Рішення

від 08.11.2024 по справі 464/1720/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1720/24

пр.№ 2/464/869/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання - Шманько О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб: Яворівської міської ради Львівської області як органу опіки та піклування, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_5 , до відповідача ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що позивач та відповідачка, шлюб з якою розірвано рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 22.08.2016, є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вересня 2016 року діти почергово проживали у батьків за встановленим графіком чотири дні через чотири дні. З березня 2017 року сторони узгодили почерговий графік проживання дітей сім днів через сім днів. 25.04.2018 позивач уклав шлюб з ОСОБА_8 , подружжя є батьками ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У березні 2022 року позивач із сім`єю почав проживати в смт. Краковець Яворівського району Львівської області. Встановлений раніше графік проживання дітей від попереднього шлюбу з обома батьками, погоджений в березні 2017 року, залишився незмінним. 12.02.2024 відповідачка висловила намір переїхати проживати за межі України разом з дітьми. Позивач вирішив дізнатись думку дітей з цього приводу та з`ясував, що діти не виявили бажання переїжджати за межі України, занепокоєні необхідністю пристосовування до нових умов та вивчення мови, переймаються щодо обмеженого спілкування та зустрічей з батьком, що підтверджується відповідним відеозаписом. Позивач заперечував проти такого переїзду та наголошував про це відповідачці. Враховуючи той факт, що відповідачка нехтує думкою дітей і наполягає на своєму намірі виїхати з країни, що порушує права дітей на збереження родинних зв`язків з обома батьками, а також ставить під загрозу стабільність і благополуччя дітей, які будуть позбавлені звичного середовища, друзів та батька, а відтак був змушений звернутись до суду з таким позовом. Вказав, що займається вихованням та розвитком дітей, має можливість забезпечити повноцінний та гармонійний розвиток дітей через визначення їх місця проживання разом з батьком. Донька ОСОБА_6 навчається у четвертому класі школи «Ерудит», батько бере активну участь у вихованні доньки, контактує з адміністрацією школи та вчителями, відвідує усі необхідні заходи, оплачує навчання та піклується про доньку. Син ОСОБА_7 , який є дитиною з інвалідністю, навчається у приватній школі «Ерудит», батько особисто підписував угоду про умови перебування дитини в школі, оплачує за навчання, опікується дитиною. Окрім цього, ОСОБА_6 відвідує заняття з англійської мови, які також оплачує позивач, що підтверджується відповідними квитанціями. Відповідно до характеристик з місця проживання та навчання батько займається вихованням дітей, створює належні умови для розвитку здібностей дітей, забезпечує їм повний гармонійний, фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку. Позивач працює на посаді директора ТОВ «Матриця», має відповідний рівень доходу. Позивач на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. Вважає, що в інтересах дітей проживати саме з позивачем, який здатний в повному обсязі створити необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити гармонійний розвиток їх особистостей в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, що в такому викладені. Додатково зазначив, що в березні 2024 року його колишня дружина викрала їх спільних дітей, оскільки домовленості щодо виїзду дітей за межі України між ними не було та згоди на це він надавав. Відповідачка свідомо обмежила йому доступ до дітей, станом на сьогодні цей процес триває та він не має можливості спілкуватися з дітьми та зустрітись з ними. Позивачу до цього часу не відома адреса проживання дітей, їх статус перебування у Федеративній Республіці Німеччина. Станом на час подання такого позову діти перебували в Україні, проте відколи вони покинули країну, лише декілька разів спілкувався з донькою ОСОБА_6 засобом телефонного зв`язку. Намагається часто зв`язатись з нею, проте ОСОБА_6 не відповідає на дзвінки. З сином можливості спілкуватись не має, оскільки останній потребує сторонньої допомоги для телефонних розмов, а відтак позивач не має можливості брати участь у вихованні дітей. Вважав за недоцільне з`ясування думки дітей в ході судового розгляду, оскільки цим може бути завдана дітям психологічна шкода.

Від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено таке. Позивачем долучено до позовної заяви відеозапис, з якого видно небажання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінювати місце проживання, проживати в Німеччині, залишати батька, а також хвилювання дитини з приводу того, що вона більше не зможе проживати з батьком. Так, з наданих сторонами доказів встановлено, що діти мали стійкі та усталені зв`язки з оточенням і звичним середовищем в Україні, зокрема, житло, зв`язки із сім`єю, матеріальне забезпечення дітей батьком, медичне обслуговування, лікування та оздоровлення, навчання, друзів, гуртки, секції тощо. Таким чином, зміна місця проживання дітей, яка спричинить порушення стійких, усталених зв`язків з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дітей. Зауважив, що саме відповідачка висловила намір переїхати проживати за межі України разом з дітьми, проте діти такого бажання не мали. Надаючи до відзиву характеристики, довідки, документи медичного характеру, оформлені в Україні, відповідачка лише підтверджує те, що діти мали сталі соціальні зв`язки, місце навчання саме в Україні. Вказав, що остання до теперішнього часу не надала жодного доказу на підтвердження забезпечення дітей житлом за кордоном, освітою, медичним обслуговуванням та іншими належними умовами для виховання і розвитку. Отже, відповідачка в односторонньому порядку, нехтуючи думкою дітей, розірвала їх сталі сімейні та соціальні зв`язки з батьком, зруйнувавши звичне середовище, не надала жодного доказу на підтвердження створення дітям подібних соціальних, житлових, освітніх та інших умов для проживання, виховання і розвитку за кордоном. З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що інтересам дітей не відповідає проживання з матір`ю за кордоном. З доданих до позову документів випливає, що саме позивачем здійснювалась оплата за навчання дітей та додаткових витрат, пов`язаних з їх розвитком, позивач має зареєстроване місце проживання у будинку, який належить йому на праві приватної власності, а також постійне офіційне місце роботи, достатню кількість коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1 для утримання дітей. В судовому засіданні від 12.03.2024 встановлено, що 07.03.2024 відповідачка разом з дітьми виїхали з України до Федеративної Республіки Німеччина. Після такого засідання відповідачка почала чинити перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, навіть за допомогою засобів телефонного та відео зв`язку. Так, ухвалою суду від 08.04.2024 про забезпечення позову визначено спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дітьми шляхом безперешкодного онлайн спілкування батька з дітьми засобами телефонного та відео зв`язку (за допомогою месенджерів Telegram, Skype, Viber, WhatsApp), зокрема, шляхом приймання дітьми на своєму телефоні або їх матері вхідних дзвінків від батька або телефонування дітьми або матір`ю батькові. Проте зазначена ухвала безпідставно відповідачкою не виконується. При цьому, як до постановлення такої ухвали, так і після цього, позивач неодноразово зв`язувався з відповідачкою з метою спілкування з дітьми, узгодження та проведення особистої зустрічі з ними, з`ясування точної і достовірної інформації про їх місцезнаходження. Натомість остання перешкоджала та продовжує перешкоджати цьому. Ухвалою суду від 28.05.2024 зобов`язано відповідачку надати інформацію про адресу фактичного проживання та відомості про фактичне місце перебування дітей. Вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів щодо перешкоджання відповідачкою у вихованні дітей батьком та спілкуванні батька з дітьми, що має бути враховано судом при вирішенні спору про визначення місця проживання дітей. Також вказав, що надані стороною відповідачки копії документів не можуть вважатися належними, достовірними та достатніми доказами, оскільки на усіх документах відсутня адреса навчального закладу та місця проживання дітей, що унеможливлює встановлення того факту, що діти дійсно навчаються та проживають в зазначених стороною відповідача місцях. Своїми діями відповідачка порушує права позивача як батька дітей, адже кожен з батьків має законне право знати детальну інформацію про умови, в яких навчаються та проживають діти. Зауважив, що спілкування з донькою відбувається нерегулярно, що не дозволяє позивачу повноцінно брати участь у житті дитини. При цьому, таке спілкування обмежується спілкуванням з однією дитиною, оскільки контакт із сином повністю відсутній, що підтверджується наданим листуванням між батьком та донькою. Син сторін через стан свого здоров`я не може самостійно листуватися та телефонувати батькові або відповідати на його телефонні дзвінки без сторонньої допомоги. В свою чергу, відповідачка не виконує ухвалу суду та не сприяє встановленню контакту між батьком та сином. Позивач заперечує твердження відповідачки, що неповідомлення чіткого місцезнаходження дітей у Федеративній Республіці Німеччина зумовлене тривалим психологічним тиском на дітей зі сторони позивача, психологічним та фізичним насильством, які були встановлені відповідачкою за наслідками обстеження дітей психологом. Вказав, що до від`їзду дітей за кордон сторонами було погодженого графік проживання дітей у обох батьків. З копій консультацій психолога та діагностичної довідки за результатами психологічного дослідження видно, що такі проведені після виїзду дітей за кордон, а відтак є підстави вважати, що такі дослідження були проведені під контролем на психологічним тиском матері.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що в такому викладені. Додатково вказав, що позивач не притягувався до відповідальності з приводу вчинення домашнього насильства. Діти мали чудові стосунки з батьком, а лише після зміни місця проживання дітей виникли підстави звернення до психолога, хоча до цього часу такої потреби не виникало. Оскільки раніше погоджений між батьками спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми через виїзд за кордон припинив існувати, виникла необхідність звернення до суду з позовом саме про визначення місця проживання дітей, та рішення у такій справі допоможе розпочати з цього приводу діалог між батьками. Також зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до управління юстиції у порядку, передбаченому Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, та таке звернення скероване до Міністерства юстиції, однак жодної відповіді станом на цей час не отримано.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Зокрема, зазначив, що позивачем не надано доказів про те, що відповідачка будь-яким чином перешкоджала праву дітей на спілкування з батьком чи ставить під загрозу стабільність благополуччя дітей. Навпаки, як видно з матеріалів позову, між позивачем та відповідачем встановлювався сталий спосіб спілкування та участі у вихованні дітей, який ними не порушувався, про що вказано в тексті позовної заяви і не заперечується самим позивачем. Були випадки перебування дітей з батьком більше одного тижня та жодні перешкоди зі сторони відповідачки відносно цього не вчинялись. З тексту позовної заяви видно, що позивач, так як і відповідачка, систематично приділяє увагу дітям, цікавиться їх успішністю, психоемоційний стан, стосунки з однолітками, а також батьки залучаються до вирішення організаційних питань навчання. Діти впродовж тривалого часу проживають з матір`ю, яка активно та регулярно замається всебічним розвитком дітей та їх доглядом, на підставі чого в них встановився з матір`ю тісний сталий психологічний та емоційний зв`язок, сформувалась стійка прив`язаність. Відповідно до характеристик за місцем проживання, навчання дітей матір ОСОБА_4 бере активну участь у їх вихованні. Між дітьми та їх матір`ю встановився тісний сталий психологічний та емоційний зв`язок, сформувалась стійка прив`язаність один до одного та навпаки. Відсутні обґрунтовані підстави вважати, що дії відповідачки якимось чином перешкоджають спілкуванню з батьком чи ставлять під загрозу стабільність благополуччя дітей. Позивачем разом з позовною заявою доказів протилежного не надано. Відповідачка жодним чином не заперечує прав позивача, визначених Сімейним кодексом України, щодо спілкування дітей із батьком. Відповідачці не зрозуміло те, на підставі чого позивач дійшов висновку, що в інтересах дітей буде проживання з позивачем. Останній разом з позовом не надає доказів того, що відповідачка не забезпечила необхідних умов для проживання та нормального розвитку дітей, щоб задовільнити їх гармонійний розвиток в атмосфері любові і моральної забезпеченості. Окрім цього, до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача вказав наступне. Перебуваючи зараз в Федеративній Республіці Німеччина, діти мають належне, забезпечене всіма умовами, місце проживання, ходять у школу, а матір має дохід, який дозволяє забезпечити дітям стабільність та благополуччя. Так, донька ОСОБА_6 відвідує молодшу школу, де має друзів, а сина ОСОБА_7 направлено на навчання до спецшколи, спрямованої на інтелектуальний розвиток. Також відповідачка в Німеччині забезпечена житлом, отримує щомісячні виплати та має додатковий дохід, що дозволяє забезпечити дітям стабільність та благополуччя. Відтак, твердження відповідача про те, що інтересам дітей не відповідає проживання з матір`ю за кордоном, оскільки відсутні докази наявності сталих соціальних зв`язків, місця навчання дітей за кордоном, не відповідають дійсності. На підтвердження зазначених обставин надав відповідні копії документів з перекладом. Вказав, що позивач після виїзду дітей за кордон впродовж розгляду цієї справи здійснював неодноразове спілкування з дітьми в месенджері Viber. На підтвердження цього надав світлини переписки з позивачем, серед яких наявні фотографії, відеозаписи і голосові повідомлення. Таким чином, доводи позивача про невиконання відповідачкою ухвали суду від 08.04.2024, створення перешкод у спілкуванні з дітьми, не відповідають дійсності. Щодо підстав неповідомлення позивачу місцезнаходження дітей у Німеччині вказав, що таке зумовлене тривалим психологічним тиском на дітей зі сторони позивача, які були встановлені відповідачкою за наслідками обстеження дітей психологами, а також неодноразовими погрозами позивача, висловленими відповідачці у приватних розмовах про його наміри забрати дітей і вивезти їх в невідомому напрямку без згоди матері. Висновки психологів, на переконання відповідачки, засвідчують бажання дітей в подальшому проживати з матір`ю та не змінювати своє місце проживання, оскільки у них існує стійкий емоційний зв`язок. Перебуваючи з матір`ю, діти відчувають себе захищеними, у той же час як відносно батька діти навпаки відчувають страх бути відібраними від матері, невпевненість та невизначеність. Крім цього, твердження позивача про викрадення дітей не доведено жодними доказами. Не заперечив позицію позивача про те, що з`ясування думки дітей в ході судового може спричинити їм психологічну шкоду.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, щодо вирішення справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшов лист, відповідно до якого в Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування відсутні підстави для надання висновку щодо розв`язання спору, оскільки діти разом з матір`ю не проживають на території Сихівського району м. Львова.

Заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 29 Цивільного кодексу України (ЦК України) фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (стаття 160 Сімейного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с. 29, 32).

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , розірвано рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 22.08.2016 (Т.1 а.с. 34-35).

Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (Т. 1 а.с. 31, 33).

Як видно з копії свідоцтва серії НОМЕР_1 від 25.04.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 25 квітня 2018 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зареєстровано шлюб (Т.1 а.с. 36). Подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_9 , 2022 р.н., та ОСОБА_23 , 2020 р.н. (Т. 1 а.с. 30, 37).

Згідно з довідкою ПП «Ерудит» №51 від 21.02.2024 ОСОБА_6 навчається у четвертому класі школи «Ерудит». Батько ОСОБА_11 бере активну участь у вихованні доньки. Контактує з адміністрацією школи та вчителями, відвідує усі необхідні заходи, оплачує навчання, піклується про доньку (Т.1 а.с. 38).

Відповідно до довідки №52 від 21.02.2024 ОСОБА_1 є діючим клієнтом приватної школи «Ерудит», особисто підписував угоду про умови перебування дитини в школі «Ерудит», оплачує за навчання, опікується дитиною. Вартість оплачених освітніх послуг за навчання дитини від початку навчання і по сьогодні становить 353 341,00 грн. (Т.1 а.с. 39).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.02.2019 ОСОБА_7 , 2009 р.н., є дитиною з інвалідністю (Т. 1 а.с. 41).

Із характеристики ОСОБА_7 , виданої 23.02.2024 КЗ ЛОР БНРЦ «Довіра», видно, що ОСОБА_7 зараховано на навчання у вересні 2016 року. Згідно з психолого-педагогічним висновком: порушення інтелектуального розвитку, системне порушення мовлення та комунікації, емоційно-вольові порушення, зумовлені розладами спектру аутизму, учень навчається за програмою для дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Програмовий матеріал з усіх навчальних предметів засвоює з труднощами. В ОСОБА_7 недостатньо розвинута дрібна моторика рук. Батьки учня проживають окремо. Вони почергово забезпечують відвідування сином навчального закладу, в залежності від того з ким з них перебуває син. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 систематично звертаються до вчителів дізнатись інформацію про успішність дитини, стосунки сина з однокласниками, психоемоційний стан хлопчика, його самопочуття. Залучаються до вирішення організаційних питань класу, користуються авторитетом серед інших батьків. Від батьків хлопчик отримує багато любові та уваги. Батьки приділяють належну увагу навчанню та вихованню сина, дбають про його добробут (Т.1 а.с.42-43).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.07.2021 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 173,5 кв.м. (Т.1 а.с. 47).

Згідно з характеристикою ОСОБА_1 , виданою 26.02.2024 Яворівською міською радою Львівської області, останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько займається вихованням дітей, створює належні умови для розвитку природних здібностей дітей, забезпечує дітям повний гармонійний, фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку. За період його проживання за цією адресою скарг, заяв, вимог до нього як в письмовій, так і в усній формі не надходило. За місцем проживання характеризується позитивно. У побуті завжди ввічливий, тактовний. За характером спокійний, врівноважений, розсудливий (Т. 1 а.с. 48).

З наданих суду документів, що характеризують позивача ОСОБА_1 з`ясовано, що останній до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває; працює директором ТОВ «Матриця» (Т. 1 а.с. 50, 54-56).

З копії документів, наданих представником відповідача, встановлено наступне.

Як видно з характеристики сусідів мешканців будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , яка проживає у квартирі №54 за вищевказаною адресою з вересня 2016 року, вселилась у таку квартиру з двома дітьми. За весь час проживання зарекомендувала себе як вихована, врівноважена сусідка і мама. Постійно приділяє увагу вихованню та розвитку дітей. Регулярно водить дітей на різноманітні гуртки, як в нашому мікрорайоні (дитяча артстудія «Море» на вул. Скорини 42; майстерня «Свердлик» на пр. Червоної Калини 58; майстерня «Керамічний простір» на пр. Червоної Калини 59 ), так і на інші гуртки в інших локаціях м. Львова (вокал) Muzcool; гімнастика, акробатика, батут - Спортивний комплекс «Галичина»; аквапарк), про це відомо зі слів дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Діти завжди охайно вдягнуті і мають гарний настрій. Марта дуже енергійна, комунікабельна та допитлива дівчинка. ОСОБА_7 , не дивлячись на особливості розвитку, теж спілкується з сусідами в межах своїх можливостей (Т. 1 а.с. 99).

Відповідно до характеристики, виданої 04.0.32024 ФОП ОСОБА_15 , учениця ОСОБА_6 , яка відвідує навчальні майстер класи з ліпки з 18.11.2023, зарекомендувала себе з найкращої сторони. ЇЇ мати ОСОБА_4 бере активну участь вихованні дитини, забезпечує відвідування дитиною навчальних майстер-класів з ліпки. Оплата здійснюється своєчасно (Т. 1 а.с. 100).

Згідно із довідкою дитячої артстудії «МОРЕ» від 04.03.2024 №6, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2022 року систематично відвідує заняття з малювання у дитячій артстудії «МОРЕ» (Т. 1 а.с. 101).

Як видно з консультативних висновків лікаря дитячого психіатра ОСОБА_17 від 07.12.2021, 10.06.2021, пацієнт ОСОБА_7 перебував на прийомі у супроводі матері зі згоди батька, та серед іншого зазначено, що ОСОБА_7 контактує дещо поступово, формально, потребує тривалого періоду адаптації, говорить пошепки з мамою, тулиться до неї. На питання відповідає за бажанням (Т. 1 а.с. 102, 103, 104).

Відповідно до довідки №260315/12/269 КУЗТ «ЛМСПР «Джерело» від 01.03.2024, мати дитини з інвалідністю ОСОБА_7 - ОСОБА_4 у період з 2021 - 2023 роки зверталась до КУЗТ «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» щодо зарахування її сина на курс комплексної реабілітації (Т. 1 а.с. 105).

Згідно з копіями декларацій № 0001-19TA-XHA0 та №0001-4A8A- ХАО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримують ПМД у лікаря КНП 4-тої міської поліклініки м. Львова ОСОБА_18 (адреса місця надання медичних послуг - м. Львів, пр. Червоної Калини, 57 ), законними представниками дітей зазначено ОСОБА_4 , яка підписала декларації із сімейним лікарем (Т.1 а.с. 106, 107).

З долучених сторонами та їх представниками до матеріалів справи документів випливає, що батьки належним чином виконують свої батьківські обов`язки, піклуються про розвиток та здоров`я дітей, позитивно характеризуються, створили належні умови для проживання малолітніх дітей.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 разом із дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають за межами України, а саме у Федеративній Республіці Німеччина, що підтверджується, зокрема, поясненнями представника відповідача, довідкою про відвідування школи ОСОБА_6 , довідкою про надання спеціальної освітньої пропозиції з акцентом на інтелектуальний розвиток ОСОБА_7 . Відповідачка забезпечена житлом, отримує щомісячні виплати (Т. 2 а.с. 51, 53, 55, 57).

В ході судового розгляду досліджено відеозапис розмови дітей з батьком та зміст їх спілкування різними засобами зв`язку, з яких встановлено, що тема виїзду за кордон та серед іншого спілкування з батьком, перебуваючи за кордоном, для дітей була та залишається складною, а після виїзду до Федеративної Республіки Німеччина, незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову, спілкування батька з дітьми навіть засобами зв`язку є досить обмеженим.

У зв`язку з проживанням дітей у Федеративній Республіці Німеччина висновок органу опіки та проживання щодо розв`язання спору не надано, що не є перешкодою ухвалення рішення у справі про визначення місця проживання дітей (Т. 2 а.с. 172).

Крім цього, думку дітей в ході розгляду справи судом безпосередньо не з`ясовано, враховуючи позицію обох сторін (їх представників) про те, що цим може бути завдана психологічна шкода дітям, а також беручи до уваги відсутність дітей на території України.

Відповідачкою не виконано ухвалу суду щодо надання інформації про місце проживання чи перебування дітей, однак це не перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних у справі доказів.

В ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що зміна місця проживання дітей зумовлена тривалим психологічним тиском на дітей зі сторони позивача, фактами психологічного та фізичного насильства з боку батька відносно дітей, які були встановлені за результатами психологічного обстеження дітей.

Відповідно до інформації, наведеній у консультації клінічного психолога ОСОБА_19 щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 29.03.2024, в ході обстеження ОСОБА_6 зізналась, що батько регулярно б`є її та брата ОСОБА_7 , якому вже тоді діагностували аутизм, соціальну дезадаптацію. Дівчинка зазначила, що батько вже не б`є її, але ОСОБА_7 досі продовжував. За результатами цього тесту можна зробити висновок про виражену емоційну прив`язаність дівчинки до матері на противагу вираженому страхові й тривозі щодо батька. Отже, в ОСОБА_6 спостерігається дещо негативне, насторожене ставлення до батька, страх перед ним, бажання тримати його на певній дистанції. За результатами бесіди можна зробити висновок, що дівчинка стала жертвою і свідком фізичного насилля до неї і брата з боку батька. Обстеження проводилось за відсутності матері. Ознак впливу матері на дитину не спостерігається. Консультація з матір`ю проводилась також без участі дітей (Т.1 а.с. 134).

Допитана в судовому засіданні як свідок психолог ОСОБА_19 повністю підтвердила висновок, складений за результатами проведеної нею діагностичної роботи з малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатково зазначила, що працювала у школі, де навчалась ОСОБА_6 , вперше звернення відбулося у 2019 році з приводу того, що дитина гризе нігті. З`ясувала, що в сім`ї є фізичне насилля із сторони батька щодо ОСОБА_6 , з батьком і донькою систематично проводились зустрічі, проте під час картину такі припинились. Надалі свідок направляла їх до інших спеціалістів, оскільки перебувала у відпусті з догляду за дитиною. В березні 2024 року матір ОСОБА_6 звернулась до психолога через емоційний стан дитини, відбулось декілька зустрічей щодо такого звернення, проводилось тестування. Психолог спостерігала емоційну прив`язаність доньки до матері на противагу тривозі і страху до батька. Зауважила, що за час виїзду дітей за межі України помітила позитивну динаміку в ОСОБА_6 . Під час зустрічей остання повідомляла, що відносно неї насилля не продовжується, лише триває щодо брата. Коли батько телефонував ОСОБА_6 , остання нервувалась і не хотіла говорити, що свідчить про тиск з його боку, завжди, коли дівчинка розповідала про тата та перебування в нього, вона тривожилась. Розмовляла з батьками, проте спільна зустріч з ними постійно відкладалась. Про фізичне насилля дізналась зі слів ОСОБА_6 . З березня 2024 року зустрічі із дітьми проводились в режимі онлайн, матері на таких не було.

З діагностичної довідки за результатами психологічного дослідження, проведеного психологом ОСОБА_20 у квітні - травні 2024 року за наслідками бесід та тестування дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено таке.

Щодо ОСОБА_7 зазначено, що хлопець був відкритий, зацікавлений в контакті з незнайомою людиною. Під час проведення діагностичної роботи у ОСОБА_7 спостерігаються різні емоції та реакції на певні запитання. Переважає яскравість емоцій, підвищений фон настрою. Загальний емоційний стан стабільний, переважають позитивні емоції. Трохи сором`язливий. ОСОБА_7 має адекватну самооцінку. Розвиток дитини не відповідає його віковим нормам. Загальні інтелектуальні процеси - уява, пам`ять, сприйняття, мислення та мова з затримкою. Сприйняття інформації не точне, фрагментарне та сповільнене. Серед іншого, встановлено, що з сестрою, взаємостосунки теплі, доброзичливі, постійно обіймає ОСОБА_6 , звертається за порадою, які кольори обрати, як намалювати, просить постійно тілесного контакту, втомлюється і кладе голову їй на плече. Хлопчик шукає підтримки в сестрі та демонструє потребу бути в тісному контакті з нею. Така поведінка, може говорити про прив`язаність ОСОБА_7 до молодшої сестри - ОСОБА_6 , бажанні копіювати поведінку, імітуючи навіть інтонацію при відповіді. Поруч з сестрою хлопчик швидко заспокоюється. Присутність сестри дає ОСОБА_7 базове почуття безпеки і захищеності, підвищує настрій. Зазначено, що з усіх відповідей ОСОБА_7 , можна зробити висновок, що хлопчик має потребу у перебуванні в тісному контакті з матір`ю та сестрою. Також до ближчого оточення хлопчик включає « ОСОБА_22 », (але за запитання хто це, не зміг відповісти). Батька ОСОБА_7 називає «наш тато», але при згадуванні про тата кривиться й мовчить, (ймовірне очікування на скривдження зі сторони батька), страх перед майбутнім, сумніві у здатності захистити себе, коли батько буде поруч, що може бути результатом пережитого стресу, психотравмуючого впливу на нього зі сторони.

Щодо висновків за результатами бесіди та тестування із ОСОБА_6 зазначено, що розвиток дитини відповідає її віковим нормам. Загальний емоційний стан стабільний, переважають позитивні емоції. ОСОБА_6 має адекватну самооцінку у процесі спілкування поводилася відкрито та зацікавлено, швидко адаптувалася та йшла на контакт, була доброзичлива та активна. В ході спілкування про сім`ю ОСОБА_6 розповіла, що батьки розлучені, але вона бачилась з татом «…я не знаю як буде, але коли тато біля мами, то вони сваряться, пам`ятаю, була маленька і вони часто сварилися словами, мені було десь 3-5 років…у нього зараз інша сім`я, він пішов від нас, в нього діти є, ОСОБА_23 і ОСОБА_9 ». Під час воєнного стану інколи ОСОБА_6 залишалася з батьком, але за словами дівчинки, батько ображав її. ОСОБА_6 часто згадувала як батько міг бити ОСОБА_7 чи її, при цьому наводила відповідні ситуації. При цій розповіді ОСОБА_6 стає дуже напруженою, скутою, відчуває провину перед братом («не могла за нього заступитися»), коли розповідала про час з татом та його дружиною і дітьми, уникала візуального контакту намагалася переключити свою увагу «якщо говорити про ту сім`ю, то мені подобається проводити час з ОСОБА_23 і ОСОБА_9 ». Це все може бути обумовлено негативними емоціями та переживаннями, які є у ОСОБА_6 щодо цієї ситуації, яка за невербальними ознаками є стресовою для дитини. Що ж стосовно батька , то ОСОБА_6 не виключає його з свого оточення, але не проявляє ініціативу та бажання переїжджати до нього. Дівчинка його дуже боїться та згадує випадок, коли батько ображав матір. ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що виїхала за кордон, більш безпечніше місто, згадала одну розмову з татом «тато питав чому мені не цікаво в якому ми місті і зовсім нічого не питав про мене, а постійно говорив про суди, а мені не хочеться слухати про суди, як вони сваряться і вирішують з ким я буду з мамою чи з татом». (зі слів ОСОБА_6 , тато може забрати їх, тому вона йому не каже де вони, було помітно сильне хвилювання дитини (пальці рук складені у замок, бліде обличчя, затримка дихання, нахили вперед, плечі і голова схилені вперед). Це є все ознаками психологічного тиску на дитину з боку батька. При цьому, у дівчинки проявляються гострі негативні емоції, почуття страху, розгубленість, тремтять губи та руки. Психологом зроблено наступні висновки: вплив матері на ОСОБА_6 можна оцінити, як позитивний. Зауважень, нарікань і невдоволення матір`ю в період діагностики не виявлено; якість прихильності ОСОБА_6 до батька, можна оцінити, як недостатньо надійну. Для ОСОБА_6 важливо вибудувати розуміння, що сварка батьків - це відповідальність дорослих, дитина не розуміє загальної картини, що трапилося з сім`єю, окрім розуміння, що «в мене декілька сімей». Стабільна прихильність на час діагностики відносно матері, окрім неї дуже прив`язана до ОСОБА_22 , який є наразі партнером матері та дітей батька ОСОБА_23 й ОСОБА_9 ; прихильність до батька не вдалося діагностувати, з батьком емоційного зв`язок не підтримує, існує страх, конкретна фігура «тато нас забере від мами, тому що він сказав, що не хоче щоб ми вії зжали з України, і коли дзвонить постійно питає де ми, наче хоче нас приїхати і забрати», тому спілкування рекомендовано у присутності значимого дорослого (Т. 2 а.с. 46-50).

Разом з тим, існування судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, пов`язані з домашнім насильством, не встановлено.

При цьому, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг чотирнадцятирічного віку, тобто є неповнолітнім, а СК України передбачено можливість визначення місця проживання саме малолітньої дитини.

Також в ході розгляду справи встановлено, що між батьками до моменту виїзду матері з дітьми до Федеративної Республіки Німеччина фактично був встановлений порядок участі кожного з них у вихованні дітей та останні проживали з кожним з батьків потижнево.

Таким чином, діти не проживали постійно ні з матір`ю, ні з батьком, а батьки брали участь у вихованні дітей у визначений ними спільно спосіб та відповідно час.

Позивач ОСОБА_1 ствердив, що зміна місця проживання дітей спричиняє порушення стійких, усталених зв`язків дітей з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дітей, та зазначив, що саме відповідачка висловила намір виїхати разом з дітьми на проживання за межі України, а в подальшому, реалізувавши це та оселившись у Федеративній Республіці Німеччина, фактично викрала дітей, оскільки вивезла їх за кордон без його згоди та відома.

Однак питання щодо сприяння поверненню дитини (незалежно від напрямку її вивезення (переміщення) - з-за кордону на територію України чи з території України за кордон) та забезпечення реалізації права доступу до дитини врегульовано Порядком виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 №952.

Перешкоди у спілкуванні з дітьми та в їх вихованні, у зв`язку з чим, на думку позивача та його представників, необхідно визначити місце проживання дітей з батьком, можуть бути підставою для звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні у порядку, передбаченому ст. 159 СК України.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, зокрема те, що ОСОБА_7 , 2009 р.н., досяг чотирнадцятирічного віку та не є малолітнім, а також беручи до уваги інтереси малолітньої дитини ОСОБА_6 , 2013 р.н., її психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в інтересах дітей, суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дітей з батьком не відповідатиме закону та найкращому забезпеченню їх інтересів.

Таким чином, судом не встановлено достатніх підстав для визначення місця проживання дітей з батьком, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), за участі третіх осіб: Яворівської міської ради Львівської області як органу опіки та піклування (ЄДРПОУ 33213539, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська, 15), Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування (ЄДРПОУ 25258931, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66), про визначення місця проживання дітей, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.11.2024.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО