Ухвала

від 11.11.2024 по справі 279/4221/24

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/4221/24

Провадження №1-кп/283/212/2024

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 26.03.2024 за №12024060490000212, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024060490000212 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Малинського районного суду від 26.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 днів, до 24.11.2024 року (включно).

07.11.2024 прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 подано клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ухилення обвинуваченого від суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення ним нового кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зауважив, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

Потерпіла при вирішенні клопотання прокурора зауважила, що вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на те, що клопотання є формальним, а ризики, наведені прокурором, жодними доказами не підтверджені. Просив у задоволенні клопотання відмовити і обрати обвинуваченому запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні (продовженні строку) запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч. 1 ст.177 КПК), підстави (ч. 2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст. 178 КПК). Згідно з ч. 2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність судимостей, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Тяжкість обвинувачення хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик ухилення обвинуваченого від суду, що його неможливо відвернути.

Суд також враховує тяжкість інкримінованого злочину, характер його вчинення, що, на думку суду, підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності, а також підсилює ризик ухилення обвинуваченого від суду.

Свідки у даному кримінальному провадженні ще не були допитані, а тому перебуваючи поза установою попереднього ув`язнення, існує ризик впливу обвинуваченого на свідків, які до того ж є його родичами.

Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Доводи захисника про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обвинувачений ніде не працює, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, тобто існує реальний ризик його переховування від суду. Інші доводи захисника не спростовують висновків суду.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, продовжують існувати.Через існування вказаних обставин, на думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому доцільним та обґрунтованим є наразі продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд приймає до уваги, що своїм процесуальним рішенням суд має не лише забезпечити права обвинуваченого, а й охорону суспільних інтересів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя особи, тому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024060490000212 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, до 09 січня 2025 року (включно).

Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченому під розписку.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту її вручення.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3