Рішення

від 29.10.2024 по справі 175/5161/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5161/23

Провадження № 2/175/1303/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання дій незаконними, визнання недійсним правочину, визнання майнових прав на нерухоме майно, стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та стягнення матеріальних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання дій незаконними, визнання недійсним правочину, визнання майнових прав на нерухоме майно, стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та стягнення матеріальних збитків та просив суд постановити рішення яким визнати дії Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», правонаступником прав і обов`язків якого є Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» щодо направлення листа B адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» про наявність факту неналежного виконання (наявність заборгованості) ОСОБА_1 перед Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в рамках кредитного договору № 315 від 25 грудня 2013 року - незаконними; визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 47 МП від 10.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» відповідно до листа від 11.08.2023 року; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію у сумі 106563,60грн; у разі ухвалення рішення про задоволення позову, стягнути солідарно з Відповідачів по справі, витрати понесені позивачем на сплату судового збору 3220,80 грн; витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70000 грн.

23 жовтня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» було подано відзив на позовну заяву в якому вони просили відмовити у задоволенні позову повністю у зв`язку з невиконанням позивачем умов Договору купівлі-продажу майнових прав №47МП від 25 грудня 2015 року, а щодо вимоги про стягнення пені строк позовної давності вже сплив, що є підставою для відмови у цій частині позову.

23 жовтня 2023 року Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали відзив на позовну заяву в якому зазначили, що позов не підлягає задоволенню з огляду на те, що ОСОБА_1 умови Кредитного договору №315 від 25 грудня 2013 року належним чином не виконав.

26 жовтня 2023 року Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що вимоги до них є необґрунтованими, оскільки жодних договорів з позивачем вони не укладали.

06 листопада 2023 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, зокрема: визнати дії Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», правонаступником прав і обов`язків якого є Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» щодо направлення листа (звернення) від 28 квітня 2023 № 02-04/145 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» в частині неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в рамках кредитного договору № 315 від 25 грудня 2013 року - незаконними; визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 47 МП від 10 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» відповідно до листа від 11 серпня 2023 року; визнати за ОСОБА_1 майнові права на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію у сумі 106563,60 грн.; стягнути солідарно з відповідачів по справі на користь ОСОБА_1 прямі матеріальні збитки у сумі 621653 грн.; у разі ухвалення рішення про задоволення позову, стягнути солідарно з відповідачів по справі, витрати понесені позивачем на сплату судового збору - 10502,98 грн; витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70000 грн.

14 листопада 2023 року Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали заперечення на заяву про зміну предмету позову зазначивши, що зміст заявлених вимог позивачем у заяві про зміну предмету позову зводиться до зміни і предмета позову, і обставин, з якими пов`язані вимоги, що вимагає від учасників справи іншої форми звернення до суду, а тому у прийнятті заяви про зміну предмету позову необхідно відмовити.

16 листопада 2023 року позивачем було подано пояснення на заперечення на заяву про зміну предмету позову, в яких він зазначив, що необхідність у зміні предмету позову виникла оскільки початкові вимоги позивача не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

01 грудня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» було подано клопотання на заяву про зміну предмету позову в якому вона також зазначили, що зміст заявлених вимог позивачем у заяві про зміну предмету позову зводиться до зміни предмета позову.

28 грудня 2023 року Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали відзив на заяву про зміну предмету позову зазначивши, що позивачем не було виконано належним чином зобов`язань за кредитним договором. Також відповідач зазначив, що вимога щодо стягнення матеріальних збитків пов`язаних з невведенням будинку в експлуатацію, через що ОСОБА_1 довелося знімати житло є необґрунтованою, оскільки згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту у ОСОБА_1 рахується дві квартири.

05 січня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» було подано доповнення до відзиву в яких зазначили, що позивачем недоведено понесення матеріальних збитків, які, на думку позивача, виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору.

29 жовтня 2024 року представником позивача у зв`язку з ліквідацією Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» було подано клопотання про виклад прохальної частини в наступній редакції: визнати дії Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (правонаступник прав і обов`язків ліквідованого Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву») щодо направлення листа (звернення) від 28 квітня 2023 року № 02-04/145 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» в частині неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в рамках кредитного договору № 315 від 25 грудня 2013 року - незаконними; визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 47 МП від 10 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю 2ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» відповідно до листа від 11 серпня 2023 року; визнати за ОСОБА_1 майнові права на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію у сумі 106563,60 грн.; стягнути солідарно з Відповідачів по справі на користь ОСОБА_1 прямі матеріальні збитки у сумі 621653 грн.; у разі ухвалення рішення про задоволення позову, стягнути солідарно з відповідачів по справі, витрати понесені позивачем на сплату судового збору - 10502,98 грн; витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» надали до суду письмові пояснення в яких просили відмовити у задоволенні позову, представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Відповідач Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали до суду письмові пояснення в яких просили у задоволенні позову відмовити,представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з наданими сторонами доказами, вислухавши показання свідка, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 уклав договір відступлення права вимоги (цесії) з ОСОБА_3 , за яким право вимоги, належне цеденту, ОСОБА_3 , і став кредитором за Договором купівлі-продажу майнових прав на житло, яке будується ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА», та для будівництва якого цеденту було надано пільговий довготерміновий кредит за кредитним договором № 211 МП від 23 грудня 2013 року.

Відповідно до п.1.2 Договору, у зв`язку з відмовою Цедента від наданого кредиту, а також на підставі заяви Цесіонарія про угоду взяти на себе зобов`язання за кредитним договором та про заміну об`єкта фінансування за адресою: АДРЕСА_2 на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 , та договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 47 МП від 25 грудня 2015 між Цесіонарієм та Боржником, здійснено заміну об`єкту фінансування.

Договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №47 МП від 25 грудня 2015 у п. 4.1. визначено, що вартість майнових прав на квартиру складає 514 800 грн. Враховуючи зазначені обставини, Цедент відступає, а Цесіонарій набуває відступаєме право на загальну суму 204 874 грн., з яких 204 874 грн. - за рахунок кредитних коштів.

Крім того, ОСОБА_1 взяв на себе обов`язок за кредитним договором №315 від 25 грудня 2013 року та до ОСОБА_1 перейшло право вимоги у частині розрахунків за Договором №211 МП від 23 грудня 2013 року та право належного виконання обов`язків за Договором від 25 грудня 2015 року №47.

25 грудня 2015 року між ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №47 МП за яким, продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майнові права, що належать продавцеві, на квартиру АДРЕСА_4 54-А (третя черга) (далі - Квартира), майнові права на яку складають предмет цього Договору, вимоги щодо якісних та кількісних характеристик якої визначені у додатку № 1 до цього Договору, та сплатити Покупцеві вартість майнових прав на неї, визначену у розділі 4 цього Договору.

Згідно п.1.2. Договору, об`єкт будівництва розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_5 (третя черга) (далі - Об`єкт будівництва) будується на земельній ділянці розміром 0,2013 га, кадастровий номер 1221486200:09:006:0008, цільове призначення спорудження об`єкту будівництва.

Серед основних положень на які зокрема посилаються сторони, суд вважає за необхідне зазначити наступні.

Пунктом 3.1.1 продавець зобов`язаний в термін до 31 березня 2017 року добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва.

Згідно п.3.3.1 покупець зобов`язаний дотримуватися термінів оплати вартості предмету договору, визначених в розділі 4 цього Договору, та повністю сплатити вартість майнових прав на квартиру.

Пунктом 3.3.6 Договору передбачено, що покупець зобов`язаний повідомляти продавця про зміну паспортних даних, місця реєстрації, контактних телефонів та інших суттєвих відомостей не пізніше 5 календарних днів з дня відповідних змін.

Згідно п. 4.1. Вартість майнових прав на Квартиру складає 514 800 грн. 00 коп., виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв.м. - 9000,00 грн.

До підписання Сторонами акту приймання-передачі Квартири загальна сума перерахованих Продавцю коштів не може бути менше ніж 97 відсотків вартості майнових прав на Квартиру, встановленої цим Договором.

Решта вартості майнових прав на Квартиру, що залишились неоплаченими, оплачується протягом 5 банківських днів після отримання технічного паспорту на Квартиру, підписання Сторонами акта приймання-передачі Квартири за ціною, встановленою на момент проведення останніх перед цим розрахунків, але не вищою, ніж на момент підписання цього Договору Сторонами. На виконання умов цього Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю за продаж майнових прав на Квартиру, а Продавець зобов`язаний прийняти грошову суму у розмірі 97% вартості майнових прав зазначеної у п. 4.1. цього Договору, що становить 499356,00 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч триста п`ятдесят шість гривень 00 копійок.) протягом 30 днів з дня підписання цього Договору, та 3% вартості майнових прав, що становить 15444,00 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні 00 копійок.) до кінця будівництва Об`єкта будівництва. Покупець здійснює оплату за цим Договором на користь Продавця у відповідності із таким графіком: до 31 грудня 2015 року - 499356 грн. 00 коп., 31 березня 2017 року - 15444 грн. (пункт 4.2. Договору)

Відповідно до п.5.1 за неналежне виконання своїх зобов`язань визначених п. 3.1.1 продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,3% від суми неналежного виконання зобов`язання за кожен місяць прострочення.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір діє з моменту підписання його сторонами та внесення першого платежу згідно п.4.2 та до повного виконання зобов`язання сторонами.

Дія договору припиняється у разі: порушення терміну внесення першого платежу більш ніж на 10 банківських днів; за згодою стороні; в інших випадках передбачених договором. (пункт 6.2 Договору)

Зокрема, на підставі пункту 7.1.4 Договору, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем кредитного договору, укладеного із Регіональним управлінням Фонду, за письмовим зверненням Регіонального управління Фонду продавець, до підписання акта приймання-передачі квартири, має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом направлення рекомендованим листом на адресу покупця, вказану в цьому Договорі, або вручення під розписку повідомлення про розірвання цього Договору. В разі направлення продавцем покупцю повідомлення про розірвання, цей Договір є розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладення додаткових угод із дня, наступного за днем направлення Повідомлення про розірвання. В разі направлення Повідомлення про розірвання продавець повертає сплачені покупцем кошти протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати припинення Договору, було розірвано даний Договір ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА»

29 грудня 2015 року ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав №47МП від 25 грудня 2015 року, за яким п.4.2 виклали в наступній редакції: до 31 грудня 2015 року - сума платежу 204874 грн.(за рахунок кредитних коштів), 01 лютого 2016 року - 15486 грн., з березня 2016 року по жовтня 2016 року по - 34874 грн. 50 коп., листопад 2017 року - 15444 грн.

31 грудня 2015 року рішенням №434 ЗФ ДБ Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» було вирішено надати пільговий довготерміновий кредит ОСОБА_1 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету у сумі 204874 грн. 00 коп. Внести зміни до кредитного договору від 25 грудня 2013 року № 315 шляхом укладання додаткового договору, а саме: Позичальника ОСОБА_3 замінити на ОСОБА_1 , а також об`єкт фінансування за адресою: АДРЕСА_2 на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 . Здійснити страхування відповідальності Позичальника перед третіми особами за несплату основної суми боргу за кредитом у період будівництва житла у сумі 9014 грн. за рахунок власних коштів Позичальника ОСОБА_1 . Відповідно до п.п. 15,23 Положення позачергово перерахувати з рахунку Позичальника кошти загальною сумою 9014,00 грн. (згідно з розрахунком у Додатку 1) на витрати страхування відповідальності позичальника перед третіми особами за несплату основної суми боргу за кредитом на рахунок страхової організації.

16 січня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір переведення боргу за яким, новий позичальник приймає зобов`язання по кредиту у сумі 204874 грн. та здійснює страхування відповідальності позичальника перед третіми особами за несплату основної суми боргу за кредитом у період будівництва житла у сумі 9014 грн. за рахунок власних коштів.

16 січня 2016 року між Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони було укладено Договір про заміну сторони за кредитним договором від 25 грудня 2013 року №315.

16 січня 2016 року між Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №5 до Кредитного договору №315 від 25 грудня 2013 року.

Вищезазначеним договором зокрема передбачалися наступні умови.

Згідно п. 1.1. Договору, кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків позичальника та суми коштів на страхування (Додаток №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 204874 грн. 00 коп., а саме: 204874,00 грн. кошти загального фонду Державного бюджету (далі «Кредит»), враховуючи склад сім`ї Позичальника: позичальник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дружина: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на будівництво житла - 2-кімнатної квартири, АДРЕСА_1 (третя черга), згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №47 МП від 25 грудня 2015 року, укладеним між ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» та позичальником.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, згідно з умовами цього Договору та у строк, встановлений в п. 1.4 цього Договору Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування відповідно до умов цього Договору та Розрахунку погашення кредиту та сплати відсотків користування ним.

Погашення кредиту буде здійснюватися Позичальником з нарахуванням і сплатою відсотків. за користування Кредитом на залишок Кредиту не пізніше останнього поточного кварталу, починаючи з 16 січня 2016 року відповідно до Розрахунку погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним та з кінцевим терміном погашення Кредиту до 24 червня 2041 року (включно), на умовах, визначених цим Договором. Розмір щоквартального платежу з погашення Кредиту визначається шляхом ділення суми кредиту на кількість кварталів терміну погашення цього Кредит з урахуванням пільг, передбачених пунктами 30 та 31 Положення (в разі їх наявності у Позичальника), а саме: у разі наявності однієї дитини Позичальник звільняється від сплати відсотків за користування Кредитом. (пункти 1.4., 1.5. Договору)

Згідно п. 2.1.1. Договору, першу частину першого внеску (кошти попереднього внеску) у розмірі не менше 3 відсотків вартості будівництва (реконструкції) чи придбання житла, а також кошти за понаднормативну площу та/ або різницю між фактичною вартістю будівництва (реконструкції) чи придбання житла і вартістю, встановленою в розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла (додаток 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною), наступним чином: - 17682 грн. до 04 лютого 2016 року; - 292590 грн. в строки, встановлені у договорі купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 25 грудня 2015 року №47 МП.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, остаточну суму першого внеску та, у разі зменшення загальної площі житла, відповідну частину коштів Кредиту, у розмірі, що визначається у додатковому договорі до цього Договору щодо розрахунку і сплати внеску позичальника за уточненими показниками загальної площі житла та вартості 1 кв. м. загальної площі житла (укладається за формою, визначеною у додатку 4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня, отримання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорту з урахуванням фактичної площі збудованого (реконструйованого) житла.

Згідно п.2.2. Договору, позичальник доручає кредитору розпоряджатися за цільовим призначенням першим внеском, кредитними коштами (з врахуванням коштів на страхування), коштами за понаднормативну площу, різницею між фактичною вартістю будівництва (реконструкції) чи придбання житла і вартістю, встановленою в розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла (додаток № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною), сумою коштів сплачених в погашення кредиту для перерахування первісному позичальнику.

Використання кредиту здійснюється виключно у безготівковій формі за письмовим розпорядженням кредитора банком-агентом шляхом перерахування коштів з особистого рахунку позичальника відповідно до умов договору про придбання житла. (пункт 2.3. Договору)

Термін використання кредитних коштів на будівництво (реконструкцію) житла закінчується у день прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, на будівництво (реконструкцію) житла в якому позичальнику надано кредит. Погашення Кредиту та сплата відсотків за користування ним здійснюється позичальником починаючи з дати підписання цього Договору, у терміни, визначені в п.1.4 цього Договору. У випадку, якщо день погашення Кредиту, вказаний в п. 1.4. цього Договору, припадає на неробочий (святковий або вихідний) день банку, у якому відкрито рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний здійснити погашення кредиту не пізніше, ніж в останній перед ним робочий день банку. (пункти 2.4, 2.5 Договору)

Згідно п. 2.6. Договору, моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих пені і штрафних санкцій, визначених цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору. У випадку повного погашення кредиту позичальник зобов`язаний одночасно (в межах одного банківського дня) сплатити усі нараховані згідно умов цього Договору відсотки за користування ним та можливу неустойку.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливої неустойки (штрафів та пені), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за Договором кредитор укладає: не пізніше дня перерахування коштів кредиту (їх частини) на особистий рахунок відчужувача - з позичальником іпотечний договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, за умови якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на житло за вартістю згідно із Договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно - 514 800 грн., з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки іпотекою.

Відповідно до п.4.2.1. та п. 4.2.2. Кредитного договору позичальник зобов`язаний на момент укладання цього Договору надати кредиторові всі документи, необхідні для укладання договору (ів), визначеного (их) в п.3.1. цього Договору, які підлягають укладанню не пізніше дня укладання цього Договору. Позичальник зобов`язаний не пізніше дня перерахування коштів кредиту (їх частини) на особистий рахунок відчужувача оформити договори страхування згідно п.3.2. та п.3.3. цього Договору (у разі надання Кредиту на будівництва (реконструкцію) Житла) із страховиком, який відповідає вимогам кредитора, на користь останнього як вигодонабувача та надати кредитору оригінальні примірники цих договорів або їх копії та документи, що підтверджують сплату страхових платежів, а також протягом трьох робочих днів після внесення змін та/або доповнень до вищезазначених договорів страхування надавати кредитору оригінальні примірники або копії цих змін та/або доповнень. Щорічно, не пізніше ніж за день до закінчення дії попередніх договорів добровільного страхування Позичальника від нещасного випадку та страхування Житла, що є предметом іпотеки, надавати Кредитору (Дніпропетровському РУ) підтвердження укладання (продовження дії) вказаних договорів (п.4.2.19 Кредитного Договору).

Пунктом 4.2.6. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язався протягом 7 календарних днів повідомляти кредитора про зміну місця проживання, прізвища та імені, зменшення заставної вартості забезпечення, повної або часткової втрати предмету забезпечення, а також про факти розлучення, одруження та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що підтверджують, а також надавати інші фінансові документи на вимогу кредитора.

Згідно з п. 4.2.8 Кредитного договору позичальник зобов`язався надавати кредитору довідку про розмір отриманої позичальником заробітної плати та/або інших доходів за формою, погодженою Кредитором не рідше 1 (одного) разу за календарний рік упродовж строку дії договору.

Крім того, пунктом 5.4. Кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушенням позичальником вимог п.3.1. або 4.2.2., або 4.2.6., або 4.2.19, або 4.2.20, або 4.2.22 цього договору кредитор має право вимагати під Позичальника, а Позичальник зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити штраф у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний випадок порушення.

Зокрема, в своєму відзиві Дніпропетровське регіональне управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зауважили про порушення вищезазначених умов Договору позивачем, у зв`язку із чим відповідачем було вжито заходи у вигляді звернення до ТОВ «Центр молодіжного будівництва» про факт неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

03 лютого 2016 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1640 про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи, за яким клієнт доручає банку: здійснювати договірне списання коштів з рахунку на рахунок Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК».

31 березня 2017 ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №2 до Договору купівлі-продажу майнових прав №47МП від 25 грудня 2015 року, за якою п.3.1.1 виклали в наступній редакції: в термін до 30 червня 2017 року добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва. Також було змінено п.4.2 Договору, а саме змінено дату останнього платежу - до 30 червня 2017 року у сумі 15444 грн.

26 червня 2017 року Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу позивача вимогу про обов`язок укласти Договір страхування та надати в строк до 05 липня 2017 року до регіонального управління Держмолодьжитла один екземпляр договору страхування від нещасних випадків позичальника за кредитним договором №315 від 25 грудня 2013 року, а також копії платіжних документів, які підтверджують здійснення страхового платежу. (т.1 а.с. 84)

26 квітня 2019 року Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу позивача вимогу про сплату штрафу за невиконання вимог п. 4.2.19 Кредитного договору щодо щорічного підтвердження укладання (продовження дії) договорів страхування від нещасного випадку. (т.1 а.с. 85)

29 жовтня 2019 року за вих №02-04/647 та 02 червня 2020 року за вих. 02-04/382 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу позивача претензію про сплату за супровід кредиту на підставі п.1.6 Кредитного договору. (т.1 а.с. 86-87)

23 грудня 2020 року за вих. №02-04/845 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу місця роботи ОСОБА_1 лист про наявність у позивача заборгованості за кредитним договором та проханням посприяти у наданні інформації щодо місця проживання ОСОБА_1 (т.1 а.с. 88)

29 грудня 2020 року за вих. 02-04/866 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу позивача вимогу про сплату за супровід кредиту у розмірі 28541 грн. 03 коп. на підставі п.1.6 та п.4.2.24 Кредитного договору. (т.1 а.с. 89)

Також стороною відповідача були надані скріншоти переписки з соціальної мережі «Telegram» та «Viber» щодо повідомлення ОСОБА_1 про необхідність виконання умов Кредитного договору.

28 квітня 2023 року за вих. № 02-04/145 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали до ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» лист про неналежне виконання позивачем умов Договору, а саме: відсутній іпотечний договір майнових прав (порушення п.3.1 Кредитного договору), борг за супровід (порушення п.п. 4.2.4, 4.2.24 Кредитного договору), відсутнє щорічне підтвердження укладання (продовження дії) страхування позичальника від нещасного випадку ( порушення п. 4.2.2., 2.2.19 Кредитного договору), неоплачений штраф ( відповідно до п.5.4 Кредитного договору). (т.1 а.с. 92)

15 травня 2023 року ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» надіслав повідомлення до покупців, в тому числі і до ОСОБА_1 , щодо отримання сертифікату готовності об`єкту експлуатації та наданні покупцями довідки про відсутність зобов`язань за кредитним договором. (т.1 а.с. 93)

03 липня 2023 року ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» повідомили ОСОБА_1 про введення об`єкту в експлуатацію та надали 5 днів для того, щоб позивач надав довідку про відсутність зобов`язань за кредитом перед Дніпропетровське регіональне управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», в разі ігнорування даного листа договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №47МП від 25 грудня 2015 року буде односторонньо розірвано на підставі п.7.1.4. Договору №47МП. (т.1 а.с. 46)

12 липня 2023 року за вих №02-04/182 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надіслали на адресу ОСОБА_1 повідомлення про отримання сертифікату готовності об`єкту експлуатації та необхідності виконання позивачем п.п. 4.2.10.1.- 4.2.10.4 Договору. (т.1 а.с. 93-94)

17 липня 2023 позивач надав відповідь на лист ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від 03 липня 2023, що борг у нього відсутній, а Дніпропетровське регіональне управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в рамках цивільної справи намагається стягнути з нього кошти за супровід кредиту. (т. 1 а.с. 47)

11 серпня 2023 року ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку за неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та ненадання підтверджень про відсутність заборгованості перед Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву». (т. 1 а.с. 49)

11 серпня 2023 року позивач надіслав лист до Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про надання довідки про відсутність заборгованості за кредитом. (т. 1 а.с. 54)

18 серпня 2023 року у відповідь на запит позивача Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» повідомили ОСОБА_1 , після повернення йому сплачених за квартиру коштів він має право здійснити заміну об`єкту фінансування. (т. 1 а.с. 55)

У відповідь на лист позивача від 11 серпня 2023 року, 11 вересня 2023 року за вих. 02-04/193 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали позивачу відповідь про неможливість надання довідки про відсутність заборгованості, через неналежне виконання умов кредитного договору. (т. 1 а.с. 95)

12 вересня 2023 року позивач надіслав повідомлення Дніпропетровському регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про списання з його рахунку залишку заборгованості за сплату квартири у розмірі 18996 грн. (т. 1 а.с. 98)

У відповідь на повідомлення позивача від 12 вересня 2023 року, 02 жовтня 2023 року за вих. №2-04/197 Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надали відповідь про відсутність підстав для надання дозволу на перерахування коштів забудовнику у зв`язку із порушенням пункту 4.2.10.1 Кредитного договору та розірванням в односторонньому порядку ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 25 грудня 2015 року №47 МП. (т.1 а.с. 99)

Крім того, згідно акту розрахунків між Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ТОВ «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від 04 червня 2019 року загальна сума сплачених коштів за квартиру становить 480360 грн., сума заборгованості у ОСОБА_1 - 34440 грн.

Підсумовуючи викладене, відповідач Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» неодноразово повідомляв позивача про необхідність виконання умов Кредитного договору, проте позивачем вказані вимоги були проігноровані, а зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконанні.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року за позовом керівника Центральної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах держави в особі: Міністерства розвитку громад та територій України, Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, умови Додаткового договору №5 від 16 січня 2016 року до Кредитного договору №315 від 25 грудня 2013 року передбачені п.п. 1.6, 1.7, 1.8, якими передбачено сплату комісії за послуги із супроводу кредитного договору, є нікчемними, а тому не можуть бути законною підставою для нарахування та стягнення з відповідача ОСОБА_1 плати за супровід цього Договору, у зв`язку із чим в задоволенні позову прокурора було відмовлено. З огляду на зазначене, всі доводи відповідачів в частині стягнення плати за супровід кредиту судом до уваги не приймаються.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 11, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом частини першої ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зі змісту статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про визнання дій Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (правонаступник прав і обов`язків ліквідованого Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву») щодо направлення листа (звернення) від 28 квітня 2023 року № 02-04/145 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» в частині неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в рамках кредитного договору № 315 від 25 грудня 2013 року - незаконними та визнання недійсним правочин щодо односторонньої відмови товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» від Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 47 МП від 10 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю 2ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» відповідно до листа від 11 серпня 2023 року, слід відмовити.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі N 607/11746/17 (провадження N 61-18730св20) вказано, що «тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року в справі N 450/3260/16-ц (провадження N 61-19614св20) зазначено, що відповідно до частини другої статті 18 цього Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт шостий частини першої статті З, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві».

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Наприклад, особливим правовим наслідком недійсного заповіту при їх множинності може бути відновлення чинності попереднього заповіту (частина четверта статті 1254 ЦК України). Тобто законодавець лише в окремих випадках передбачає таку конструкцію як відновлення чинності правочину.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 майнових прав на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення матеріального збитку суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору оренди квартири укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 17 листопада 2021 року, ОСОБА_1 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Орендна плата становить 24000 грн., а строк оренди становить 12 місяців з 01 грудня 2021 року по 01 грудня 2022 року. (т.1 а.с. 177)

Згідно довідки про проживання від 03 листопада 2023 року за вих. №1280 ОСББ «ЖК «Жуковський», ОСОБА_1 на підставі договору оренди дійсно проживає у житловому комплексі «Жуковський у кв. АДРЕСА_7 ) з 01 грудня 2021 року по теперішній час разом з дружиною ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (т.1 а.с. 178)

Наведене також підтверджується наданими позивачем скріншотами переписки у соціальній мережі «Telegram» та квитанціями.

При цьому згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту у ОСОБА_1 на праві приватної власності є квартири за адресою : АДРЕСА_8 (53,3 кв.м. ) та АДРЕСА_9 (31,7 кв.м.).

Крім того, відповідно до Кредитної справи ОСОБА_1 , прописаний і мешкає за адресою АДРЕСА_10 .

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто бути підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідачів, що позивач не довів належними та достатніми доказами розмір та реальність завданих збитків, оскільки винаймання житла не було необхідністю позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність визначена ст.257 ЦК України і становить три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.

З огляду на зазначене суд погоджується з позицією відповідача про сплив позовної давності за даною вимогою, а тому у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію у сумі 106563,60 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, беручи до уваги заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим суд У задоволенні позовних вимог відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 204, 215, 257, 266, 526, 627, 629 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 49, 50, 51, 76, 81, 89, 130, 133, 141, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання дій незаконними, визнання недійсним правочину, визнання майнових прав на нерухоме майно, стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та стягнення матеріальних збитків, - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.