Ухвала

від 08.11.2024 по справі 334/721/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 08.11.2024

Справа № 334/721/24

Провадження № 1-в/334/183/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідності до вимог закону відповідно до частини другої статті 74 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 13.03.2024 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.4ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідності до вимог закону відповідно до частини другої статті 74 КК України відносно ОСОБА_4 .

Подання обґрунтовано наступним: вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2024 року ОСОБА_4 засуджений за ч.4ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України судом на засудженого покладені обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

18.04.2024 року вирок суду надійшов на виконання до відділу пробації.

Згідно вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2024 року вбачається, що протиправними діями ОСОБА_4 , завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3586,82 гривень (2567,33 грн.+1019,49 грн.).

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. 3886-ІХ «Про внесення змій до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Таким чином, з огляду на вищевказане, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684,00 грн.

На підставі викладеного інспектор Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, просить суд звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання.

Представник Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання подання за його відсутності, вимоги подання підтримав у повному обсязі.

Прокурор надав суду заяву про слухання подання за його відсутності, вимоги подання підтримав.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51Кодексу Українипро адміністративніправопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Судом встановлено, що 13 березня 2024 року ОСОБА_4 засуджений Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Загальна сума матеріальної шкоди завданої ОСОБА_5 становить 3586,82 гривень (2567,33 грн.+1019,49 грн.).

09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином, якщо сума спричинених збитків на момент вчинення правопорушення у 2024 році складала 3028 грн., у 2023 - 2684 грн.,у 2022 - 2481 грн., у 2021 році - 2270 грн., у 2020 році - 2102 грн., така особа підпадає під дію ч.2 ст.74КК України та підлягає звільненню від призначеного покарання.

Відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024року, своїм діянням (ч.4ст.185 КК України) ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду у розмірі 3586,82 гривень (2567,33 грн.+1019,49 грн.), що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за 2023 рік.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на даний час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності.

Частиною 2 ст.74КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання..

Оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 не усунута законом, суд приходить до висновку, що на підставі ч.2 ст.74КК України він не підлягає звільненню від призначеного покарання.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Покарання призначається за конкретною частиною та статтею КК України. Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.

На пiдставi викладеного та керуючись ст.ст.369, 537,539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідності до вимог закону відповідно до частини другої статті 74 КК України відносно ОСОБА_4 відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1