ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 870/7/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" - Гапоненко Р.І.
Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" - адвокат Романко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення
у справі № 870/7/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" від 21.05.2024
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 10.05.2024
у третейській справі № 443/03.24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні"
до Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 10.05.2024 у справі № 443/03.24 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет застави згідно Договору застави від 15.12.2022, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №5413 приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Гордійчук Б.І. та вилучено у приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" предмет застави.
2. 24.05.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про видачу наказу на примусове виконання вказаного рішення третейського суду.
3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 виправлено описку в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 870/7/24.
5. Не погоджуючись із вказаними ухвалами, зокрема, Адвокатським бюро "Гапоненко Роман і партнери" подано апеляційну скаргу в якій останнє просило скасувати вказані ухвали та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
6. Також, у вказаній апеляційній скарзі скаржник зазначав про те, що орієнтовна сума судових витрат які він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом цієї апеляційної скарги становить 50 000 грн.
7. Постановою Верховного Суд від 22.10.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" та Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 задоволено частково. Ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 змінено.
8. Від Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2024 у складі колегії суддів: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., заяву Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу у справі № 870/7/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2024 о 10:45.
10. Розпорядженням В.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2024 № 32.2-01/2756 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 870/7/24.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024, справу № 870/7/24 за заявою Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 прийнято заявою Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу у справі № 870/7/24, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я. до свого провадження.
13. До вказаної заяви додано, зокрема, наступні документи:
- копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-974 від 19.12.2022, укладений між Адвокатським бюро "Гапоненко Роман і партнери" та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" щодо надання правової допомоги. Розмір гонорару, який Бюро сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього договоруправову допомогу встановлюється в розмірі 2 000 грн за одну годину роботи адвоката Адвокатського об`єднання та сплачується Бюром протягом трьох днів з моменту прийняття ним послуг з Актом наданих послуг (п. 4.3). На підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги Бюро відповідно до умов цього договору Адвокатським об`єднанням складається акт наданих послуг і направляється або вручається під розписку Бюро (п. 4.4);
- копію акту № 33 від 26.10.2024 надання послуг згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-974 від 19.12.2022.
14. 04.11.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" надійшла заява (заперечення) в якому останнє просить відмовити в задоволенні заяви Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
15. Представник Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" в судовому засіданні 05.11.2024 підтримав вказану заяву з підстав викладених у ній.
16. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" в судовому засіданні 05.11.2024 заперечив проти вказаної заяви з підстав наведених у запереченнях.
17. Дослідивши доводи поданої заяви, додані до неї документи, доводи заперечення проти заяви, заслухавши пояснення представників сторін Верховний Суд дійшов наступних висновків.
18. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
19. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
20. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
21. Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
22. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
23. Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
25. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
26. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
27. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
28. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
29. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
30. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
31. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
32. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
33. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
34. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
35. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
37. Слід також зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
38. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
39. Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
40. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
41. Зі змісту надання послуг вбачається, що Адвокатським об`єднанням надано Бюро наступну правничу допомогу:
- гонорар за надання правової допомоги, підготовка апеляційної скарги та збір доказів у справі № 870/7/24 - 6 год.,
- аналіз судової практики та законодавства - 2 год.,
- створення правової позиції по справі № 870/7/24 - 2 год.,
- підготовка заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 1 год.
42. Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 22 000 грн.
43. Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.
44. За висновком колегії суддів Верховного Суду, надані послуги з аналізу судової практики та законодавства, створення правової позиції по справі № 870/7/24, підготовка заяви про усунення недоліків апеляційної скарги охоплюються наданою послугою із підготовки апеляційної скарги та збору доказів у справі № 870/7/24.
45. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
46. Отже, Верховний Суд вважає заявлений до відшкодування розмір правничих витрат в цій частині надмірним.
47. Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі
№ 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
48. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
49. Окрім того, колегія суддів враховує, що Адвокатське бюро "Гапоненко Роман і партнери" у своїй апеляційній скарзі просило скасувати вказані ухвали та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в цілому.
50. При цьому, постановою Верховного Суд від 22.10.2024, зокрема, апеляційну скаргу Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 задоволено частково. Ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 змінено, вирішено задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про видачу наказу на примусове виконання вказаного рішення третейського суду та видати відповідний наказ на виконання рішення третейського суду, проте за виключенням вказаного майна (спеціальний вантажний пікап ТОYОТА НILUХ, рік випуску 2017 номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; спеціальний вантажний пікап ТОYОТА НILUХ, рік випуску 2017 номер кузова (VIN) НОМЕР_3 ), тоді як перелік майна складався із 43 одиниць.
51. З наведеного убачається, що вимоги апеляційної скарги було задоволено лише в частині 2-х одиниць майна із 43-х, що у пропорційному співвідношенні становить менше 5% від загального переліку майна.
52. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
53. Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених Адвокатським бюро "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22 000 грн, не відповідає принципу пропорційності, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір не є повністю обґрунтованим.
54. Отже, врахувавши наведені заявником доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні", надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин цієї справи, Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом апеляційної скарги у цій справі підлягають розподілу частково у сумі
1 100 грн (5% від заявленої суми), а відповідно вказані заява та заперечення підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Заяву Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення про розподіл 22 000 грн судових витрат на правничу допомогу у справі № 870/7/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" (код ЄДРПОУ 03735104, 44730, Волинська область, Володимирський район, село П?ятидні, вулиця Незалежності, будинок 56) на користь Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ 44467260, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 30, офіс 15) 1 100 (одна тисяча сто) грн судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом апеляційної скарги.
3. Видачу наказу доручити Західному апеляційному господарському суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122922851 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні