Рішення

від 11.11.2024 по справі 213/4008/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4008/24

Номер провадження 2/213/2158/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мазуренко В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти» про стягнення не виплаченої заробітної плати при звільненні,

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. У позові посилається на те, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 21.08.2023 року у справі №213/1779/23 було задоволено позовну заяву про стягнення з ТОВ «Кларікс Рем 23» (ЄДРПОУ: 40799891) на його користь заборгованості по заробітній платі в загальному розмірі 34172,83 грн. У добровільному порядку боржник ТОВ «Кларікс Рем 23» не виплатив борг по заробітній платі.

10.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ:40799891) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» (ЄДРОУ:40799891) та відповідно адресу свого мешкання. До змін назви та свого місцезнаходження відбулася реорганізація боржника шляхом виділу з нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти», яка завершена 08.05.2023 року.

11.04.2023 Головою Комісії з виділу складено та посвідчено в нотаріальному порядку розподільчий баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (Ін код 40799891), у зв`язку з виділом Товаристваз обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти», у якому визначено точний розмір та види активів і пасивів, що передаються.

Зобов`язання за трудовими відносинами до ТОВ «Промислові-Ремонти» за розподільчим балансом не перейшли.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-Ремонти» (ЄДРПОУ:45136133), яке є правонаступником по майновим і немайновим правам та обов`язкам ТОВ «Промислові Ремонти» (ЄДРОУ: 407999891), згідно з розподільчим балансом від 11.04.2023 року.

Просить стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти», ЄДРПОУ:45136133, на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі при звільненні 15 серпня 2022 року у розмірі 27224 грн. 97 коп., та заборгованості при звільненні 27 квітня 2023 року в розмірі 6947 грн. 86 коп., всього 34172 грн. 83 коп.

У судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

20 вересня 2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підприємстві ТОВ «Промислові ремонти» позивач праацював за трудовим договором у період з 01.04.2017 року до 15.08.2022 року та у період з 22.12.2022 року по 27.04.2023 року за сумісництвом.

Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 21.08.2023 року у справі №213/1779/23 було задоволено позовну заяву про стягнення з ТОВ «Кларікс Рем 23» (ЄДРПОУ: 40799891) на його користь заборгованості по заробітній платі в загальному розмірі 34172,83 грн.

Доводи позивача щодо розміру заборгованості відповідачем не спростовано. У добровольному порядку боржник ТОВ «Кларікс Рем 23» не виплатив борг по заробітній платі.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з рішенням №08/05 учасника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» від 08.05.2023 змінено найменування товариства на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «КЛАРІКС РЕМ 23», новим місцезнаходженням Товариства визначено: Україна, 07701, Київська область, місто Яготин, вул. Незалежності, буд.22, що видно із копії рішення.

Згідно рішення №07/03 Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти», виділено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти»; передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти» всі пасиви і активи у вигляді частини майна, згідно розподільчого балансу, у якому не зазначені зобов`язання по трудовим відносинам.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що регулюються нормами трудового законодавства.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити виходячи з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу(ст.94 КЗпП України). Виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено частиною 5 ст.97 КЗпП України, що аналогічно приписам ч.3 ст.15Закону «Про оплату праці», оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вказані норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Частиною третьою статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що у структуру заробітної плати входять також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст.47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Положеннями частини 1 ст.83 КЗпП України, що відповідає змісту ч.1 ст.24Закону України"Провідпустки" визначено,що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У Постанові Великої Палати ВС від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначено, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає відповідальність, яка передбачена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2020 року у справі №266/6853/18 (провадження №61-9549св19) зроблено висновок, що «згідно положень ст.ст.115, 116КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум».

Частиною 3 ст.109 ЦК України передбачено, що юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/2615/18 виснувала, що з огляду на положеннястатті 619 Цивільного кодексу України,кредитор може пред`явити вимогу в досудовому порядку або звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження. У таких випадках субсидіарний боржник не є правонаступником основного боржника, а особою, яка є додатково відповідальною за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.

У разі коли первісний боржник зобов`язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав та залишається основним боржником за зобов`язаннями, щодо яких винесено судове рішення, стягувач не втрачає права та можливості звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником, з окремим позовом. При розгляді справи про звернення кредитора з позовом до субсидіарного боржника останній може заперечувати проти суми заборгованості за зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до основного боржника, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.

Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду у справі №904/5711/18 від 28 квітня 2023 року.

Доводи позивача щодо наявності заборгованості та її розмір відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями частин 1-4ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ - РЕМОНТИ» несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС РЕМ 23» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ») щодо заборгованості по заробітній платі, яка стягнута на користь ОСОБА_1 за рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2023 року у справі №213/1779/23, оскільки вони виникли до виділу та створення нової юридичної особи.

Зважаючина те,що відповідачповідомлявся проперебування впровадженні судуданої справи,однак доказіввиплати позивачузаборгованості іззаробітної платине надав, також взявши до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов переконання про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. За частиною 2 вказаної статті, суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Оскільки, як видно із письмових доказів, доданих до позову, заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу, виникла більше ніж за один місяць, отже слід допустити негайне виконання рішення суду, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 83, 97, 116, 233, п.1 Прикінцевих положень КЗпП України, ст.ст.4,10,12,13, 76-81, 89,141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти» про стягнення не виплаченої заробітної плати при звільненні, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти», ЄДРПОУ:45136133, на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі при звільненні 15 серпня 2022 року у розмірі 27224 грн. 97 коп., та заборгованості при звільненні 27 квітня 2023 року в розмірі 6947 грн. 86 коп., всього 34172 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 83 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Товариства зобмеженоювідповідальністю «Промислові-ремонти» в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1ст.284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачкою апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові-ремонти», місцезнаходження: пр. Слобожанський, 40-А, місто Дніпро, 49051; ЄДРПОУ: 45136133.

Рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя В.В.Мазуренко