ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/8085/23
Провадження № 2/362/950/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовногопровадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлову послугу у розмірі 12 411,97 грн. на їх користь та судові витрати по справі.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» є виконавцем житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку за адресою: 08602, м. Васильків, вул. Сонячна, 1.
Позивач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 29.05.2018 року № 193 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків (групи будинків) у м. Василькові Київської області», Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Договору про надання послуг з управління багатоквартирними будинками в м. Василькові Київської області від 04 червня 2018 року, надає відповідачу, що проживає у кв. АДРЕСА_1 за вказаною адресою, житлово-комунальні послуги.
Так позивачем станом на 01 грудня 2023 року було надано послуг на суму 12 411 (дванадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 97 копійок, які Відповідач зобов`язаний був сплатити у встановлений законодавством строк.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2024 року позовну заяву ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали (а.с. 28).
13.02.2024 року до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення без руху (а.с.31-47).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні (а.с. 48).
26.03.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову, оскільки обгрунтовуючи свої позовні вимоги і посилаючись на встановлені тарифи, позивачем не доведено їх економічного обгрунтування, їх складових та законності їх застосування. Відповідно до частини третьої статті 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються не нижче економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво. При встановленні тарифів на послуги, які виробляються суб`єктами природних монополій, повноваження органів місцевого самоврядування не поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який підлягає встановленню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Частиною десятою статті 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі зміни протягом року дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обгрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця, зокрема збільшення цін на енергетичні ресурси, виконавці проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. Пунктом 2.1. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обгрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року (далі Порядок) передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обгрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Пунктами 2.2, 2.4 Порядку встановлено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу уповноваженого встановлювати тарифи суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами. Суб`єктами господарювання, що надають послуги, до споживачів інформація про зміну цін/тарифів доводиться шляхом розміщення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, в друкованому засобі масової інформації, та в кожному конкретному будинку, зокрема, на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них. Пунктами 2.12, 2.13 Порядку передбачено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб приймаються зауваження і пропозиції, не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим від 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги. Всупереч зазначеним вимогам вказаного Порядку, позивачем не було дотримано процедуру доведення до споживачів, в тому числі і ОСОБА_1 , як відповідача, інформацію про зміну тарифів, встановлену пунктами 2.2, 2.4 Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обгрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад. Згідно з пунктом 2.3 договору про надання послуг з управління багатоквартирними від 04.06.2018 р., у разі зміни тарифів на послуги з управління до розміру економічно обгрунтованих витрат, розрахованих Виконавцем, затверджується органом місцевого самоврядування у передбаченому законодавством порядку. Як вбачається з наданих позивачем матеріалів, зокрема розрахунку заборгованості, багатоквартирним будинком неодноразово був збільшеним, зокрема: в грудні 2019 р., в липні 2021 року, в серпні 2021 року. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, що вказані тарифи були затверджені органом, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів, виконавчим комітетом Васильківської міської ради. ТОВ «Управляюча компанія «Троянда» надано лише роздруківку таблиці з тарифами як фрагмент змісту газети «Наше місто», у зв`язку з чим неможливо встановити ні час публікації, ні повний зміст статті. При цьому доказів публікації відповідних рішень органу місцевого самоврядування не надано. Таким чином, позивачем не доведено факт затвердження в установленому законом вказані послуги органом місцевого самоврядування відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», слід дійти обгрунтованого висновку про незаконність підвищення тарифів, чим порушено права позивача як споживача зазначених послуг. Крім того, ТОВ «»Управляюча компанія «Троянда» не надаються послуги за надання яких стягуються кошти, у зв`язку з чим необхідно з`ясувати як складові встановлених самовільно ТОВ «Управляюча компанія «Троянда» тарифів, так і їх економічного обґрунтування. Звертаючись до суду з вказаним позовом, і обгрунтовуючи його положеннями зобов`язального права з посиланням на ст. 526, 527 ЦК України, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту виконання зобов`язань з його боку, не зазначено відповідних фактів, не додано до справи відповідних доказів. Прошу звернути увагу та той факт, що до розрахунку заборгованості включено період лютого, березня 2022 року, період активних бойових дій в томі числі і в місті Василькові, коли послуги з обслуговування взагалі не надавались. При цьому ОСОБА_1 звертає увагу суду, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2021 р., з неї стягнуто заборгованість за надані житлово-комунальні послуги на користь ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» в розмірі 6 796,00 грн. - за період з червня 2018 року по жовтень 2020 року. Однак, незважаючи на стягнення коштів за вказаний період, позивач у даному позові просить стягнути заборгованість за період з червня 2018 року по листопад 2023 р. Повторно включаючи до розрахунку та боргу період з червня 2018 р. По жовтень 2020 р., що є не лише недобросовісним здійсненням своїх прав, а й неправомірним зловживанням правами (а.с.53-58).
Разом з відзивом направила до суду клопотання про витребування доказів, в якому просила витребувати в ТОВ «Управляюча компанія «Троянда»: розрахунок економічного обґрунтування тарифу з послуг управління багатоквартирного будинку за кожен період його зміни, його складову; кошторис, дефектну відомість, акт виконаних робіт з послуг управління багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 за кожен рік надання послуг; план-схему прилеглої території за адресою: АДРЕСА_2 , та штатний розпис ТОВ «Управляюча компанія «Троянда» (а.с. 59-60).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовлено (а.с. 59-60).
05.04.2024 року до суду від директора ТОВ «Управляюча компанія «Троянда» - Маркова В.С. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що розглянувши відзив на позовну заяву вважає, що він не спростовує позовних вимог ТОВ «Управляюча компанія «Троянда». ОСОБА_1 основним аргументом для відмови у задоволенні позовних вимог зазначає, що нібито послуга з управління багатоквартирним будинком не надається. Однак, протягом всього періоду з часу надання послуг ТОВ «Управляюча компанія «Троянда», тобто з червня 2018 року від ОСОБА_1 не було жодного звернення. В обґрунтування своїх заперечень у відзиві посилається на норми законодавства, які вже втратили чинність, зокрема на ч. 3 та ч. 10 ст. 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Звинувачує ТОВ «Управляюча компанія «Троянда» у недобросовісному здійсненні своїх прав та неправомірними зловживанням правами, однак забуває про заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2021 року, яким встановлено факт надання ОСОБА_1 послуг, отже в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, ця обставина не потребує доказування. ОСОБА_1 продовжувала не платити за надані послуги, внаслідок чого у неї утворився борг за надані послуги за період з листопада 2020 року по листопад 2023 року у розмірі 12 421,97 грн. по справі № 362/1073/21 боржник подав апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2022 року апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2021 без змін. При цьому, в мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції зазначено, що Відповідач не оскаржував встановленим порядком розмір тарифів, тому його аргумент, як підставу для несплати за надані послуги, відхилено (а.с. 71-73).
Інших клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Частина перша статті 15 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено, що ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» відповідно до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 29.05.2018 року № 193 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків (групи будинків) у м. Василькові Київської області», Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Договору про надання послуг з управління багатоквартирними будинками в м. Василькові Київської області від 04 червня 2018 року, є виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 20-21).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» всі права та обов`язки щодо обслуговування житлового будинку та надання комунальних послуг мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_2 , перейшли до ТОВ «Управляюча компанія «ТРОЯНДА».
ОСОБА_1 , зареєстрована та є споживачем відповідних житлово-комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_4 , що також нею не заперечується в поданому відзиві.
Згідно Довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість споживача ОСОБА_1 , за надані послуги з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 за період з листопада 2020 року по жовтень 2023 року становить 12 411,97 гривень (а.с. 74).
Такі дії відповідача свідчать про те, що користуючись усіма наданими йому житлово-комунальними послугами, він неналежним чином та не у повному обсязі сплачує за їх споживання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною першою статті 68 ЖК Української РСР визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Нормою ст. 179 ЖК Української РСР передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Норми статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього закону; при цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими; у такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.
Таким чином, Власник квартири є споживачем житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
За змістом ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Як зазначено вище, позивач є виконавцем і виробником послуг (за переліком, визначеним постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 року), а власник квартири - споживачем даних послуг.
Згідно ст. 68 ЖК України споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення від оплати послуг в повному обсязі.
Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас,відсутність договорупро наданняжитлово-комунальнихпослуг неможе бутипідставою длязвільнення споживачавід оплатипослуг уповному обсязі, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 26 вересня 2018 року № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року № 642/2858/16.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
Разом з тим, задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Оскільки, дані про те, що між сторонами укладено договір про надання відповідних житлово-комунальних послуг відсутні, але відповідач користувався наданими послугами та не виконує положень наведених нормативно-правових актів, у зв`язку з чим, має заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог та задоволенню позовних вимог і стягнення заборгованості за період з листопада 2020 року по жовтень 2023 року у розмірі 12 411,97 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 67, 68, 179 ЖК Української РСР, статтями 11, 205, 525, 526, 625 ЦК України, статтями 1, 7, 9, 13, 16, 18 -20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 1, 13, 19, 23, 27, 34, 76, 83, 89, 133, 136, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» заборгованість за житлові послуги за період з листопада 2020 року по жовтень 2023 року у розмірі 12 411 (дванадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ТРОЯНДА» судові витратиу розмірі2684,00грн. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ТРОЯНДА», ЄДРПОУ 42138164, адреса: 08602, Київська область м. Васильків, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 46-А, офіс 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .
Текст рішення виготовлено 07.11.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 13.11.2024 |
Номер документу | 122930542 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні