Вирок

від 12.11.2024 по справі 378/893/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/893/24

Провадження № 1-кп/378/52/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань селища Ставище Київської області кримінальне провадження №12024111290000123 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошів Тетіївського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України за слідуючих обставин.

17.09.2024р., близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_5 офіційно працюючи водієм в ТОВ «Полковничий хутір», виконував роботи на автомобілі марки "КАМАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, по перевезенню сільськогосподарської культури «соя», із земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:04:002:0056, площею 2,572 га., що розташована в межах населеного пункту с. Ясенівка Білоцерківського району Київської області та достовірно знаючи, що на території України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р., введено воєнний стан, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 469/2024 від 23.07.2024р., в ОСОБА_5 виник злочинний умисел вчинити викрадення даної сільськогосподарської культури «соя», яка належить ТОВ «Полковничий хутір». Відразу ж після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи на території земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:04:002:0056, площею 2,572 га., що розташована в межах населеного пункту с. Ясенівка Білоцерківського району Київської області, достовірно знаючи, що завантажена в кузов автомобіля марки "КАМАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, сільськогосподарська культура «соя», належить ТОВ «Полковничий хутір», переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав сільськогосподарську культуру «сою», вагою 2230 кг., та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, реалізувавши викрадену продукцію в с. Ясенівка Білоцерківського району Київської області. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав ТОВ «Полковничий хутір», майнову шкоду на загальну суму 42593 грн.. Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування укладено угоду про визнання винуватості між начальником Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5 у присутності його захисника ОСОБА_4 ..

Згідно вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений повністю визнав свою винуватість. Також вказаною угодою сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 , у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, та покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарань, визначеним ст. 65 КК України. Виконання обвинуваченим своїх зобов`язань за вказаною угодою є реальним.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 , які просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши вказану угоду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, угода може бути затверджена судом. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, представник потерпілого надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який визнає свою вину повністю, раніше не судимий, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік; на підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 369, 374, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 05 листопада 2024 року, укладену між начальником Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік; на підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1