Рішення

від 31.10.2024 по справі 444/194/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/194/24

Провадження № 2/444/393/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

31 жовтня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Держицького І.Р.,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського народного дому про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди,-

В СТ АН ОВ ИВ :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Червоноградського народного дому про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.09.2011 року його було прийнято на роботу до Червоноградського народного дому (далі за текстом - Відповідач) на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» згідно трудового Договору та наказу №59 від 30.08.2011р., про що було зроблено відповідний запис у його трудову книжку. Відносини спочатку з відповідачем склалися довірливі та робочі. Підстав недовіряти - не було. Відповідач в червні кожного наступного року звільняв позивача з посади та у вересні - приймав на зазначену вище посаду. З чим пов`язані такі дії із працевлаштуванням відповідач достеменно не міг дати відповідь. Відповідач мотивував так, що заяву на звільнення треба писати тому що завершується дія Договору. Позивач спочатку писав заяви на прийняття, а згодом за певний час відповідач приносив трудові договори для підпису. Позивача переконували писати заяви на звільнення. Жодних наказів про прийняття та звільнення позивачу не видавали як для підпису так і копій наручно.

27.11.2023р. представником позивача - адвокатом було отримано лист-відповідь за №184 відповідача на адвокатський запит з приводу належного оформлення трудових відносин між позивачем та відповідачем. Із змісту вказаного листа позивачу стало відомо про те, що відповідач вводив позивача в оману протягом тривалого часу, свідомо недоплачував позивачу належну заробітну плату згідно з п.8 та п. 9 трудового Договору.

«Згідно п.9 Договору, працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки».

«Згідно п. 8 Договору, за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходження плати учасників гуртка».

Отримавши від відповідача штатний розпис, проаналізувавши його, стало зрозуміло, що відповідач вводить в оману позивача, зокрема.

Проаналізувавши надані штатні розписи, позивач вважає, що останні не можуть бути для працівників гурткової роботи, які утримуються за рахунок самоокупності це розписи штатних працівників, тому що: якщо гурток самоокупний, то суму штатного розпису не можливо розписати наперед або посеред навчального року на декілька місяців, оскільки не відомо, яка сума коштів буде поступати від учасників гуртка, це неможливо передбачити. (згадані штатні розписи складені посеред навчального року).

Згадані штатні розписи складені у не відповідності до дати укладення договорів та строків договорів. Це свідчить про те, що гурток фінансується з державного бюджету, а трудовий договір складений для виплати працівнику зарплати з двох джерел, що зазначено в договорі у п.8 та п.9.

Примітка у штатному розписі говорить про те, що усі зазначені гуртки та посада бухгалтера (який зазначений у штатному розписі) фінансуються з державного бюджету, тому що: оплата їх праці проводиться за встановлений об`єм роботи по годинних ставках, а саме: п.9 Договору. Посада Бухгалтер зазначений у штатних розписах не є керівником гуртка, він не може отримувати зарплату за рахунок самоокупності та отримувати надбавку до зарплати, а виключно з державного бюджету у державні установі (це ще один доказ того, що наданий штатний розпис є для працівників які получають зарплату із державного бюджету).

Так, проаналізувавши записи в трудовій книжці, позивачу стало відомо, що в діях відповідача наявні розбіжності між датами наказу на прийняття позивача на роботу та датами укладення трудових договорів. Розбіжності - в декількох днях. Тобто дата винесення наказу передувала даті укладення трудового Договору (це свідчить про те що позивач мав отримувати зарплату з двох джерел надходження, а саме згідно п. 9 Договору відповідно до наказу та п.8 Договору відповідно до умов договору).

Згідно п.8 Договору, за виконання обов`язків, передбачених договором, працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень учасників гуртка.

Відповідно до п.4 Договору, працівник зобов`язується провести набір учасників гуртка, вести заняття згідно графіка роботи та плану.

Згідно п.9 Договору, працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки.

Отже, заробітна плата працівнику нараховується з двох джерел надходження:

- надходження учасників гуртка;

- посадовий уклад на основі Єдиної тарифної сітки.

За результатами надходжень учасників гуртка бальних танців, позивачем вносились на рахунок роботодавця щомісячні внески.

За результатами усних та письмових звернень позивачу було надано примірник укладених Договорів. Із змісту даних Договорів, Позивачу стало відомо про те, що працівнику повинна виплачуватися заробітна плата, згідно затвердженого штатного розпису. Таким чином, Роботодавцем повинна була бути виплачена Позивачу щомісячно протягом 2011-2018рр. заробітна плата згідно штатного розпису та надходжень учасників гуртка. Надходжень від роботодавця заробітної плати згідно Договорів - не було в повному обсязі, а саме заборгованість в сумі 244 633,03 грн. Єдині надходження від роботодавця - виплати за рахунок надходжень від учасників гуртка (згідно усних відповідей відповідача), які виплачувались не в повному розмірі.

У відповідь на адвокатський запит, відповідачем було надано структуру заробітної плати позивача в розрізі складових за весь період трудових відносин. Для здійснення порівняння показників та підрахунку заборгованості позивач звернувся у Пенсійний фонд України, де отримав довідку Форма ОК-5, в якій зазначена сума заробітку для нарахування пенсії, а саме сума яку зазначав роботодавець до нарахування працівнику у фонд заробітної плати та з якої був сплачений податок роботодавцем в сумі 172 460,99 грн.

Сума заробітку зазначеного в Довідці з Пенсійного фонду України відрізняється від інформації наданої відповідачем позивачу у своїй довідці та листах, а саме 138 617,97 грн. Недоплата становить - 33 843,02 грн.

Відповідач листом №76 від 24 листопада 2022р. позивачу надав довідку про надходження плати учасників гуртка. Сума надходжень значно більша ніж відповідач виплатив позивачу згідно змісту Договорів. Чіткий перелік сум та заборгованості зазначений у Таблиці розрахунків згідно періоду часу та Договорів від 2011 2018рр.

Позивач стверджує, що всі суми (заробітна плата), належні до оплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Проаналізувавши Довідки відповідача та Довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб позивачу стало відомо, що відповідач умисно подавав недостовірну інформацію щодо його зайнятості на посаді, що негативно вплинуло на його відрахування до Пенсійного фонду України та на його розмір державного соціального страхування. Відповідач вводив його в оману впродовж тривалого терміну та не виплачував йому нараховану заробітну плату в повному розмірі.

Позивач вважає, що фактично йому не було виплачено нараховану заробітну плату в повному розмірі, зокрема від надходжень учасників гуртка та згідно штатного розпису в сумі 244633,03 грн. Відтак, заборгованість складає 244 633,03 грн.

Позивач зазначає, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, пов`язаних з розповсюдженням недостовірної інформації. У названій інформації має місце ствердження про об`єктивний факт, який порочить та принижує позивача, оскільки вчиняти злочини - є порушенням закону та суспільної моралі, суперечить системі етичних норм, правилам поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних культурних цінностей.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з Червоноградського народного дому на його користь кошти в сумі 244 633,03 грн. недоплаченої заробітної плати та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою судді від 19.02.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.03.2024 року.

02.04.2024року відповідачемподано відзивна позовнузаяву.У відзивівідповідач зазначає,що позовні вимоги, заявлені позивачем є абсолютно безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Перш за все, відповідачем зазначено, що заявлена позивачем вимога про стягнення коштів в сумі 244 633,03 недоплаченої заробітної плати за період 2011-2018 рік, як і вимога про стягнення моральної шкоди є надуманими позивачем і не відповідають жодним нормам законодавства. На думку позивача, він мав отримувати заробітну плату з двох джерел, однак нормативних підтверджень останній не наводить з яких підстав відповідач повинен нараховувати позивачу подвійну заробітну плату. З даного приводу слід зазначити наступне. Позивач приймався на роботу до відповідача на підставі Наказу, Договору та штатного розпису. Проаналізуємо (для прикладу) договір позивача з відповідачем № 09/09/18 від 03.09.2018 року. П.8 даного договору передбачає, що за виконання обов`язків, передбачених Договором, працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. П.9 Договору вказує, що працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки. Даний договір укладений на підставі Наказу № 70-К від 27 серпня 2018 року «Про прийняття ОСОБА_1 (в тому числі інших осіб) на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія», за строковим трудовим договором з 03 вересня 2018 року по 31 травня 2018 року, на 0.5 ставки, оплату проводити по 9 тарифному розряду за рахунок самоокупності. Штатний розпис у відповідача є для працівників гурткової роботи, які утримуються за рахунок самоокупності і для тих працівників, які є у штаті та отримують заробітну плату з бюджету. Позивач внесений, як і повинно бути, у штатний розпис працівників гурткової роботи, які утримуються за рахунок самоокупності (штатний розпис станом на 1 січня 2018 року). Відтак, позивач не має законних підстав звертатися про стягнення невиплаченої заробітної плати з відповідача за будь-який період часу.

Крім того, 02.08.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вимогою) про перерахунок заробітної плати. Підстава - та ж, що і в позовній заяві (думка позивача про те, що він може отримувати заробітну плату з двох надходжень). 04 серпня 2022 року відповідач надав відповідь, в якій зазначив детальний розрахунок заробітної плати позивача, надав письмове чітке роз`яснення, щодо сум нарахувань та відрахувань із заробітної плати працівника. Позивач звернувся до суду в січні 2024 року. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду в тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (частина 2 статті 233 КЗпП України). Починаючи із 19.07.2022 року діє Закон № 2352, який оновив норми ст. 233 КЗпП України. Так, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 233 КЗпП. Ст. 234 КЗпП передбачає, що поновлення строків, пропущених з поважних причин можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року. Відтак, позивач пропустив термін звернення до суду із заявою про стягнення невиплаченої заробітної плати, клопотання про поновлення термінів з поважних причин від позивача не надходило, у зв`язку з чим позовна заява не підлягає до задоволення.

Представник відповідача зазначає, що попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку розглядом справи, складається з витрат на правову допомогу орієнтовно 20000,00 грн. Підтверджуючі документи про понесені витрати будуть подані до суду пізніше.

Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю, а також у зв`язку із спливом терміну на звернення до суду для захисту своїх прав, та покласти на позивача понесені відповідачем витрати.

18.06.2024року досуду відпозивача надійшлавідповідь навідзив,в якійпозивач зазначає,що вінотримав відзиввідповідача,із змістомякого незгідний,вважає наведеніаргументи іпояснення безпідставними.Позивач стверджує,що позивач має право звернутися до суду у будь які строки часу. Крім того, позивач посилається на те, що у даному випадку уклалось два договори, усний який зазначений Наказом про прийняття на роботу, та письмовий, який закріплений Договором, де покращені трудові умови працівника відносно заробітної плати. В п. 19 Договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання, отже дата Наказу про призначення на посаду не може передувати даті Договору. У трудові книжці позивача є два записи, перший це Наказ про прийняття на роботу, а другий - про укладення договору (з покращенням умов заробітної плати). Накази по датах укладання передують укладенню Договорів. А тому висновок: Позивач має отримувати зарплату з двох джерел: 1- це з державного бюджету (що зазначено у пункті 9 Договору); 2 - це з надходжень учасника гуртка (що зазначено у пункті 8 Договору). Жодного слова «Самоокупність» в трудовому законодавстві у Договорі не вказано. Довідка з пенсійного фонду заперечує фактичну вірність ведення нормативного документоведення відповідача, що доводить фактичні внесення відомостей у пенсійний фонд, які перевищують фактичні виплати. Так: у 2017 р. це 11,12 місяці; у 2018 р. це 2,3,4,5,10,11,12 місяці; у 2019 р. це 2,3,4,5 місяці; у 2020 р. 1 місяць. Є місяці в яких у відомості пенсійного фонду зазначено про нарахування, а фактично виплати не було: у 2018 р. це 1 місяць; у 2019 р. це 1 місяць. Відповідно до статті 84 КЗпП, працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати. Позивач користувався цим правом. У структурі в розрізі заробітної плати відповідач зазначив, що коли працівник був у відпустці зарплата не нараховувалась. Але у цей період часу зазначено що сплачувався податок (ЄСВ), отже якісь нарахування були. Надходжень від учасників гуртка у цей період не було. Відсоток сплати (ЄСВ) рахується від фіксованої суми. Виходячи з наведених фактів працівнику нараховувався посадовий оклад та були надходження з державного бюджету які фактично не нараховувались працівнику. Згідно з ст. 6 КЗпП, за всі роки праці у Червоноградському Народному Домі працівник не брав жодного разу оплачуваної щорічної відпустки та жодної компенсації не отримував в розмірі посадового укладу. Такими діями роботодавець порушив основний Закон України ст. 45 Конституції України. Так, працівник державної установи має отримувати надходження з державного бюджету. І це право є невід`ємним оскільки передбачено Основним Законом України. Тому будь які особи, які працюють у державній установі є державними працівниками та получають зарплату з державного бюджету та щороку мають право на оплачувану відпустку. Відповідно керівник державної установи не вправі не внести працівника до штатних працівників, які фінансуються з державного бюджету. Позивач вважає, що міркування і аргументи, які наведені відповідачем, не спростовують позовні вимоги, є безпідставними, а тому просить його позов задовільнити повністю.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 01.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Позивач пояснив, що він у 2011 році прийшов на роботу у народний дім. На момент карантину під час коронавірусу народний дім був закритий і не працював. І з цього приводу в нього виник конфлікт і він звільнився, а потім через рік він знову почав працювати в народному домі. Він побачив, що в нього є зміни в заробітній платі. Так, нарахування по заробітній платі не співпадали із відомостями з пенсійного фонду. А тому вважає, що народний дім не доплатив йому зарплату, яка зазначена в позовній заяві. Щодо здійснення розрахунку заборгованості по невиплаченій заробітній платі, то позивач пояснив, що брав офіційні дані з мережі інтернет, а також дані з довідки із пенсійного фонду. Просить його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Держицький І.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Зазначив, що позивач з вересня 2011 року почав працювати у відповідача, і кожного разу знову укладав трудовий договір. За період роботи у позивача виникла заборгованість із виплати йому заробітної плати в належному розмірі. Так, штатний розпис позивачу не надавався для ознайомлення. Щодо твердження відповідача про пропуску строку звернення з позовом, зазначає, що позивач дізнався про його порушене право після того, як адвокатом було здійснено адвокатський запит та надано на нього відповідь, це в листопаді 2023 року. Крім того, звернення з вимогою щодо виплат по заробітній платі не підпадає під обмеження строком.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила в повному обсязі. Так, прийняття на роботу позивача та виплата йому заробітної плати здійснювалося на підставі наказу, договору та штатного розпису. Позивачу нараховувалась заробітна плата відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства. Строк подання позовної заяви до суду позивач пропустив. Так, зарплата позивача виплачувалася за рахунок самоокупності та встановлювався посадовий оклад відповідно до Єдиної тарифної сітки. У позивача був 9 розряд. Представник пояснила, що діти на гурток набиралися, але точну кількість дітей, які будуть відвідувати гурток передбачити не було можливо, тому штатний розпис міг змінюватися протягом навчального року не один раз. Щодо неправильного відрахування із заробітної плати податків, чи інших платежів у пенсійний фонд, то представник зазначає, що Червоноградський народний дім є державною установою, офіційно веде всю бухгалтерію, перевірку нарахувань щодо проведення сплати податків перевірять контролюючі органи, а тому сумнів у правильності відрахувань до пенсійного фонду немає. Представник просить відмовити повністю у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено під час судового розгляду даної справи, позивач ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України 31.05.2022 року, а тому дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX не поширюється на дані правовідносини, оскільки такі виникли після набуття чинності цією нормою закону.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 82 ЦПК України визначає підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1 Конституції України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Сплив строку трудового договору не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, тому роботодавець до закінчення цього строку повинен видати наказ про звільнення працівника. При цьому заява працівника не вимагається.

Наказ про звільнення може бути виданий в останній день дії строкового трудового договору або до цього зі зазначенням дати звільнення, що обумовлена строком трудового договору. Підставою для звільнення працівника є п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Судом у даній справі встановлено такі обставини.

Із копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він: 01.09.2011 року прийнятий керівником гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2011р. по 16.06.2012р. (Наказ №59 від 30.08.2011 року); 16.06.2012 року звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України (Наказ №30 від 16.06.2012р.); 01.09.2012 року прийнятий керівником гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 1.09.2012р. по 16.06.2013р. (Наказ №46 від 31.08.2012р.); 16.06.2013 року звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України (Наказ№43від 16.06.2013р.);01.09.2013року прийнятийкерівником гурткабального танцю«Глорія» застроковим трудовимдоговором з1.09.2013р.по 16.06.2014р.(Наказ№62від 30.08.2013р.);16.06.2014року звільненийу зв`язкуіз закінченнямстрокового трудовогодоговору зап.2ст.36КЗпП України(Наказ№37від 16.06.2014р.);01.09.2014року прийнятийкерівником гурткабального танцюза строковимтрудовим договоромз 1.09.2014р.по 16.06.2015р.(Наказ№59від 29.08.2014р.);16.06.2015року звільненийу зв`язкуіз закінченнямстрокового трудовогодоговору зап.2ст.36КЗпП України(Наказ№31від 02.06.2015р.);01.09.2015року прийнятийкерівником гурткабального танцюза строковимтрудовим договоромз 01.09.2015р.по 16.06.2016р.(Наказ№47від 17.08.2015р.); 16.06.2016року звільненийу зв`язкуіз закінченнямстрокового трудовогодоговору зап.2ст.36КЗпП України(Наказ№47від 16.06.2016р.);07.09.2016року прийнятийкерівником гурткабального танцюза строковимтрудовим договоромз 07.09.2016р.по 16.06.2017р.(Наказ№72від 06.09.2016р.);16.06.2017року звільненийу зв`язкуіз закінченнямстрокового трудовогодоговору зап.2ст.36КЗпП України(Наказ№31-Квід 16.06.2017р.);04.09.2017року прийнятийкерівником гурткабального танцюза строковимтрудовим договоромз 04.09.2017р.по 16.06.2018р.(Наказ№60-Квід 01.09.2017р.);31.05.2018року звільненийз посадикерівника гуртказа п.1ст.36КЗпП України(Наказ№33-Квід 22.05.2018р.);03.09.2018року прийнятий керівником гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 03.09.2018р. по 14.06.2019р. (Наказ №70К від 27.08.2018р.); 14.06.2019 року звільнений з посади керівника гуртка у зв`язку із закінченням строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України (Наказ №53К від 14.06.2019р.); 03.09.2019 року прийнятий напосаду керівникагуртка бальноготанцю «Глорія»за строковимтрудовим договоромз 3.09.2019р.по 16.06.2020р.(Наказ№79Квід 29.08.2019р.);31.05.2020року звільненийз посадикерівника гурткабального танцю«Глорія» заст.38КЗпП України(Наказ№49Квід 31.05.2020р.);03.09.2020року прийнятийна посадукерівника гурткабального танцю«Глорія» застроковим трудовимдоговором з03.09.2020р.по 31.05.2021р.(Наказ№80Квід 31.08.2020р.);02.11.2020року звільненийз посадикерівника гурткабального танцю«Глорія» заст.38КЗпП України(Наказ№97Квід 19.10.2020р.);21.09.2021року прийнятийна посадукерівника гурткабального танцю«Глорія» застроковим трудовимдоговором з21.09.2021р.по 31.05.2022р.(Наказ№80Квід 20.09.2021р.);31.05.2022року звільненийз посадикерівника гуртка за п. 2 ст. 36 КЗпП України (Наказ №27К від 31.05.2022р.) (арк. спр. 7-15).

Згідно з договором від 01 вересня 2011 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасника гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 35-36).

Згідно з договором від 01 вересня 2012 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 33-34).

Згідно з договором від 01 вересня 2013 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 31-32).

Згідно з договором від 01 вересня 2014 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 29-30).

Згідно з договором від 01 вересня 2015 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 27-28).

Згідно з договором від 07 вересня 2016 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 25-26).

Згідно з договором від 04 вересня 2017 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 23-24).

Згідно з договором від 03 вересня 2018 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 21-22).

Згідно з договором від 03 вересня 2019 року укладеним між Червоноградським Народним домом та ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія». У пункті 8 цього договору вказано, що за виконання обов`язків, передбачених договором, Працівнику виплачується заробітна плата за рахунок надходжень плати учасників гуртка. У пункті 9 договору вказано, що Працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі затвердженого штатного розпису, згідно тарифних розрядів, на основі Єдиної тарифної сітки (арк. спр. 19-20).

Наказом №60 від 31 серпня 2011 року «Про оплату самоокупних гуртків» встановлено оплату за навчання з 01.09.2011 року в самоокупних гуртках, а саме: гурток бального танцю «Глорія» - 70,00 грн. (арк. спр. 37).

Наказом №59 від 29 серпня 2014 року встановлено оплату за навчання в самоокупних гуртках з 01.09.2014 року, а саме: гурток бального танцю «Глорія» - 90,00 грн. (арк. спр. 44-45).

Згідно з наказом №59 від 30.08.2011 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2011р. по 16.06.2012р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 38).

На підставі наказу №30 від 16.06.2012р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2012р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 39).

Згідно з наказом №46 від 31.08.2012 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2012р. по 16.06.2013р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 40-41).

На підставі наказу №43 від 16.06.2013р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2013р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 43).

Згідно з наказом №62 від 30.08.2013 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2013р. по 16.06.2014р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 42).

На підставі наказу №37 від 16.06.2014р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2014р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 46).

Згідно з наказом №59 від 29.08.2014 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2014р. по 16.06.2015р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 44-45).

На підставі наказу №31 від 02.06.2015р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2015р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 48).

Згідно з наказом №47 від 17.08.2015 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 01.09.2015р. по 16.06.2016р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряді за рахунок самоокупності (арк. спр. 47).

На підставі наказу №47 від 16.06.2016р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2016р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 51).

Згідно з наказом №72 від 06.09.2016 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 07.09.2016р. по 16.06.2017р., оплату проводити по 9 тарифікаційному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 49-50).

На підставі наказу №31-К від 16.06.2017р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 16.06.2017р. за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 54).

Згідно з наказом №60-К від 01.09.2017 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія» за строковим трудовим договором з 04.09.2017р. по 16.06.2018р., на 0,5 ставки, оплату проводити по 9 тарифному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 52-53).

На підставі наказу №33-К від 22.05.2018р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю «Глорія» з 31.05.2018р. за ст. 36 п.1 КЗпП України (за угодою сторін) та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 55).

Згідно з наказом №70К від 27.08.2018 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю, за строковим трудовим договором з 03.09.2018р. по 31.05.2019р., на 0,5 ставки, оплату проводити по 9 тарифному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 56).

На підставі наказу №53-К від 14.06.2019р. ОСОБА_1 звільнений з посади керівника гуртка бального танцю з 14.06.2019р. за ст. 36 п.2 КЗпП України (у зв`язку із закінченням строкового трудового договору) та з виплатою компенсації за невикористану відпустку (арк. спр. 57).

Згідно з наказом №79К від 29.08.2019 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду керівника гуртка бального танцю «Глорія», за строковим трудовим договором з 03.09.2019р. по 16.06.2020р., на 0,5 ставки, оплату проводити по 9 тарифному розряду за рахунок самоокупності (арк. спр. 58).

04.08.2022 року ОСОБА_3 надано відповідь Червоноградським Народним домом (арк. спр. 59-62, 130-133) в якій зазначено, що Червоноградський Народний дім є бюджетною установою, яка діє на основі Статуту і налічує 46 штатних одиниць. Крім того, з вересня по травень укладаються строкові договори з позаштатними працівниками на умовах самоокупності. Тобто, керівник гуртка працює, в залежності від наповнюваності груп на 0,5 ставки (15-20 чол.); 1 ставку (30 чол.) для групових занять. На кожен гурток розробляється кошторис доходів і видатків: доходи надходження від щомісячної плати учасниками гуртка; видатки заробітна плата керівника гуртка, нарахування на зарплату ЄСВ 22% (до 2016р. 33,22%), накопичення фонду на відпускні, на розвиток установи (придбання госптоварів, комунальні послуги). Також зазначено структуру заробітної плати за період роботи 2011 р.- 2022р. в розрізі складових: фонд заробітної плати; утримано ПДФО 15/18%%; утримано ЄСВ 3,6%, військовий збір 1,5%; ощадвклади; нарахування ЄСВ 36,3/22%%. Перш ніж виплатити працівнику зарплату, бухгалтер повинен відрахувати із неї податки обов`язкові платежі, передбачені законодавством (Закон України «Про оплату праці» ч. 1 ст. 26), на які зменшується заробітна плати при виплаті. Податок на доходи, утримання до пенсійного фонду (до 2016р.), військовий збір (з 2014р.), інші відрахування, які роботодавець зобов`язаний утримувати з доходу працівника у вигляді заробітної плати до відповідних державних фондів. Ставки податків щороку затверджуються при прийнятті Держбюджету на наступний рік. Так, до 2015 року утримання складали: ПДФО 15%, а з 2016 року 18% (за мінусом податкової пільги); утримання ЄСВ 3,6% - до 2015 року; військовий збір 1,5% - з 2014 року (додатково). З 2016 року: ПДФО 18% і військовий збір 1,5%. Крім утримань із заробітної плати, роботодавець здійснює нарахування на фонд заробітної плати: до кінця 2015 р. 36,3% ЄСВ, а з 2016р. 22 %. Всі нарахування і утримання по кожному працівнику подаються у звітності до податкових органів, де дані перевіряються і вносяться до бази даних Державних реєстрів.

В матеріалах справи наявні штатні розписи працівників гурткової роботи, які утримуються за рахунок самоокупності станом на 1 січня 2019 року, станом на 1 січня 2018 року, станом на 1 січня 2017 року, станом на 01 грудня 2016 року, станом на 01 вересня 2016 року, станом на 01 січня 2016 року, станом на 01 грудня 2015 року, станом на 01 вересня 2015 року, станом на 01 січня 2015 року, станом на 01 січня 2014 року, станом на 01 січня 2013 року, станом на 01 грудня 2012 року, станом на 1 жовтня 2012 року, станом на 1 вересня 2012 року, станом на 1 квітня 2012 року, станом на 1 січня 2012 року, станом на 16 вересня 2011 року (арк. спр. 63-80).

Відповідачем надано довідку про надходження плати учасників гуртка «Глорія» з 2011 року по 2022 рік (арк. спр. 81-83).

Позивачем на підтвердження викладених в позовній заяві доводів подано довідку Форма ОК-5 з Пенсійного фонду України, в якій зазначено індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , зокрема за періоди з 2011 року по 2022 рік (арк. спр. 85-86).

Як зазначенопозивачем впозовній заяві,а такожу судовомузасіданні підчас розглядусправи,він здійсниврозрахунок недоплаченоїйому відповідачемзаробітної платиз урахуваннямданих іздовідки Форми ОК-5 з Пенсійного фонду України, який міститься в матеріалах справи (арк. спр. 84) та згідно з яким загальна заборгованість по невиплачені заробітній платі становить 244633, 30 грн. Розрахунок проведений за 2011 2019 роки на основі таких складових: нараховано у фонд заробітної плати, посадовий оклад згідно штатного розпису, надходження учасників гуртка, дані з пенсійного фонду, заборгованість.

Зазначене вище підтверджує факт наявності між позивачем та відповідачем трудових відносин на підставі договорів, які укладалися між ними на визначений в договорі та наказі строк. Факт наявності трудових відносин сторони в судовому засіданні не заперечили.

Позивач вважає, що відповідачем здійснювалося неправильне нарахування заробітної плати, оскільки заробітна плата повинна була нараховуватися з двох джерел надходження, а саме з надходження учасників гуртка та з посадового окладу на основі Єдиної тарифної сітки, а тому ним проведено розрахунок невиплаченої заробітної плати на підставі довідки Форми ОК-5 з Пенсійного фонду України.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оплату праці», при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Проаналізувавши надані докази сторонами та їх доводи в межах заявлених позовних вимог, суд не вбачає порушень трудового законодавства з боку відповідача щодо встановлення йому заробітної плати як керівнику гуртка бальних танців за рахунок самоокупності.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Тобто, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна стороназобов`язанадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень.Докази подаютьсясторонами таіншими особами,які берутьучасть усправі.Доказуванню підлягаютьобставини,які маютьзначення дляухвалення рішенняу справіі щодояких усторін таінших осіб,які берутьучасть усправі,виникає спір.Доказування неможе ґрунтуватисяна припущення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77, 81 ЦПК України).

З урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Офіційні відомості з Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за Формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 підтверджують лише його страховий стаж за період з 2011 року до 2019 року, та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо нарахування розміру недоплаченої відповідачем заробітної плати за період з 2011 року по 2019 рік, а проведений позивачем на основі цих відомостей розрахунок не є належним доказом на підтвердження позовних вимог щодо стягнення недоплаченої заробітної плати за спірний період.

Копія довідки Форма ОК-5 про застраховану особу, видана Пенсійним фондом України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір.

У зв`язку з наведеним, оскільки наданий позивачем розрахунок недоплаченої відповідачем заробітної плати за період з 2011 року по 2019 рік не є підтвердженим належними доказами, суд дійшов висновку про відмову в позові ОСОБА_1 за недоведеністю.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст. 23 та ст. 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Оскільки, суд відмовив у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої заробітної плати, вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 79, 81, 82, 89, 229, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 доЧервоноградського народногодому простягнення недоплаченоїзаробітної платита моральноїшкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: 80360, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Червоноградський народний дім, юридична адреса: 80100 м.Червоноград, вул.Шевченка, 15, Львівської області, код ЄДРПОУ 20814199.

Повне рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя: Олещук М. М.