Рішення

від 28.10.2024 по справі 441/1844/22

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1844/22 2/441/41/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.10.2024 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Н.М.

представників ОСОБА_1 , Лавринів М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , 15.12.2022 звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_3 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі - ТДВ «СК «Гардіан») на користь довірительки майнової шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою мотивуючи тим, що 20.05.2022 о 17 год. 05 хв. на 12 км автодороги «Львів-Шегині» з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 під керуванням позивачки та автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_2 під керуванням відповідача, внаслідок якої транспортним засобам завдано механічних пошкоджень, що цивільно-правова відповідальність останнього на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», яке 31.08.2022 виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 127496 грн. 33 коп., остання, не погоджуючись із виплаченою сумою страхового відшкодування, звернулася до судового експерта ОСОБА_4 з метою проведення незалежної автотоварознавчої експертизи, згідно висновку якого №62/22 від 10.11.2022 вартість відновлюваного ремонту належного ОСОБА_2 автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 складає 579288 грн. 28 коп., тоді як ринкова вартість ТЗ на момент пошкодження у ДТП 308373 грн., а вартість у пошкодженому стані складає 51759 грн., відтак такий ТЗ вважається фізично знищеним, що різниця між вартістю ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 до та після ДТП складає 256614 грн. і підлягає розподілу між ТДВ «СК «Гардіан» в межах страхової суми та ОСОБА_3 в межах суми, що не покривається страховим відшкодуванням. Просив стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» 2503 грн. 67 коп. страхового відшкодування та з ОСОБА_3 126614 грн. майнової шкоди, що не покривається сумою страхового відшкодування, а також судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою судді від 12.05.2023 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, а 19.07.2024 прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги (т.1 а.с. 172, т. 3 а.с. 43-45).

Представник позивача ОСОБА_1 у судівимоги підтримав,покликаючись намотиви,викладені узаяві,окрім цьогопояснив,що довірителька, не погоджуючись із визначеною ТДВ «СК «Гардіан» сумою страхового відшкодування за пошкодження 20.05.2022 ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 , звернулася до судового експерта з метою проведення незалежної автотоварознавчої експертизи, про що завчасно 29.10.2022 рекомендованим повідомленням повідомила ОСОБА_3 , що згідно висновку №62/22 від 10.11.2022 вартість відновлювального ремонту (579288 грн. 28 коп.) перевищує ринкову вартість автомобіля (308373 грн.) у непошкодженому стані, відтак ТЗ вважається знищеним та ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП, такий висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом, який підтверджує реальний збиток, що висновок експерта ОСОБА_5 №СЕ-19/114-24/2041-АВ від 31.01.2024 неповний та необгрунтований, експертом визначено вартість автомобіля без проведення огляду такого та за відсутності обгрунтування неможливості надання об?єкта дослідження на огляд, окрім цього, допущено помилку в обрахунку строку експлуатації ТЗ, що експерт ОСОБА_5 формально визначив середню ринкову вартість автомобіля, використовуючи при цьому наданий адвокатом Лавринів М.Я. лист сайту Авторіа, без перевірки на достовірність, всебічність, повноту та об?єктивність таких даних, інше. Просить стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 126614 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 3623 грн. 87 коп., 1356 грн. 31 коп. судового збору, 5393 грн. 34 коп. витрат на проведення судової експертизи та 52981 грн. 49 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а також з ТДВ «СК «Гардіан» майнову шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 2503 грн. 67 коп., 992 грн. 40 коп. судового збору, 106 грн. 64 коп. витрат на проведення судової експертизи та 1018 грн. 51 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у судове засідання не з?явився, представник ОСОБА_6 у відзиві від 21.03.2023 та в суді позов заперечила як безпідставний мотивуючи в основному тим, що розмір заявленого відшкодування є явно завищеним, а наданий на їх обгрунтування висновок експерта №62/22 необгрунтований, є поверхневим та містить помилки щодо обрахунків, що з урахуванням цін вторинного ринку та вартості автомобіля «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 після ДТП, відповідно до означеного висновку, завдану позивачці майнову шкоду (124622 грн.) внаслідок настання 20.05.2022 з вини ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №№ЕР-205000382від 16.07.2021має обов`язоквідшкодувати ТДВ «СК «Гардіан» в межах ліміту страхової суми, що 31.01.2024, на її замовлення судовим експертом Яровим О.Д. складено висновок №СЕ-19/114-24/2041-АВ, згідно якого ринкова вартість автомобіля «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 до ДТП становить 194858 грн. 12 коп., а вартість відновлювального ремонту після ДТП 579131 грн. 81 коп., з покликанням на означений висновок, просить у позові відмовити. Окрім цього, вважає розмір витрат позивачки на правничу допомогу не співмірним із складністю справи та обсягом виконаних представником робіт, значно завищеним відповідно до всіх розумних цінових рамок, інше (т. 1 а.с. 131-142).

Представник ТДВ «СК «Гардіан» у заяві від 01.10.2024 просила про розгляд справи за її відсутності, у запереченнях від 25.10.2024 просила відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54000 грн. покликаючись на те, що заявлений розмір витрат не підтверджений відповідними платіжними документами, є необгрунтованим та штучно завищеним, таким, що не відповідає принципу співмірності та критерію розумності (т.3 а.с. 72, 82-84).

Заслухавши представників, вивчивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень статей 4, 12, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 89ЦПКУкраїни встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є власником автомобіля «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 8).

Із пояснень представників в суді, із змісту заяви від 15.12.2022, інших матеріалів справи убачається, що 20.05.2022 о 17 год. 05 хв. на 12 км автодороги «Львів-Шегині» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля«VolkswagenGolf»,р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 (т.1 а.с. 9-10).

20.06.2022 постановою Городоцького районного суду Львівської області, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Означена постанова не оскаржувалась, 30.06.2022 набрала законної сили (т.1 а.с. 9-10).

Згідно копії полісу №ЕР-205000382 від 16.07.2021 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «VolkswagenGolf»,р.н. НОМЕР_4 намомент настаннядорожньо-транспортноїпригоди булазастрахована уТДВ «СК«Гардіан». За умовами договору страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування у розмірі 130000 грн. 00 коп. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну та у розмірі 260000 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров?ю, розмір франшизи 0 грн. 00 коп. Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 17.07.2021 до 16.07.2022 (т. 2 а.с. 5).

23.05.2022 відповідач ОСОБА_3 письмово повідомив ТДВ «СК «Гардіан» про ДТП, що мала місце 20.05.2022 о 17 год. 05 хв. на 12 км автодороги «Львів-Шегині» (т. 2 а.с. 6-7).

26 та 30.05.2022 представником ТДВ «СК «Гардіан», за участю позивачки, проведено огляд пошкоджень автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 , за результатами якого складено протокол огляду ТЗ №1411/22 (т.2 а.с.34-52).

Із матеріалів страхової справи G-18612, зокрема копії Консультації №85-D/10/58 від 03.06.2022 убачається, що за замовленням ТДВ «СК «Гардіан» №G-18612 від 01.06.2022, оцінювачем ОСОБА_7 проведено консультацію щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власниці ТЗ «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відповідно до якої, вартість відновлювального ремонту означеного ТЗ становить 546364 грн. 18 коп. з урахуванням ПДВ, а вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного позивачці, внаслідок його пошкоджень у ДТП складає 221302 грн. 18 коп. з урахуванням ПДВ (т. 2 а.с. 20-33).

Відповідно до аварійного сертифікату №86-R/10/26 про оцінку вартості ТЗ «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 в пошкодженому стані, складеного 03.06.2024 аварійним комісаром ОСОБА_7 , ринкова вартість об`єкта дослідження складає 221302 грн. 18 коп., а ринкова вартість пошкодженого 20.05.2022 об?єкта дослідження 93805 грн. 85 коп. (т. 2 а.с. 53-65).

Згідно копії платіжного доручення №9676, 31.08.2022 ТДВ «СК «Гардіан» виплатило ОСОБА_2 страхове відкшодування за пошкоджений ТЗ «BMW320»,р.н. НОМЕР_1 у розмірі 127496 грн. 33 коп. (т.2 а.с. 66).

Факт отримання127496грн.33коп.страхового відшкодуваннявід ТДВ «СК«Гардіан», позивачка не заперечує (т.1 а.с. 92).

29.10.2022, ОСОБА_2 не погоджуючись із розміром страхового відшкодування, надіслала ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням запрошення на 12 год. 00 хв., 07.11.2022 для участі у проведенні експертного огляду автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 20.05.2022 (т.1 а.с. 94-96).

Згідно висновку судового експерта Онишко Р.М. №62/22 від 10.11.2022, підготовленого на замовлення ОСОБА_2 для подачі до суду, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 станом на момент огляду 07.11.2022 становить 579288 грн. 28 коп., а вартість матеріального збитку, заподіяного власниці означеного ТЗ, внаслідок його пошкодження у ДТП 20.05.2022, прийнятий рівною дійсній (ринковій) вартості автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень, у цінах станом на момент огляду 07.11.2022 становить 308373 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 11-90).

Статтею 106ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У висновку судового експерта Онишко Р.М. №62/22 від 10.11.2022 зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та, що такий підготовлено для подання до суду, а відтак означений висновок є належним та допустимим доказом у справі.

Згідно з ч. 1 ст.1187ЦКУкраїни джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст.1187ЦКУкраїни встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст.1166ЦКУкраїни майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2019 року у справі №676/518/17 дійшов висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22ЦКУкраїни особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до частини третьої статті 988ЦКУкраїни страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194ЦКУкраїни особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищевикладені норми відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП - особа, яка завдала шкоди. Така особа, відповідно до ст.1194ЦКУкраїни має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22ЗаконуУкраїни«Про обов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 30ЗаконуУкраїни«Про обов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому, транспортний засібвважається фізичнознищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно ззвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертомвідповідно дозаконодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_4 №62/22 від 10.11.2022 вартість відновлювального ремонту ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 (579288 грн. 28 коп.) перевищує вартість автомобіля до ДТП 20.05.2022 (308373 грн.), а отже, означений автомобіль вважається знищеним та ОСОБА_2 , як власниця, вправі отримати відшкодування у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Різниця між вартістю транспортного засобу «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 до (308373 грн.) та після ДТП (51759 грн.), згідно висновку №62/22 від 10.11.2022 становить 256614 грн.

У відповідностідо позиціїВерховного Суду,викладеної упостанові№369/3461/17від09жовтня 2019рокувідшкодуванняшкоди особою,якаїїзавдала,можливелишеза умови,що згідноіз ЗакономУкраїни«Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17 вказано, що системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час настання 20.05.2022 дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», з лімітом страхової суми на одного потерпілого 130000 грн. за шкоду, заподіяну майну.

У відшкодування шкоди заподіяної транспортному засобу «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, ТДВ «СК «Гардіан» нараховано позивачці 127496 грн. 33 коп.

Різниця між фактичним розміром шкоди (256614 грн. 00 коп.) та отриманим позивачкою відшкодуванням (127496 грн. 33 коп.) становить 129 117 грн. 67 коп., вказана сума залишається не відшкодованою.

16.11.2022 та 17.11.2022 представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 надіслано претензію про виплату страхового відшкодування, що перевищує суму страхової виплати із копією висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №62/22 від 10.11.2022, між тим, ОСОБА_3 в добровільному порядку шкоду не відшкодував (т.1 а.с. 105-106).

З огляду на наведене, а також ураховуючи, що дорожньо-транспортна пригода 20.05.2022, внаслідок якої фізично знищено ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 настала з вини ОСОБА_3 , а страхове відшкодування не в повній мірі покриває збитки завдані позивачці, суд дійшов висновку, що з ТДВ «СК «Гардіан» підлягає стягненню невиплачена, у межах ліміту, сума страхового відшкодування в розмірі 2503 грн. 67 коп. та з ОСОБА_3 - різниця в сумі 126614 грн. 00 коп., між фактичним розміром шкоди і нарахованою страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правомірність стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, підтверджується також постановами Верховного Суду від 10.04.2018 та від 01.06.2016 у справах №910/10156/17 та №3-295гс16 відповідно.

Враховуючи викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд вважає, що в означеному випадку існують підстави для захисту прав позивачки, шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 трьох процентів річних у розмірі 3623 грн. 87 коп.

Представником ОСОБА_6 в суді не спростовано належними доказами наданий представником ОСОБА_1 розрахунок 3 % річних, відтак такий береться судом до уваги.

Що стосується доводів представника ОСОБА_6 про неналежність та недопустимість висновку експерта №62/22 судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки такий складений з явним порушенням законодавства про судову експертизу і зокрема використано неактуальну Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені дані без покликання на джерело, неправильно зазначено дані про шини і колісний диск автомобіля, використано середньозважений курс на готівковому валютному ринку України, безпідставно завищено розмір збитку підвищену ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження і занижено його вартість в пошкодженому стані, інше, суд зазначає наступне.

Згідно зіст. 7 Закону України «Про судову експертизу»судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 10 вказаного Законувстановлено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик та методів дослідження) належить до виключної компетенції експерта (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 233/3473/17).

Таким чином, суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методик та підходів, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі. Експерт ОСОБА_4 під час його допиту в суді пояснив, що в ході цієї експертизи, з урахуванням веденого в Україні воєнного стану, він використовував інформацію про середньозважений курс валюти на ринку України, опублікованому на офіційному сайті НБУ, що експертизу було проведено згідно із загальноприйнятими методами проведення судово-товарознавчих експертиз та з огляду на методичні рекомендації.

Покликання представника відповідача ОСОБА_6 на ВМД №UA 209180/2022/024303 від 19/05/2022, згідно якого вартість ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 при ввезенні на митну територію України становила 88063 грн. 29 коп., як на підставу для визнання висновку експертизи №66/22 від 10.11.2022 необгрунтованим, не заслуговують на увагу суду, оскільки як убачається із означеного ВМД, за ввезення автомобіля «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 на митну територію України, позивачка оплатила митні платежі у розмірі 105464 грн. 97 коп., вартість доставки, брокерські послуги, витрати на приведення автомобіля до належного технічного стану, а також збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, що також впливає на визначення вартості автомобіля на ринкових умовах в Україні (т. 2 а.с. 194-203).

Суд не бери до уваги висновок експерта №СЕ-19/114-24/2041-АВ, складений 31.01.2024 судовим експертом Яровим О.Д. на замовлення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , з огляду на те, що означена судова транспортно-товарознавча експертиза проведена, без представлення для технічного (натурного) огляду ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 , для визначення обсягів ремонтних операцій, що необхідні для відновлення КТЗ використовувалась інформація з висновку експерта №62/22 від 10.11.2022, висновку про вартість майна №85-D/10/58 від 03.06.2022, а для визначення ринкової вартості КТЗ, експертом використовувалась виключно наявна в матеріалах справи цінова інформація з відповіді на запит представника ОСОБА_6 №23/08/2023-1 від 21.08.2023 вих. №163 від 23.08.2023 (т. 3 а.с. 30-42).

Більше того, судовий експерт ОСОБА_5 в суді також ствердив, що висновок №СЕ-19/114-24/2041-АВ від 31.01.2024 складений ним без проведення огляду ТЗ «BMW 320», р.н. НОМЕР_1 , що веб-посилання зазначені в запиті №23/08/2023-1 від 21.08.2023 вих. №163 від 23.08.2023 не відкривав, такі є веб архівними даними і доступу до таких у нього не було, що вся інформація, надана представником ОСОБА_6 приймалась за правдиву без перевірки на достовірність.

Що стосуєтьсявимогипозивачкипро стягненнязвідповідачів судових витрат, які складаються з судового збору, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, витрат понесених на проведення судової експертизи та витрат пов`язаних із залученням (експерта), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1., п. 1 ч. 2ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (стаття 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України убачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Представник ОСОБА_1 у клопотанні від 24.10.2024 та в суді просить про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_2 витрат понесених на професійну правничу допомогу в сумі 54 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та представник ТДВ «СК «Гардіан» Поліщук О. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 000 грн. заперечили мотивуючи тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних представником робіт та є значно завищеним відповідно до всіх розумних цінових рамок, інше, просять у задоволенні клопотання представника позивачки відмовити, або суттєво зменшити розмір заявлених витрат.

Так, 11.11.2022 між ОСОБА_2 (далі клієнт) та Адвокатським Об`єднанням «Танасишин, Михалевський і Партнери» (далі - виконавець) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого виконавець зобов?язується надати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (т.1 а.с. 107-109).

Згідно п. 3.1 вказаного договору, правова допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується в розмірі 1500 грн. за 1 год. роботи виконавця.

Клієнт зобов`язаний відшкодувати виконавцю усі фактичні витрати, пов`язані із наданням правової допомоги.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та акта виконаних робіт №24/10/2024 від 24.10.2024, підписаного адвокатом Михалевським Ю.Р. та позивачкою, сума заявлена представником позивачки до стягнення у розмірі 54 000 грн., складається з :

1)Консультації з приводу відшкодування шкоди 1 год.

2)Складення позовної заяви 5 год.

3)Аналіз відзиву на позовну заяву представника ОСОБА_6 та підготовка відповіді на відзив 5 год.

4)Аналіз клопотання про приєднання (долучення доказів до матеріалів справи представника ОСОБА_6 ві 12.06.2023 та складення додаткових пояснень від 16.10.2023 3 год.

5)Складення заяв про збільшення позовних вимог від 05.05.2023 та 16.10.2023 2 год.

6)Аналіз клопотання про призначення додаткової експертизи представника ОСОБА_6 та складення заперечення проти клопотання про призначення додаткової судової експертизи 3, 5 год.

7)Підготовка до судових засідань 4 год.

8)Доїзд до суду та участь в судових засіданнях 8 год.

9)Складення додаткових пояснень щодо висновку експерта від 32.01.2024 за замовленням представника ОСОБА_6 4, 5 год. (т. 3 а.с. 78-80).

Верховний Суд у постановах від 23.12.2021, від 10.11.2021 та від 01.09.2021 при розгляді справ № 923/560/17, № 329/766/18 та № 178/1522/18 відповідно, дійшов висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За наведеного, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності і неминучості понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності і обгрунтованості їхнього розміру, з урахуванням заяви наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та конкретних обставин справи і зокрема ціни позову, предмету спору, який не є складним, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною, що обсяг наданих адвокатських послуг та складність складених процесуальних документів не вимагали у адвоката значної юридичної та технічної роботи, часу потраченого адвокатом на участь в судових засіданнях, а також значення справи для сторін та фінансового стану відповідачів, інших обставин справи, суд вважає, що заявлена представником позивачки сума (54000 грн.) витрат на професійну правничу допомогу є завищеною щодо іншої сторони спору та неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечить принципу розподілу таких витрат.

Таким чином, ураховуючи положення ст. 137 ЦПК України, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги заперечення представників відповідачів щодо заявлених позивачкою витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу до 36795 грн., який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Визначаючи такий розмір витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, суд окрім іншого ураховує також, що представником ОСОБА_1 на представництво в суді затрачено сумарно 15 год. 05 хв., вартістю по 1 500 грн. за 1 год., тоді як в детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та акті виконаних робіт №24/10/2024 від 24.10.2024 зазначено про участь у судових засіданнях тривалістю 8 год.

Окрім цього, із пояснень представника ОСОБА_1 в суді, із копій рахунку №62 від 07.11.2022, акта №62 виконаних робіт та квитанції №0.0.2736526129.1 від 10.11.2022 убачається, що позивачкою ОСОБА_2 сплачено ФОП « ОСОБА_4 » 5500 грн. за проведення судової експертизи згідно висновку №62/22 (т. 1 а.с. 98-100).

Також позивачкою за подання до суду означеної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1356 грн. 31 коп. за вимоги до ОСОБА_3 та у розмірі 992 грн. 40 коп. за вимоги до ТДВ «СК «Гардіан», що стверджується копіями квитанцій №2530-2929-9486-1488, №3316-8957-6223-4708 від 07.12.2022 та №9903-2086-8477-5666 від 16.10.2024 (т. 1 а.с. 112-133, т. 2 а.с. 108 ).

З урахуванням положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів судові витрати пропорційно розмірузадоволених позовнихвимог,і зокремаз ОСОБА_3 судовий збір на користь ОСОБА_2 у розмірі 1356 грн. 31 коп. та 5393 грн. 34 коп. витрат на проведення судової експертизи, а з ТДВ «СК «Гардіан» судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. та 106 грн. 64 коп. витрати на проведення судової експертизи.

Також з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ФОП « ОСОБА_4 » 1 590 грн. 29 коп. витрат пов?язаних із залученням (викликом) експерта, що підтверджуються рахунком №04 від 19.07.2024 (т. 3 а.с. 48).

Керуючись ст. 4, 10, 12, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 22, 625, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. 22, 28, 30, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_5 р.н., прож. на АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 126614 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 3623 грн. 87 коп., 1356 грн. 31 коп. судового збору, 5393 грн. 34 коп. витрат на проведення судової експертизи та 36101 грн. 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 173 089 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь ФОП « ОСОБА_4 » (місцезнаходження АДРЕСА_3 , НОМЕР_6 в АТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпро, код ЄДРПОУ 2256406973) 1590 грн. 29 коп. витрат пов?язаних із залученням (викликом) експерта.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_5 р.н., прож. на АДРЕСА_2 ) майнову шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 2503 грн. 67 коп., 992 грн. 40 коп. судового збору, 106 грн. 64 коп. витрат на проведення судової експертизи та 694 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4296 грн. 71 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.11.2024.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер