Ухвала

від 11.11.2024 по справі 161/16977/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16977/24

Провадження № 2-з/565/5/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Незнамової І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

13.09.2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позову, в якій заявниця ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення її позову шляхом накладення заборони відчуження (продажу) всього нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2024 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передано за підсудністю до Кузнецовського міського суду Рівненської області.

01.11.2024 року до Кузнецовського міського суду Рівненської області для розгляду за підсудністю з Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Разом з цим, 01.11.2024 року до Кузнецовського міського суду Рівненської області за підсудністю з Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 9000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 370800,00 грн.

Вказана заява про забезпечення позову та позовна заява 01.11.2024 року, на підставі протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, передані на розгляд судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що 30.05.2024 року між нею, як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4945 га., що розташована в селі Лище, Луцького району, Рівненської області, кадастровий номер: 0722883600:01:001:6070. Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацькою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №2049. Розділом 2 договору купівлі-продажу визначено, що вартість земельної ділянки складає 1236000,00 грн., що є еквівалентом суми 30000,00 доларів США., при цьому, сторонами також встановлено порядок розрахунків, а саме: у день укладення договору покупець сплатив продавцю 618000,00 грн., що є еквівалентом суми 15000,00 доларів США, а в подальшому покупець - ОСОБА_2 зобов`язувалася сплатити продавцю - ОСОБА_1 ще 15000,00 доларів США частинами, а саме: до 30.06.2024 року покупець зобов`язувалася сплатити продавцю 3000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 123600,00 грн.; до 30.07.2024 року покупець зобов`язувалася сплатити продавцю 3000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 123600,00 грн.; до 30.08.2024 року покупець зобов`язувалася сплатити продавцю 3000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 123600,00 грн.; до 30.09.2024 року покупець зобов`язувалася сплатити продавцю 3000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 123600,00 грн.; до 30.10.2024 року покупець зобов`язувалася сплатити продавцю 3000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 123600,00 грн. ОСОБА_1 зазначає, що станом на 13.09.2024 року - на день звернення до суду із заявою до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 не виконана умов договору, а саме не провела визначені договором оплати за червень, липень та серпень 2024 року, тому в ОСОБА_2 наявна заборгованість перед заявницею в сумі 9000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 370800,00 грн. Також зазначає, що ОСОБА_2 не повідомляла її про причини з приводу невиконання боргових зобов`язань, а письмові претензії до останньої залишені без реагування. Заявниця стверджує, що ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки, яка була предметом договору купівлі продажу, при цьому, намагається її відчужити, оголошення про продаж якої (згідно кадастрового номеру, площі та розміщення) опубліковано на вебсайті «ОЛХ» продавцем - агенцією нерухомості «Гарант». Окрім цього, додатково зазначає, що ОСОБА_3 також являється власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 . Заявниця вважає, що незастосування вказаного заходу забезпечення позову призведе до істотного ускладнення виконання судового рішення за результатом розгляду позовної заяви, з огляду на те, що існує реальна ймовірність того, що ОСОБА_2 спробує здійснити будь-які дії спрямовані на відчуження належного їй нерухомого майна, що призведе до неможливості виконання судового рішення.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ч.2ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч.1ст.150ЦПК Українипередбачено, щопозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.3ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те, чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб.

Суду надано відомості про належність ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 )нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,4945 га., кадастровий номер: 0722883600:01:001:6070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2877352307228, вартістю 1236000,00 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 30.05.2024 року №380942298.

Проведеним аналізом даного витягу з Державного реєстру речових прав від 30.05.2024 року №380942298, виникають сумніви, щодо актуальності інформації, викладеної в ньому, оскільки вказаний витяг сформовано в день укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки - 30.05.2024 року.

При цьому, при зверненні ОСОБА_1 13.09.2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про забезпечення позову, останньою не подано актуальних відомостей про власника земельної ділянки та відповідно не долучено доказів такого.

Інших доказів, щодо належності ОСОБА_2 нерухомого майна, в тому числі зазначеної в заяві частки квартири та її вартості, суду не надано.

Заявницею ОСОБА_1 зазначено про здійснення ОСОБА_2 дій щодо продажу земельної ділянки, яка була предметом договору купівлі-продажу від 30.05.2024 року, на підтвердження чого долучено скріншоти з вебсайту «ОЛХ», датовані 05.09.2024 року, із оголошенням про продаж земельної ділянки площею 50 соток, кадастровий номер: 0722883600:01:001:6070, де продавцем зазначено агенцію з нерухомості «Гарант», вартість земельної ділянки в оголошенні зазначено - 60000,00 доларів США, дата опублікування оголошення - 27.08.2024 року.

Суд зазначає, що в пред`явленому ОСОБА_1 позові до ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 9000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 370800,00 грн.

З огляду на вказане, суд зауважує, що вартість нерухомого майна, щодо якого надано докази про його належність ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки, на яку заявниця ОСОБА_1 просить накласти арешт, складає 1236000,00 грн., вказана сума визначена договором купівлі-продажу земельної ділянки, що є еквівалентом суми 30000,00 доларів США., тому вартість такого майна більше ніж втричі перевищує ціну позову, яка становить 9000,00 доларів США, що є еквівалентом суми 370800,00 грн.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань, а також поданих доказів вбачається, що заявниця просить суд накласти арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , надавши докази лише про наявність в останньої земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 30.05.2024 року №380942298, щодо якого існують сумніви в актуальності відображеної в ньому інформації, вартість якої більше ніж втричі перевищує ціну пред`явленого позову, при цьому, заявниця не надала жодних належних та допустимих доказів належності ОСОБА_2 іншого нерухомого майна, на яке просить накласти арешт, а також доказів на предмет співмірності вартості майна із позовними вимогами, що унеможливлює накладення арешту на нерухоме майно за заявою про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про забезпеченняпозову доподання позовноїзаяви, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя І.М.Незнамова