Рішення

від 29.10.2024 по справі 522/12652/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12652/20

Провадження № 2/522/1665/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С.О. з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 09 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що 09 вересня 2014 року був зроблений відповідний актовий запис №1172 та видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу сторони по справі мають неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , видане 22 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_3 , видане 27 липня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області).

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час подружнього життя між сторонами виявились: несумісність характерів, неможливість досягнення консенсусу з сімейних питань, різноплановість поглядів на життєві та інші цінності. Не зважаючи на те, що подружжя проживає разом, однак сімейної цілісності не відчувається, шлюб став носити формальний характер. Перебування в шлюбі обмежує сторін в самостійній реалізації ними майнових та немайнових прав, зокрема позивач обмежений у здійсненні цивільних прав, придбанні майна тощо.

Неповнолітні діти проживають разом із подружжям.

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 20 серпня 2020 року було відкрите провадження у вищезазначеній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11 березня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідачки адвоката Селіванова С.А. надійшла зустрічна позовна заява. Зустрічну позовну заявниця мотивує тим, що на момент подачі заяви сторони по справі не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, а також позивач ОСОБА_1 ухиляється від участі в утриманні дітей. А відтак, вона просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумів розмірі 25000,00 грн щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття;

-стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумів розмірі 25000,00 грн щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття;

-поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , по частки;

-визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , без його реального поділу;

-поділити транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частки як спільне майно подружжя;

-визнати за ОСОБА_2 право власності на частину транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на частину транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

-поділити земельну ділянку площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частки як спільне майно подружжя;

-визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Відділу у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

07 травня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідачки ОСОБА_5 надійшло клопотання про перехід в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2021 року клопотання представника відповідача від 07 травня 2021 року було задоволено, здійснений перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

25 травня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Воронкова В.О. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від 11 березня 2021 року. Свої вимоги адвокат Воронков В.О. мотивує тим, що на день державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так і до недавнього часу позивач офіційно працевлаштований ніде не був та на обліку в органах Державного центру зайнятості не перебував, у зв`язку з тим, що задіяний його батьком ОСОБА_6 у своїй підприємницькій діяльності. Враховуючи певний внесок позивача в успішність створеного його батьком бізнесу, ОСОБА_1 користується матеріальною підтримкою батька. Проте, відповідачка ОСОБА_2 під час формування спільного майна подружжя ніде не працювала та джерел фінансування не мала. Тому сторона позивача не згодна з поділом спільного майна подружжя.

Окрім цього, у зв`язку із зверненням ОСОБА_2 до Приморського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, останній, маючи нерегулярний, мінливий дохід, був вимушений вжити заходів щодо свого працевлаштування. Так, згідно довідки ФОП ОСОБА_7 від 18 травня 2021 року №6, а також довідки про доходи від 18 травня 2021 року №5, відповідач з 16 березня 2021 року був працевлаштований суб`єктом малого підприємництва на посаду менеджера з постачання з щомісячним окладом у розмірі 6100 грн.

В своєму відзиві від 25 травня 2021 року на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 від 11 березня 2021 року заявник заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 від 11 березня 2021 року, а саме просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 1016,70 грн щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто з 11 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття тобто до 23 вересня 2032 року;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 1016,70 грн щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто з 11 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині заявлених вимог представник позивача адвокат Воронков В.О. в своєму відзиві на зустрічну позовну заяву просить відмовити.

25 травня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Воронкова В.О. надійшло клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, а саме Служби у справах дітей Одеської міської ради.

Проте 01 липня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Воронкова В.О. з проханням не розглядати клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради від 25 травня 2021 року.

07 червня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_8 надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 , мотивуючи свою заяву тим, що рішення по вказаній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_8 . В своїй заяві заявник вказує на те, що ОСОБА_6 (батько ОСОБА_1 ) стверджує, що автомобіль ОСОБА_8 був в 2020 році придбаний ним для сина та його дружини, є спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який подружжя вирішили оформити на родичку ОСОБА_2 - ОСОБА_9 . В свою чергу, ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_9 легковий автомобіль марки "Porsche", модель "Cayenne", 2019 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 . 23 березня 2021 року зазначений автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_8 , і про права на цей автомобіль Єсманських нічого не було відомо.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_8 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було відмовлено.

09 червня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить суд:

- накласти арешт на транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та зберігати його на спеціальному майданчику;

- тимчасово заборонити ОСОБА_1 керувати транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 до набрання рішення в цій справі законної сили;

- накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з садового будинку - літ «А», загальною площею 42,9 кв.м., душу - літ «Б», сараю - літ. «В», вбиральні - літ. «Г», мостіння - літ. «І», огорожі №1.3.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову від 09.06.2021 року була задоволена частково, а саме були вжиті такі заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та постановкою на зберігання його на спеціальному майданчику;

- накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накладення арешту на садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з садового будинку - літ «А», загальною площею 42,9 кв.м., душу - літ «Б», сараю - літ. «В», вбиральні - літ. «Г», мостіння - літ. «І», огорожі №1.3.

09 червня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення товарознавчої та будівельно-технічної експертиз.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року клопотання ОСОБА_2 від 09.06.2021 року про призначення товарознавчої та будівельно-технічної експертиз було задоволено:

- призначена товарознавча експертиза, проведення якої доручено судовому експерту Вітвіцькому Ігорю Івановичу (свідоцтво експерта №276 від 30 червня 2000 року (65031, м. Одеса, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), на вирішення якої поставлене наступне питання:

-яка (ринкова) вартість транспортного засобу марки Мегсеdes-Benz GLE 43AМG, 2017 року випуску, 2996 см3 об`ємом двигуна, державний номер НОМЕР_6 , на дату проведення експертизи?;

- Призначені товарознавча та будівельно-технічна експертизи, проведення яких доручено судовому експерту Скибінській Тетяні Михайлівні (свідоцтво експерта №1210 від 28 квітня 2017 року (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 21, оф.3 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на вирішення яких поставлені наступні питання:

-яка (ринкова) вартість незавершеного будівництвом садового будинку, загальною площею 333.0 кв.м., а саме. літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24,4 кв.м., oгopожі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на дату проведення експертизи? яка (ринкова) вартість земельної ділянки площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на дату проведення експертизи?

-визначити ступінь готовності незавершеного будівництвом садового будинку загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ, «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.: мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі. які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101 за адресою: АДРЕСА_1 ?

-чи можливо з технічної точки зору розділити в натурі незавершений будівництвом садовий будинок загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ, «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.: мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі. які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників (а саме: по частки), з виконанням добудови або змінення запланованого планувального pішення будинку, для облаштування окремих ізольованих квартир, які б відповідали чинним вимогам нормативно-правових актів, в т.ч. ДБН?

17 червня 2021 року від ОСОБА_2 до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про витребування доказів по цивільній справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року клопотання ОСОБА_2 від 17.06.2021 року про витребування доказів було задоволено, витребувано:

- інформацію щодо руху коштів за період з 09 вересня 2014 року по теперішній час, на рахунках ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Звенигородським РС УДМС України в Черкаській області) відкритих в банківських установах: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570); Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714);

- у Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1 пов. 13, оф. 1304, ЄДРПОУ 38324133) інформації. щодо отриманих ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Звенигородським РС УДМС України в Черкаській області) в період з 09 вересня 2014 року по теперішній час грошових коштів у вигляді переказів, посилок;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1, пов. 9, ЄДРПОУ 31316718) інформацію щодо отриманих ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Звенигородським РС УДМС України в Черкаській області) в період з 09 вересня 2014 року по теперішній час грошових коштів у вигляді переказів, посилок.

Окрім цього, 17 червня 2021 року від ОСОБА_2 до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про виділення частини позовних вимог в самостійне провадження, яким вона просить суд виділити у справі №522/12652/20 в самостійне провадження свою вимогу до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року клопотання ОСОБА_2 від 17.06.2021 року про виділення частини позовних вимог в самостійне провадження було задоволено. Виділені в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та передане до канцелярії суду для присвоєння єдиного унікального номеру справи., а також продовжений розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог Відділу у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права сумісної власності та поділ майна подружжя.

29 липня 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Воронков В.О. подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року про призначення експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року цивільну справу було повернуто до Приморського районного суду м. Одеси для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

03 серпня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшла заява про заміну сторони у справі, в якій заявник просить суд замінити третю особу Відділ у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2023 року заява Служби у справах дітей Одеської міської ради про заміну сторони у справі від 03 серпня 2021року була задоволена.

03 серпня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси з Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (Філія ГСЦ МВС) надійшов лист з інформацією про неможливість виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року. Окрім цього, вказаний лист містить інформацію щодо теперішнього власника автомобіля Мегсеdes-Benz GLE 43AМG, 2017 року випуску, який на 18 вересня 2020 року вже не належав ОСОБА_1

24 листопада 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій заявниця просить суд заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відключення (припинення) електропостачання садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до винесення рішення суду по цивільній справі №522/12652/20 та набрання ним законної сили.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2021 року у справі було відновлено провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2021 року була задоволена заява ОСОБА_2 від 24.11.2021 року про забезпечення позову, були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відключення (припинення) електропостачання садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до винесення рішення суду по цивільній справі №522/12652/20 та набрання ним законної сили.

До Приморського районного суду м. Одеси від судового експерта Вітвіцького І.І. надійшли такі документи в підтвердження неможливості виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси про призначення експертизи від 01 липня 2021 року: супровідний лист від 22 лютого 2022 року; клопотання №13/22-Е про вчинення дій, пов`язаних з проведенням експертизи від 21 лютого 2022 року; рахунок №14 від 21 лютого 2022 року; супровідний лист від 06 квітня 2022 року; повідомлення №13/22-Е від 06.04.2022 року, а також лист від 06.07.2022 року.

13 червня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача за зустрічною позовною заявою адвоката Селіванова С.А. надійшло клопотання про призначення товарознавчої експертизи.

Проте 08 серпня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від адвоката Селіванова С.А. про залишення без розгляду клопотання про призначення товарознавчої експертизи від 13.06.2022 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року заява ОСОБА_5 про залишення без розгляду клопотання про призначення товарознавчої експертизи від 13.06.2022 року задоволена.

08 серпня 2022 року до приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Бута О.В. надійшла заява про заперечення щодо поданих та недопустимих доказів з боку позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в якій заявник просить суд врахувати викладені доводи для вирішення спору по суті, а також відмовити ОСОБА_2 в задоволенні вимог за зустрічною позовною заявою в повному обсязі.

12 жовтня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_2 адвоката Селіванова С.А. надійшла уточнена зустрічна позовна заява.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2023 року змінена зустрічна позовна заява ОСОБА_2 від 12 жовтня 2022 року залишена без розгляду за заявою заявниці.

13 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшла змінена зустрічна позовна заява, в якій заявниця просить суд:

- Поділити спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , по частки;

- Визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , по частки як спільне майно подружжя;

- Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м., а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Поділити земельну ділянку площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частки як спільне майно подружжя;

- Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі 1/2 вартості відчуженого майна, а саме транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на загальну суму 1 184 441,5 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2023 року було прийнято у провадження зустрічну позовну заяву позивача (відповідача за зустрічним позовом) про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про поділ спільного майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

24 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Бута О.В. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 від 13 вересня 2023 року, в якому заявник просить суд відмовити в задоволенні вимог за зустрічної позовною заявою ОСОБА_2 та застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові відносно вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності.

07 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення строку. Свої вимоги заявниця мотивує тим, що перебуваючи у законному шлюбі у липні 2021 року з листа РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області вона дізналася про те, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 був проданий ОСОБА_1 у серпні 2020 року. Також заявниця зазначає, що до звернення до суду 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 мешкав окремо, не маючи спільного господарства з нею. Вказаний транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_1 та весь час перебував у його користуванні. враховуючи зазначене. заявниця просить суд поновити строк позовної давності стосовно вимог щодо транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску.

В судових засіданнях сторона ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, а саме просила суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , заперечувала проти задоволення уточненої зустрічної позовної заяви в повному обсязі, просила суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 . Сторона ОСОБА_2 підтримала свої уточнені позовні вимоги від 13 вересня 2023 року, просила суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечувала проти розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Окрім цього, між сторонами відсутній спір у цьому провадженні стосовно місця проживання їхніх дітей.

Суд, вислухавши сторони по справі, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, 09 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб, про що було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

В кінці липня 2020 року ОСОБА_1 перестав проживати однією родиною з ОСОБА_2 та звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та поділ майна подружжя.

У шлюбі народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 27.07.2016 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 22.10.2014 року.

Проте шлюб має формальний характер, сторони у справі мають різні погляди на життя та не бажають зберігати шлюб та продовжувати подальше спільне життя. Вони вважають, що подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей.

У період перебування у шлюбі (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 09 вересня 2014 року) Позивачем та Відповідачем у тому числі було набуто наступне майно:

- 18.06.2018 року укладено договір, реєстраційний номер 1668 купівлі-продажу садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з садового будинку - літ. «А», загальною площею 42,9 кв.м., душу - літ. «Б», сараю - літ. «В», вбиральні - літ. «Г», мостіння - літ. «І», огорожі №1.3; арк 42 том 1

- 18.06.2018 року укладено договір, реєстраційний номер 1669 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер якої 5110137500:54:002:0101, площею 0,0403 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у нотаріально посвідчених договорах, для придбання майна, подружжя використовувались спільні грошові кошти, а ОСОБА_2 надавала згоду на придбання садового будинку та земельної ділянки згідно нотаріально посвідченої заяві від 18.06.2018 року.

На запитання представника ОСОБА_2 , чому саме особисто ОСОБА_1 18.06.2018 року було зазначено в особисто підписаних договорах купівлі-продажі садового будинку та земельної ділянки що грошові кошти які витрачаються ОСОБА_1 є об`єктом права спільної сумісної власності, про що подана заява дружини ОСОБА_2 , справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_10 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 18.06.2018 року. Представник ОСОБА_1 , зазначив що законодавством України заборонено зазначати іншу приналежність коштів, які витрачаються подружжям, ніж спільною сумісної власністю подружжя. Проте суд не вбачає підстав брати до уваги такі доводи представника ОСОБА_1 для вирішення питання про належність поданих ОСОБА_2 доказів.

Також представником Позивача була надана до суду копія розписки від 08.09.2014 року про отримання ОСОБА_1 350 000,00 доларів США. Однак вона викликає сумнів з приводу його достовірності, оскільки представником Позивача не було спростовано заперечення представника Відповідача, що під час шлюбу ОСОБА_1 ніколи не згадував про наявність у нього боргових зобов`язань перед його батьком та була створена лише с метою спотворення фактів наявності боргових зобов`язань у відповідача після подання зустрічного позову про поділ майна подружжя. А також представником Позивача не було надано відповіді на питання представника Відповідача. чим саме підтверджується що спірне майно було придбане саме за ці гроші з врахуванням того, що шлюбні відносини були укладенні 09 вересня 2014 року, спірне майно було придбане 18.06.2018 року тому у Позивача було в запасі шість місяців особистого життя та чотири роки шлюбних відносин щоб витрачати ці кошти на особисті цілі. Тим більш, що про наявність грошової розписки від 8 березня 2014 року стало відомо лише після подання зустрічного позову про поділ майна подружжя.

При цьому в матеріалах справи наявні докази руху коштів на картковому рахунку Позивача який підтверджує, що подружжя навпаки не потребували грошей, мали стабільний дохід.

Згідно інформації АО КБ «ПРИВАТБАНК», лише з 09 вересня - 31 грудня 2014 року, на картковий рахунок ОСОБА_1 від третіх осіб було зараховано 1 765 459,00 грн., протягом 2015 року, було зараховано більш 5 млн грн. грн., протягом 2016 року більш ніж 10 млн.грн. Згідно інформації наданої генеральним директором ТОВ «НоваПей» код ЄДРПОУ 38324133, про отриманні грошові перекази фізичною особою ОСОБА_1 , протягом 09.09.2014 року - 01.07.2021 року, розмір отриманих грошових переказів складає 4 084 237,00 грн., 17 - 21 арк у томі 4 т.

При цьому, виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 не доводять вимог ОСОБА_1 та не спростовують вимог ОСОБА_2 , а тільки свідчать про заможність родини та спроможність придбати майно, стосовно якого йде спір.

Також рівень статків родини був значним, що підтверджується матеріалами справи № 522/13749/21 про стягнення аліментів.

Крім того надана до суду копія розписки від 08.09.2014 року про отримання ОСОБА_1 350 000,00 доларів США, не може бути оцінена судом як належний доказ, тому що він не доводить вимог ОСОБА_1 та не спростовує зустрічних вимог ОСОБА_2 .

В наслідок перебудови садового будинку, з метою подальшого спільного проживання, загальна площа будинку збільшилась до 333,0 кв.м. Збільшення площі будинку, який введений в експлуатацію, що доведено наданими доказами не є підставою для сумнівів щодо часу його придбання і не має відношення до встановлення права спільної сумісної власності.

ОСОБА_2 брала участь у будівництві та облаштуванні будинку, що зокрема підтверджується укладеним нею договором про виконання ремонтно - будівельних робіт №18 від 03.02.2020 року укладеним між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_11 , актом приймання виконаних робіт №18 від 17.06.2020 року, актом приймання виконаних робіт від 18.06.2020 року, рахунки-фактури, замовлення покупця, відвантаження зі складу, квитанції на ім`я ОСОБА_2 про придбання будівельних матеріалів, обладнання та техніки, копії яких містяться у матеріалах судовій справі арк 57 том 1.

В матеріалах справи є заперечення представника ОСОБА_1 стосовно достовірності та допустимості цих доказів, однак на запитання представника ОСОБА_2 , яким чином на думку ОСОБА_1 була збільшена практично на 300 кв. м. загальна площа спірного будинку, якщо як вважає Позивач, наданні Відповідачем договори на виконання ремонтно-будівельних робіт та акти є «лише для виду, є недостовірними та недопустимими доказами», суд відповіді не отримав.

Технічний паспорт від 19.06.2020 року № 20/06/11 арк 48 том 1., висновок оціночно - будівельного та оціночно - земельного експертного дослідження № 119/2020 підтвердження фактичного закінчення будівництвом садового будинку, визначення вартості садового будинку, складений судовим експертом ОСОБА_12 - арк 192 том 8, висновок судової будівельно-технічної експертизи № 16 від 11.11.2022 складений судовим експертом ОСОБА_13 - арк 60 том 9. підтверджують готовність до експлуатації садового будинку литера А площею 333,0 м кв. в тому числі площа основних приміщень - 57, 9 м. кв. по АДРЕСА_1 .

Наведені документи суд вважає належними доказами та приймає їх до уваги.

При цьому представник ОСОБА_1 зазначає, що згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, в графі № 7 Характеристика індивідуальних житлових, садових, дачних будинків (за результатами технічної інвентаризації) загальна площа складає 299,0 кв.м.

Однак згідно інформації наявної в матеріалах справи, повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД062142620185 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 01.07.2021 № ОД10121070198, були скасовані 19 грудня 2022 року Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради, за особистою заявою ОСОБА_1 .

Згідно ст. 376 ЦКУ житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

При цьому представником ОСОБА_1 не доведено допустимими та належними доказами, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД062142620185 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 01.07.2021 № ОД10121070198, було скасовано саме у зв`язку з тим, що садовий будинок був збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

При цьому у суду немає сумніву, а матеріалами справи підтверджується, що садовий будинок згідно технічного паспорту від 19.06.2020 року № 20/06/11 є тим же самим садовим будинком, будівництво якого здійснювалось на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД062142620185 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 01.07.2021 № ОД10121070198.

З моменту закінчення будівництва та на теперішній час, ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мешкає в цьому будинку. Будинок забезпечений електро-, водопостачанням та іншими необхідними побутовими умовами. Проте за письмовою заявою ОСОБА_1 спірний будинок було відключено від мережі електропостачання.

У зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулася до правоохоронних органів. Приморським районним судом м. Одеси розглядалась адміністративна справа № 522/22121/21 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення останнім домашнього насильства передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. У постанові від 15 грудня 2021 року по справі 522/22121/21 суд дійшов до висновку, що мав місце факт домашнього насильства економічного характеру з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно постанови від 15 грудня 2021 року по справі 522/22121/21 суд дійшов до висновку що ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , постійне проживають в спірному будинку арк 165 том 3.

Незважаючи на те, що обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття, ОСОБА_1 з липня 2020 року та до набрання чинності рішення суду по справі № 522/13749/21 про стягнення аліментів та відкриття виконавчого провадження, не брав участі у вихованні та утриманні дітей.

Оскільки, спірний будинок був набутий подружжям в період шлюбу, він може бути визнаний об`єктом спільної сумісної власності, не зважаючи на навмисні ухиляння Відповідача від вчинення дій щодо прийняття його в експлуатацію.

При цьому у суду немає сумніву, а матеріалами справи підтверджується, що садовий будинок згідно технічного паспорту від 19.06.2020 року № 20/06/11 є тим же самим садовим будинком, будівництво якого здійснювалось на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД062142620185 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 01.07.2021 № ОД10121070198.

Згідно постанова Верховного Суду від 18.08.2021 р. у справі № 359/3859/17: об`єкт незавершеного будівництва, який зведено за час шлюбу і будівництво якого фактично закінчено та він експлуатується за своїм функціональним призначенням, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99088227).

Згідно висновків постанови Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20, наявність повідомлення про початок виконання будівельних робіт, спростовує твердження про самочинність будівництва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109995305).

Таким чином згідно практики Верховного суду, об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо під час виконання будівельних робіт були дотримани вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того безперервне та відкрите користання реконструйованим будинком, наявність права власності на земельну ділянку, свідчить, що таке володіння було сумлінним навіть за відсутності зареєстрованого майнового титулу. ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_14 мали право використовувати будинок як своє житло, та їх право мало явно майновий характер. Отже, воно мало розглядатися як «майно» з метою статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. (практика Європейського суду з прав людини, Сагхинадзе та інші проти Грузії [Saghinadze and Others v. Georgia] (№ 18768/05) Постанова від 27 травня 2010 р.).

На підставі зазначеного та у зв`язку з тим, що згідно технічного паспорту на садовий будинок, від 19.06.2020 року№ 20/06/11 арк 48 том 1., його будівництво фактично закінчено, а об`єкт експлуатується за своїм функціональним призначенням, Позивачка вважає, що суд може визнати право спільної сумісної власності подружжя на садовий будинок - літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м., першого поверху загальною площею 87,7 кв.м., другого поверху загальною площею 87,1 кв.м., мансарди загальною площею 73,7 кв.м.; мостіння, басейну загальною площею 24.4 кв.м., огорожі.

Крім того спільне майно - транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який був придбаний в період перебування сторін у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя, був відчужений Відповідачем на власний розсуд без згоди Позивачки, всупереч положенням статті 65 Сімейного кодексу України, а тому зазначене майно підлягає поверненню у спільну власність подружжя, а на користь Позивачки підлягає стягненню 1/2 частка ринкової вартості цього майна, що відповідає практики Великої Палати Верховного Суду справа №125/2157/19 від 31.08.2022 р.

Згідно Висновку судової, транспортно-товарознавчої експертизи з визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, складеного 23 серпня 2023 року № 7582, середня ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, станом на дату розгляду справи, становить 2 368 914,00 грн. арк 38 том 8.

При цьому 1/2 частка ринкової вартості автомобіля Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску становить суму 1 184 441,5 грн.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Тоді суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється в наслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов до суду про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-якого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Верховний Суд у постанові від 03 грудня 2020 року у справі №456/848/16-ц вказав на те, що за змістом норми ст. 11 СК України заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визнає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку на примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 11.11.2020 року у справі №369/7035/18, від 09.09.2020 року у справі №521/7207/18, від 20.07.2020 року у справі №349/1031/17.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливе, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 4 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України). До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься: майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування); прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи); речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України, щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Статтею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Так, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, при його розподілі ділиться в рівних частках між ними, якщо шлюбним договором або домовленістю не визначено іншого.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Верховний Суд підтвердив правову позицію про визнання права власності на частки майна, набутого у період спільного проживання у разі, якщо відповідач не спростував презумпцію спільності права власності та не довів витрат особистих коштів на придбання вказаного майна (постанова Верховного суду від 26 квітня 2023 року по справі № 388/1430/21 (провадження № 61-11340 св 22).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на отримання від інших співвласників грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Як роз`яснює Пленум Верховного Суду у п.23, 25 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив таке: вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільним для подружжя є майно, придбане не лише у шлюбі, але і за рахунок спільних коштів або трудової участі кожного з подружжя. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін та унеможливлює їх примирення.

Суд не ставить під сумнів доведеність вимог щодо визнання об`єктами спільної сумісної власності на незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м, а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м, першого поверху загальною площею 87,7 кв.м, другого поверху загальною площею 87,1 кв.м, мансарди загальною площею 73,7 кв.м; мостіння, басейну загальною площею 24,4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , які були придбані подружжям під час перебування у шлюбі. А відтак, вважає за можливе визнати право власності на належні ОСОБА_2 частки у праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18

Зі змісту листа начальника РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області № 31/15-3391 від 26.07.2021 року наданого до суду за запитом адвоката Єсманського Бориса Анатолійовича, ОСОБА_2 та її представнику адвокату Селіванову Сергію Анатолійовичу стало відомо про те, що ОСОБА_1 без згоди позивача розпочав відчуження у власність інших осіб спільного рухомого майна, зокрема транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . Ця обставина свідчить про те, що 26.07.2021 року ОСОБА_2 дізналася про порушення свого права.

На підставі ч. 2 ст. 72 СК України того ж дня розпочався трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку підлягав закінченню лише 26.07.2024. З відмитки на прийнятті зустрічної позовної заяви (зміненої), вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду ще 13 вересня 2023 року. Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_1 на пропущення трирічного строку позовної давності.

Відтак, судом не застосовується строк позовної давності щодо позовних вимог за зустрічним позовом. Транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску визнаний судом об`єктом права спільної сумісної власності, окрім цього листом РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області підтверджується факт необізнаності ОСОБА_2 щодо продажу автомобіля ОСОБА_1 .

Як вбачається судом з матеріалів цивільної справи вимога за зустрічною позовною заявою щодо стягнення грошової компенсації за реалізоване майно ОСОБА_1 без згоди іншого члена подружжя, а саме транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 була пред`явлена до суду в уточненій зустрічній позовній заяві від 13 вересня 2024 року, окрім цього доказами та доводами сторін доведене право спільної сумісної власності на це майно, тому суд не вбачає порушення цивільного права або інтересу ОСОБА_1 . Відтак, позовна давність в даному випадку не може бути застосована.

Судом встановлено, що за подання зустрічної позовної заяви від 11 березня 2021 року ОСОБА_2 був сплачений судовий збір у розмірі 6810 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 в останній редакції від 13 вересня 2023 року було прийнято у провадження ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 07 листопада 2023 року. Ціна позову становить 2500000 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з наведеного, суд вважає за доцільне та необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недоплачений судовий збір за подання до Приморського районного суду м. Одеси зустрічної позовної заяви у розмірі 6610 грн.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 355, 368 ЦК України, ст. 60-71, 110, 112, 114, СК України, ст. 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 258, 259, 263, 265, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , зареєстрований 09 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблений відповідний актовий запис №1172 та 09 вересня 2014 року видане свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 - розірвати.

Малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на утриманні матері - ОСОБА_15 .

Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ у справах дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на:

- незавершений будівництвом садовий будинок, загальною площею 333,0 кв.м, а саме, літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м, першого поверху загальною площею 87,7 кв.м, другого поверху загальною площею 87,1 кв.м, мансарди загальною площею 73,7 кв.м; мостіння, басейну загальною площею 24,4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 ) право власності на частину:

- незавершеного будівництвом садового будинку, загальною площею 333,0 кв.м, а саме: літ. «А», загальною площею 333,0 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 84,5 кв.м, першого поверху загальною площею 87,7 кв.м, другого поверху загальною площею 87,1 кв.м, мансарди загальною площею 73,7 кв.м; мостіння, басейну загальною площею 24,4 кв.м., огорожі, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки загальною площею 0,0403 га, кадастровий номер 5110137500:54:002:0101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі 1/2 вартості відчуженого майна, а саме транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE 43AMG, 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на загальну суму 1184441 (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) гривня 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_9 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму недоплаченого судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 6610 (шість тисяч шістсот десять) гривень 00 копійок

В іншій частині зустрічних позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у судовому засіданні, але не були присутніми про оголошенні рішення, у той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю. Б. Свячена

29.10.24