Постанова

від 06.11.2024 по справі 761/15218/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/15218/24

головуючий у суді І інстанції Волошин В.О.

провадження № 22-ц/824/12534/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пошелюзного Сергія Вячеславовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння; скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд:

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, за адресою: АДРЕСА_1 , на його, співвласника, користь у спільну сумісну власність;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на приміщення загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, за адресою: АДРЕСА_1 , поверх одинадцятий, літера «А», номер відомостей про речове право № 15007682 від 11 червня 2016 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію № 30089545 від 16 червня 2016 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

03 травня 2024 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний Суд» подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд:

вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як власнику, відчужувати нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, загальна площа 271,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), шляхом укладання будь-яких угод цивільно-правового характеру, шляхом передачі в іпотеку, шляхом отримання під заставу цього майна грошових коштів, обтяжувати в іншій спосіб, змінювати це майно (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати його поділ, вчиняти дії щодо зміни адреси цього нерухомого майна;

вжити заходи забезпечення позову шляхом встановленням заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухомість чи її частину: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, загальна площа 271,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , поверх одинадцятий, літера «А»;

вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані зі зміною власника нерухомості: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, загальна площа 271,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , поверх одинадцятий, літера «А».

Заява обґрунтована тим, що встановлення заборони відповідачу вчиняти дії щодо спірного майна сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість його виконання, оскільки з Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що спірне приміщення вже відчужувалося неодноразово.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 271,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке на праві власності належить ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Пошелюзний С.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

29 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Пошелюзний С.В. подав доповнення до апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не у повній мірі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а також недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що позивач повинен був довести наявність обставин, які можуть бути підставою для ухвалення судового рішення про забезпечення позову, а суд першої інстанції повинен був перевірити наявність таких обставин, наявність доказів, які підтверджують існування цих обставин, і лише після цього прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову.

На думку апелянта, наявність відкритого провадження у справі № 911/5186/14 (2610/7240/2012) свідчить не тільки про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 761/15218/24, а й про передчасність вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та, відповідно, про передчасність застосування судом заходів забезпечення позову у справі № 761/15218/24.

Зазначає, що у справі № 911/5186/14 (2610/7240/2012) мають бути встановлені обставини щодо набуття права власності на нежитлове приміщення ОСОБА_3 , який в подальшому відчужував нежитлове приміщення, в результаті чого ОСОБА_1 придбала нежитлове приміщення у ОСОБА_4 . Відтак, ці обставини матимуть преюдиційне значення для справи № 761/15218/24, оскільки наявність права власності на нежитлове приміщення у ОСОБА_3 унеможливить твердження ОСОБА_2 про незаконність вибуття нежитлового приміщення з володіння співвласників будинку АДРЕСА_2 .

Також зазначає, що задовго до 11 червня 2016 року позивач був учасником справи № 2610/7240/2012, але не ініціював питання про застосування обмежень щодо нежитлового приміщення як в межах справи № 2610/7240/2012, так і шляхом подання окремих позовів. Тобто позивач стверджуючи, що ОСОБА_1 може відчужити нежитлове приміщення, не надаючи жодного доказу своїх тверджень, заявляв про порушення своїх прав щодо нежитлового приміщення ще у 2012 році шляхом оскарження рішення суду у справі № 2610/7240/2012. При цьому позивач не здійснював дії, спрямовані на обмеження прав перших власників приміщення (ТОВ «Фірмам «Консоль» ЛТД», ОСОБА_3 ) і упродовж тривалого періоду часу (більше 12 років) взагалі не цікавився статусом та особою власника нежитлового приміщення (як стверджує позивач, актуальну інформація про власника від дізнався лише у квітні 2024 року). Але наразі позивач намагається безпідставно та передчасно обмежити законні права ОСОБА_1 , як добросовісного набувача та власника нежитлового приміщення, що може свідчити як раз про недобросовісні дії саме позивача.

Вказує, що забезпечення позову у цій справі не може вважатися законним та виправданим втручанням у право ОСОБА_1 , як власника нежитлового приміщення, за обставин, коли позивач не виконав вимоги процесуального закону та не надав не тільки докази існування обставин, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог, а й навіть не навів об`єктивних доводів, яким чином потенційна зміна власника нежитлового приміщення (при чому за відсутності будь-яких доказів та передумов зміни власника нежитлового приміщення) може істотно ускладнити чи унеможливити виконанню рішення суду.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Пошелюзний С.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Ліпатов І.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Предметом позову у цій справі є вимоги про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 відносно указаного спірного майна.

Заява позивача містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову відносно спірного майна - приміщення загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, за адресою: АДРЕСА_1 , поверх одинадцятий, літера «А», може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, та зазначено усю необхідну інформацію про нього.

Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами.

З доводів заяви позивача вбачається, що спірне приміщення вже неодноразово відчужувалося, що також підтверджується Інформацією з державного реєстру прав на нерухоме майно.

Тому апеляційний суд враховує, що у цій справі, застосування заходів забезпечення позову відносно майна, яке є предметом спору, має на меті також запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Апеляційний суд враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування заходу забезпечення позову, однак залишив поза увагою те, що позивачем у його заяві порушувалося питання не про арешт спірного майна, а про встановлення заборони відповідачу ОСОБА_1 відчужувати нерухоме майно, встановленням заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності відповідача та встановлення заборони суб`єктам, які наділені повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року та застосування заходів забезпечення позову у цій справі шляхом встановлення заборони відповідачу ОСОБА_1 відчужувати спірне нерухоме майно та заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності відповідача.

В частині заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії слід відмовити, оскільки на думку апеляційного суду встановлення заборони власнику в будь який спосіб відчужувати спірне нерухоме майно та встановленням заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності відповідача, є достатнім способом забезпечення позову про витребування майна.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пошелюзного Сергія Вячеславовича задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року змінити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як власнику, відчужувати нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, загальна площа 271,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), шляхом укладання будь-яких угод цивільно-правового характеру, шляхом передачі в іпотеку, шляхом отримання під заставу цього майна грошових коштів, обтяжувати в іншій спосіб, змінювати це майно (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати його поділ, вчиняти дії щодо зміни адреси цього нерухомого майна.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановленням заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухомість чи її частину: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36476580000, загальна площа 271,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви - відмовити.

Дані про стягувача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дані про боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11 листопада 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська