Ухвала

від 05.11.2024 по справі 927/375/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/375/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги (від 15.10.24 вих№5) Приватного підприємства "Агрофірма "Кладьківка" на дії приватного виконавця

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", провулок Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31454383,

Боржник: Приватне підприємство "Агрофірма "Кладьківка", с. Кладьківка, Куликівського району, Чернігівської області, 16351, код ЄДРПОУ 35493468,

Особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іван Миколайович,

проспект Перемоги 139, офіс 1004, 10 поверх, м. Чернігів, 14013, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

по справі

позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", провулок Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31454383,

відповідач за первісним позовом: Приватне підприємство "Агрофірма "Кладьківка", с. Кладьківка, Куликівського району, Чернігівської області, 16351, код ЄДРПОУ 35493468,

про зобов`язання виконати умови договору, стягнення 2 339 015 грн штрафних санкцій,

позивач за зустрічним позовом: Приватне підприємство "Агрофірма "Кладьківка", с. Кладьківка, Куликівського району, Чернігівської області, 16351, код ЄДРПОУ 35493468,

відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", провулок Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31454383,

про визнання недійсним договору поставки

за участю:

представник боржника: Федоровська І.О., представник стягувача: Минець В.І., приватний виконавець: Веремій І.М.

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.10.21 ухвалено первісний позов задовольнити частково, стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка" (с. Кладьківка, Куликівського району, Чернігівської області, 16351, код ЄДРПОУ 35493468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (провулок Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31454383) 2 339 015,00 грн штрафу та 35 085,23 грн судового збору; у решті первісного позову відмовити; у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Судове рішення набуло законної сили 23.11.21, на його примусове виконання виданий наказ від 23.11.21 у справі зі строком пред`явлення до виконання протягом трьох років (по 23.11.24).

21.10.24, від боржника - ПП "Агрофірма"Кладьківка", надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича в межах ВП № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.21 у справі № 927/375/21 (направлена до суду засобами поштового зв`язку 16.10.24), з проханням визнати постанову про арешт майна боржника від 01.10.2024р., прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем неправомірною і зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича усунути порушення (поновити порушене право) Приватного підприємства "Агрофірма"Кладьківка", шляхом скасування арешту на речові права, а саме на право оренди земельних ділянок: Кадастровий номер 7422785000:02:001:0472, площа 1.0095 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0961, площа 2.1155 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:1065, площа 1.649 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0359, площа 1.1578 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0382, площа 1.6855 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0265, площа 1.2919 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0196, площа 1.6651 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0131, площа 1.0102 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0855, площа 1.7947 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0197, площа 1.073 га;Кадастровий номер 7422785000 :02: 001 : 0242, площа 1.9458 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0997, площа 0.8501 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0998, площа 0. 7209 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0936, площа 0.6316 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0934, площа 1.0104 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001 :0993, площа 1.7432 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0992, площа 1,2922 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0334, площа 0.4767 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0362, площа 1.1683 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001,:0223, площа 1.7039 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0339, площа 1.0104 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0237, площа 2.01 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0403, площа 1.16 га;Кадастровий номер 7422785000:04:001:0160, площа 1.33 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0614, площа 1.24 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0926 площа 1.0101 га;Кадастровий номер 7422785000 : 02 :001 : 0930, площа 2.4238 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0423, площа 1.5383 га;кадастровий номер 7422785000:04:001:0191, площа 0.6363 га;кадастровий номер 7422785000:04:001:0189, площа 0.6775 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0894, площа 0,6312 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0660, площа 1.79 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0588, площа 1.01 га;Кадастровий номер 7422785000:04:001:0094, площа 1.69 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0475, площа 2.02 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0926, площа 1.7143 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0923, площа 1,2425 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0922, площа 1.3102 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0726, площа 1,7518 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0662, площа 1.72 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0163, площа 1.8522 га;Кадастровий номер7422785000:02:001:0658, площа 1.5458га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0501, площа 2.02 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0861, площа 1.64 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0862, площа 1.77 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0204, площа 1.01га;Кадастровий номер7422785000:03:001:0203,площа1.01га;Кадастровийномер7422785000:03:001:0429, площа 1.01 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0707, площа 1.08 га;Кадастровий номер7422785000:04:001:0006, площа 1.54га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0454, площа 1.33 га.

При зверненні до суду зі скаргою, боржник також просив визнати причину пропущення строку на подання скарги на дії приватного виконавця поважною та поновити строк на її подання.

Ухвалою суду від 22.10.24 судом постановлено поновити строк на звернення боржника - Приватного підприємства "Агрофірма"Кладьківка" зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича в межах ВП НОМЕР_2; розгляд скарги призначити в судовому засіданні на 05.11.24 на 11:00 та, серед іншого, встановити процесуальний строк для подання приватним виконавцем Веремієм І.М. заперечення на Скаргу до 01.11.24 включно.

Скарга обґрунтована тим, що спірною постановою приватного виконавця в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 накладений арешт на речові права, об`єктом якого є земельні ділянки (перелік наведений у скарзі) сільськогосподарського призначення, з метою звернення в подальшому на нього в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 5434660,58 грн.

Скаржник вважає, що земельні ділянки, які перераховані у постанові про арешт майна боржника від 01.10.24, не є власністю ПП "Агрофірма"Кладьківка", а отримані підприємством в оренду на певний строк. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.20 у справі №904/968/1 зазначає, що право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, що не дає підстав стверджувати, що майно боржника і речові права на це майно це один об`єкт. Наведені вище положення статті 18 Закону №1404-VIII наділяють виконавця правом накладати арешт на земельну ділянку як нерухоме майно, але не свідчать такою ж мірою про поширення цієї норми на арешт права оренди як речового права. Так само не вбачається однозначно й право виконавця накладати арешт на майнові речові) права (тобто на право оренди) і з приписів статті 56 Закону №1404-VIII, оскільки зона регулює питання арешту і вилучення тільки майна (коштів) боржника і не містить застереження, яке б дозволяло поширити цю норму на майнові (речові) права, як це зроблено, наприклад, у пункті 1 частини першої статті 10 Закону № 1404-№1404-VIII, де законодавець прирівнює майно і майнові права, на що вказує словосполучення "майно (майнові права) боржника".

Тож визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону № 1404-VIII слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення.

У процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки.

Оскільки право оренди земельної ділянки, що перебуває у державній власності, не може відчужуватися орендарем, так як таке право належить лише власнику земельної ділянки, то, відповідно, це право не може бути відчужене в процесі виконавчого провадження, де боржником є орендар, а тому продаж права орендаря на оренду земельної ділянки на електронних торгах в рамках виконавчого провадження, є таким, що не відповідає вимогам закону.

Посилаючись на приписи, зокрема, ст. 93, 135 Земельного кодексу України скаржник зазначає також, що спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки.

З аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень Закону України "Про оренду землі", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

Положеннями абзацу четвертого частини другої статті 135 ЗК України, за яким звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", не врегульовано порядок звернення стягнення, а міститься лише відсилання до спеціального закону.

Таким чином, вказує скаржник, застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішення як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо), адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.07.21 у справі № 149/133/20 (провадження № 61-4920св21).

Таким чином, під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувана до боржника у виконавчому провадженні.

Враховуючи вище наведене, вказує скаржник, приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику.

З урахуванням викладеного, Скаржник просить задовільнити скаргу, визнати прийняту приватним виконавцем постанову від 01.10.24 неправомірною та зобов`язати приватного виконавця усунути порушення шляхом скасування арешту на речові права.

Від Стягувача письмовий відзив на скаргу до суду не надходив.

Від приватного виконавця Веремія Івана Миколайовича надійшли заперечення на скаргу з додатком, в яких останній проти скарги заперечує, посилаючись на те, що боржник виконавчий документ не виконує; на виклики виконавця керівник Фермерського господарства "Агрофірма Кладьківка" не з`являється; запитувану виконавцем інформацію не надає; не здійснює жодних активних дій щодо виконання виконавчого документа. З метою реального виконання виконавчого документа постановою приватного виконавця від 01.10.24 накладено арешт на речові права. За коротким змістом заперечень приватний виконавець зазначає, що, враховуючи зміни діючого законодавства, зокрема ч.5 ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та п.п.9 п.27 Перехідних положень ЗК України, які зняли обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати такі права без погодження із власником, та які набули чинності після прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 (на яку посилається ФГ «Агрофірма Кладьківка»), дії приватного виконавця Веремія І.М. щодо винесення постанови від 01.10.2024, якою накладено арешт на речові права (право оренди земельних ділянок), є правомірними та спрямовані на забезпечення виконання рішення суду. Крім того, у запереченнях виконацем заявлено до стягнення з скаржника по справі 15 000 грн понесених витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав викладену у скарзі позицію та просив задовольнити скаргу, та виклав заперечення щодо заявлених до стягнення приватним виконавцем 15000 грн витрат на правничу допомогу. Приватний виконавець виклав заперечення на скаргу та просив відмовити у її задоволенні, окрім того, просив стягнути з скаржника 15000 грн понесених витрат на правничу допомогу. Представник стягувача по справі виклав усні пояснення та зазначив, що погоджується з викладеною позицією приватного виконавця та просив відмовити у її задоволенні. Крім того, представник стягувача підтримав клопотання приватного виконавця про стягнення з скаржника заявленої суми понесених судових витрат на правничу допомогу у даній справі.

У судовому засіданні 05.11.24 проголошена вступна та резолютивна частини ухвали.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст.340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін та приватного виконавця, дослідивши матеріали скарги, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01.10.24, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем, стугувач - ТОВ "Кернел-Трейд", у межах зведеного виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.21 №927/375/21 та наказу на примусове виконання рішення третейського суду №875/1860/21 від 15.12.21 Східного апеляційного господарського суду, винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладений арешт на речові права, а саме право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення згідно переліку (кадастровий номер, площа) у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 5434660,58 грн (UAH).

Зазначена постанова прийнята на підставі встановленої приватним виконавцем інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка", який є орендарем земельних ділянок (відповідно до переліку).

Щодо вказаного арешту на майнові права (права оренди) приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм І.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (ч.7 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

У розглядуваному випадку предметом оскарження є дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 01.10.24 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. від 01.10.24 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 накладено арешт на речові права, а саме на право оренди земельних ділянок: Кадастровий номер 7422785000:02:001:0472, площа 1.0095 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0961, площа 2.1155 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:1065, площа 1.649 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0359, площа 1.1578 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0382, площа 1.6855 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0265, площа 1.2919 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0196, площа 1.6651 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0131, площа 1.0102 га; Кадастровий номер 7422785000:02:001:0855, площа 1.7947 га; Кадастровий номер 7422785000:03:001:0197, площа 1.073 га;Кадастровий номер 7422785000 :02: 001 : 0242, площа 1.9458 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0997, площа 0.8501 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0998, площа 0. 7209 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0936, площа 0.6316 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0934, площа 1.0104 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001 :0993, площа 1.7432 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0992, площа 1,2922 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0334, площа 0.4767 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0362, площа 1.1683 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001,:0223, площа 1.7039 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0339, площа 1.0104 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0237, площа 2.01 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0403, площа 1.16 га;Кадастровий номер 7422785000:04:001:0160, площа 1.33 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0614, площа 1.24 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0926 площа 1.0101 га;Кадастровий номер 7422785000 : 02 :001 : 0930, площа 2.4238 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0423, площа 1.5383 га;кадастровий номер 7422785000:04:001:0191, площа 0.6363 га;кадастровий номер 7422785000:04:001:0189, площа 0.6775 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0894, площа 0,6312 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0660, площа 1.79 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0588, площа 1.01 га;Кадастровий номер 7422785000:04:001:0094, площа 1.69 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0475, площа 2.02 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0926, площа 1.7143 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0923, площа 1,2425 га;кадастровий номер 7422785000:03:001:0922, площа 1.3102 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0726, площа 1,7518 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0662, площа 1.72 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0163, площа 1.8522 га;Кадастровий номер7422785000:02:001:0658, площа 1.5458га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0501, площа 2.02 га;кадастровий номер 7422785000:02:001:0861, площа 1.64 га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0862, площа 1.77 га;Кадастровий номер 7422785000:03:001:0204, площа 1.01га;Кадастровийномер7422785000:03:001:0203,площа1.01га;Кадастровийномер7422785000:03:001:0429,площа 1.01га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0707, площа 1.08 га;Кадастровий номер7422785000:04:001:0006, площа 1.54га;Кадастровий номер 7422785000:02:001:0454, площа 1.33 га,

що належить боржнику - ПП "Агрофірма"Кладьківка", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 5434660,58 грн.

Доводи ПП "Агрофірма"Кладьківка" щодо неправомірності означеної постанови зводяться до того, що приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника - орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

За змістом скарги ПП "Агрофірма"Кладьківка" посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 та фактично дублює мотивування, викладене Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 6.13-6.41 означеної постанови. При цьому боржник наголошує, що під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, у той час як ФГ "Агрофірма"Кладьківка" не наділене правом на відчуження права оренди земельних ділянок.

Щодо вказаного арешту на майнові права (права оренди) приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень.

Щодо даного аргументу боржника суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частинами 1, 2 статті 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття постанови приватним виконавцем) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації, оборотоздатність якого, зокрема, залежить від повноважень учасників цивільного обороту.

Суд зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття постанови приватним виконавцем)).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: "5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством".

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки" від 02.05.2023 № 3065-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: "5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством"

Суд вважає, що наведеними змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 №1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

Такі винятки визначені, зокрема, статтею 8-1 Закону України "Про оренду землі" та стосуються земель державної або комунальної власності. Так, відповідно до частини 1, 2 статті 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною 2 цієї статті випадків. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18).

Оскільки орендар-боржник згідно із змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 №1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, то за встановлених судом обставин та враховуючи обсяг прав орендаря, суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, згідно із зазначеними законодавчими нормами зміни, які внесені до ч.5 ст.93 ЗК України, законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником.

Згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тобто, до правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов`язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX земельне законодавство передбачало можливість відчуження права оренди земельної ділянки власником земельної ділянки. Зокрема, частина 5 статті 93 Земельного кодексу передбачала, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Натомість змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, передбачалося, що право, зокрема, оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.

Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18, на яку посилається скаржник, Верховний Суд зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження", статті 3 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

При цьому Велика Палата Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 виходила із того, що частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент ухвалення приватним виконавцем постанови - 01.10.24) право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що "право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом".

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2024 у справі №904/9875/21.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. від 01.10.24 у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 описано та накладено арешт на майно боржника (право оренди ПП "Агрофірма"Кладьківка") на земельні ділянки, землекористувачем яких є боржник ПП "Агрофірма"Кладьківка" на праві оренди), тому не накладення арешту на майнові права оренди земельних ділянок могло призвести до відчуження відповідачем земельних ділянок, що унеможливило б примусове виконання рішення суду.

Отже, дії приватного виконавця виконавчого округу приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича в межах ВП № НОМЕР_2 щодо накладення арешту на майнові права оренди земельних ділянок є правомірними та спрямовані на забезпечення виконання рішення суду у справі №927/375/21. У зв`язку з цим, підстави для визнання протиправними дій приватного виконавця Веремія І.М. щодо винесення постанови від 01.10.2024 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2, якою накладено арешт права оренди на 51 земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування постанови приватного виконавця Веремія І.М. від 01.10.2024 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2, якою накладено арешт права оренди на 51 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, відсутні.

Враховуючи вищенаведене, скарга задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи учасників судового процесу стосуються викладених та проаналізованих в ухвалі обставин та доводів щодо скарги, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Також приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іван Миколайович у запереченні на скаргу просив суд стягнути зі скаржника - ПП "Агрофірма"Кладьківка" на його користь понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Згідно зі ст.344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іван Миколайович у запереченні на скаргу просить суд стягнути зі скаржника - ПП "Агрофірма"Кладьківка" на його користь всі понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, приватним виконавцем надано: договір про надання правничої допомоги від 24.10.2024, розрахунок судових витрат (додаток 1 до договору) (суми гонорару за надану правничу допомогу) від 24.10.2024, акт наданих послуг від 24.10.2024 (додаток 2 до договору), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро "Веремій та Партнери", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №461 від 01.09.2009, видане Веремій Тетяні Миколаївні, рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119; платіжну інструкцію №6748 від 24.10.2024 на суму 15000,00 грн.

Згідно з матеріалами справи, 24.10.2024 між Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем (клієнт) та адвокатом Веремій Тетяною Миколаївною (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого предметом договору є, зокрема: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі:

-підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

-надання клієнту правової інформації, консультацій i роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому cтaтyci. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод i законних iнтepeciв клiєнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво iнтepeciв клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституцiйного судочинства, третейських судах, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В розділі договору "Гонорар" передбачено, що:

- гонорар складається з суми вapтocтi послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору;

-розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт;

-сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні;

-до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

-факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору;

-клієнт сплачує гонорар протягом 3-х днів з дня підписання даного договору;

-гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката.

Договір набуває чинності з дати його підписання i діє протягом 12 наступних календарних місяців.

Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає.

Зі змісту розрахунку судових витрат (суми гонорару за надану правничу допомогу) від 24.10.2024 вбачається, що сторони підтвердили, що адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу з приводу:

- усної консультації клієнта з вивченням документів, справа №927/375/21 Господарському суді Чернігівської області за скаргою приватного підприємства "Агрофірма Кладьківка" - 1 год., на суму 2000,00 грн;

- вироблення правової позиції клієнта з приводу пред`явленого до нього позову у справі №927/375/21 Господарському суді Чернігівської області - 1 год., на суму 2000,00 грн;

- складання в інтересах клієнта заперечення на скаргу у справі №875/3625/21 в Східному апеляційному господарському суді - 6 год., на суму 18000,00 грн;

- складання в інтересах клієнта заперечення на скаргу у справі №927/375/21 Господарському суді Чернігівської області - 3 год., на суму 3000,00 грн;

- складання в інтересах клієнта заяви про участь в режимі відеоконференції у справі №927/375/21 Господарському суді Чернігівської області - 1 год., на суму 2000,00 грн.

Всього 6 год на суму 15000,00 грн.

24.10.2024 між сторонами підписано акт наданих послуг на суму 15000,00 грн, відповідно до якого підписанням цього акту клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору про надання правничої допомоги від 24.10.2024, а також відсутність претензій стосовно отриманих послуг, вказаних у цьому акті.

За платіжною інструкцією №6748 від 24.10.2024 приватний виконавець Веремій Іван Миколайович перерахував Адвокатському бюро "Веремій та партнери" суму 15000,00 грн за правничу допомогу згідно договору від 24.10.2024.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19 наведено висновок, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Господарський суд враховує, що заявлена приватним виконавцем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена доказами, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат. Понесення приватним виконавцем таких витрат було наслідком звернення Скаржника зі скаргою на дії приватного виконавця до суду та у зв`язку з цим необхідністю захисту приватним виконавцем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати можуть вважатись розумними, дійсними та необхідними, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення заяви приватного виконавця та стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 399-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні скарги Приватного підприємства "Агрофірма"Кладьківка" на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича - відмовити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Кладьківка" (с. Кладьківка, Куликівського району, Чернігівської області, 16351, код ЄДРПОУ 35493468) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича (проспект Перемоги 139, офіс 1004, 10 поверх, м. Чернігів, 14013, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

3.Дана ухвала в частині пункту 2 відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

4.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та підписаний 11.11.24

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.