Постанова

від 30.10.2024 по справі 185/9465/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/151/24 Справа № 185/9465/21 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С.Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року

у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки площею 2 га, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26 серпня 2016 року № 4-4822/15-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в порядку безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району.

Розроблену документацію із землеустрою 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 подано для затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Листом від 07 вересня 2017 року Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 про невідповідність поданого проекту землеустрою вимогам закону та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмову ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку.

Рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 160/1626/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка полягає в невиданні наказів про затвердження проектів землеустрою. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати накази про затвердження проектів землеустрою вказаним особам щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2566/15-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки 2 га з кадастровим № 1223582800:01:003:0799 для ведення особистого селянського господарства.

Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку проведено 15 квітня 2020 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2020 року право власності на земельну ділянку (кадастровий номер № 1223582800:01:003:0799), площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстровано за ТОВ «Сегеста».

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, які перебували у постійному користуванні ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава». Рішення про припинення права постійного користування підприємства або вилучення з його користування спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося.

На час прийняття оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року та звернення прокурора до суду з даним позовом, органом уповноваженим здійснювати функції власника земельної ділянки є Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області.

Право власності Вербківської територіальної громади на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, проте жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права Вербківською сільською радою вжито не було.

Підставою для винесення вказаного наказу зазначено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 160/1636/19, яким Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зобов`язано затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Проте, Головним Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області проігноровано, що предметом дослідження у даній справі був проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 розроблений ФОП ОСОБА_2 у 2016 році, тоді як на затвердження у 2020 році був поданий проект розроблений в 2019 році, який істотно відрізняється за змістом, в тому числі конфігурацією та місцем розташування земельної ділянки.

Отже, під час розгляду та затвердження проектної документації у 2020 році у Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для врахування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 160/1636/19.

Органом виконавчої влади було проігноровано, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, які перебували у постійному користуванні ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава», що підтверджується заявою останнього від 15 жовтня 2019 року про надання 22 фізичним особам згоди на передачу земельних ділянок у власність за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у користуванні підприємства (кадастровий номер 1223582800:01:003:0740 площею 85,2359 га). Рішення про припинення права постійного користування підприємства та вилучення з його користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223582800:01:003:0797 уповноваженим органом не приймалося.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 грудня 2018 року та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21 грудня 2018 року, Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність земельні ділянки, загальною площею 7805,5902 га, в тому числі земельну ділянку площею 85,2359 га 1223582800:01:003:0740, яка перебувала у постійному користуванні ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава», отже Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області більше року не мало повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

За фактами зловживання службовим становищем посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Вербківської сільської ради під час розгляду документів про безоплатну передачу 42 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Вербківської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району 18 червня 2021 року СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021042120000049 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 239-1 КК України.

Крім того, спірна земельна ділянка відводилась ОСОБА_1 саме для ведення особистого селянського господарства, але після отримання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 24 квітня 2020 року її відчужив у власність ТОВ «Сегеста».

Разом із останнім у березні-квітні 2020 року ще 40 громадянами відчужено 40 земельних ділянок, на користь ТОВ «Сегеста» на підставі договорів купівлі-продажу, які складають єдиний масив, загальною площею понад 84 га.

Вказаними 40 фізичними особами набуто право власності на вказані 40 земельних ділянок, що увійшли до масиву земель, разом із земельною ділянкою ОСОБА_1 , на підставі аналогічних з ОСОБА_1 дій, у тому числі шляхом звернення до адміністративних судів, інтереси яких представляли одні і ті самі представники, із зазначенням позивачами у позовних заявах та інших процесуальних документах адреси для листування, що є одночасно адресою одного із засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Сегеста».

Отже, відсутність дійсного волевиявлення та бажання у ОСОБА_1 , самостійно вести особисте селянське господарство, перепродаж спірної земельної ділянки уже через 2 місяці після її отримання у власність юридичній особі разом з іншими громадянами єдиним масивом значної площі, беззаперечно порушує основні принципи і мету запровадження в державі інституту особистого селянського господарства та закріплення особливої процедури набуття прав на неї у порядку безоплатної приватизації.

Штучне вилучення земельних ділянок із комунальної власності за відсутності дійсного волевиявлення та бажання для самостійного ведення особистого селянського господарства та фактичне нездійснення такого господарства призводить до зменшення кількості таких земель в державі та неможливості у подальшому реалізації іншими громадянами такого права на ведення особистого селянського господарства.

Правочини щодо отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність та подальше її відчуження ТОВ «Сегеста» порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на порушення конституційних прав територіальної громади, незаконне заволодіння ОСОБА_1 та ТОВ «Сегеста» спірною земельною ділянкою, створюють небезпеку для інтересів держави і суспільства загалом, в частині зменшення кількості земель сільськогосподарського призначення в державі та неможливості у подальшому реалізації іншими громадянами права на ведення особистого селянського господарства, що має виключне значення в умовах сьогодення.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглядаючи заяви фізичних осіб, в тому ОСОБА_3 про надання їм у власність земельних ділянок, які увійшли у вказаний єдиний масив землі, не провело належну перевірку та не пересвідчилося щодо дійсності волевиявлення заявників, наявності в них бажання самостійно вести особисте селянське господарство.

Дії ОСОБА_1 та ТОВ «Сегеста» порушують інтереси держави та Вербківської сільської територіальної громади та є такими, що були спрямовані на незаконне заволодіння майном державної власності (земельними ділянками загальною площею 84 га), а тому накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підлягають визнанню незаконними, вчинені правочини щодо продажу земельних ділянок підлягають визнанню недійсними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України), земельні ділянки мають бути повернуті у власність територіальної громади в особі Вербківської сільської ради.

Спірна земельна ділянка відноситься до пасовищ, з огляду на що її використання у спосіб розорювання та засівання будь-якими сільськогосподарськими культурами суперечить її правовому режиму та конкретному цільовому призначенню.

Проте, Вербківською сільською радою, станом на день подачі позову, не вжиті заходи щодо повернення незаконно вибутих із комунальної власності земельних ділянок. ОСОБА_1 не мав наміру займатися особистим селянським господарством, а правочин щодо купівлі-продажу земельної ділянки був штучно направлений на заволодіння ТОВ «Сегеста» спірною ділянкою. На даний час земельна ділянка використовується не за призначенням, тобто порушено умови її використання за цільовим призначенням.

З урахуванням наведеного, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2556/15-20СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1223582800:01:003:0797) від 24 квітня 2020 року, площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, як такого, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Сегеста» на вказану земельну ділянку; витребувати від ТОВ «Сегеста» вказану земельну ділянку на користь Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року у задоволенні позову керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки судом не встановлено порушення визначеної на час виникнення спірних правовідносин процедури, передбаченої законом, отримання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тому відсутні правові підстави для втручання у право приватної власності особи, що призведе до порушення балансу та рівноваги між інтересом суспільства, територіальної громади та прав особи на майно, яке набуте на законних підставах.

Не погодившись з таким рішенням суду, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Вказує, що нормами матеріального права унеможливлена передача Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області спірної земельної ділянки у приватну власність. Окрім того, прокурор вважає, що спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 не використовував цю земельну ділянку за цільовим призначення, а продав її іншій особі, що свідчить про відсутність дійсного волевиявлення та бажання у нього самостійно вести особисте селянське господарство. Окрім того, керівником Павлоградської окружної прокуратури до суду подано заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку із неможливістю розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства через суб`єктивний склад та характер спірних правовідносин.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду частковому скасуванню із закриттям провадження у справі та для часткової зміні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Згідно положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5230/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» було передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківській сільській раді) Павлоградського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га, в тому числі земельну ділянку площею 85,2359 га з кадастровим номером 1223582800:01:003:0740 з цільовим призначенням, для ведення особистого підсобного господарства, з закріпленим правом постійного користування нею з 16 серпня 2018 року за ТОВ "Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів "Спокій Мадава".

Пунктом 2 Наказу Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ було визначено, що право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У встановленому законом порядку перехід з державної власності до комунальної власності земельної ділянки 1223582800:01:003:0740 здійснений не був, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де право власності земельної ділянки 1223582800:01:003:0740 зареєстровано за державою.

Рішенням Вербківської сільської ради № 590-38/VІІ від 29 серпня 2019 року доручено: голові Вербківської сільської ради Холоденко Л.П. звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про виключення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованих на території Вербківської сільської ради з Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21 грудня 2018 року та додатку до нього, відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5230/15-18 СГ від 21 грудня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» загальною площею 281,8713 га.

02 вересня 2019 року голова Вербківської сільської ради Холоденко Л.П. звернулася з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області за вих. № 943 про виключення з Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21 грудня 2018 року та додатку до нього, земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 1223582800:01:003:0740 площею 85, 2359 га.

На виконання рішення сільської ради, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2428/15-19-СГ від 03 жовтня 2019 року були внесені зміни до п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», а також до п. 1 акту приймання-передачі земельних ділянок, в частині загальної площі, а саме: замінити «7805,5902 га» на «7523,7159 га»; виключено з додатку до акту від 21 грудня 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельні ділянки з кадастровими номерами загальною площею 281,8743 га, в тому числі і земельну ділянку з № 1223582800:01:003:0740.

Відповідно до заяви від 18 жовтня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за № 2419, ТОВ «СТ із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава» в особі директора Стражева Р.В. погодило та надало згоду, як землекористувач, на передачу частинами земельної ділянки загальною площею 85,2359 га, кадастровий номер 1223582800:01:003:0740, розташованої на території Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району, у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, серед інших, і ОСОБА_1 .

У подальшому, рішенням Вербківської сільської ради № 638-41/VІІ від 26 листопада 2019 року було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Вербківської сільської ради, у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) ОСОБА_1 із загального земельного масиву за № 1223582800:01:003:0740.

Рішенням Дніпровського окружного адміністративного суд від 16 квітня 2019 року у справі № 160/1636/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, яка полягає в невиданні наказів про затвердження проектів землеустрою останніх, щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Вербківської сільської ради Павлоградського району. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати накази про затвердження проектів землеустрою в тому числі ОСОБА_1 , щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, зазначене рішення набрало законної сили.

На виконання рішення суду Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2566/15-20-СГ від 25 лютого 2020 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 (кадастровий номер 1223582800:01:003:0799) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 743, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_11 передано у власність, а ТОВ «Сегеста» прийнято у власність земельну ділянку площею 2 га, що розташована: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Вербківська сільська рада, кадастровий номер: 1223582800:01:003:0799, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення визначеної на час виникнення спірних правовідносин процедури, передбаченої законом, отримання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а тому відсутні правові підстави для втручання у право приватної власності особи, що призведе до порушення балансу та рівноваги між інтересом суспільства, територіальної громади та прав особи на майно, яке набуте на законних підставах.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19).

Звертаючись з позовом до суду, прокурор вважав, що відбулося незаконне заволодіння земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства фізичною особою з подальшою її передачею юридичній особі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21), вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування норм статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження №12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження №12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження №14-125цс20).

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження №12-97гс19), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження №12-157гс19)).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що у даній справі позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказу органу державної влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з володіння держави, а також правочину щодо подальшого відчуження цього майна третім особам, самі по собі не відповідають належному способу захисту, а такі обставини повинні встановлюватися у межах справи про витребування такого майна з чужого незаконного володіння, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, саме з цих підстав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76)».

Оскільки судом першої інстанції у задоволенні позову у наведеній частині відмовлено у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю позову, у вказаній частині оскаржуване рішення суду підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Щодо позовних вимог до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Судом встановлено, що спір у цій справі в частині вимог про витребування земельної ділянки є спором про порушення цивільного права та законного інтересу територіальної громади як власника землі з боку юридичної особи ТОВ «Сегеста» щодо нерухомого майна.

Саме ця вимога відповідає належному способу захисту прав територіальної громади.

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, справа в частині витребування земельної ділянки віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» про витребування земельної ділянки, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Подібні висновки у спорах за участю прокурора і ТОВ «Сегеста» викладені у постановах Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 185/9666/21 (провадження №61-11166св23), від 03 липня 2024 року у справі № 185/9701/21(№ 61-4687св23), від 17 липня 2024 року у справі № 185/9714/21 (провадження №61-13225св23).

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина перша статті 256 ЦПК України).

Керівнику Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області повідомляється, що розгляд вимог позову до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки належить до юрисдикції господарських судів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, на викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню із закриттям провадження у цій частині; в іншій частині рішення суду підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позову керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки - скасувати.

Провадження у справі в частині вирішення позову керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки- закрити.

Повідомити керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що розгляд позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки належить до юрисдикції господарських судів.

В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна