Ухвала

від 11.11.2024 по справі 127/20790/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/20790/24

Провадження № 22-ц/4808/1558/24

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Томин

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Томин О.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2024 року задоволено частково позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2021 року по 30 вересня 2024 року в сумі 20074 (двадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 99 коп., а також судовий збір у розмірі 2 213 грн. 77 коп.

ОСОБА_1 (скаржник) на вказане рішення суду подала апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України - не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

Враховуючи ціну позову, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 3320 (три тисячі триста двадцять) грн 65 коп. (2213,77 грн (судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви) х 150%).

За таких обставин за подання апеляційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір в розмірі 3320 (три тисячі триста двадцять) грн 65 коп. за реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; код ЄДРПОУ: 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку - UA418999980313131206080009612; наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди; назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

При цьому, при заповненні платіжного документа потрібно вказати вищевказані реквізити, а також у графі «Код платника» слід зазначити: *;101;

---

(код ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8)); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору оригінал квитанції (платіжного доручення) необхідно надати апеляційному суду.

Водночас, в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про звільнення її від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що вона ( ОСОБА_1 ) є пенсіонеркою похилого віку, хворою, має недостатнє пенсійне забезпечення та заборгованість за комунальні послуги. На підтвердження підстав для задоволення її клопотання про звільнення від сплати судового збору надає довідку Пенсійного фонду від 17.09.2024 року про отримання нею пенсії за віком за 3 місяці (квітень-червень) 2024 року в загальному розмірі 11930,79 грн, а також довідку про отримання (неотримання) допомоги від 17.09.2024 року №5001, видану Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, про те, що ОСОБА_1 на 17.09.2024 року на обліку у департаменті соціальної політки виконкому Івано-Франківської міської ради не перебуває та жодних видів соціальної допомоги не отримує.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вимог вказаних норм відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

Для вирішення такого клопотання суд має встановити майновий стан сторони.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Такі ж висновки містяться і в ухвалах Верховного Суду від 19.12.2022 року, 30.12.2022 року, 19.01.2023 року у цій же справі №338/966/20.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд вважає, що воно не підлягає до задоволення, оскільки скаржник не надала доказів того, що її майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, оскільки надані документи не містять інформації, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, тобто за весь 2023 рік. Зокрема, не надала відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за весь 2024 рік, а надана скаржником довідка Пенсійного Фонду містять відомості про доходи за декілька місяців 2024 року, а не за весь 2023 рік, як цього вимагає Закон. При цьому, із матеріалів апеляційної скарги встановлено, що скаржник має у власності нерухоме майно - квартиру у м.Вінниця, однак не надала жодних відомостей про отримання чи відсутність доходу від здачі в оренду вказаної квартири.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Отже, скаржнику необхідно надати суду належні докази на підтвердження наявності підстав для застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Згідно п. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для виправлення недоліків, а саме: надати суду належні докази на підтвердження наявності підстав для застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2024 року залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити, що у випадку неусунення в зазначений строк скаржником недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута йому.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Томин