Постанова

від 30.10.2024 по справі 175/3934/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8272/24 Справа № 175/3934/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, пред`явленим до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на предмет визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування права приватної власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначено, що 08 квітня 1998 року між нею та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1500 м2, розміщеної на території АДРЕСА_1 , для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. На підставі укладеного договору купівлі-продажу було видано державний акт про право власності на землю серія ДП ДН № 031664 від 20 квітня 1998 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2371.

У 2022 році їй було відмовлено у внесенні даних та належного виконання кадастрової зйомки земельної ділянки, через накладання сусідньої ділянки, кадастровий номер 1221486200:04:002:0047 площею 0,12 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою: вул. Постова, 27. При цьому жодних правових підстав для передачі вказаної земельної ділянки у приватну власність не було, тому вважає своє право порушеним.

Рішенням Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 20червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.157-159).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що однією звимог позивачає визнаннянедійсним державногоакта направо власностіна земельнуділянку зкадастровим номером1221486200:04:002:0047,власником якоїє ОСОБА_3 ,зазначаючи вякості відповідачівлише Новоолександрівськусільську радуДніпровського районуДніпропетровської області,Дніпровську районнудержавну адміністраціюДніпропетровської області,Головне управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області.Жодних клопотаньу відповідностідо положеньст.51ЦПК Українипро залучення ОСОБА_3 до участіу справів якостіспіввідповідача,позивач таїї представникне заявляли.Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Погорілого О.В. подала апеляційну скаргу (а.с. 165-176), в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що захищаючи своє право на землю, позивач не оскаржує набуття права власності на землю ОСОБА_3 , оскільки остання не набувала права власності в порядку приватизації земельної ділянки та не отримувала державний акт на право власності на землю та придбала земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_4 у 2020 році. Вказує, що право на приватизацію земельної ділянки ніким не набувалось, адже відсутні розпорядження органів місцевого самоврядування щодо надання у власність будь-кому спірної земельної ділянки, до яких цей позов і пред`явлений. На думку скаржника, за загальним правилом заміна неналежної сторони іншою особою проводиться за згодою позивача, проте, в даній справі позивач не погоджується з такою заміною кола відповідачів. Крім того, суд першої інстанції розглянув не всі вимоги позову, які були заявлені позивачем, з чого дійшов висновку про неналежність кола відповідачів у справі.

Відповідачі своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзивів на апеляційну скаргу не подавали, та, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради №80/25 від 12 грудня 1995 року виділено ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку, літньої кухні, господарського сараю, туалету.

16 лютого 1996 року, відповідно до акту виносу в натурі меж земельної ділянки та розташування будівель, межі земельної ділянки закріплені на місцевості межовими знаками та передані забудовнику під охорону.

Згідно витягу з Рішення виконавчого комітету Новоолександрівської сільської Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, №111/38 від 30 жовтня 1997 року, земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га передано у безкоштовноу приватну власність та постійне користування ОСОБА_2 , що також узгоджується з актом встановлення меж земельної ділянки, що передаються у власність на території Новоолександрівської сільської ради, АДРЕСА_1 , датованого 19 листопада 1997 року, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд.

08 квітня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1500 м2, розміщеної на території АДРЕСА_1 , Новоолександрівської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за №812.

На підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 було видано державний акт про право власності на землю серія ДП ДН №031664 від 20 квітня 1998 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2371.

25 липня 2023 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис №383 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Алчевського міського управління юстиції.

Рішенням одинадцятої сесії двадцять четвертого скликання Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 07 липня 2004 року АДРЕСА_2 .

Згідно матеріалів топографо-геодезичних вишукувань, за результатами топографо-геодезичних робіт створена «Детальна план-схема фактичної, кадастрової та проектної межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 » в масштабі 1:300. У зв`язку з відсутністю координат та дирекційних кутів меж земельних ділянок згідно з державним актом на право приватної власності на землю, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2371 від 20 квітня 1998 року, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 межі були запроектовані зі слів замовника ОСОБА_8 по суміжній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер (1221486200:04:002:0070). Конфігурація, лінійні розміри та площа 0.1200 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 внесена в Державний земельний кадастр з кадастровим номером (1221486200:04:002:0047), не відповідає конфігурації, лінійним розмірам та площі 0.1789 га земельної ділянки згідно з фактичним користуванням. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , за архівними геодезичними матеріалами та космічними знімками присутній фундамент, що накладається (перетинає) межі земельної ділянки.

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 01 січня 2013 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Дніпропетровського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради. Вищезазначена земельна ділянка належить ОСОБА_4 , державний акт ЯЛ №053763, зареєстрований за №122140001001843 від 23 грудня 2011 року, площа земельної ділянки 0,1200 га, кадастровий номер 1221486200:04:002:0047.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №053763 від 23 грудня 2011 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради була видана ОСОБА_4 на підставі розпорядження ДРДА №4869-р від 30 листопада 2009 року.

Як встановлено судом з відповіді архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вих. №62/04-24-23 від 23 березня 2023 року, «видано розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації № 4869-р від 01 грудня 2009 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_9 на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку». По переглянутим розпорядженням голови Дніпропетровської районної Державної адміністрації від 30 листопада 2009 року відсутня інформація щодо винесення розпорядження про передачу земельної ділянки для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням ведення садівництва, площею 0,12 га.

Згідно відповіді Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області вих. №486/2-15 від 02 березня 2020 року, органом місцевого самоврядування Новоолександрівською сільською радою не приймалося рішення про надання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:002:0047 для ведення садівництва.

29 травня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:002:0047, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Орловим О.А. та зареєстровано в реєстрі за №529.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 червня 2024 року, власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 1221486200:04:002:0047, є ОСОБА_3 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не заявлялось клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_3 , як власника спірної земельної ділянки, а позов, пред`явлений не до всіх відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого позову, адже суд зобов`язаний вирішувати справу за тим позовом, який пред`явлений позивачем та не має процесуальної можливості без згоди позивача залучати відповідачами інших осіб.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

За загальним правилом статей 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст.22Земельного КодексуУкраїни (в редакціїї 1990 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно ч. 1 ст.22Земельного КодексуУкраїни (в редакціїї 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Колегія суддів наголошує, що позивач, визначаючи у позові коло відповідачів, не взяв до уваги, що саме ОСОБА_3 на звернення до суду з даним позову є власником земельної ділянки, як і ОСОБА_4 , який був попереднім власником цієї земельної ділянки, однак останні до участі у справі відповідачами залучені не були.

Стаття 51 ЦПК України передбачає, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Колегія суддів позбавлена можливості залучити до участі у справі належних відповідачів, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.

Так, враховуючи що позов про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянки, а також внесення та скасування відомостей у Державному земельному кадастрі щодо цієї земельної ділянки, належить пред`являти до попередніх власників спірної земельної ділянки, адже такий спір стосується безпосередньо їх майнових прав, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення без порушенням норм процесуального та матеріального права, з правомірною відмовою у задоволенні позову, який пред`явлений не до всіх осіб, які повинні відповідати за цим позовом.

Колегія суддів наголошує, що скаржником не зазначено жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були досліджені судом першої інстанції та чому не була надана правова оцінка. Такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна