Рішення

від 21.10.2024 по справі 362/4687/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4687/22

Провадження № 2/362/247/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Управління Соціального захисту населення Васильківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області за державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім`ям. Разом з заявою ОСОБА_1 подала декларацію від 27.08.2020 року в якій вказала, що разом з її чоловіком вони мають у власності два житлових приміщення. ОСОБА_2 , був вказаний у декларації, як її чоловік. Крім того, ОСОБА_2 зазначений її чоловіком у довідці про склад сім`ї від № 213 від 21.08.2020 року. 16.10.2020 року Районне управління прийняло рішення призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї на період з 01.08.2020 по 31.01.2021. На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 незаконно отримала від Держави соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року, у зв`язку з тим, що їх сім`я має у власності два житлових приміщення, а це суперечить підпункту 3 пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250. У зв`язку зі зміною адміністративно-територіального устрою Районне управління 30.12.2020 року, передало Управлінню соціального захисту населення Васильківської міської ради частину справ по фізичним особам, які проживають на території Васильківської об`єднаної територіальної громади. Серед них була і справа ОСОБА_1 по призначенню державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. У зв`язку з тим, що справа ОСОБА_1 по державній соціальній допомозі малозабезпеченій сім`ї була передана Міському управлінню ОСОБА_1 , звернулась із заявою від 22.02.2021 року за призначенням нового періоду державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї до Міського управління. Крім заяви ОСОБА_1 подала декларацію від 22.02.2021 року в якій вказала, що разом з її чоловіком вони мають два житлових приміщення, що перебувають у їх власності. ОСОБА_2 , був вказаний у декларації, як її чоловік. У зв`язку з тим, що житло, яке ОСОБА_1 вказала у своїй декларації не розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надала акт обстеження технічного стану житлового приміщення, який підтвердив би, що одне із житлових приміщень є непрацездатним до проживання, Міське управління винесло рішення № 36 від 18.03.20214 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. ОСОБА_1 не погоджуючись з даним рішенням звернулась на урядову «Гарячу лінію» зі скаргою на Міське управління, але в нормативному акті чітко сказано, що потрібно надати саме акт обстеження технічного стану житлового приміщення, а не інший документ, що підтвердив би непридатність житла для проживання. Крім того згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_1 знаходиться житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у власності її чоловіка, ОСОБА_2 , знаходиться житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . 23.07.2021 року Міське управління отримало від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної Державної адміністрації лист № 6168/36.01/36.04.02-2021 з дорученням здійснити розрахунок надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, призначених ОСОБА_1 та визначити спосіб повернення. У зв`язку з вищевикладеним, просили стягнути з ОСОБА_1 63 144,32 грн., надміру виплачену соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям на користь Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради для повернення до державного бюджету України.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2022 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовчі дії (а.с.29-30).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2023 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду (а.с. 45-46).

22.08.2023 року на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли письмові пояснення від ОСОБА_1 в яких вона просила відмовити Управлінню соціального захисту населення Васильківської міської ради у задоволенні їх позовних вимог так як вони безпідставні і ОСОБА_1 ніяким чином не порушувала закон (а.с. 54-56).

20.02.2024 року ОСОБА_1 , через канцелярію суду подала клопотання про витребування у Старости с. Слободяни Яворівскої міської ради Львівської області копію рішення про надання вулиці назву та зміну номера будинку з АДРЕСА_3 та витребувати у Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації - акт обстеження технічного стану житлового приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки самостійно вона надити вказані докази не може бо розірвала шлюб із ОСОБА_2 14.02.2023 року, а він відмовляється їх надавати (а.с. 109-112).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено. Витребувано у Старости с. Слободяни Яворівської міської ради Львівської області належним чином завірену копію рішення про надання вулиці назву та зміну номера будинку з АДРЕСА_3 . Витребувано у Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації акт обстеження технічного стану житлового приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 119-120).

10.04.2024 року до суду від виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області надійшли витребуванні ухвалою суду документи (а.с.128-131).

Представник Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради - Піменова Г.В. в судове засідання не з`явилася, до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 157).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, направила до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі (а.с. 153).

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи пояснення відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с. 5).

Згідно рішення Районного управління про призначення допомоги малозабезпеченій сім`ї від 16.10.2020 року, ОСОБА_1 призначена допомога малозабезпеченій сім`ї на період 01.08.2020 по 31.01.2021 року у розмірі 21 140, 74 грн. (а.с. 8).

Згідно акту передачі особових справ до Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради № 8 від 30.12.2020 року Районне управління передало Управлінню соціального захисту населення Васильківської міської ради частину справ по фізичним особам, які проживають на території Васильківської об`єднаної територіальної громади, серед яких була і справа ОСОБА_1 по призначенню державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї (а.с. 22).

22.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Міського управління за призначенням нового періоду державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї (а.с. 10).

Міське управління винесло рішення № 36 від 18.03.2021 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надала акт обстеження технічного стану житлового приміщення, який підтвердив би, що одне із житлових приміщень є непридатним до проживання (а.с. 17).

23.07.2021 року Міське управління отримала лист № 6168/36.01/36.04.02-2021 від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної Державної адміністрації з дорученням здійснити розрахунок надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, призначених ОСОБА_1 та визначити спосіб повернення (а.с. 16).

Управлінням на адресу ОСОБА_1 направлено лист за вих.. 05-2638/09 від 25.08.2021 року про необхідність повернення переплаченої суми у розмірі 63 144,32 грн. (а.с. 20-21).

Згідно розрахунку, який надано Управлінням, залишок переплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 після утримання складає 63 144,32 грн. (а.с. 4).

Відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.112).

Як вбачається із акта проведення комісійного обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 який перебуває у власності ОСОБА_2 оглянувши будинок комісія встановила, що будинок за вказаною адресою перебуває в незадовільному стані (а.с.130).

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України (далі-ЦК), загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За правилами ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Основного Закону проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В положенні статті 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - права на державну допомогу громадянам України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», який встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» передбачено, що громадяни України в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 1 статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» №2811-XII від 21 листопада 1992 року, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Згідно абзацу 1 статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Середньомісячний сукупний доход сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

За змістом пункту 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку; 5) копія свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» №1768-III від 01 червня 2000 року, право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Положеннями пункту 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 передбачено, що державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

У відповідності до п.5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 «Про деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 01.07.2020 призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Судом встановлено, що державна соціальна допомога ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року була призначена на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632) щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, а отже виплата позивачем допомоги ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року була здійснена у законному порядку та не підлягає поверненню.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на підпункт 3 пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги, як на підставу для стягнення виплачених коштів за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року.

Таким чином, виплата допомоги за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року проведена Управлінням соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області добровільно та за відсутності недобросовісної поведінки ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що у відповідності до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення вказаної статті свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 №6-91цс14, по станові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18) та підтриманий сталою судовою практикою (постанова Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №382/1728/18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія «добросовісність» закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов`язків проголошується принципом міжнародного договірного права.

Цивільний кодекс України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.

З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 677/876/21.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що наявність підстав, які передбачені ст. 1215 ЦК України для повернення безпідставно набутих грошових коштів, а саме щодо недобросовісних дій ОСОБА_1 з метою її отримання, позивачем не доведено.

Крім того, при вирішенні даного спору суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №328/1056/19, від 25.03.2020 року у справі №234/9643/19.

Не менш важливим також є те, що у рішенні по справі «CAKAREVIC v. CROATIA» (заява №. 48921/13) від 26 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради надміру сплачених коштів за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 року у розмірі 63 144,32 грн., у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 15, 16, 1215 ЦК України, статтями 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279, 281 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, місце знаходження: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Соборна, 56, ЄДРПОУ 03190805.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОККПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко