Постанова

від 06.11.2024 по справі 296/2433/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2433/24 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 82 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №296/2433/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 01 липня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Петровської М.В. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (далі - КП «Житомиртеплокомуненерго»). Просила: зобов`язати відповідача не здійснювати нарахування вартості послуг із централізованого постачання теплової енергії до місць загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , із дня звернення з позовною заявою; скасувати відомості щодо наявності у неї заборгованості перед КП «Житомиртеплокомуненерго» за послугу з опалення місць загального користування на загальну суму 7 929,41 грн.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . З 2009 року її квартира відключена від системи центрального опалення і гарячого водопостачання та обладнана автономним опаленням, а тому вона не є споживачем комунальної послуги з постачання теплової енергії, яку надає КП «Житомиртеплокомуненерго». 22 червня 2009 року складений комісійний акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП. Незважаючи на такі обставини, відповідач продовжує нараховувати їй вартість послуг із постачання теплової енергії, а саме, за опалення місць загального користування. Вона неодноразово зверталася до КП «Житомиртеплокомуненерго» з проханням припинити безпідставне нарахування вартості опалення місць загального користування, але на звернення відповідач не реагує та продовжує нараховувати плату за опалення місць загального користування будинку. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права, як споживача комунальних послуг. Наголошено на тому, що оплаті підлягають житлово-комунальні послуги, які були надані споживачу та якими останній фактично користувався, а тому просить списати з її рахунку нараховану заборгованість за неотриману послугу.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 01 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що оплаті підлягають житлово-комунальні послуги, які були надані споживачу та якими споживач фактично користувався. Її квартира з 2009 року відключена від систем центрального опалення і гарячого водопостачання та обладнана автономним опаленням, а тому вона не є споживачем комунальної послуги з постачання теплової енергії, яку надає КП «Житомиртеплокомуненерго». Вказана обставина підтверджується актом відключення опалення та ГВП від 01 липня 2009 року. Переконана, що КП «Житомиртеплокомуненерго» безпідставно нараховує їй вартість послуг із централізованого опалення місць загального користування за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки у будинку у місцях загального користування відсутні будь-які прилади опалення, що підтверджується довідкою керуючої компанії «Коменерго-стандарт плюс» від 20 березня 2024 року №171.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач КП «Житомиртеплокомуненерго» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

При цьому посилається на положення ст.382 ЦК України, відповідно до норм якої, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне, та інші обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. КП «Житомиртеплокомуненерго» не є балансоутримувачем багатоквартирних житлових будинків та не відповідає за функціонування внутрішньобудинкової системи в будинку. Відключення квартири АДРЕСА_2 , від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення ОСОБА_1 та співвласників цієї квартири від оплати за опалення місць загального користування будинку.

У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Павлова Д.Д. апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити, - рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача КП «Житомиртеплокомуненерго» Дубравська О.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року, до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень ст.10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої ст.10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

У відповідності до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (діяли в спірний період по 01 травня 2022 року; пункт в редакціях до змін, внесених згідно з постановою КМУ №633 від 18 серпня 2017 року та після змін), споживачі, які відмовилися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства/Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п.1.2. Методики).

Згідно з п.2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Згідно п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (чинні з 04 вересня 2019 року), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика), якою встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (п.1 роз.1 Методики).

Згідно з пунктом 3 Методики, розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

Відповідно до п.9 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712, обслуговування внутрішньобудинкових систем включає (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Згідно зі ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення ст.322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно з частиною другою ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та членами її сім`ї - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 приватизована квартира АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 25 листопада 1998 року №28657 (а.с.6).

Розглянувши звернення ОСОБА_1 , листом від 25 квітня 2023 року №2257/6 КП «Житомиртеплокомуненерго» надало відповідь, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, визначений спрощено і складає у будинку за адресою АДРЕСА_3 - 20% (а.с.34-37). У цей відсоток входить, в тому числі, опалення сходових клітин. Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг передбачає визначення обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, враховуючи випадки при яких трубопроводи (стояки) ізольовані (питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, складають 7 Вт/м, а питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100%. Для підтвердження факту ізоляції стояків або їх відсутності у квартирі, ОСОБА_1 необхідно звернутися до КП «ЖТКЕ» з заявою про направлення представника теплової інспекції для складання відповідного акта. Споживач не звільняється від оплати послуг на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, яке складається з опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Всі співвласники житлового будинку повинні брати участь у витратах на його утримання пропорційно своїй частці у будинку незалежно від наявності опалювальних приладів у під`їзді. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Абонентська плата повинна нараховуватися як в опалювальний, так і в міжопалювальний періоди.

Квартира АДРЕСА_2 , відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 3 шт, стояків діаметром d = 20 мм 3 шт, зварювання уводів ГВП у квартиру d = 25 мм 1 шт, що підтверджується актом про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВН від 22 червня 2009 року, складеного ТзОВ «КК «КомЕнерго - Житомир» (а.с.8).

Відповідно до акта відключення опалення та ГВП від 01 липня 2009 року, складеного представниками ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», при перевірці відключення опалення по АДРЕСА_1 , виявлено: демонтовано опалювальні прилади в кількості 3 шт. повністю; ГВТ та опалення ванної кімнати демонтовано; стояки заізольовані; встановлено газовий котел «ROCA»; з п.4-13 ТУ "ЖТКЕ" квартиронаймач ознайомлений та згідний (а.с.7).

Із повідомлення директора ТзОВ «КК «КомЕнерго-Стандарт плюс» від 20 березня 2024 року №171, складеного у відповідь на звернення ОСОБА_1 , прилади опалення на горищі та в підвальному приміщенні відсутні. Даний житловий будинок з верхнім розведенням мережі централізованого опалення. На перших поверхах даного житлового будинку прилади опалення (батареї) є в наявності та під`єднані до внутрішньобудинкової системи опалення (а.с.18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року в справі №703/58/16-ц та від 03 жовтня 2019 року в справі №539/2966/15-ц виснував, що оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно з встановленими тарифами.

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року в справі №703/4963/15-ц висловлено правову позицію про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів. Відповідачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати. Нарахування плати за послугу з централізованого опалення у місцях загального користування проводиться рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року в справі №311/3489/18 дійшов висновку, що відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати за централізоване опалення місць загального користування будинку.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відключення квартири АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення ОСОБА_1 та співвласників цієї квартири від оплати за опалення місць загального користування будинку. Відсутність в будинку по АДРЕСА_3 опалювальних приладів на горищі та в підвальному приміщенні будинку, а також наявність в належній, в тому числі позивачці на праві власності квартирі, автономного опалення, не може бути підставами для звільнення позивача від обов`язку оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування, як співвласника квартири, розташованої у вказаному вище будинку, оскільки позивач не надала доказів на спростування факту того, що на перших поверхах житлового будинку наявні прилади опалення у вигляді батарей, які під`єднані до внутрішньобудинкової системи опалення, та свідчать про надання відповідачем послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії у будинку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та додаткового правового обґрунтування, із огляду на викладене вище, не потребують, а ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та переоцінці доказів, яким суд першої інстанції правильно надав оцінку у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.

За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 01 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 листопада 2024 року.

Головуюча Судді: