Постанова

від 04.11.2024 по справі 761/10499/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/10499/21

номер провадження №22-ц/824/1891/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представники відповідачів Котляр Т.М. , Глущенко О.М. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

апеляційну представника Київської міської прокуратури - Котляр Тетяни Михайлівни

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року /суддя Юзькова О.Л./

у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з вимогами про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 000. 00 гри., яку просила стягнути з Державного бюджету України.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 10 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. /т. 2 а.с. 132-137/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати у частині відмови і задовольнити позовні вимоги повністю. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено незаконне рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник Київської міської прокуратури Котляр Т.М. також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовивши у позовних вимогах.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що у ст. 308 КПК України встановлено особливий порядок оскарження недотримання розумних строків, відповідно до якого, на відміну від інших скарг, що можуть бути подані на стадії досудового розслідування, скарга на недотримання розумних строків подається прокурору вищого рівня, уповноваженому реагувати на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Таким чином, вказане свідчить про встановлений КПК України порядок захисту прав особи на вчинення процесуальних, слідчих дій в розумні строки, а реалізація відповідного права здійснюється на розсуд заявника, що за умови відсутності підтвердження відповідного волевиявлення унеможливлює спричинення моральної шкоди. Позивачем не підтверджено належними доказами неправомірність дій Київської міської прокуратури заподіяння такими діями та бездіяльністю Київської міської прокуратури майнової та моральної шкоди, зокрема заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, як і не надано обґрунтування розміру завданої шкоди. Необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя під час досудового розслідування позивачем обґрунтовано через реалізацію своїх прав, як учасника кримінального провадження. Разом з тим, указані документи не встановлюють неправомірність дій або бездіяльності Київської міської прокуратури, не встановлюють наявність майнової та моральної шкоди у позивача і не свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю Київської міської прокуратури та настанням моральної та майнової шкоди.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що рішенням суду встановлено, що у кримінальному провадженні жодні слідчі дії не проводилися, докази не збиралися, не виконані вказівки процесуального керівника прокурора Гордієнко Б., не виконані жодні процесуальні дії, фактично розслідування не здійснювалось, жодне із клопотань захисту не було задоволено - на них не було надано відповіді. Поліція закрила кримінальне провадження, за кілька років не провівши жодної слідчої дії. Отже, на підставі статті 1174 ЦК України у ОСОБА_3 є належні підстави вимагати відшкодування моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, завданих такою бездіяльністю та рішеннями посадових осіб вказаних державних органів. Вказував, що ОСОБА_3 оцінює у 5 000 000,00 грн. розмір відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок бездіяльності поліції і прокуратури у кримінальному провадженні № 12016100100011574, зважаючи на: характер правопорушень та ступінь вини відповідачів; глибину душевних та фізичних страждань; втрату довіри до прокуратури та поліції; багаторічну невизначеність ситуації та перспектив захисту її майнових прав; багаторічну стурбованість і тривогу через те, що вона (пенсіонер, 1947 року народження) у непрацездатному віці залишилась без ліквідного майна та засобів до існування; глибоке відчуттям несправедливості, розчарування та страждання, обурення безкарним свавіллям рейдерів (що призвело до зміни звичного способу життя та негативно відобразилась на її самопочутті і здоров`ї); постійний страх за своє життя та майбутнє (що, зважаючи на зухвалість та безкарність рейдерів, було цілком обґрунтовано); необхідність виїхати за межі України, щоб убезпечитись від можливих замахів на своє життя та здоров`я.

Представник Головного управління Національної поліції у місті Києві Глущенко О.М. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

Вказувала, що твердження позивача, що втрата майна ПП «Продукти-Каргіл» є наслідком закриття кримінального провадження та не проведення в цей період слідчих та розшуковик дій не відповідає дійсним обставинам справи і не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з діями/бездіяльністю органу досудового розслідування. Згідно відомостей з ЄДР засновником юридичної особи ЄРДПОУ 33805450 ПП «Продукти-Каргіл» є ОСОБА_3 (100%), що свідчить про відсутність завданої шкоди фізичній особі. Органом досудового розслідування пред`явлено підозру при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015140170000570. Тобто позивачка має право встановлене законодавцем для захисту прав та інтересів громадян, потерпілих від кримінального правопорушення, на подачу цивільного позову.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не зважаючи на ухвалене судом рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на зв`язок не вийшов, з урахуванням думки представників відповідачів та наявного відзиву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на апеляційну скаргу прокуратури, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, апеляційна скарга прокуратури підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 02.09.2016 р. керівнику Київської місцевої прокуратури № 10 м. Києва 29.08.2016 р. адвокатом Котягіним А.С., представником ОСОБА_3 , учасника (засновника) ПП «Продукти - Каргіл», подано заяву про злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, відповідно до якої просили внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування у зв`язку із заволодінням ОСОБА_5 часткою ОСОБА_3 у статутному капіталі ПП «Продукти - Каргіл». /т. 1 а.с. 14-15/

Слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві 16.09.2016 р. внесено відповідні відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження №12016100100011574, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво зазначеного кримінального провадження здійснювалось Київською місцевою прокуратурою № 10. /т. 1 а.с. 16/

В межах досудового розслідування представником ОСОБА_3 до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві подавались документи, клопотання про допити свідків.

У кримінальному провадженні №12016100100011574 процесуальним керівником, прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Б. Гордієнко в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України надано вказівки з вимогою про їх виконання, вжиті заходи, хід досудового розслідування повідомити процесуальних керівників до 24.10.2017 р.

29.12.2019 р. слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Ямковим Д.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016100100011574 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

14.01.2020 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва задоволено скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 , постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Ямкового Д.А. про закриття кримінального провадження № 12016100100011574 скасовано. Зазначено, що висновки слідчого про наявність підстав, чітко передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження відсутні, в постанові не зазначено, на підставі яких саме отриманих фактичних даних, на підставі яких саме проведених слідчих (розшукових) дій дійшов такого висновку слідчий.

Крім того, матеріали справи містять постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 від 04.09.2020 р. про скасування постанови слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві про закриття кримінального провадження №12016100100011574 від 22.06.2020 р.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказував на те, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В основу судового рішення, суд першої інстанції поклав рішення слідчого судді, яке набрало законної сили, та яким встановлена надмірна тривалість досудового розслідування кримінальної справи (протягом семи років), відсутність доказів належного процесуального керівництва з боку прокуратури, в розрізі положень ст.ст. 23, 1167,1174 ЦК України, що дало суду підстави вважати, що позивачу спричинено моральну шкоду.

Отже з урахуванням обставин встановлених під час розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача з метою компенсації моральної шкоди необхідно стягнути суму у розмірі 10 000, 00 грн.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2021 року у справі № 227/3052/19 (провадження № 61-22337св19) зроблено висновок, що «суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності. Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням. При встановленні в порядку судового контролю слідчим суддею протиправності дій чи бездіяльності слідчих органів для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідним є доведення заподіяння такими діями (бездіяльністю) моральної шкоди та, відповідно, наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою».

При перегляді справи, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником (засновником) ПП «Продукти - Каргіл» із часткою 50%, інші 50 % належать ОСОБА_5 , підприємтво зареєстрвоано 02.02.2002 р.

Із витягу ЄДР від 26.08.2016 р. представник ОСОБА_3 - адвокат Котягін А.С. дізнався, що власником підприємства є ОСОБА_5 із часткою 100%, державна реєстрація змін здійснена 10.08.2016 р. на підставі договору купівлі-продажу частки від 09.08.2016 р. Державна реєстрація проведена державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Яценко Т.Я.

29.08.2016 р. адвокат Котягін А.С., що діє в інтересах ОСОБА_3 звертається до Міністрерства юстиції України зі скаргою, в якій просив скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.08.2016 р. №13941050026000693 щодо ПП «Продукти - Каргіл» /код ЄДРПОУ 33805450/, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Яценко Т.Я. /т. 1 а.с. 66/

02.09.2016 р. адвокат Котягін А.С., що діє в інтересах ОСОБА_3 , подає заяву Керівнику Київської місцевої прокуратури №10 м. Києва про злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України /шахрайство/ та ч. 3 ст. 358 КК України /підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів/. Підстава такої заяви - витяг з ЄДР від 26.08.2016 р. за №1001317811, відповідно до якого 10.08.2016 р. за №13941050026000693 Яценко Т.Я. , державний реєстратор Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП «Продукти - Каргіл» в іншому районі, де засновником підприємства є ОСОБА_5 з часткою 100% статутного капіталу, а не ОСОБА_3 - 50% статутного капіталу, ОСОБА_5 - 50% статутного капіталу. /т. 1 а.с. 14-15/

16.09.2016 р. зареєстровано кримінальне провадження.

29.09.2016 р. за скаргою представника ОСОБА_3 в Міністерство юстиції України від 29.08.2016 р., реєстраційна дія щодо ПП «Продукти-Каргіл» від 10.08.2016 р. за №13941050026000693, що проведена Яценко Т.Я. , державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації скасована. /т. 1 а.с. 66/

Отже, фактично права ОСОБА_3 щодо незаконності реєстрації поновлено Мінюстерством юстиції України шляхом скасування реєстраційної дії, що до поданої нею заяви про злочин від 02.09.2016 р.

30.12.2017 р. досудове розслідування в порядку ст. 220 КПК України завершено, в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. /т. 1 а.с. 37 лист Київської місцевої прокуратури №10 м. Києва адвокату Котягіну А.С. від 17.10.2019 р./

20.09.2018 р. ОСОБА_3 стає власником 100 % ПП «Продукти-Каргіл».

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, оскільки не встановив причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю слідчого та понесеною моральною шкодою.

У заяві про злочин, поданій 02.09.2016 р. представник ОСОБА_3 вказує саме на незаконність першої реєстраційної дії щодо реєстрації ПП «Продукти-Каргіл» за ОСОБА_5 частки 100%.

Водночас, оскарження позивачем процесуальних рішень органів досудового слідства в порядку кримінального судочинства є механізмом реалізації права на судовий контроль за додержанням прав особи в кримінальному провадженні та скасування таких рішень в судовому порядку не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, а задоволення його вимог про визнання потерпілим є достатньою сатисфакцією. Аналогічні висновки сформульовано ВС у постановах: від 11 лютого 2019 року у справі № 233/4186/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 646/5224/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 638/12068/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 614/2328/17.

Подальші реєстраційній дії щодо змін до установчих документів, зміна керівника юридичної особи, за скаргами у Міністерство юстиції України, також були скасовані у 2016 році, чим права ОСОБА_3 поновлені у інших, аніж передбачено нормами КПК України, спосіб.

Крім того, рішення слідчого судді, на яке посилається суд першої інстанції стосується саме епізодів розслідування починаючи з 2016 року, водночас ОСОБА_3 , з урахуванням вказаних вище обставин, не доведено понесеної моральної шкоди, з урахуванням фактично, додаткового механізму, передбаченого КПК України щодо захисту її прав.

Доводи про те, що проявлена бездіяльність слідчого за першим епізодом рейдерського захоплення підприємства призвела до того, що у 2019 році ті самі особи повторно заволоділи корпоративними правами ОСОБА_3 , апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що не стосуються розслідування, розпочатого у 2016 році у провадженні Шевченківського РУНП м. Києва.

Крім того, відсутній і причинно-наслідковий зв`язок у вказаних обставинах реєстраційних дій по епізодам 2019 року проведених у м. Львів, де відкрито кримінальне провадження, яке на даний момент розслідується.

Водночас, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Не є релеватною і практика ВС, на яку посилається позивач у позові, зокрема у справі 607/8203/18 в якій була встановлена систематична протиправна бездіяльність і відсутність будь-якого іншого механізму поновлення прав, справа стосувалась побиття потерпілого; справа №585/724/19 стосується проведення досудового розслідування з порушенням розумних та об`єктивно необхідних строків, що призвело до звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тобто за нереабілітуючих обставин.

Водночас, у м. Львів, відкрито кримінальне провадження №12015140170000570, яке на даний момент розслідується, зокрема, витребувані і вилучені матеріали, зібрані за епізодом від 2016 року та направлені на експертизу /є висновок експертів/.

Отже, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, правовідносини, через які їй потрібно було вживати заходів для усунення негативних наслідків, розпочались з 10.08.2016 р. Однак, позивачем неодноразово оскаржувались дії держреєстратора до Міністерства юстиції України, яким поновлювались права та інтереси ПП «Продукти-Каргіл». Внесення відповідних змін до ЄДР у цих правовідносинах є належним способом захисту.

Також встановлено, що спір розглядався і у порядку господарського судочинства у справі № 914/1191/20.

Судом у вказаній справі встановлені обставини, викладені у позові ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, на які суд першої інстанції також не звернув уваги.

07.10.2005 державний реєстратор Буської районної державної адміністрації Львівської області здійснив державну реєстрацію ПП "Продукти-Каргіл", місцезнаходження: 80561, Львівська область, Буський район, с. Утішків, вул. Буська, 1-Б.

02.02.2012 учасниками ПП "Продукти-Каргіл" стали ОСОБА_3 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_5 (50% статутного капіталу).

10.08.2016 державний реєстратор Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві (реєстратор не за місцем державної реєстрації підприємства) Яценко Т.Я. внесла зміни до установчих документів ПП "Продукти-Каргіл" за №13941050026000693, згідно з якими засновником підприємства став ОСОБА_5 із часткою статутного капіталу 100%; зміни внесено на підставі:

? договору від 09.08.2016 купівлі-продажу корпоративних прав ПП "Продукти-Каргіл" укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

? рішення ОСОБА_5 від 09.08.2016 №2/16;

? нової редакції статуту ПП "Продукти-Каргіл";

? довіреності від 09.08.2016, виданої директором ПП "Продукти-Каргіл" Гаркавим Михайлом Євгеновичем на ім`я ОСОБА_7

08.09.2016 державний реєстратор Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Яценко Т.Я. провела дві реєстраційні дії:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; №13941050027000693; зміна складу або інформації про засновників (власником ПП "Продукти-Каргіл" зареєстровано ОСОБА_8 );

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; №13941070028000693; зміна керівника (директором ПП "Продукти-Каргіл" замість Гаркавого М.Є. став ОСОБА_10 ).

Зміни були внесені на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав у ПП "Продукти-Каргіл" від 06.09.2016 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) (далі - Договір від 06.09.2016).

29.09.2016 заступник Міністра юстиції з питань держреєстрації наказом №2822/5 скасував реєстраційну дію від 10.08.2016.

31.10.2016 заступник Міністра юстиції з питань держреєстрації наказом №3096/5 скасував реєстраційні дії від 08.09.2016.

У листопаді 2016 року відомості про власника ОСОБА_3 та директора Гаркавого М.Є. були поновлені в ЄДР, а відомості про ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були видалені з ЄДР.

19.09.2018 учасниками ПП "Продукти-Каргіл" були ОСОБА_3 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_5 (50% статутного капіталу).

19.09.2018 загальні збори ПП "Продукти-Каргіл" вирішили погодити продаж частки ОСОБА_5 ОСОБА_3 та перерозподілити частки учасників наступним чином: ОСОБА_3 - 11 880,00 грн (100% статутного капіталу); також вирішили уповноважити директора ПП "Продукти-Каргіл" Гаркавого М.Є. на вчинення всіх необхідних дій щодо реєстрації змін у складі власників (засновників) з правом передоручення.

19.09.2018 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав ПП "Продукти-Каргіл" (далі - Договір від 19.09.2018) продав свою частку у розмірі 50% статутного капіталу ОСОБА_3 , у зв`язку із чим остання стала власником 100% статутного капіталу підприємства.

19.09.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ПП "Продукти-Каргіл", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Серафин Л.В. та зареєстрований в реєстрі разом із договором за №1726.1727.

20.09.2018 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Продукти-Каргіл".

09.10.2019 реєстратор КП "Реєстрація майна та бізнесу" ОСОБА_11 здійснила ряд реєстраційних дій, відповідно до яких власником ПП "Продукти-Каргіл" зареєстровано ОСОБА_8 ; директором ПП "Продукти-Каргіл" - ОСОБА_10 .

Спірні реєстраційній дії аналогічно скасовані, станом на 09.02.2021 єдиним засновником (учасником) підприємства є ОСОБА_3 , керівником є ОСОБА_12 (згідно з відомостями ЄДР).

Отже, твердження позивача, що втрата майна ПП «Продукти-Каргіл» є саме наслідком закриття кримінального провадження та не проведення в цей період слідчих та розшукових дій не відповідає дійсним обставинам справи і не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з діями/бездіяльністю органу досудового розслідування.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, апеляційний суд встановив, що позивач не довела належними та достатніми доказами факту заподіяння їй моральної шкоди, причинний зв`язок між скасуванням постанови про закриття кримінального провадження, бездіяльністю спеціального суб`єкта (органу досудового розслідування, прокуратури,) та настанням тих негативних наслідків про які остання зазначає, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Київської міської прокуратури - Котляр Тетяни Михайлівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року - скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди повністю.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: