Рішення

від 05.11.2024 по справі 522/8900/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8900/22

Провадження № 2/522/476/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння світлофорного об`єкту,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння світлофорного об`єкту, посилаючись на наступні обставини.

18.01.2022 року о 07:45 годині у м. Одеса транспортний засіб «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджав перехрестя вул. Разумовська буд. 14, М`ясоїдівська та Майстерська. В момент проїзду вказаного перехрестя на транспортний засіб впав світлофорний об`єкт, чим спричинив останньому механічні пошкодження.

Зазначає, що транспортний засіб «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 належить йому на підставі права власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

На місце події було викликано співробітників поліції, які склали Схему місця ДТП, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та відібрали пояснення у громадянина ОСОБА_2 . У матеріалах, складених співробітниками поліції відповідальним за утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вказано КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» ОМР.

Згідно звіту №0189-01-22 від 27.01.2022 року розмір матеріальної шкоди завданої транспортному засобу «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок події становить 39 237,71 грн.;

Фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 становить 50 636,30 грн., що підтверджується, на думку позивача, рахунком-фактурою № АС-0000464 від 18.01.2022 року.

У зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою, та вважає, що стягненню з КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» ОМР на користь позивача, як власника пошкодженого авто, підлягає матеріальна шкода у розмірі 50 636,30 грн.

Також в позовній заяві зазначено, що внаслідок вищеозначеної події позивачу також було завдано моральної шкоди, яка полягає в емоційному стресі, дискомфорту, схвильованості.

У зв`язку з чим, позивач, посилаючись на те, що дуже цінує свій особистий час та сили витрачені на усунення наслідків вищевказаної події і відновлення життєвого графіку, оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. Зважаючи на обсяг душевних переживань та завданого відповідачем дискомфорту, позивач вважає, що вищезазначений розмір моральної шкоди підлягає стягненню з КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» ОМР у повному обсязі, є цілком обґрунтованим та справедливим.

Також, просив суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору за подання цього позову у розмірі 992,40 грн., витрат на проведення звіту №0189-01-22 від 27.01.2022 року у розмірі 2 500,00 грн., витрат на юридичні послуги ТОВ Лекс Тулс у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2022 року провадження по справі відкрито та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21 листопада 2022 року судом отримано письмові заперечення від Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради, в яких просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що у позовній заяві відсутні докази, які б беззаперечно підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між діяльністю (бездіяльністю) відповідача в частині утримання світлофора в належному та безпечному стані та завданням матеріальної шкоди позивачу.

Сторона відповідача у письмових запереченнях зазначила, що 18 січня 2022 року в наслідок погодних умов світлофорна колонка не витримала вітрового навантаження та впала на автомобіль «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 .

18 січня 2022 року за повідомленням Гідрометцентру Чорного та Азовського морів у м. Одесі визначались небезпечні метеорологічні явища II рівня (помаранчевий) небезпеки. Про штормове попередження та погіршення погодних умов було офіційно попереджено мешканців міста на офіційному сайті Одеської міської ради та у засобах масової інформації.

Згідно повідомлення в Одесі спостерігалось погіршення погодних умов, «найближчі 1-2години 18січня очікуєтьсяпівнічно-західнийвітер,25-27м/с,Така погодазбережеться впершій половинідня.У зв`язкуіз погіршеннямпогодних умоводеська меріязвертається доодеситів тагостей містаз проханнямбути пильними,максимально обмежитипереміщення тапоїздки,особливо літніхосіб,дітей тавагітних жінок.Прохання залишатиІ транспортнізасоби піддеревами талініями електропередач,обережно іпересуватися піддеревами -внаслідок дощута сильногопоривчастого вітруможливе падіннягілок такабелів ». Вітер, швидкістю 25 м/с та більше відноситься до стихійних гідрометеорологічних явищ, які можуть спричинити чи спричинили шкоду національній економіці та населенню.

Також, зазначили, що згідно положень Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 № 172-УІІІ (далі - Статут) КУ «СМЕП» ОМР є установою, яка створена з метою забезпечення для учасників дорожнього руху на вулично-дорожній мережі міста безпечних умов шляхом вжиття заходів з організації дорожнього руху, систематичного впровадження й експлуатації технічних 'засобів' регулювання дорожнього руху відповідно до чинного законодавства України та веде свою діяльність з дотриманням норм чинного законодавства України.

КУ «СМЕП» ОМР, керуючись Статутом, наказом № 296 від 08.11.2017 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Правил утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів» (надалі Правила) виконує планові роботи з утримання технічних засобів організації дорожнього руху, які базуються на циклічній системі, згідно з якою роботи періодично повторюються через проміжки часу, визначених у Правилах.

Обслуговування світлофорних об`єктів проводиться згідно графіка та заявок диспетчера, які поступають цілодобово в установу. Заявок до диспетчера стосовно світлофора за адресою АДРЕСА_1 щодо несправності не^ надходило.

На час події статутні обов`язки стосовно експлуатації, утримання технічного засобу регулювання дорожнього руху (світлофора) виконувались КУ «СМЕП» ОМР належним чином, світлофор був у робочому стані та відповідав технічним вимогам Державного стандарту України, а саме ДСТУ 4092-2002 «Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки»

Суму моральної шкоди КУ «СМЕП» ОМР вважає недоведеною, оскільки позивач під час падіння світлофора не керував автомобілем, автомобіль знаходився у розпорядженні іншого водія ОСОБА_3 , який був відповідно до Звіту № 0189-01-22 про оцінку колісного транспортного засобу замовником експертних та інформаційних послуг автомобіля, а ствердження позивача, що пошкодження отриманні автомобілем «не надавали можливість переміщатися по місту власним транспортним засобом» не відповідають дійсності, так як внаслідок падіння світлофора було завдано не значні пошкодження даху автомобіля, що підтверджується наданою позивачем фото фіксацією, та жодним чином не заважало автомобілю рухатись.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином у встановленому порядку. Заяв та клопотань не надходило.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо обставин, викладених у позовній заяві, просила відмовити у позові.

Заслухавши доводи та пояснення сторін у судових засіданнях, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 18.01.2022 року о 07:45 годині у м. Одеса транспортний засіб «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджав перехрестя вул. Разумовська буд. 14, М`ясоїдівська та Майстерська. В момент проїзду вказаного перехрестя на транспортний засіб впав світлофорний об`єкт, чим спричинив останньому механічні пошкодження, які зафіксовані працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області в схемі ДТП від 18.01.2022 року, акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 18.01.2022 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником пошкодженого транспортного засобу «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння. Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує. Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року по даній справі надано докази про перебування на балансі КУ «СМЕП» ОМР світлофорного об`єкта, який знаходиться на перехресті вул. Розумовська - вул. Мясоїдівська.

Відповідно до складених на місці пригоди матеріалів КУ «СМЕП» ОМР має забезпечувати безпечний експлуатаційний стан світлофору на даній ділянці дороги, що підтверджується Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 18.01.2022 року. Вказаний висновок підтверджується положеннями наведених нижче законодавчих та підзаконних актів.

Згідно з положеннями п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, території загального користування, зокрема, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Відповідно до положень ст. 15 вказаного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 17 вказаного Закону громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право, зокрема, звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Відповідно до положень ст. 20 Закону організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів, технічні засоби регулювання дорожнього руху.

Відповідно до підпункту 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року по даній справі КУ «СМЕП» ОМР надано докази про перебування на балансу КУ «СМЕП» ОМР світлофорного об`єкта, який знаходиться на перехресті вул. Розумовська - вул. Мясоїдівська.

Під час розгляду справи, відповідачем не спростовувались доводи позивача, про те що відповідно до підпунктів 3.2.2, 3.2.3, 3.2.7, 3.2.8 Статуту Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради затвердженого рішенням Одеської міської ради № 172-VІІІ від 17.03.2021 р., який діяв на час вчинення ДТП, а також Статуту Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.02.2024 № 1859-VІІІ, чинного на теперішній час, до завдань Установи належать, зокрема:

- Проведення робіт зі встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, нанесення розмітки, встановлення засобів заспокоєння дорожнього руху, технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних, і автоматизованих систем керування та відеоспостереження за дорожнім рухом за погодженою з Департаментом та відповідним підрозділом Національної поліції України схемою організації дорожнього руху.

- Встановлення, монтаж / демонтаж, заміна, ремонт / будівництво, утримання та експлуатація технічних засобів регулювання дорожнього руху (світлофори, дорожні знаки, інформаційні табло, сигнальні стовпчики, транспортні та пішохідні огородження різних типів, різноманітне світлофорне обладнання, острівець безпеки тощо.

- Виконання комплексу робіт із забезпечення керування та контролю; технічних засобів регулювання дорожнього руху за допомогою автоматизованих систем керування дорожнім рухом.

- Впровадження передових технічних засобів, технологій регулювання дорожнього руху, розробка програм та вжиття заходів з розвитку, удосконалення, ремонту та утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху, розробка додаткових заходів з безпеки та організації дорожнього руху на території міста Одеси.

Таким чином, виходячи із вищевказаних доводів та встановлених судом обставин саме КУ «СМЕП» ОМР зобов`язана відшкодувати майнову шкоду, що була заподіяна позивачу в результаті неналежного утримання майна, що перебуває на її балансі.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доказування відсутності його вини в заподіянні шкоди позивачу.

Відповідачем суду не надано доказів для спростування висновків щодо причин пошкодження майна позивача та вартості відновлювального ремонту автомобіля. А тому суд при винесенні у справі рішення виходить із наявних у ній доказів та передбаченої у ч. 2 ст. 1166 ЦК України презумпції вини заподіювача шкоди, яка відповідачем у встановленому порядку не була спростована.

При визначенні розміру заподіяної позивачу майнової шкоди суд, за відсутності доказів протилежного, виходить із даних Звіту № 0189-01-22 від 27.01.2022 року про оцінку колісного транспортного засобу «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 , складеного оцінювачем ОСОБА_4 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, визначеного з використанням витратного підходу, завданого власнику автомобіля марки «Skoda Octavia А5» д.н.з. НОМЕР_1 , становить 39237,71 грн.

У той же час, надана позивачем Ремонтна калькуляція від 27.01.2022 року та Рахунок фактура №АС-0000464 від 18.01.2022 року, не є належними доказами у справі, оскільки оцінка чи розрахунок шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу потребує спеціальних знань, та повинна проводитись суб`єктами оціночної та/або судово-експертної діяльності, а оформлення результатів оцінки повинно відповідати вимогам встановленим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна Україно від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Наданий позивачем Рахунок - фактура №АС-0000464 від 18.01.2022 року, виданий ДП «Автотрейдінг-Одеса»", вимогам Методики не відповідає. Він містить договірні (довільні) ціни, в наслідок чого розмір вимог позивача з відшкодування матеріального збитку, реальних збитків у зв`язку із пошкодженням автомобіля позивача перевищує вартість його відновлювального ремонту, а також не містить відомостей щодо дійсної вартості відновлювального ремонту та величини втрати товарної вартості, а тому не може бути визнаний належним та допустимим доказом.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п. 3 ч. 2 вказаної статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у завданні майнової шкоди позивачу, внаслідок пошкодження його автомобіля, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Встановивши, що позивач довів завдану йому шкоду, протиправність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між ними, що призвело до пошкодження автомобіля позивача, суд доходить висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі 39 237,71 грн. визначеному на підставі Звіту № 0189-01-22 від 27.01.2022 року про оцінку колісного транспортного засобу.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що позивачем доведено факт спричинення йому моральної шкоди з вини відповідача, яка виразилась у душевних стражданнях та переживаннях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна. Визначаючи розмір грошового відшкодування, суд враховує глибину душевних страждань, та інші обставини, які мають істотне значення, зокрема, те, що зверненню до суду не передували спроби досудового врегулювання спору з відповідачем, що виключило можливість останнього добровільно відшкодувати спричинену позивачу майнову та моральну шкоду, а тому вважає за доцільне визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн., що відповідатиме вимогам розумності і справедливості.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 п.1, 2 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» міститься роз`яснення щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи.

Відповідно до п. 35 Постанови, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України в чинній редакції) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Дослідивши надані представником позивача документи та наявні у справі докази, судом встановлено, наявний обґрунтований рахунок вартості послуг на проведення Звіту № 0189-01-22 від 27.01.2022 року про оцінку колісного транспортного засобу.

Суд вважає, що зазначені витрати в розмірі 2 500 грн. є співмірними із складністю справи, часом, витраченим оцінювачем на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.

Таким чином, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн., та 2 500 гривень понесених витрат на оплату проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Також, представником позивача у позовних вимогах вказується на відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням складності справи, співмірності, справедливості, зваживши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги в судових засіданнях, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним є стягнення із відповідача на користь позивача вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 3 000 гривень.

Керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння світлофорного об`єкту задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установа «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 39237,71 грн

Стягнути з Комунальної установа «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

Стягнути з Комунальної установа «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 992,40 гривень, витрати на проведення звіту у розмірі 2500,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.

У задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 11 листопада 2024 року.

Суддя Р.Д. Абухін

05.11.24