Ухвала

від 05.11.2024 по справі 639/3019/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року

м. Харків

справа № 639/3019/22

провадження № 22-ц/818/3588/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харків клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» про залучення правонаступника відповідача, залучення третьої особи та приєднання до матеріалів справи доказів ,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.62-00/08-КІ, за умовами якого позичальник отримала від банку грошові кошти у розмірі 2 424 000,00 грн. Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язання між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 15.62-00/08-Д101, предметом якого була нежитлова будівля літ. «С-2» загальною площею 1476,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі іпотечного договору внесені відомості до Державного реєстру іпотек, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, у зв`язку із чим банк був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з неї та поручителів заборгованості. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року позовні вимоги банку задоволені в повному обсязі і стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 694 575,15 грн. Рішення суду дотепер не виконано. Зазначив, що 08 липня 2014 року постановою Господарського суду Харківської області у справі № 922/2459/14 відкрито ліквідаційну процедуру банкрута Повного товариства «Євтушенко і КО». Зазначений вище предмет іпотеки - нежитлова будівля був включений до ліквідаційної маси банкрута. Щодо нього були скасовані обтяження. Він був реалізований на відкритих торгах, переможцем яких став ОСОБА_5 , який 01 жовтня 2014 року зареєстрував за собою право власності на це майно. Указував, що 25 лютого 2015 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 922/2459/14 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року, припинено провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство Повного товариства «Євтушенко і КО». У подальшому 02 листопада 2015 року вищезазначена нежитлова будівля зареєстрована як вклад до статутного капіталу ТОВ «Кепітал Естейт». Зазначив, що 18 листопада 2015 року та 27 червня 2016 року на підставі договорів про відступлення прав вимоги він придбав у банку права вимоги до ОСОБА_6 за кредитним договором та іпотечним договором від 27 червня 2008 року. Указував, що постановою Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі № 639/5409/18, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсними відкриті тоги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року та свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_5 , а також витребувано зазначену нежитлову будівлю з незаконного володіння ТОВ «Кепітал Естейт». Зазначив, що 16 грудня 2021 року проведено поділ нежитлової будівлі на дві групи нежитлових приміщень загальною площею 741,7 кв.м. та 734,8 кв.м., право власності на які зареєстровано за ТОВ «Кепітал Естейт». 31 січня 2022 року право власності на зазначені нежитлові приміщення на підставі судових рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 Указував, що кредитний договір та договір іпотеки є чинними, визнання недійсними торгів, на яких було реалізовано предмет іпотеки, свідчить про фактичне відновлення іпотеки з 27 червня 2008 року. Поділ предмета іпотеки та зміна власника не впливають на чинність іпотеки. Проте, у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку, він позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 та застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення. Вважав, що строк позовної давності, на його думку, не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції помилково застосував наслідки спливу строку позовної давності. Суд не врахував, що недійсність торгів з реалізації предмета іпотеки свідчить про те, що жодних їх наслідків не настало, зокрема, припинення іпотеки, незалежно від того, хто їх оскаржив і з яких підстав. Іпотека вважалась припиненою внаслідок проведення торгів з 24 вересня 2014 року до 13 травня 2021 року, коли торги визнані недійсними, і фактично відновлена з моменту укладення договору. Він звернувся до суду з вимогами про визнання прав іпотекодержателя за договором іпотеки, а не з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому строк позовної давності не залежить від дати невиконання боржником основного зобов`язання. Обмеження будь-яким строком позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачено. Вирішуючи спір про визнання права іпотекодержателя, суд вказав про відлік строку позовної давності щодо вимог про оскарження припинення іпотеки та інших вимог. Строк позовної давності не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені та у нього з`явилось право на позов. До того ж, 16 грудня 2021 року предмет іпотеки поділений на два окремих об`єкти, що повністю виключило можливість внести відомості про іпотеку до реєстру на підставі договору іпотеки. Він мав намір реалізувати своє право на реєстрацію іпотеки у реєстрі у позасудовому порядку шляхом звернення до реєстратора, однак втратив оригінал договору іпотеки та з липня 2020 року по жовтень 2022 року вживав заходів щодо отримання дублікату. Суд не надав належної оцінки його клопотанню про поновлення строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року рішення суду скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові з інших підстав.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що права позивача, як нового іпотекодержателя не порушені, він не позбавлений можливості реалізувати право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник ТОВ «ФК «Поліс» - адвокат Тута І. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначав неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 квітня 2021 року в справі № 552/6997/19, від 11 серпня 2021 року в справі № 725/2206/19, від 21 березня 2018 року в справі № 761/22232/15-ц, від 13 лютого 2020 року в справі № 140/2015/17, від 22 квітня 2022 року в справі № 344/17217/15-ц, від 16 червня 2022 року в справі № 308/8837/17, від 31 жовтня 2018 року в справі № 367/6105/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 796/1272/14-ц, від 29 грудня 2020 року в справі № 909/1165/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010, від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19, від 04 жовтня 2023 року в справі № 906/1026/22, від 23 жовтня 2023 року в справі № 922/3537/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

04.11.2024 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс» надійшло клопотання про залучення правонаступника відповідача, третьої особи, а також приєднання доказів.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення клопотання та необхідність залучення у справі правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , та залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи з таких підстав.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Як вбачається з матеріалів справи 30.11.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір В.., зареєстрований в реєстрі за N?5400. За умовами якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_7 групу нежитлових приміщень 1-го поверху та договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір В.В., зареєстрований в реєстрі за N?5403. За умовами якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_7 групу нежитлових приміщень 2-го поверху.

30.11.2023 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №52779309 про право власності ОСОБА_7 на групу нежитлових приміщень 2-го поверху

02.12.2023 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №52779363 про право власності ОСОБА_7 на групу нежитлових приміщень 1-го поверху.

Таким чином, ОСОБА_7 набув право власності на нерухоме майно, що являється предметом іпотеки та є предметом спору у даній справі, а відтак до ОСОБА_8 перейшли всі права та обов?язки ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1, 2 ст. 23 ЗУ «Про Іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне застосувати процесуальне правонаступництво, відповідно до вимог ст. 55 ЦПК України, які допускають залучення до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії процесу, а тому до участі у справі необхідно залучити правонаступника ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_7 .

Також апеляційний суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Стосовно залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно зі ст. 365 ЦПК України, у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З метою всебічного розгляду справи та повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для ухвалення законного та справедливого судового рішення, враховуючи, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Клопотання про долучення доказів є передчасним та буде вирішене під час розгляду справи в судовому засіданні після з`ясування наявності у ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс» поважних причин їх неподання до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 55, 367, 368 , 53, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» - задовольнити частково.

Залучити до участі у цивільній справі №639/3019/22 як правонаступника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 .

Залучити ОСОБА_2 до участі у цивільній справі №639/3019/22 в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук