Постанова

від 23.10.2024 по справі 751/948/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 751/948/24

провадження № 61-7771св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 ,

відповідачі: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Киїнське» Киїнської сільської ради,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_24 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_134 , ОСОБА_23 , ОСОБА_135 , ОСОБА_5 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_138 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у складі колегії суддів Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_129 , ОСОБА_118 , ОСОБА_121 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_138 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_137 , ОСОБА_119 , ОСОБА_144 , ОСОБА_130 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_131 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_134 , ОСОБА_128 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_117 , ОСОБА_152 , ОСОБА_136 , ОСОБА_153 , ОСОБА_135 , ОСОБА_127 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_126 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_125 , ОСОБА_124 , ОСОБА_163 , ОСОБА_123 , ОСОБА_122 , ОСОБА_133 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_116 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_132 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Киїнське» Киїнської сільської ради про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними та припинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради (далі - КП «Чернігівводоканал»), Комунального підприємства «Киїнське» Киїнської сільської ради (далі - КП «Киїнське»), у якому просили:

- визнати незаконними та припинити дії КП «Киїнське» щодо укладення з позивачами договорів на водопостачання;

- зобов`язати КП «Киїнське» зупинити водопостачання позивачам у зв`язку з відсутністю у названого підприємства технічного проєкту на розміщення водопровідних мереж житлового масиву Зарічне міста Чернігова, погодженого і затвердженого у порядку, встановленому статтею 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»;

- визнати незаконними дії КП «Чернігівводоканал» щодо припинення дії публічних договорів із централізованого водопостачання позивачів, які проживають на території житлового масиву Зарічне міста Чернігова, з 30 червня 2023 року за відсутності рішення Чернігівської міської ради про передачу Киїнській сільській раді мереж водопостачання житлового масиву Зарічне міста Чернігова із залишенням цих мереж у власності та на балансі Чернігівської міської ради;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом поновлення між КП «Чернігівводоканал» та позивачами дії публічних договорів із централізованого водопостачання;

- зобов`язати відповідачів укласти договір із водопостачання для забезпечення позивачів, які проживають на території житлового масиву Зарічне міста Чернігова, питною водою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Новозаводський районний суд міста Чернігова у складі судді Павлова В. Г. рішенням від 26 березня 2024 року у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачі не довели обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог.

Під час розгляду справи встановлено, що КП «Киїнське» забезпечує позивачів питною водою відповідно до нормативів водопостачання, у тому числі щодо її якості та ціноутворення.

Факт залишення на балансі КП «Чернігівводоканал» частини мережі водопостачання на території житлового масиву Зарічне міста Чернігова протяжністю 1,8 км, що власне і не оспорюють сторони у справі, а також відсутність відповідної технічної документації на цю частину мережі, жодним чином не порушує прав позивачів на належне постачання питної води.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Авраменко Г. М. як представник позивачів подав апеляційну скаргу.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 03 травня 2024 року апеляційну скаргу позивачів, підписану та подану адвокатом Авраменком Г. М., на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2024 року повернув особі, яка її подала.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції керувався тим, що на підтвердження повноважень адвокат Авраменко Г. М. надав ордери, у кожному з яких зазначено про представництво інтересів одночасно декількох позивачів.

При цьому адвокат Авраменко Г. М. уклав договори про надання правничої допомоги з кожним позивачем окремо, а отже, ордер повинен містити лише одне прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правова допомога, оскільки представництво декількох клієнтів за одним ордером не передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41). Кожному клієнту виписується окремий ордер з різними порядковими номерами ордера, в якому зазначаються усі інші обов`язкові реквізити.

Враховуючи викладене, надані адвокатом Авраменком Г. М. ордери оформлені з порушенням вимог Положення № 41, а тому подана ним апеляційна скарга підлягає поверненню як така, що підписана особою, повноваження якої на здійснення представництва позивачів належним чином не підтверджено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У травні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_24 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_16 , ОСОБА_213 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_4 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_27 , ОСОБА_5 , ОСОБА_223 , ОСОБА_23 , ОСОБА_224 , ОСОБА_15 , ОСОБА_225 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Касаційну скаргу заявники подали на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і мотивували тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення № 41 не містять імперативної заборони оформлювати один ордер на надання правничої допомоги стосовно декількох клієнтів.

Крім того, цими нормативно-правовими актами не передбачені обмеження про те, що кожному клієнту виписується окремий ордер з різними порядковими номерами ордера.

Стверджують, що апеляційний суд безпідставно зазначив, що адвокат Авраменко Г. М. уклав договори про надання правничої допомоги з кожним позивачем окремо, а отже, ордер повинен містити лише одне прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правова допомога, оскільки договори, що містяться у матеріалах справи, стосуються надання правничої допомоги виключно у суді першої інстанції.

Отже, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обмежив право заявника на доступ до правосуддя.

Аргументи інших учасників справи

У серпні 2024 року КП «Чернігівводоканал» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_227 (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. ухвалою від 24 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали ізНовозаводського районного суду міста Чернігова.

12 липня 2024 року справу № 751/948/24 передано до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_227 призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року справу № 751/948/24 передано судді-доповідачу Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В. ухвалою від 14 жовтня 2024 року призначив справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, з`ясовані судами

У січні 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до КП «Чернігівводоканал», КП «Киїнське» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними та припинення дій (а. с. 1-12).

Новозаводський районний суд міста Чернігова рішенням від 26 березня 2024 року у задоволенні позову відмовив (а. с. 269-278).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Авраменко Г. М. як представник позивачів подав апеляційну скаргу (а. с. 280-285).

На підтвердження повноважень адвокат Авраменко Г. М. додав до апеляційної скарги ордери про надання правничої (правової) допомоги у суді апеляційної інстанції, зокрема на представництво інтересів:

- громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ордер серії СВ № 1086196 від 27 березня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 286);

- громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ордер серії СВ № 1086198 від 27 березня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 287);

- громадян ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ордер серії СВ № 1086296 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 288);

- громадян ОСОБА_228 , ОСОБА_205 , ОСОБА_208 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_225 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ордер серії СВ № 1086304 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 289);

- громадян ОСОБА_233 , ОСОБА_213 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_219 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ордер серії СВ № 1086305 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 290);

- громадян ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_204 , ордер серії СВ № 1086306 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 291);

- громадян ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_224 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ордер серії СВ № 1086307 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 292);

- громадян ОСОБА_214 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ордер серії СВ № 1086309 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 293);

- громадян ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_209 , ОСОБА_222 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ордер серії СВ № 1086311 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 294);

- громадян ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 , ОСОБА_272 , ОСОБА_273 , ордер серії СВ № 1086314 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 295);

- громадян ОСОБА_274 , ОСОБА_275 , ОСОБА_276 , ОСОБА_277 , ОСОБА_278 , ОСОБА_279 , ОСОБА_280 , ОСОБА_281 , ордер серії СВ № 1086326 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 296);

- громадян ОСОБА_282 , ОСОБА_283 , ОСОБА_284 , ОСОБА_285 , ОСОБА_286 , ОСОБА_287 , ОСОБА_288 , ОСОБА_289 , ордер серії СВ № 1086327 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 297);

- громадян ОСОБА_290 , ОСОБА_291 , ОСОБА_292 , ОСОБА_293 , ОСОБА_294 , ОСОБА_295 , ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , ордер серії СВ № 1086333 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 298);

- громадян ОСОБА_298 , ОСОБА_299 , ОСОБА_300 , ОСОБА_301 , ОСОБА_302 , ОСОБА_303 , ордер серії СВ № 1086336 від 25 квітня 2024 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н (а. с. 299).

У матеріалах справи також містяться договори від 20 грудня 2023 року про надання правничої допомоги у Новозаводському районному суді міста Чернігова, укладені адвокатом Авраменком Г. М. з кожним позивачем окремо (а. с. 152-265).

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 03 травня 2024 року апеляційну скаргу позивачів, підписану та подану адвокатом Авраменком Г. М., на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2024 року повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (а. с. 305-309).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі -Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

За правилами частини третьої та пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними (частини перша та четверта статті 60 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним із таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Керуючись змістом частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Згідно з пунктами 4, 5, 9, 11 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

У пункт 12 Положення № 41 передбачено, що ордер повинен містити такі реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись відповідно до пункту 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

З аналізу змісту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення № 41 та статей 60, 62 ЦПК України слідує, що чинне законодавство не містить імперативної заборони оформлювати один ордер на надання правничої допомоги стосовно декількох позивачів у конкретній справі.

Наведене свідчить, що подані разом з апеляційною скаргою ордери повною мірою підтверджують повноваження адвоката Авраменка Г. М. на представництво інтересів позивачів у суді апеляційної інстанції у цій справі.

Посилання апеляційного суду на те, що адвокат Авраменко Г. М. уклав договори про надання правничої допомоги з кожним позивачем окремо, а тому ордер повинен містити лише одне прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правова допомога, є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях, оскільки договори від 20 грудня 2023 року, що містяться у матеріалах справи, стосуються надання правничої допомоги виключно у суді першої інстанції, тоді як додані до апеляційної скарги ордери про надання правничої (правової) допомоги у суді апеляційної інстанції були оформлені адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги від 27 березня 2024 року б/н.

Крім того, до позовної заяви адвокат Авраменко Г. М. додав ордери аналогічного змісту (із зазначенням у кожному із них декількох осіб, яким надається правова допомога) і суд першої інстанції відкрив провадження у справі на підставі цих документів, вважаючи їх належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах позивачів. Лише у передостанньому судовому засіданні, призначеному на 25 березня 2024 року, адвокат Авраменко Г. М. самостійно долучив до матеріалів справи договори про надання правничої допомоги від 20 грудня 2023 року разом з детальним описом виконаних робіт з метою документального підтвердження понесених позивачами витрат на правничу допомогу (а. с. 150-267).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції передчасно повернув апеляційну скаргу сторони позивачів на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК Українияк таку, що підписана особою, повноваження якої на здійснення представництва позивачів належним чином не підтверджено.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої від імені фізичних осіб їх представником, який мав повноваження на ведення справи в суді першої інстанції, за умови дотримання вимог статті 59 ЦПК України та статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», слід уникати зайвого формалізму.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Усталеною є також позиція Верховного Суду, що за наявності сумнівів щодо наявності в особи, що підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій суд може запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтями 185, 357 ЦПК України.

Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не був позбавлений процесуальної можливості залишити апеляційну скаргу без руху та запропонувати заявнику надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтями 185, 357 ЦПК України, а не повертати її одразу заявнику.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що за приписами пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Загалом Верховний Суд зазначає, що у цій конкретній справі суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а також допустив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права заявників на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи усі обставини справи, що мають істотне значення для прийняття справедливого рішення, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

У частині четвертій статті 406 та частині шостій статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_24 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_134 , ОСОБА_23 , ОСОБА_135 , ОСОБА_5 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_138 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 травня 2024 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Є. В. Петров СуддіА. І. Грушицький С. О. Карпенко І. В. Литвиненко В. В. Пророк