Рішення

від 28.10.2024 по справі 465/3897/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3897/22

2/465/207/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом адвоката Медвідь Василя Осиповича, який діє від імені позивача ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.12.2009р. між ним, позивачем, та відповідачем, укладено договір №2630/03/3436197 банківського вкладу "Тижневий", відповідно до умов якого, вкладник вносить 6000 Євро на вкладний рахунок, а розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 5,5%. Факт внесення коштів підтверджується квитанцією від 03.12.2009р.

Крім того, 08.12.2009р. між сторонами укладено договір №2630/03/3437006 банківського вкладу "Тижневий", відповідно до умов якого, вкладник вносить 32310, 00 дол. США, а розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 8,5%. Факт внесення коштів підтверджується квитанцією від 08.12.2009р.

15.02.2010 року між сторонами укладено договір №2630/03/3442436 банківського вкладу "Стандарт", відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок 6000 Євро, а розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 6,25%. Факт внесення коштів підтверджується заявкою на переказ готівки від 15.02.2010р.

Також 16.02.2010р. між сторонами укладено договір № 2630/03/3442599 банківського вкладу "Зростання", відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок 32310, 00 дол. США, а розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 9%. Факт внесення коштів підтверджується квитанцією від 16.02.2010р.

Крім цього, 18.04.2014р. позивачем зараховано кошти в сумі 120 000,00 грн. на депозит по угоді 2630/62/677645 з 18.04.2014р. по 25.04.2014р. за ставкою 10% з 18.04.2014р., що підтверджується відповідною квитанцією.

Також позивачем було поповнено свій банківський рахунок - вклад на загальну суму 216 200, 00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

28.05.2019 р. ним, позивачем, подано заяву про проведення службового розслідування щодо відсутності грошових коштів як на його рахунках, так і на рахунках його батьків.

12.07.2019р. на його, позивача, адресу надійшов лист від відповідача, в якому зазначено, що на підставі звернення ПАТ «Кредобанк» до правоохоронних органів з приводу зняття та привласнення коштів із депозитних рахунків, 29.01.2019р. внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12019140000000134 за ч.3 ст.191 Кримінального кодексу України. Його, позивача, звернення скеровано до слідчого управління для приєднання до відкритого кримінального провадження.

01.08.2019р. та 22.08.2019р. він, позивач, звернувся до відповідача з вимогою про повернення належних йому грошових коштів з депозитних договорів та рахунків разом із нарахованими відсотками. Зазначає, що в межах кримінального провадження він допитаний в якості свідка та з ним проведені інші слідчі дії. Звертає увагу на те, що згідно висновку експерта за № 70 від 17.07.2020р. Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, має місце лише ймовірний висновок про те, що виконавцем 6 підписів, ймовірно, є ОСОБА_1 . 09.05.2022р. представник позивача звернувся до відповідача з черговою вимогою щодо повернення грошових коштів. Однак, 16.06.2022р. отримав відповідь з покликанням на відкрите кримінальне провадження, без будь - якого вирішення питання щодо повернення грошових коштів. Відтак, просить задоволити позов та стягнути кошти за відповідними договорами з урахуванням відсотків.

Вказана цивільна справа перебувала в провадженні судді Гладишевої Х.В.

На підставі розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова М. Турчак №725/Р від 29.03.2023р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", призначено повторний автоматизований розподіл справи № 465/3897/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023р., справу передано судді Кузю В.Я.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.05.2023р. провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими, надуманими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000134 від 29 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України. Висновок експертизи, який міститься в матеріалах кримінального провадження, свідчить про те, що на документах про нібито розміщення вкладів, наявні не належні позивачу підписи. Зазначає, що жодних коштів відповідач не боргує позивачу, позивач маєна метібезпідставно збагатитисяза рахуноквідповідача. Просять врахувати, що позивачем не надано достатніх, належних, допустимих та доствірних доказів півдтвердження факту укладення договорів, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.10.2023р. закрито підготовчепровадження тапризначено досудового розглядупо сутіцивільну справу. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

В судовому засіданні позивач та його представник, кожен окремо, позовні вимоги підтримали, надали аналогічні пояснення, викладеним у позовній заяві. Додатково пояснили, що сторна відповідача безпідставно покликається на наявність кримінального провадження та , як на їх думку, підписи, які ймовірно виконаня ОСОБА_1 , просять позов задоволити.

В судовому засіданні представнкики відповідача, кожен окремо, проти задоволення позовних вимог заперечили, надали аналогічні пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву, наполягають, що договора на які поклткається сторона позивача з банком не укладалися. Позивач намагається стягнути грошові кошти яких не вносив на депозитні рахунки.

Дослідивши матеріалицивільної справи та з`ясувавши фактичні обставини у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідност. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (частини перша, друга статті 1060 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договорів).

Судом встановлено, що мівж позивачем та відпоівідачем укладено договори банківського вкладу, а саме:

1. договір банківського вкладу "Тижневий" №2630/03/3436197 від 03.12.2009р., відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок кошти в сумі 6000, 00 Євро, розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 5,5%,;

2. договір банківського вкладу "Тижневий" №2630/03/3437006 від 08.12.2009р., відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок кошти в сумі 32 310, 00 доларів США, розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 8,5%;

3. договір банківського вкладу "Стандарт" №2630/03/3442436 від 15.02.2010р., відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок кошти в сумі 6000, 00 Євро, розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 6,25%;

4. договір банківського вкладу "Зростання" №2630/03/3442599 від 16.02.2010р., відповідно до умов якого, вкладник вносить на вкладний рахунок кошти в сумі 32 310, 00 доларів США, розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу становить 9%;

5. депозит по угоді №2630/62/677645 з 18.04.2014р. по 25.04.2024р. про зарахування коштів в сумі 120 000, 00 грн., за ставкою 10%;

6. банківський вклад на загальну суму 216 200, 00 грн. (квитанція № 6073154 від 28.02.2014року на суму 144 200, 00 грн., квитанція № ПН1053від 14.03.2014року на суму 36 000,00 грн., квитанція № 20385588від 04.07.2014року на суму 36 000, 00 грн.).

Факт підтвердження внесення грошових коштів по вище вказаних договорах банківського вкладу підтверджується квитанціями №15271987 від 03.12.2009р., № 15343209 від 08.12.2009р., заявкою на переказ готівки №518836 від 15.02.2010р., квитанціями №550852 від 16.02.2010р., №11324640 від 18.04.2014р.

Відповідні копії даних документів долучені до позовної заяви. Договори не скасовані, докази їх оскарження до суду відсутні.

Натомість судом встановлено, та не заперечується учасниками судового процесу, що Головним управлінням Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 29.01.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, зокрема, щодо привласнення грошових коштів та підроблення банківських документів службовими особами ПАТ "Кредобанк".

Крім цього, дана обставина встановлена в інших судовихрішеннях по аналогічних спорах з приводу таких же позовних вимог, відповідачем у яких є ПАТ "Кредобанк".

Згідно клопотанням від 01.04.2020р., оригінали договорів, які є предметом розгляду у даній справі, передані в Слідче управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, прощо свідчить підпис уповноваженого слідчого.

Суд ще раз наголошує, що вищезазанчені договори банківського вкладу в судовому порядку не розірвані, недійними не визнані, тому їх чинність презюмується незалежно від заперечень сторолни відповідача.

В матеріалах цивільної справи містяться письмові відповіді ПАТ "Кредобанк" на імя позивача від 27.06.2019р., 12.07.2019р., 16.06.2022р., якими банк повідомляє що проведяться комплексні заходи та перевірки у кримінальному провадженні.

Однак, вимога позивача повернути кошти на підставі відповідних договорів банківського вкладу, відповідач не виконує.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Як вбачається із матеріалів судової справи та не заперечується сторнами, спірні договори не визнавалися недійсними, а з наявних переписок, вбачається, що сторона відповідача формально визнала такі.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

З огляду на вказане, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 6 червня 2012 року у справі № 6-17цс12 і від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14). Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі (див. також висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25 квітня 2012 року у справі № 6-20цс12 та від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).

Додержання письмової форми договору є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).

Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174).

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

Суд бере до уваги, що позивач не міг виконувати івказаних функцій при оформленні спірних догогворів та не міг впливати на механізм їх проведення.

Відтак, саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що «договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті). Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми».

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає встановленим, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини, зокрема реалізовані шляхом укладення договорів банківського вкладу та внесенням позивачем готівкових коштів, що підтверджєуться відповідними документами, які містяться в матеріалах справи та відповідають вимогам законодавства, яке ругулює спірні правовідносини. Навизнання таких строною відповідача, у запропонований ним спосіб не може сприйматися судом, оскільки це суперечитьсукупності матеріалів судового провадження та фактом аналогічних обставин з іншими клієнтами банку.

Суд вважає встановленим, що сторонами повністю дотримано письмову форму договорів, договори відповідають вимогам чинного законодавства, підписані особою, уповноваженою банком на укладення відповідних договорів, дані договори у судовому порядку не розірвано, недійними не визнано, тому їх чинність презюмується.

Договорами банківського вкладу визначено, якщо по закінченню строку дії договору вкладник не з`явився в банк, даний договір продовжується на той самий строк на умовах процентних ставок Банку, які діють на день такого продовження.

Крім того, договорами, які є предметом розгляду в даній цивільній справі, передбачено право вкладниками отримувати проценти, нараховані на суму вкладу, згідно умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21), не знайшовши підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16, наголосила, що в разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні, а не деліктні зобов`язання, оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх.

Відповідачем на вимогу позивача вклади разом з нарахованими відсотками не повернуто, а відтак позивач має право вимоги до банку про повернення вкладів разом з нарахованими відсотками.

Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення (SUK v. UKRAINE, № 10972/05, § 22, ЄСПЛ, від 10 березня 2011 року).

Стосовно банківських вкладів Європейський суд з прав людини вважає, що вони беззаперечно становлять «майно», яке належить заявникам згідно зі статтею 1 Протоколу №1 і не заперечується, що заявники можуть забрати ці кошти разом з відповідними процентами, якщо забажають (GAYDUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 45526/99, 46099/99, 47088/99, 47176/99, 47177/99, 48018/99, 48043/99, 48071/99, 48580/99, 48624/99, 49426/99, 50354/99, 51934/99, 51938/99, 53423/99, 53424/99, 54120/00, 54124/00, 54136/00, 55542/00, 56019/00, ЄСПЛ, від 02 липня 2002 року).

Європейський суд з прав людини зазначив, що, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунку нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід`ємні для банківських операцій і пов`язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є одним з основоположних елементів правової держави («ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 52, 53, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) наголосила, що в разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні, а не деліктні зобов`язання, оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність кримінального провадження з приводу зняття та привласнення коштів з депозитних рахунків відкритих Акціонерним товариством "Кредобанк"", а також питання про ступінь вини працівника банку, який привласнив кошти фізичних осіб (клієнтів), не впливає на обов`язок банку щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань за відповідними договорами.

При цьому, суд не бере до уваги як доказ висновок експерта за №70 від 17.07.2020р. Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, оскільки в ньому немає беззаперечних висновків щодо підписів від імені позивача, а навпаки містяться припущення. Крім того, остаточне рішення у кримінальній справі, з покликанням на висновки експертів, відсутнє.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Cудом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами склалися договірні відносини по договорах банківського вкладу, кошти з боку позивача були передані банку в особі уповноваженої на те особи, яка в свою чергу здійснювала свої посадові обов`язки та надала клієнту банку самі договори та заяви про перекз коштів, що є самостійними й достатніми обставинами для ухвалення рішення.

Оскільки грошові кошти за договором банківського вкладу позивачу на його вимогу не виплачені, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаних коштів (суми банківських вкладів), з урахуванням нарахованих відсотків, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховного судуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00«Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі наведеного, керуючись статтею 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статями 3,10,12, 81,89,258-259, 263- 265 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов адвоката Медвідь Василя Осиповича, який діє від імені позивача ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів - задоволити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором №2630/03/3436197 банківського вкладу «Тижневий» від 03.12.2009року в розмірі 10180 (десять тисяч сто вісімдесят) Євро 00 центів, з яких 6000 (шість тисяч ) Євро 00 центів сума банківського вкладу та відсотки за вкладом в розмірі4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) Євро 00 центів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором №2630/03/3437006 банківського вкладу «Тижневий» від 08.12.2009року в розмірі 67096 (шістдесят сім тисяч девяносто шість) доларів 72 центи США, з яких 32310 ( тридцять дві тисячі триста десять) доларів 00 центів США, сума банківського вкладу та відсотки за вкладом в розмірі 34786 (тридцять чотри тисячі сімсот вісімдесят шість) доларів 72 центи США.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором №2630/03/3442436 банківського вкладу «Стандарт» від 15.02.2010року в розмірі 10656 (десять тисяч шістсот пятдесят шість) Євро 25 центів, з яких6000 (шість тисяч) Євро 00 центів, сума банківського вкладу та відсотки за вкладом в розмірі4656 (чотири тисячі шістсот пятдесят шість) Євро 25 центів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором №2630/03/3442599 банківського вкладу «Зростання» від 16.02.2010року в розмірі 68417 (шістдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять) доларів 17 центів США, з яких 32310 (тридцять дві тисячі триста десять) доларів 00 центів США, сума банківського вкладу та відсотки за вкладом в розмірі 36107 (тридцять шість тисяч сто сім) доларів 17 центів США.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по угоді № 2630/62/677645від 18.04.2014року в розмірі219000 (двісті девятнадцять тисяч) грн. 00 коп., з яких120000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., сума банківського вкладу та відсотки за вкладом в розмірі 99000 (девяносто девять тисяч) грн. 00 коп.

??? Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за картковим рахунком - вкладом в розмірі216200 (двісті шістнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., з яких:144 200 (сто сорок чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. згідно квитанції № 6073154 від 28.02.2014року, 36000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. згідно квитанції № ПН1053від 14.03.2014року, 36 000 (отридцять шість тисяч) грн. 00 коп.. згідно квитанції № 20385588від 04.07.2014року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь держави судовий збір в розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п"ять) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторониу справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Кредобанк», юридична адреса: м. Львів, вул. Сахарова 78, код ЄДРПОУ 09807862.

Суддя В. Кузь