44/22 поновлено та підготовче засідання призначено на 08 жовтня 2024 року о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/44/22 до судового розгляду по суті на 22.10.2024 о 12:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 у справі № 922/44/22 відкладено судове засідання на 05.11.2024 о 12:20.

Позивач у судове засідання 05.11.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 05.11.2024 з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання 05.11.2024 з`явилась, проти задоволення позовних вимог заперечував.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Юг-М» існує з 01.03.2005, є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням продукції рослинництва та оптовою торгівлею зерном.

Єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Агрофірма Юг-М» є громадянин України ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі товариства становить 100%, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_3 є єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником ПП «Золота Нива 1» (код ЄДРПОУ 33897138, вулиця Харківська, 1Б, село Забавне, Ізюмський район, Харківська область, 64333) та афілійованою особою щодо ТОВ «Агрофірма Юг-М», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

16 грудня 2021 року ОСОБА_3 стало відомо про те, що на адресу ПП «Золота Нива 1» від ТОВ «Кернел-Трейд» надійшла вимога за вих. №10/12/2 від 10.12.2021, в якій останнє вимагало від підприємства обов`язкового повного виконання договору поставки № ХРВ22-00750 від 12.07.2021, а саме: поставити (передати у власність) ТОВ «Кернел-Трейд» 7 500 тон насіння соняшника належної якості на умовах згідно з п.2.3. договору, а також у зв`язку з фактом прострочення поставки більше ніж на 5 днів протягом 3-х днів з дня отримання даної претензії сплатити 28 689 567,75 грн штрафу за прострочення поставки товару.

У зв`язку з надходженням даної вимоги рішенням ОСОБА_3 було вирішено провести службове розслідування у відношенні директора ПП «Золота Нива 1», а рішенням єдиного учасника ТОВ «Агрофірма Юг-М» ОСОБА_1. доручено відповідальним особам ТОВ «Агрофірма Юг-М» перевірити документацію на предмет взаємовідносин з ТОВ «Кернел-Трейд».

Позивач зазначає, що за результатами перевірки у товаристві був виявлений примірник договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 між ТОВ «Агрофірма Юг-М» (постачальник) і ТОВ «Кернел-Трейд» (покупець), відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Юг-М» зобов`язувалось у період з 01.10.2021 до 01.12.2021 поставити ТОВ «Кернел-Трейд» 4 000 тон насіння соняшника попередньою загальною вартістю 61 204 411,20 грн з ПДВ. Знайдений договір також містив умови про застосування до постачальника штрафних санкцій, зокрема, згідно з п. 5.1 договору за прострочення поставки товару на строк до 5 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а в разі прострочення поставки більш, ніж на 5 днів, (в т.ч. непоставка або неповна поставка товару) - штраф в розмірі 25 % від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару.

Позивач вказує, що єдиний учасник ТОВ «Агрофірма Юг-М» не погоджував у 2021 році вчинення правочину з ТОВ «Кернел-Трейд» на умовах, за якими б товариство взяло на себе вказані вище зобов`язання. У 2021 році ТОВ «Агрофірма Юг-М» вступало у договірні відносини з ТОВ «Кернел-Трейд», укладало з ним один договір поставки сільськогосподарської продукції у червні 2021 року, на цьому співробітництво припинилося. Рішення про укладення у липні 2021 року між ТОВ «Агрофірма Юг-М» і ТОВ «Кернел-Трейд» договору поставки єдиним учасником товариства не приймалось; обміну документами з приводу укладення чи виконання договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 не здійснювалось; будь-яких дій, які б свідчили про схвалення правочину, прийняття його до виконання або фактичне виконання, не вчинялось.

У зв`язку з виявленням примірника договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 рішенням єдиного учасника ТОВ «Агрофірма Юг-М» від 20.12.2021 було вирішено провести службове розслідування (перевірку) у відношенні директора ТОВ «Агрофірма Юг-М» ОСОБА_2; створено комісію для проведення службового розслідування; ОСОБА_2 тимчасово відсторонено від виконання обов`язків директора товариства.

В Акті службового розслідування (перевірки) від 22.12.2021 зазначено, що в ході ревізії договорів, первинної та фінансової документації ТОВ «Агрофірма Юг-М» виявлено примірник оригіналу договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021, проте жодні листи або документи стосовно вказаного договору від ТОВ «Кернел-Трейд» на адресу ТОВ «Агрофірма Юг-М» поштовим зв`язком не поступали, у книзі реєстрації вхідної кореспонденції товариства не зареєстровані.

Одночасно комісією з проведення службового розслідування підтверджено відсутність вчиненого у встановленій письмовій формі рішення єдиного учасника ТОВ «Агрофірма Юг-М» про надання згоди на укладення договору поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021.

В ході ревізії також з`ясовано, що станом на 22.12.2021 товарно-матеріальні цінності на адресу ТОВ «Кернел-Трейд» за договором поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 не поставлялись, товаророзпорядчі документи не виписувались. Станом на 22.12.2021 грошові надходження від контрагента ТОВ «Кернел-Трейд» на рахунок ТОВ «Агрофірма Юг-М» з призначенням платежу, яке містить посилання на договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 або дозволяє ідентифікувати платіж з даним договором, відсутні.

За результатами службового розслідування відповідач свою причетність до укладення згаданого договору заперечував, пояснивши, що ніколи не підписував договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 з ТОВ «Кернел-Трейд», печатку товариства на ньому не ставив.

Згідно з висновками акта службового розслідування (перевірки) від 22.12.2021 укладення договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 підпадає під дію обмежень, визначених Статутом ТОВ «Агрофірма Юг-М»; документальних підтверджень надання обов`язкової згоди єдиного учасника ТОВ «Агрофірма Юг-М» на вчинення значного правочину - укладення договору поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021 комісією не виявлено; за результатами перевірки встановлено факт неналежного виконання посадових обов`язків директором товариства ОСОБА_2 , внаслідок укладення договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 з перевищенням своїх повноважень, передбачених Статутом ТОВ «Агрофірма Юг-М».

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Агрофірма Юг-М» від 23.12.2021 вирішено звернутися до суду в інтересах ТОВ «Агрофірма Юг-М» в порядку ст. 54 Господарського процесуального кодексу України з вимогою про відшкодування збитків, заподіяних товариству діями директора у зв`язку з укладенням ним договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 з ТОВ «Кернел-Трейд».

Так, позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Агрофірма Юг-М» неправомірно, з порушенням положень ст. 92, 241 Цивільного кодексу України та ст. 89 Господарського кодексу України, уклав договір поставки від 12.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Юг-М» (постачальник) зобов`язується поставити ТОВ «Кернел-Трейд» (покупець) товар (насіння соняшнику), за прострочення поставки товару на строк до 5 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а за прострочення поставки більше, ніж 5 днів - штраф у розмірі 25% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Позивач у позові зазначає, що розмір штрафу, який кредитор вправі вимагати від ТОВ «Агрофірма Юг-М» складає 15301102,80 грн.

Відповідач проти позову заперечив повністю, у відзиві вказує на свою необізнаність щодо укладення між ТОВ «Агрофірма Юг-М» та ТОВ «Кернел-Трейд» договору поставки від 12.07.2021 та наголошує на неукладеності зазначеного договору, оскільки він, як директор ТОВ «Агрофірма Юг-М», не укладав цей договір. Відповідач посилається на висновки експертів № 38892, № 38891 від 14.01.2022, відповідно до яких відтиски круглої печатки ТОВ «Агрофірма Юг-М» в договорі поставки нанесено не кліше круглої печатки ТОВ «Агрофірма Юг-М», а підписи від імені ОСОБА_2 в договорі поставки виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Таким чином, предметом судового розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи у розмірі 447498,35 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За приписами ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначила, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За приписами ч. 1 ст. 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Частиною 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Наведеними вище положеннями ст. 92 ЦК України та ст. 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

Відповідно до п. 4.11 Статуту ТОВ «Агрофірма Юг-М» виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства і є підзвітним загальним зборам учасників.

Пунктами 4.13 Статуту передбачено, що директор Товариства несе відповідальність перед Товариством за збитки, заподіяні Товариству його винними діями або бездіяльністю. Директор звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

У даному випадку, ОСОБА_1 звертаючись до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Юг-М» з позовом про стягнення з ОСОБА_2 , збитків, заподіяних юридичній особі, вказав на те, що ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Агрофірма Юг-М», неправомірно, з порушенням положень ст. 92, 241 Цивільного кодексу України та ст. 89 Господарського кодексу України, уклав договір поставки від 12.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», чим завдав збитки ТОВ «Агрофірма Юг-М».

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанов Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20). Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

При цьому, за змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину, однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. На підставі ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц вказала на те, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Слід зазначити, що учасниками такої справи повинні бути і сторони такого договору.

Позивач, звертаючись з позовом вказав, що договір поставки укладено директором з перевищенням повноважень, відповідач зазначає, що договір підписаний невстановленою особою замість відповідача.

Третя особа - ТОВ «Кернел-Трейд» (покупець за договором поставки) в поясненнях вказує на те, що між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Агрофірма Юг-М» існують багаторічні договірні відносини. Підписуючи договір поставки від 12.07.2021 директор ТОВ «Агрофірма Юг-М» мав необхідний обсяг повноважень. Позивач подав позов, що спрямований не на захист інтересів ТОВ «Агрофірма Юг-М», які випливають із договору поставки від 12.07.2021, а подав штучний позов, спрямований на перешкоджання ТОВ «Кернел-Трейд» у здійсненні своїх прав покупця за вказаним договором.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1 та 2 ст. 74 ГПК України).

Водночас всебічність та повнота, зокрема, передбачають з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року у справі «Домбо Бехеер проти Нідерландів»).

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Агрофірма Юг-М» існували договірні відносини, про що свідчать наявні у матеріалах справи договори та додаткові угоди до договорів за 2019, 2020, 2021 роки.

При цьому, позивач у позові просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 447 498,35 грн, посилаючись лише на право кредитора вимагати від ТОВ «Агрофірма Юг-М» штрафу в розмірі 15301102,80 грн.

Третя особа, як сторона договору поставки від 12.07.2021, зазначає про розгляд ще трьох справ за позовом кінцевого бенефіціара ряду юридичних осіб ОСОБА_3. в інтересах ПП «Золота Нива 1», ТОВ «Чарівний ЛАН», ФГ «Колос», до яких відповідачами (директорами зазначених юридичних осіб) додано ідентичні за формою, аналогічні за датою, ідентичні за предметом дослідження та фактично аналогічні висновки тих самих експертів - Лошманова Г.В. та Гайдамакіної Д.І .

Як зазначено позивачем у позовній заяві ОСОБА_3 є афілійованою особою щодо ТОВ «Агрофірма Юг-М».

На виконання вказівки, що містить у постанові Верховного суду від 08.06.2023 у справі № 922/44/22, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/44/22 задоволено клопотання ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ДніпроНДІСЕ (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17, офіс 801); на розгляд та вирішення експерта поставлене наступне питання:

- Чи виконано підписи від імені ОСОБА_2 у договорі поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021, розташовані на першому, другому, третьому, четвертому аркушах у рядках: «Постачальник», а також на четвертому аркуші в графі «Постачальник» у рядку «Директор» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Для проведення експертизи матеріали справи № 922/44/22 направлені на адресу експертної установи.

Відповідно до висновку експерта №4230-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарський справі №922/44/22 (т.с. 5 а.с. 5-17), на дослідження надані оригінали двох примірників договору поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021 (примірник відповідача а.с. 187-190), (примірник третьої особи а.с. 218-221), текст яких виконаний за допомогою друкуючого пристрою на чотирьох аркушах паперу білого кольору формату А-4 з однієї сторони аркушів кожний. На зворотній стороні кожного аркуша примірника договору (примірник відповідача а.с. 187-190) маються зображення відтисків двох штампів «ННЦ «ІСЕ» Досліджуваний документ» та «ННЦ «ІСЕ». Загальний вигляд перших та останніх аркушів двох примірників досліджуваних документів див. на зображенні 1-4 в таблиці ілюстрацій до висновку експерта. Деякі із досліджуваних підписів від імені ОСОБА_2 відмічені на зображені 1-4 відм. 1-6 пастою червоного кольору.

Досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 (всього десять підписів) мають в основному однакову транскрипцію (кількісний та якісний графічний склад підпису, яка визначається з урахуванням послідовності виконання елементів та їх зв`язку), яка складається із: «умовно-читаєма літера І + один-два прямолінійні елементи, які не утворюють літер + розчерк».

Почерк, яким виконані досліджувані підписи, відображає навик письма пристосований до відносно швидкого темпу та характеризується високою координацією рухів, що відносить почерк до високовиробленого. За конструктивною складністю підписи - спрощені; по будові - чіткі; перевалена форма рухів при виконанні елементів - прямолінійно-кутова; переважний напрямок рухів при виконанні основних елементів (положення повздовжніх вісей) - правонахильний; розмір, розгін - від малого до середнього; натиск - середній, із слабовираженою диференціацією; розміщення підписів відносно бланкового рядка не стійке - на рядку, над рядком, таке, що перетинає рядок.

Роздільним дослідженням з наступним порівнянням між собою наданих вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_2 встановлено, що ознаки, які характеризують почерк за будовою, ступенем та характером сформованості письмово- рухового навику, ознаки, які відображають характеристику рухів за їх структурою, - виконуються без суттєвих змін, стійко, а окремі ознаки, які мають високоінформативну значимість, співпадають. Тому всі надані зразки були покладені в основу порівняльного аналізу.

При порівнянні кожного досліджуваного підпису із зразками підпису та почерку ОСОБА_2 , між ними встановлені розбіжності по загальним ознакам почерку:

- що відображають характеристику рухів по їх структурі (розмір в зразках - великий; положення повздовжніх вісей в зразках правонахильніше ніж у досліджуваних підписах), а також по окремим ознакам почерку, найбільш характерні з яких викладені в таблиці № 1 та відмічені на зображенні 10-14 та 15-19 пастою синього кольору.

Оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє стверджувати, що встановлені розбіжності стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів почерку ОСОБА_2 та утворюють сукупність, достатню для категоричного висновку про виконання кожного досліджуваного підпису не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Поруч з цим, між досліджуваними підписами та зразками підпису ОСОБА_2 , встановлені й збіжності по загальним ознакам: транскрипції, загальному вигляду, чіткості; виробленості, конструктивній складності; переважній формі та напрямку рухів, а також по деяким окремим ознакам почерку.

Виявлені збіжності відносяться в основному до загальних ознак почерку, а окремі ознаки характеризують найбільш загальні ознаки виконання окремих елементів та штрихів почерку та є несуттєвими, на зроблений категоричний висновок не впливають та пояснюються виконанням досліджуваних підписів з наслідуванням справжньому підпису ОСОБА_2 .

До висновку експерта додається таблиця ілюстрацій на 7 аркушах.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до висновку експерта №4230-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарський справі №922/44/22 (т.с. 5 а.с. 5-17), підписи від імені ОСОБА_2 , які розміщені у договорі поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 (примірник відповідача ас 187-190) (примірник третьої особи а.с. 218-221), на першому другому, третьому, четвертому аркушах у рядках «Постачальник», а також на четвертому аркуші в графі «Постачальник» у рядку «Директор» - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому його підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Дослідивши висновок експерта №4230-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарський справі №922/44/22 (т.с. 5 а.с. 5-17), суд установив, що вони відповідають вимогам статті 98 ГПК України, містять зазначення про попередження експертів про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, а їх предметом є дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

Доказів в спростування наведених у висновку обставин суду не надано.

З огляду на викладене, суд приймає вказаний висновкок експерта №4230-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарський справі №922/44/22 в якості належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не підписував договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 між ТОВ "Агрофірма Юг-М" і ТОВ "Кернел-Трейд".

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У разі ж якщо сторони згоди щодо укладення договору не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Отже, враховуючи те, що за висновком експерта №4230-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарський справі №922/44/22 (т.с. 5 а.с. 5-17) підписи від імені ОСОБА_2 , які розміщені у договорі поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 на першому другому, третьому, четвертому аркушах у рядках «Постачальник», а також на четвертому аркуші в графі «Постачальник» у рядку «Директор» - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому його підпису, слід дійти висновку про те, що відповідач договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 з ТОВ "Кернел-Трейд" не укладав та вказаний договір взагалі є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним.

Встановлені судом обставини спростовують твердження позивача про те, що відповідач вчинив правочин з ТОВ "Кернел-Трейд" з перевищенням своїх повноважень, передбачених Статутом підприємства, та спричинив цим ТОВ "Агрофірма Юг-М" збитки у зв`язку з покладенням на підприємство майнових обов`язків та відповідальності виконання яких вимагає ТОВ "Кернел-Трейд".

Загальні правила та підстави відповідальності за завдані збитки вимагають дослідження та встановлення судом усіх елементів складу цивільного правопорушення, і в першу чергу вирішуючи спір, суд повинен встановити неправомірність поведінки заподіювача збитків у даному випадку - вчинялись відповідачем певні дії, зокрема підписувався договір або ні.

У даному випадку, судом враховано що договір поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. ОСОБА_2 як директором ТОВ "Агрофірма ЮГ-М" не підписувався, вказане встановлено висновками судових експертиз, в тому числі судової почеркознавчої експертизи, призначеної судом у даній справі за клопотанням третьої особи. З огляду на це, а також враховуючи, що будь-які дії на виконання договору учасниками справи не вчинялись, доказів зворотного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що сказаний договір поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, права та обов`язки за таким правочином не набуті, а правовідносини за ним не виникли

Стосовно доводів третьої особи щодо штучності позову, який спрямований на перешкоджання ТОВ «Кернел-Трейд» у здійсненні своїх прав покупця за вказаним договором, суд зазначає про те, що господарський процесуальний кодекс України не містить визначення «спору, який має очевидно штучний характер». Штучним належить вважати спір, якого в дійсності не існує, а позов поданий для досягнення іншого результату, має іншу мету, ніж та, що вказана у вимогах позову.

Загальні правила та підстави відповідальності за завдані збитки вимагають дослідження та встановлення судом усіх елементів складу цивільного правопорушення, і, в першу чергу, вирішуючи спір, суд повинен встановити неправомірність поведінки заподіювача збитків, у даному випадку - вчинялись відповідачем певні дії, зокрема, підписувався договір або ні.

Господарський суд, встановивши під час розгляду справи, що договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. відповідачем не підписувався, вказане встановлено висновками судових почеркознавчих експертиз (в тому числі, судової почеркознавчої експертизи, призначеної судом за клопотанням третьої особи, в ході якої досліджено два примірники договору, надані третьою особою та відповідачем), а також враховуючи, що будь-які дії на виконання договору учасниками справи не вчинялись, доказів зворотного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що вказаний договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, права та обов`язки за таким правочином не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

У постанові від 08.06.2023 у справі № 922/44/22 Верховним Судом зазначено про те, що частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. На підставі ч.1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц вказала на те, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Слід зазначити, що учасниками такої справи повинні бути і сторони такого договору.

У даній справі, що розглядається, склад учасників збігається. Позов заявлено єдиним учасником ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» ОСОБА_1. в інтересах ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» в порядку ст.54 ГПК України до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», про стягнення збитків.

Згідно з ч.1 ст.54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

За змістом ч.2 ст.54 ГПК України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

З моменту відкриття провадження у справі № 922/44/22 ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» в силу ч.2 ст.54 ГПК України має статус позивача - тобто, сторони договору є учасниками справи № 922/44/22.

У позові позивач зазначав, що у 2021 році ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» вступало у договірні відносини з ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», укладало з ним один, зовсім інший договір поставки сільськогосподарської продукції, і цей останній договір з даним контрагентом був укладений у червні 2021р., на цьому співробітництво припинилося - тому незрозуміло, яким чином минулі договірні відносини можуть свідчити про появу нових відносин.

У Постанові від 04.08.2021р. у справі № 918/36/19 Верховний Суд зазначив, що у випадку заперечення особи щодо її підпису на відповідному документі, належність підпису тій чи іншій особі можна встановити лише на підставі відповідної експертизи.

У Постанові від 22.01.2021р. у справі № 372/1662/18 Верховний Суд також звернув увагу на те, що належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме відповідачем договору, може бути лише висновок почеркознавчої експертизи.

Виходячи з викладеного, єдиним належним та допустимим доказом у даному випадку може бути лише висновок судової почеркознавчої експертизи.

Отже, укладення та виконання інших договорів (2019, 2020, 2021 років) ніяким чином не пов`язане саме з договором поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р., адже інші договори не здатні довести чи спростувати обставин укладення саме цього конкретного договору та не свідчитимуть про наміри чи волевиявлення сторін щодо цього. Враховуючи на що, вони не є належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмету доказування, а згідно з ч.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до положень Статуту ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М», затвердженого учасником ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» рішенням № 1/08-2019 від 13.08.2019р.:

4.3. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) прийняття рішення про вжиття заходів, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства;

7) обрання директора товариства, встановлення розміру винагороди директора товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю директора товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) встановлення інших, ніж передбачені цим статутом, строків для внесення додаткових вкладів до статутного капіталу товариства;

15) надання директору згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу;

16) надання директору згоди здійснювати господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері діяльності товариства, бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства. Бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;

17) вирішення питань про зміну умов та/або припинення (в тому числі, розірвання) договорів користування земельними ділянками (включаючи договори оренди землі);

прийняття інших рішень.

4.3.2. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані на вирішення директора товариства.

У числі доказів, наявних у справі, є Акт службового розслідування, вказаним Актом службового розслідування (перевірки) від 22.12.2021р. встановлено:

За результатами ревізії первинної та фінансової документації також з`ясовано, що станом на 22.12.2021р. товарно-матеріальні цінності на адресу ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» за договором поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. не поставлялись, товаророзпорядчі документи не виписувались. Станом на 22.12.2021р. грошові надходження від контрагента ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» на рахунок ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» з призначенням платежу, яке містить посилання на договір поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. або дозволяє ідентифікувати платіж з даним договором, відсутні.

Крім того, згідно з п.6 зазначеного Акту до акту службового розслідування (перевірки) додаються пояснення ОСОБА_2 , в яких відповідач також вказував:

«Я, ОСОБА_2, є директором ТОВ «Агрофірма ЮГ-М», обов`язки директора виконую з 04.04.2017р.

З положеннями Статуту ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» про обов`язкове попереднє узгодження значних правочинів з єдиним учасником товариства я ознайомлений. Якщо сума договору перевищує 50% вартості чистих активів товариства, я дотримуюсь цього правила, і після погодження учасником ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» укладається договір.

До договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021р. з ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» я відношення не маю, ніколи такий договір не підписував і печатку ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» на ньому не ставив, вважаю, що повноважень своїх за Статутом не перевищував.

Ніякого виконання цього договору не було».

У свою чергу, ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» жодних спростувань з цього приводу не наводило та будь-яких доказів виконання договору не надавало.

Доказова база формувалась позивачем виходячи з того, що відповідачем є директор товариства, щодо якого проводилось службове розслідування, та який в ході цієї перевірки надавав власноручні пояснення, надані у справу, в яких визнав наявні обмеження на вчинення правочину.

На час звернення з позовом наявність збитків позивача було підтверджено, власне, самим договором поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021 у сукупності з обставинами відсутності його виконання та невідворотними витратами, що спричиняються цим ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» за тих умов, коли вимога від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» на адресу ПП «ЗОЛОТА НИВА 1»вженадійшла (її копія наявна у матеріалах справи).

У позові аргументувалося, що вчинення такого правочину директором ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» створює пряме порушення прав товариства, адже покладає на нього майнові зобов`язання та відповідальність, яких вправі вимагати кредитор, спричиняючи тим самим реальні збитки щонайменше у вигляді штрафу в сумі 15 301 102,80 грн.

При цьому станом на час розгляду справи № 922/44/22 в суді вже з`явилось рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у складі третейського судді Сліпченка Ю.А. від 26.01.2022р. у справі № 1/316 (копія рішення наявна у справі), яким:

1). Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» задоволені повністю.

2). Зобов`язано ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33168649; 64350, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Заводи, вул. Перемоги, буд. 50) виконати умови Договору поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021 року, а саме: поставити на користь ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» 4000 тонн насіння соняшника, Код УКТ ЗЕД 1206009900 на умовах, визначених Договором поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021 року, укладеним між ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»;

3). Стягнуто з ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33168649; 64350, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Заводи, вул. Перемоги, буд.50) на користь ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31454383; 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 3) 15 301102 (п`ятнадцять мільйонів триста одна тисяча сто дві) грн. 75 коп. - штрафних санкцій за порушення Договору поставки №ХРВ22-00751 від 12.07.2021 року.

Одночасно у позові підкреслювалось - позивач усвідомлює, що фінансово-майновий стан відповідача не дозволяє і ніколи не дозволить відшкодувати завдані товариству збитки у повному обсязі.

Зокрема, у позові вказувалось, що за наявною в учасника ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.12.2021р. № 292325842 (копію довідки долучено до позову) відповідач має у власності житлові будинки, квартири загальною вартістю 749 598,50 грн. та земельні ділянки загальною площею 13,2508 га; згідно з Довідками про оціночну вартість об`єктів нерухомості від 23.12.2021р., від 24.12.2021р. ринкова вартість вказаних земельних ділянок становить 145 398,20 грн.(копії довідок долучені до позову). Іншого зареєстрованого нерухомого майна відповідач не має. Відомостями про наявність та розмір грошових вкладів відповідача у банківських установах та про інше належне йому майно на час звернення з позовом позивач не володіє, проте у разі появи таких даних у подальшому - до закінчення підготовчого засідання у справі позивачем на підставі п.2) ч.2 ст.46 ГПК України буде збільшено розмір позовних вимог з наданням обґрунтованого розрахунку суми збитків.

Крім того, пояснювалось, що ОСОБА_2 є відповідачем у двох аналогічних спорах про стягнення збитків, заподіяних юридичній особі діями її посадової особи, позивачами у яких виступають пов`язані особи - ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» і ФГ «КОЛОС» (код ЄДРПОУ 14281058), в останньому відповідач також є одноособовим виконавчим органом. Тому з метою задоволення позовних вимог обох позивачів суму збитків в даному спорі заявлено, виходячи з 50% вартості майна відповідача (вартість належного відповідачу нерухомого майна 894 996,70 грн.: 894 996,70 грн. : 2 = 447 498,35 гривень).

Слід звернути увагу на те, що взаємовідносинам між юридичною особою та її посадовою особою притаманний певний довірчий характер.

При цьому за змістом ч.1, 3-4 ст.92 ЦК України, ч.1, 2 ст.89 ГК України орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, що підпадає під поняття представництва, наведене у ст.237 ЦК України.

Тобто, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діє певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання негативних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

З огляду на вказане, протиправна поведінка відповідача могла бути мотивована, наприклад, зловмисною домовленістю з третьою особою, особистою фінансовою заінтересованістю відповідача та т.і.

Отже, звертаючись до суду з відповідним позовом, ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» мало на меті поставити крапку в питанні, пов`язаному з виконанням відповідачем своїх фідуціарних обов`язків, та однозначно з`ясувати, чи винен в укладенні договору та спричинених цим наслідках саме відповідач (а не якась інша особа, «завдяки» якій підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 опинилися в статусі боржників за багатомільйонними договорами).

З-поміж всіх обставин, які підлягали встановленню у даному спорі, обставини укладення договору, який напряму шкодить інтересам ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М», викликали закономірний інтерес у самої потерпілої особи - позивача та у представника позивача - єдиного учасника товариства, який згоди на таке укладення не давав, запевненнями виконавчого органу про непричетність не був переконаний, тому й звернувся до суду в інтересах ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М».

Постанова Верховного Суду від28.02.2019 у справі № 904/4669/18:

Правове регулювання ст.54 ГПК України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутися до суду в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише за наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами. Водночас положеннями чинного законодавства не передбачено звернення власника (учасника, акціонера) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16:

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема, разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

Звернення з позовом, який розглядається у справі, є реалізацією права на судовий захист у обраний позивачем спосіб.

За існуючого конфлікту з директором товариства та відсторонення його від виконання посадових обов`язків, єдиний учасник ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» не мав можливості звертатися до суду з будь-яким іншим позовом, а зважаючи на однозначну позицію Верховного Суду у таких питаннях - саме у спосіб, визначений ст.54 ГПК України, учасник і повинен діяти.

Отже, звертаючись з позовом в порядку ст.54 ГПК України учасник ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» використав належний та єдино можливий у ситуації, що склалася, спосіб захисту, тому висновок про «штучність позову» є помилковим.

З-поміж всіх обставин, які підлягали встановленню у даному спорі, обставини укладення договору, який напряму шкодить інтересам ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М», викликали закономірний інтерес у самої потерпілої особи - позивача та у представника позивача - учасника ТОВ, який згоди на таке укладення не давав, запевненнями виконавчого органу про непричетність не був переконаний, тому й звернувся до суду в інтересах ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М».

Отже, встановлення фактичних обставин справи у даному спорі потенційно може впливати на розгляд й інших справ, але ж це не свідчить про штучність позову чи про те, що «позов поданий для досягнення якогось іншого результату».

У цій справі ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» - тобто, особа, зазначена стороною договору поставки № ХРВ22-00751 від 12.07.2021, було вказане позивачем у позові як третя особа, та саме за ініціативою позивача ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» залучене до участі у справі, що не викликає сумнівів у добросовісності намірів та дій позивача.

При цьому слід відмітити, що норми ГПК України не містять критеріїв визначення штучного позову, але встановити, що позов є штучним чи свідомо безпідставним, суд не може, керуючись припущеннями та спираючись виключно на позицію іншого зацікавленого учасника справи.

Припущення про штучний характер спору не мають під собою жодного фактичного та юридичного підґрунтя, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили, що дійсна мета позову - інша, а не встановлення фактичних обставин справи та захист прав позивача.

Постанова Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18:

8.2. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.

8.3. У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права. У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідний правовий висновок також викладено Верховним Судом у постановах від 14.06.2022 у справі № 910/10680/21, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18, від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18.

Оскільки матеріали справи не містять:

- ані доказів попередньої згоди вищого органу управління товариства на вчинення правочину,

- ані доказів наступного схвалення договору поставки,

- ані доказів виконання договору,

- ані доказів вжиття якихось заходів чи приготувань, спрямованих на таке виконання,

- ані взагалі доказів будь-яких дій сторін (листування, погодження проекту договору та т.і), які б свідчили про волевиявлення продавця бути пов`язаним зобов`язальними правовідносинами з покупцем,

- водночас, стверджуваний ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» факт підписання договору відповідачем від імені ТОВ «АГРОФІРМА ЮГ-М» спростований висновками почеркознавчих експертиз - немає підстав стверджувати, що даний договір як реальна домовленість та результат волевиявлення фактично існував, а не вигаданий кимось лише на папері з цілком очевидною протиправною метою.

Отже, у даному конкретному випадку, даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, необхідний для стягнення збитків, а саме немає як неправомірної поведінки відповідача, яка б полягала в укладенні правочину (підписанні договору) без згоди власника (учасника) підприємства, так і самої наявності збитків, адже договір, який не підписано стороною, є неукладеним (невчиненим), тобто таким, що не відбувся, права та обов`язки за таким правочином постачальником та покупцем не набуті, а правовідносини за ним - не виникли, за цих обставин ТОВ "Кернел-Трейд" не має прав (вимог) у відношенні ТОВ "Агрофірма Юг-М".

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності з обставинами встановленими при розгляді справи, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

В силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи докази та пояснення учасників справи були досліджені судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи у розмірі 447'498,35 грн, не спростовують.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "08" листопада 2024 р.

Суддя Є.М. Жиляєв