Ухвала

від 11.11.2024 по справі 308/17409/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17409/24

1-кс/308/6734/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000142, відомості про яке 10.09.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000142, відомості про яке 10.09.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що мешканці селища Ясіня Рахівського району Закарпатської області здійснюють незаконну порубку дерев в урочищі Стебний на території природньо-заповідного та лісового фонду Лазещинського лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України», внаслідок чого інтересам держави спричинено тяжкі наслідки.

В подальшому, працівниками УСР в Закарпатській області УКР ГУНП в Закарпатській області отримано інформацію, що на території філії Ясінянське ЛМГ ДП Ліси України, а саме: в лісництві Лазещинське, урочище Стебний, здійснюється незаконна порубка деревини хвойних порід громадянами смт Ясіня, чим самим заподіюється істотна шкода охоронюваним законом правам. Вирубка частково відбувається на території природньо-заповідного фонду та лісового фонду філії.

Також встановлено, що вирубка здійснена на території ПЗФ в урочищі Стебний, Лазещинського лісництва, філія «Ясінянське ЛМГ» ДП Ліси України у кв. 2 виділи 3, 9, 10, 13 та інших, чим спричинюється шкода навколишньому природньому середовищу у великих розмірах. Трелювання та перевезення лісу здійснюється за допомогою коней та автотранспорту. Збут незаконно зрубаної деревини відбувається на пилорамах, які розміщені у межах населеного пункту Ясіня. З метою конспірації дана незаконно зрубана деревина, без супровідних документів перероблюється на пиломатеріал та реалізовується в межах України.

В ході проведених оперативних заходів додатково було встановлено, що до незаконної діяльності причетні інші особи, які здійснюють закупівлю та переробку лісу, породи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за встановленими координатами GPS, а саме: широта - 48.2732778; довгота - 24.3546389; широта - 48.2726667; довгота - 24.3560000;широта - 48.2724722; довгота - 24.3566389; широта - 48.2734722; довгота - 24.3564722.

Окрім того, в ході проведення заходів встановлено, що частина незаконно зрубаного лісу складується на земельних ділянках, які розміщені по АДРЕСА_1 , а саме на землях комунальної власності за кадастровим номером 2123656200:09:001:0664.

За вищевказаними координатами здійснюють діяльність по переробці лісу наступні особи, а саме: ФОП « ОСОБА_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ФОП « ОСОБА_5 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ФОП « ОСОБА_6 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; ФОП « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Також встановлено, що частину незаконно зрубаного лісу - реалізується на пилорамах, які розміщені по АДРЕСА_4 та які працюють без будь-яких дозвільних документів.

Дані пилорами розміщені за наступними координатами:широта - 48.3064711; довгота - 24.3882259; широта - 48.3046352; довгота - 24.3867339; широта - 48.2962677; довгота - 24.3831950; широта - 48.2842460; довгота - 24.3747367.

25.10.2024 у будинку АДРЕСА_2 , відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/17232/24 (1-кс/308/6389/24) від 23.10.2024, проведено обшук, де було виявлено деревину, а саме породи «Бук» 44 (сорок чотири) штуки, породи «Ялиця» 4 (чотири) штуки, породи «Смерека» 1 (одна) штука, без маркувальних бирок.

25.10.2024 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення обшуків та оглядів місця події.

Орган досудового розслідування ставить клопотання перед слідчим суддею про арешт виявленого 25.10.2024, а саме: деревину породи «Бук» 44 (сорок чотири) штуки, породи «Ялиця» 4 (чотири) штуки, породи «Смерека» 1 (одна) штука, без маркувальних бирок.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

На підставінаведеного,просить накластиарешт намайно, яке виявлено 25.10.2024 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_2 , а саме: деревину породи «Бук» 44 (сорок чотири) штуки, породи «Ялиця» 4 (чотири) штуки, породи «Смерека» 1 (одна) штука, без маркувальних бирок.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд без його участі, підтримав та просив задовольнити таке.

Власник майна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Згідно з вимогами ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024070000000142, відомості про яке 10.09.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.

26.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев, у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо заповідного фонду, що спричинили тяжкі наслідки.

26.10.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев, у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо заповідного фонду, що спричинили тяжкі наслідки.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення знаряддя та засобів для незаконної вирубки чи трелювання деревини, чорнових записів, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, мобільних телефонів.

Згідно протоколу обшуку від 25.10.2024 проведеного за місцем реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено деревину породи «Бук» 44 (сорок чотири) штуки, породи «Ялиця» 4 (чотири) штуки, породи «Смерека» 1 (одна) штука, без маркувальних бирок.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП та в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_10 від 25.10.2024 вищевказані вилучені речі визнано речовими у даному кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в томучислі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Враховуючи викладене, подані докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000142, відомості про яке 10.09.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке виявлено 25.10.2024 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_2 , а саме: деревину породи «Бук» 44 (сорок чотири) штуки, породи «Ялиця» 4 (чотири) штуки, породи «Смерека» 1 (одна) штука, без маркувальних бирок.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1