Ухвала

від 11.11.2024 по справі 334/1270/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 11.11.2024

Справа № 334/1270/24

Провадження № 1-в/334/200/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя

розглянувши матеріали подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, щодо засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.04.2024 року за ч.4 ст. 185, ч. 2. ст. 190 КК України в частині призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшло подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, щодо засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.04.2024 року за ч.4 ст. 185, ч. 2. ст. 190 КК України в частині призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 190 КК України.

Подання мотивовано тим, що згідно вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , 23 грудня 2024 року приблизно о 17-00 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_4 , під виглядом телефонного дзвінка товаришу взяв мобільний телефон « Huawei Y5 2019» модель DUB-LX1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у корпусі синього кольору, вартістю 1248 гривень 34 копійки, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-1X «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становив 3028 грн. (1514x2=3028 грн.).

З огляду на зазначене фахівець органу пробації просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного судом покарання за за ч 2. ст. 190 КК України.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд подання у її відсутність, подання підтримує.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд подання у її відсутність, подання підтримує.

Засуджений який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду подання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вважає за необхідне проводити розгляд подання по суті за відсутності засудженого, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до положень ст.539КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Зі змісту вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.04.2024 року вбачається, що 23 грудня 2022 року ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, завдавши потерпілій збиток на суму 1248 гривень 34 копійки. Також 03.08.2023 року ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану вчинена повторно, завдавши потерпілій збиток на суму 19 737 гривень 67 копійки

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.

Згідно з положеннями ч. 1 ст 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-1X) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51КУПАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51КУПАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становив 2481 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Згідно зі ст.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

За статтею 539КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону.

Суд враховує, позицію викладену у постанові Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07.10.2024 року, згідно якої, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.

Згідно із вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.04.2024 року, сума майна, яким ОСОБА_3 заволодів шляхом шахрайства становить 1248 гривень 34 копійки, що станом на момент вчинення крадіжки 23.12.2022 року складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка становить 2481 грн.

Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно із ч. 2 ст.74КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом із цим, вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, при цьому покарання за ч. 2ст. 190 КК Україниу вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік поглинулось покаранням, призначеним за ч. 4ст. 185 КК України.

Оскільки вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на розмір завданого збитку, не підпадає під декриміналізацію та діюЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, суд вважає необхідним привести вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року у відповідність до вимогКК України.

Таким чином, після звільнення від покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України, його слід вважати таким, що засуджений вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`яти) років та на підставіст. 75 КК Українизвільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки із покладеними на нього вироком суду обов`язків згідно зіст. 76 КК України.

Окрім того, із вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року слід виключити посилання на призначення ОСОБА_3 покарання з урахуванням вимог ч. 1ст. 70 КК України, оскільки застосування цих норм у даному випадку буде суперечити вимогамКК України.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 5, 74 КК України, ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону, відповідно до ч.2 ст.74КК України - задовольнити.

На підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 (три) роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, визначених вироком суду.

Виключити з вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року посилання на застосування ч. 1ст. 70 КК України.

В решті вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя: ОСОБА_1