Рішення

від 11.11.2024 по справі 495/12793/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/12793/23

№ провадження 2-а/495/7/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

11 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.

Справа № 495/12793/23

особисто позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ЖКГ та капітального будівництва Білгород Дністровської МР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Білгород Дністровська міська рада, про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року,

представника третьої особи Гавриленко Є.В.

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Департаменту ЖКГ та капітального будівництва Білгород Дністровської МР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Білгород Дністровська міська рада, про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року до повідомлення серії БД № 00000473 від 17 жовтня 2023 року; стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 5000 грн; стягнути судові витрати

Стислий виклад позиції позивача та заперечення третьої особи

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 листопада 2023 року за своєю адресою проживання вона знайшла конверт від Департаменту житлово комунального господарства та капітального будівництва Білгород Дністровської міської ради, в якому знаходилася Постанова «Про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 18552405570 до повідомлення серії БД № 00000473 від 17 жовтня 2023 року 12 год.34 хв.» від 10 листопада 2023 року, з якою вона повністю не згодна.

Вона дійсно 17 жовтня 2023 року по справам підприємця їздила до Райффазен банку на декілька хвилин, який розташований по вул. Ізмаїльська, 50 та на лобовому склі знайшла стрічку завдовжки 88 см, яка називається «Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до Постанови серія БД 473», а не протокол або Постанова, як передбачено чинним законодавством. Поліціантів під час цих декількох хвилин біля її машини не було, також як і не було інших людей з рулеткою, які б заміряли відстань 10 метрів від виїзду з прилеглої території до її автомобіля.

Постанова виписана 10 листопада 2023 року хоча в жовтні в Повідомлені (а не в Протоколі, як передбачається законодавством) посилаються на те, що Повідомлення виписано у жовтні на підставі Постанови листопада...це як?

Тобто очевидно перевищення службових повноважень посадової особи Білгород-Дністровської міської ради.

Крім того, в Повідомлені йдеться про Постанову серії БД 473, а в Постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 йдеться посилання на повідомлення серії БД № 00000473, тобто різні номери.

Взагалі, що таке Повідомлення? Повідомлення - найменший елемент мови, що має ідею або сенс, придатний для спілкування, «повідомлення є дискретну чи безперервну послідовність вимірних подій, розподілених у часі, т. е. у точності те, що статистики називають тимчасовим рядом» Норберт Вінер. Вікіпедія.

Щодо компетенції розгляду такого типу справи - відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення відбувається посадовою особою уповноваженого підрозділу Національної поліції, тобто інспектором патрульної поліції або інспектором з паркування.

Чи має право (якась сумнівна назва посади для міськради!) головний спеціаліст інспектор, інспектор з паркування відділу контролю з питань благоустрою та паркування департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_2 , якого не було під час події 17.10.2023 року на вул. Ізмаїльській, буд.50 біля Райффазен банку виписувати сумнівне Повідомлення БД 473 з посиланням на Постанову, а потім в Постанові посилатися на інший номер Повідомлення.

Хоча відповідно до вимог чинного законодавства України Департамент транспортної інфраструктури організовується при виконавчому комітеті у відповідності до Положення, а не в Білгород-Дністровській міській раді!

Тобто, з наведеного вбачається, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту не дотримання водієм під час зупинки відстані 10 метрів між його транспортним засобом та території, що прилягає до краю проїзної частини та призначена лише для в`їзду до дворів.

При цьому, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, колегія суддів зазначає в постановах від 18 липня 2019 року по справі № 216/5226/16-а та від 17 березня 2020 року у справі № 482/83/17, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що підтверджувало би факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи, що з рулеткою там не було жодних осіб, які б заміряли, де вона запаркувала на декілька хвилин свій автомобіль, а тому, впевнена, що не має жодного доказу в порушенні нею пункту «и» 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 p. № 1306.

На підставі зазначеного в її діях відсутній зазначений склад адміністративного правопорушення, а вказані головним спеціалістом інспектором дані про розташування її автомобіля не відповідають дійсності, відсутній фактаж та конкретні заміри разом із фото фіксацією даного автомобіля, тобто Постанова ґрунтується виключно на припущеннях та не відповідає обставинам справи, нормам чинного законодавства та наявним у справі доказам, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в аналогічних спорах.

Статтею 254 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлені прямі терміни складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Головним спеціалістом інспектором грубо порушено не тільки терміни складання протоколу, а ще й вимоги законодавства під час фіксування правопорушення та складання постанови.

Одночасно, звертає увагу суду, що головним спеціалістом інспектором не правильно кваліфіковано склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки відсутні дані щодо створення її транспортним засобом перешкод дорожньому руху, тобто у постанові цього взагалі не зазначено, а значить її автомобіль під час зупинки біля банку не перешкоджав дорожньому руху по вул. Ізмаїльській, 50.

Також, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не дотримався порядку її винесення, оскільки остання була складена не на місці вчинення правопорушення, а прийшла листом в конверті 22.11.2023 року.

Не доведення відповідачем факту порушення позивачем п.п.15.9 (И) ПДР України свідчить про не доведення факту створення транспортним засобом позивача суттєвих перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення нею адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП.

Всі вказані дії відповідача спричинили їй моральну шкоду, погіршився стан її здоров`я, вона захворіла на нервовому зриві.

На лікування нею витрачені кошти, що підтверджується чеками на оплату обстеження, на придбання ліків.

На підставі вищевикладеного вона і вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

05 березня 2024 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення в порядку ст. 165 КАС України, відповідно до яких зазначено, що згідно з даними, що містяться у постанові РАП №1855240570 від 10.11.2023 року, головний спеціаліст-інспектор, інспектор з паркування відділу контролю з питань благоустрою та паркування ДЖКГ та КБ ОСОБА_2 встановив, що 17.10.2023 о 12:34 по вул. Ізмаїльський, 50, особа, яка керувала автомобілем Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 здійснила зупинку за адресою вулиця Ізмаїльська 50, ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушила вимоги підпункту (и) пункту 15.9 розділу 15 правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Як вбачається з веб-сайту https://bilgorod-d.gov.ua через ідентифікатори доступу до зображень - державний номер транспортного засобу та повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності БД00000473 наявні 6 фотознімків, виконані з різних ракурсів, які відображають: дату порушення 17.10.2023, час вчинення правопорушення - 09:34:21, місце розташування транспортного засобу Nissan д.н.з. НОМЕР_1 за адресою правопорушення: м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська 50, в безпосередній близькості з виїздом з прилеглої території будівлі бізнес центру (офісні приміщення). GPS координати: 46.19418120,30.34164440, Прилад фіксації: 86qac4670nxa22m0483.

На фотознімках з місця даного правопорушення, вбачається що транспортний засіб Nissan д.н.з. НОМЕР_1 зупинений ближче 10м від виїзду із прилеглої території, чим порушує ПДР України, що підтверджує у діях Позивача наявність події і складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказані фотознімки підтверджують, що інспектором з паркування ОСОБА_2 у постанові від 10.11.2023 серія РАП № 1855240570 вірно зазначені обставини справи, та є достатнім доказом підтвердження скоєння адміністративного правопорушення, конкретизовано об`єктивну сторону правопорушення, а саме: встановлено, за яке саме порушення правил дорожнього руху позивача притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП.

Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням Закону України «Про дорожній рух» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про місцеве самоврядування», вважають, що Постанова серії РАП № 1855240570 від 10.11.2023 року містить усі відомості, передбачені ст.283 КУпАП для даного виду адміністративного правопорушення, а відтак відповідає вимогам вказаної норми.

Отже, інспектор з паркування діяв у спосіб, на підставах та в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Частиною третьою статті 265-4 КУпАП передбачено, що для цілей КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: и) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій.

Отже, даний факт, відповідно до вимог вказаної норми не потребує доказуванню.

Відповідно до п. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється ближче 10 м від виїзду з прилеглої території.

При цьому, у примітці у статті 122 КУпАП роз`яснено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-1 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у статтях 279-1 - 279-4 КУпАП.

Згідно зі статтею 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення: безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першого, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч.2 ст. 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Отже, на виконання вищевказаних приписів КУпАП інспектором з паркування було винесено 17.10.2023 року повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії БД 00000473 та розміщено на лобовому склі транспортного засобу Nissan д.н.з. НОМЕР_1 .

Вищевказане повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідає вимогам КУпАП та містить відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 КУпАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа.

Також, дане повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності містить інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі та містить інформацію про порядок звільнення від адміністративної відповідальності осіб, зазначених у ст. 14-2 КУпАП, передбачений ст. 279-3 КУпАП.

В подальшому, оскільки державний номерний знак ЛИГА74 являється іменним номерним знаком, інспектором з паркування відповідно статті 14-2 для встановлення особи правопорушника зроблено відповідний запит до ТЦС МВС № 5143.

Після встановлення відповідальної особи, а саме: отримання відповіді на запит з ТЦС МВС від 03.11.2023 №31/15/5143-724, інспектором з паркування у відповідності до вимог закону було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП 1855240570 від 10.11.2023 року була винесена не пізніше однієї доби від моменту встановлення фізичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Згідно зі ст. 279-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за запитом посадових осіб, інспекторів з паркування у письмовій формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Тому на підставі відповіді ТСЦ МВС № 5143, а саме згідно Єдиного державного реєстру МВС за індивідуальним номерним знаком «ЛИГА 74» зареєстрований транспортний засіб марки « NISSAN X-TRAIL», 2008 року випуску, фіолетового кольору, VIN-код НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Щодо посилання на не проведення інспектором з паркування замірів 10 метрів зазначає, що необхідності в замірюванні відстані для того, щоб встановити, що вона не більше 10 метрів не було, оскільки це є очевидним.

При цьому, будь-яких доказів на спростування доводів зворотного Позивач не надала.

Верховний Суд у постанові №336/4224/16-а від 02.07.2020 р. погодився з висновком апеляційного суду про безпідставність позовних вимог, оскільки судом встановлено допущення позивачем правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП.

Жодних сумнівів щодо здійснення зупинки ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу у колегії суддів не виникло.

Колегія суддів зазначила, що візуально з фотоматеріалів, наданих до суду в якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що транспортний засіб HONDA CIVIC здійснив зупинку приблизно одного метру від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 15.9. «г» ПДР.

Жодних сумнівів щодо здійснення зупинки ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу у колегії суддів не виникло.

У справі що розглядається з фотоматеріалів наявних на офіційному сайті https://bilgorod-d.gov.ua, які третя особа надає до матеріалів справи, безспірно зафіксована зупинка автомобіля Позивача близько 1 метра від виїзду з прилеглої території тобто ближче 10 метрів однозначно.

Зупинка в місцях виїзду з прилеглих територій Дата і час фіксації: 17.10.2023 09:34:21 Стан: Серія і номер: БД00000473 Державний номерний знак: ЛИГА74 Марка: Nissan Адреса правопорушення: Вулиця Ізмаїльська 50. Суть правопорушення: Зупинка в місцях виїзду з прилеглих територій Пункт ПДР: п. 15.9 (и) Стаття КУпАП: КУпАП ст. 122 ч.3 GPS координати: 46.19418120,30.34164440. Прилад фіксації: 86qac4670nxa22m0483 Джерело: https://bilgorod-d.od.ua/parking.

Візуально з фотоматеріалів, наданих до суду в якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що транспортний засіб Nissan, державний номер НОМЕР_1 17.10.2023р о 09:34:21 год. здійснив зупинку в місцях виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9. «и» ПДР, відповідальність за яке передбачено частиною третьою ст. 122 КУпАП.

16 вересня 2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначає, що її притягують до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП замість ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Обставини справи описані в позовній заяві виключають можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення п. «И» пункту 15.9 ПДР ч. 3 ст. 122 КУпАП замість ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується фото матеріалами.

Окрім того, відповідач відповідь отримав 03 листопада 2023 року щодо транспортного засобу, тобто і протокол мав би бути винесено за добу, а не 10 листопада 2023 року, як це відбулося, в порушені вимог чинного законодавства.

Звертає увагу суду, що постанова їй не було вручена як того вимагає законодавство, а просто кинута під двері.

Зазначає, що матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки постанова та пояснення третьої особи не містять доказів зупинки її транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, оскільки відсутні точні значення замірів та складена на припущеннях.

Крім того, час фіксації порушення 17 жовтня 2023 року о 09:34:21 годині, а фото фіксація з іншими годинами.

Все зазначене спричинило їй моральну шкоду, вона зазнала психологічні і негативні емоції, що вплинуло на стан здоров`я, наполягає на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії

01 грудня 2023 року ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по вказаній справі було відкрито з призначенням її підготовчого розгляду.

19 лютого 2024 року Ухвалою суду задоволено заяву Білгород Дністровської міської ради про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

13 травня 2024 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволені.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши позивача, представника третьої особи, допитавши в якості свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно згідно з даними, що містяться у постанові РАП №1855240570 від 10.11.2023 року, головний спеціаліст-інспектор, інспектор з паркування відділу контролю з питань благоустрою та паркування ДЖКГ та КБ ОСОБА_2 встановив, що 17.10.2023 о 12:34 по вул. Ізмаїльський, 50, особою, яка керувала автомобілем Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 здійснено зупинку за адресою вулиця Ізмаїльська 50, ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено вимоги підпункту (и) пункту 15.9 розділу 15 правил дорожнього руху затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, чим скоєно адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП. (а.с. 11)

Відповідно до вказаної постанови визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

З протоколу встановлено, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2 86QAC4670NXA22M0483. (а.с. 11)

Позивач вважає, що вказана постанова є необґрунтованою та складена з порушенням норм процесуального права та порушення норм матеріального права.

Представник третьої особи напроти вважає дії відповідача правомірними та підстави для скасування постанови відсутні.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін. Висновки суду.

Положення ст.5 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч. 1 ст. 286КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до Позивача санкції за порушення положень чинного законодавства за ст. 122 ч. 3 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав i свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав i законних інтересів підприємств, установ i організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного i неухильного додержання Конституції і законів України,поваги доправ,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ч. 1 та 2ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач притягується до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення, у випадку що розглядається, виражається у розділі 15 ПДР, який визначає правила зупинки і стоянки.

Стаття в цій частині має відсилочну норму, оскільки правила зупинки/стоянки визначаються у розділі 15 ПДР, який визначає правила зупинки і стоянки.

Відповідно до оскаржуваної Постанови Позивача притягнуто до відповідальності за порушення « 15.9. Зупинка забороняється: и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій ї безпосередньо в місці виїзду.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Згідно пункту 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Підпунктом "И" пункту 15.9. ПДР України передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в в`їзду до дворів, на стоянки. автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них, а проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, настає в разі ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною третьою статті 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту не дотримання водієм під час зупинки відстані 10 метрів між його транспортним засобом та території, що прилягає до краю проїзної частини та призначена для в`їзду до дворів.

У примітці в статті 122 КУпАП роз`яснено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.

Пунктом статті 247 КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 279-1 КУпАП - якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа - інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14 - 2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження правомірності прийнятого рішення представником третьої особи надано шість фотознімків із зображенням автомобіля Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 .

Із фотознімків, доданих до матеріалів справи не вбачається, щоцей автомобіль став перешкодою для дорожнього руху або створив загрозу у безпеці руху, яка є обов`язковою умовою для настання адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3ст. 122 КУпАП, а тому суд погоджується з ствердженнями позивача про недоведеність відповідачем належними доказами склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що позивач скоїла адміністративне правопорушення, була складена постанова, заміри відстані не проводилися, оскільки це було очевидно, що відстань менше 10 метрів.

Дійсно, відповідно до висновків, викладеним в постанові Верховного суду від 18.07.2019 р. у справі № 216/5226/16-а, на які посилається позивач, та в якій розглянуто питання про притягнення до відповідальності на підставі пункту 15.9 ПДР, зазначено, що вимогами частини першоїстатті 122 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до пункту 15.9 «и»ПДРзупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно зістаттею 69 КАС України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно достатті 80 КАС України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно достатті 71 КАС України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій відеозапис не прийняли до уваги зазначивши, що він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

Колегія суддів зазначає, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а.

Відповідно до Постанови Верховного суду, справа № 336/4224/16-а, на яку посилається представник третьої особи, зазначено, що Судом ураховано, що зупинка транспортного засобу безпосередньо поблизу пішохідного переходу створила перешкоду як транспортним засобам, так і пішоходам.

Так, відповідно до п. 10.5ПДРповорот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.

Тобто, при здійсненні повороту праворуч, транспортний засіб повинен рухатися ближче до правового краю проїзної частини.

Разом з тим, здійснивши зупинку транспортного засобу HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_3 , в безпосередній близькості до пішохідного переходу, позивач створив перешкоду для автомобілів, які здійснюють поворот праворуч, змушуючи останніх маневрувати шляхом перестроювання у другу або третю смугу дороги, тим самим створюючи перешкоду, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_2 наданими працівникам поліції.

Відповідно до вказаних пояснень, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_4 , громадянин ОСОБА_2 не зміг здійснити поворот праворуч у правий край проїзної частини, у зв`язку із знаходження у вказаному напрямку автомобіля HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_3 , який створював перешкоди для виконання зазначеного повороту за правилами ПДР.

Крім цього, як обґрунтовано зазначено апеляційним судом, виконання подібних маневрів створює небезпеку для пішоходів, оскільки пішохідний перехід знаходиться безпосередньо одразу за поворотом, у зв`язку з чим вказане маневрування водії автомобілі змушені здійснювати саме на пішохідному переході. Саме така ситуація зафіксована на фото 20160714201529028617.

Крім того, створення позивачем перешкод для пішоходів також полягає в тому, що зупинений з порушеннямПравил дорожнього рухуавтомобіль загороджував видимість руху транспортних засобів, які рухаються у зазначеному напрямку для пішоходів при переході дороги в позначеному місці, тим самим створивши перешкоду для огляду проїжджої частини. Посилання позивача на односторонній рух по вказаній вулиці не спростовує таких висновків, оскільки зазначена обставина не виключає руху в протилежному напрямку автомобілів поліції, швидкої допомоги, рятувальної служби тощо або навіть інших порушниківправил дорожнього руху.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вчинив порушення п. 15.9 «г» та п. 15.10 «а»ПДР, що було доведено відповідачами, а відтак правомірним є винесення щодо нього постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 122 КУпАП України.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачі при накладенні на позивача адміністративного стягнення діяли в межах чинного законодавства України та у спосіб, визначений законом.

Однак, суд не погоджується з ствердженнями представника третьої особи, що саме ця постанова ВС повинна бути врахована судом при вирішенні зазначеної справи, оскільки ситуація зазначена в Постанови ВС України не є аналогічною даної справи.

В даному випадку судами було встановлено, що здійснивши зупинку транспортного засобу HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_3 , в безпосередній близькості до пішохідного переходу, позивач створив перешкоду для автомобілів, які здійснюють поворот праворуч, змушуючи останніх маневрувати шляхом перестроювання у другу або третю смугу дороги, тим самим створюючи перешкоду, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_2 наданими працівникам поліції. Саме така ситуація зафіксована на фото 20160714201529028617.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Суди саме під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду (Позиція ВП ВС від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17).

Тобто, для врахування висновків Верховного Суду при вирішенні певної справи судом першої інстанції обов`язковою умовою є те, щоб між справою, яка переглядалась Верховним Судом та справою, яка перебуває на розгляді в суді першої інстанції були тотожні, схожі:

Предмет спору (об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір);

Підстави позову (фактичні обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу);

Зміст позовних вимог (певна форма захисту, яку просить позивач від суду);

Однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (норми права, які регулюють спірні правовідносини).

В результаті розгляду справи за позовом ОСОБА_1 з наданих представником третьої особи доказів не встановлено, що автомобіль позивача став перешкодою для дорожнього руху або створив загрозу у безпеці руху, яка є обов`язковою умовою для настання адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Отже, обов`язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на відповідачів, тобто відповідачі повинні довести суду правомірність складання вищезазначених постанов.

Згідност. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всупереч наведених вище норм чинного законодавства, відповідачем, на якого у справах даної категорії покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не спростовано стверджень позивача та належних доказів на їх спростування до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 286КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевіряється на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

За таких обставин, на основі повно та всебічно досліджених доказів, оцінивши їх належність, достатність, достовірність та логічний взаємозв`язок, з урахуванням вимог чинного законодавства та його правозастосування до фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту ЖКГ та капітального будівництва Білгород Дністровської МР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Білгород Дністровська міська рада, про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Приписами частин 1, 2статті 23 Цивільного кодексу Українивизначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1статті 1167 Цивільного кодексу України).

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктами 4, 5 зазначеної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В якості доказів понесення моральної шкоди, які вплинули на стан її здоров`я, позивачем надані товарний чек на придбання ліків та результати лабораторних досліджень Смартлаб.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.

Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.

Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, потрібно виходити із засад розумності та справедливості.

З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Отже,законом встановлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди.

Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 5000 грн моральної шкоди є необґрунтованими та суперечать засадам розумності і справедливості.

В даному випадку, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, ступінь моральних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що вказана вище сума в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 537,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122 ч. 3, 251, 252, 268 КУпАП, ст. ст. 7, 71,159-163,286 КАС Українисуд, -

УХВАЛ И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту ЖКГ та капітального будівництва Білгород Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Білгород Дністровська міська рада, про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1855240570 від 10 листопада 2023 року до повідомлення серії БД №00000473 від 17 жовтня 2023 року скасувати,

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути з Департаменту ЖКГ та капітального будівництва Білгород Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 537, 00 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_5 , що мешкаєза адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: 43686925, адреса: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Єврейська, 21.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Білгород Дністровська міська рада: код ЄДРПОУ: 26275763, адреса: вул. Михайлівська, 56 м. Білгород Дністровський, Одеська область.

Повний текст рішення складений та проголошений 11 листопада 2024 року

Суддя: