Постанова

від 30.10.2024 по справі 926/5584/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. м. Львів Справа №926/5584/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.В. Зварич

І.Ю. Панова

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 08.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1640/24 від 10.06.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року (суддя Кобецька С.М., повний текст рішення складено 20.05.2024, м. Івано-Франківськ)

у справі №926/5584/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Госедло Р.І. адвокат (довіреність від 03.10.2024);

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 на розгляд Господарського суду Чернівецької області поступила позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн, з яких: 12 206 130,30 грн основний борг, 3 955 054,51 грн інфляційні втрати та 559 809,92 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.01.2024 передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарському суду Івано-Франківської області матеріали позовної заяви № 926/5584/23 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Будмонтажсервіс І" до Товариства з обмежено відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що виникли з відносин договору субпідряду в частині проведення повної оплати за виконані роботи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 206 30,30 грн. Відповідач прийняв роботи виконані позивачем без будь-яких зауважень, склав акти та довідки ідентичні по вартості виконаних робіт, передав їх замовнику Службі автомобільних доріг у Чернівецькій області, за що отримав оплату. Договір не містить жодної згадки про податкові накладні, більш того, у нього відсутня будь-яка інша відкладальна обставина для оплати прийнятих робіт, крім, як відсутність фінансування у замовника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області. Відповідач жодного разу не повідомляв позивача про настання такої обставини, а отже не мав ніяких інших перешкод для оплати прийнятих робіт. У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 3 955 054,51 грн. та 3% річних в сумі 559 809,92 грн.

В обґрунтування заперечень, у відзиві на позовну заяві зазначено, що: - умовами договору субпідряду, а саме п. 3.1 визначено договірну ціну (додаток № 1) - 31 800 754,13 грн.; - зміни і доповнення до договору є його невід`ємною частиною і мають силу, якщо вони підписані уповноваженими на те представниками (пункти 3.3 та 12.1 договору), тому ненадання позивачем доказів укладення додаткових угод про збільшення ціни договору, як і ненадання доказів повідомлення про необхідність перевищення кошторису покладає саме на позивача ризики (втрати) перевищення кошторису, а отже і не надає права вимагати від замовника оплат понад ціну договору; - податкові накладні за вересень, листопад та грудень 2021 року за фактом надання послуг позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що додатково свідчить про те, що факт надання послуг не відбувся; - позивачем не надано суду доказів виконання п. 4.2 договору, а отже ненадання документів на придбані конструкції, вироби, ін. документів, які підтверджують витрати та як наслідок не надають можливість перевірити чи використані матеріальні ресурси відповідають установленим вимогам згідно чинного законодавства та договору є підставою для несплати робіт.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 у справі №926/5584/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 16 720 994,73 грн. за договором субпідряду, з яких: 12 206 130,30 грн. основний борг, 3 955054,51 грн. інфляційних втрат, 559 809,95 грн. 3% річних та 200 651,94 грн. судового збору.

Дане рішення мотивоване тим, що сторонами 11.08.2020 укладено договір субпідряду №1108/01, на виконання якого здійснюються роботи, які виконані з посиланням на підписання сторонами без застережень актів форми КБ-2в та КБ-3 на суму 33706130,30 грн. з ПДВ. Заборгованість за надані послуги по договору складає 12 206 130,30 грн., яка не спростована відповідачем ,а відтак судом ухвалено, про примусове її стягнення. З врахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України обґрунтованим визнано і нарахування 3 955 054,51 грн. інфляційних втрат та 559 809,92 грн. 3% річних.

Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 клопотання ТОВ «Будмонтажсервіс І» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №4403/24 від 13.05.2024) задоволено частково; стягнуто з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач ТОВ «ПБС», не погодившись з винесеним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-скаржник звертає увагу на те, що доказів , а саме додаткової угоди про збільшення ціни договору субпідряду №11058/01 від 11.08.20202 із суми 31 800 754,13 грн. до суми 33 706 130,30 грн. позивачем не надано, різниця перевищення виконаних робіт над ціною договору складає 1 905 376,17 грн. Відтак вважає , що позивач самостійно несе ризик (витрати) перевищення ним кошторису та не вправі вимагати від замовника оплат понад ціну договору, а тому розмір боргу складає 10 300 754,13 грн.

-звертає увагу, скаржник на те, що протокол виїзної технічної наради не може вважатися повідомленням позивача про збільшення кошторису по договору субпідряду №1108/01 від 11.08.2020 в розумінні ст. ст. 844, 877 ЦК України та ст. 321 ГК України;

-щодо листа №142 від 15.09.2020 поданого позивачем в обґрунтування позовних вимог, то відповідно, скаржник вказує на те, що не надано доказів надсилання такого у строки, що передували виконанню позивачем робіт на суму, що перевищувала ціну договору субпідряду, а відтак вважає такий неналежним доказом. Відповідно до цього, вказує, що згідно розрахунку штрафних санкцій на суму боргу 10 300 754,13 грн., тобто за мінусом 1 905 376,17 грн., сума штрафних санкцій становила б інфляційні втрати 3 255 840,20 грн., 3% річних 472 423,63 грн.;

-також, щодо періоду виникнення обов`язку оплати робіт за договором, то скаржник вказує, що доказів того, що до 15.03.2024 документи на придбані матеріали, конструкції, вироби, та інші документи, які підтверджують витрати надавались ТОВ «ПБС» позивачем суду не подано, а отже в силу п.4.2. та п. 4.8. договору, на час звернення з позовом обов`язок оплати робіт за договором, як вважає останній не настав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до цього просить, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у справі №926/5584/23, в частині стягнення 2 691 976,77 грн., з яких 1 905 376,17 грн. основний борг, 699 214,31 грн. інфляційних втрат та 87 386,29 грн. 3% річних, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити, щодо стягнення даних сум; стягнути з позивача судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги; здійснити перерозподіл стягнутих судом першої інстанції сум судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позивач у відповіді на апеляційну скаргу, б/н від 01.07.2024 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що 15.09.2020 він звернувся до скаржника з листом №142, у якому просив якнайшвидше передати ТОВ «Будмонтажсервіс І» належним чином оформлену проєктно-кошторисну документацію з усіма змінами та доповненнями (у тому числі з урахуванням результатів і рішень технічної наради, що відбулась 14.09.20320), що свідчить про те, що скаржник був обізнаний про необхідність виконання додаткового обсягу робіт, а також про необхідність скоригувати такі обсяги, як з замовником у договорі підряду, так і з субпідрядником (позивачем) у договорі субпідряду. Звертає увагу на те, що ним було долучено до позовної заяви належним чином завірені копії підписаних з обох сторін актів КБ-2в та довідок КБ-3 на загальну суму 33 706 130,30 грн., що свідчить про прийняття робіт. Щодо періоду виникнення обов`язку оплати за договором та з посиланням на п.4.2. договору враховуючи підписання актів №КБ-2в та №КБ-3,то слід констатувати те, що підрядником вже було здійснено перевірку первинної документації, та відповідно, підтверджені виконані обсяги субпідрядником. Відповідно до цього, в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024 у даній справі просить залишити без змін. При цьому, також відмічає, що судові витрати, які позивач поніс, у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 344 419,80 грн. , що є фіксованою ціною вартості правничих послуг за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції.

17.07.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від позивача поступили додаткові пояснення, б/н від 17.07.2024, де повторно відмічає, що підрядник (відповідач) прийняв належно виконані роботи на загальну суму 33 706 130,30 грн. з ПДВ без будь-яких зауважень і починаючи з 2022 року ухиляється від взятого на себе обов`язку здійснити оплату прийнятих робіт, а як тільки субпідрядник (позивач) звернувся до суду з позовом за стягненням боргу, то скаржник в порушення принципу «заборони суперечливої поведінки» в апеляційній скарзі зазначає, що сума перевищення виконаних робіт (1 905 376,17 грн.) міститься в останньому акті №5 форми КБ 2в від 23.12.2021 на 7 091 200,40 грн. з ПДВ. і такі ним не замовлялись.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 08.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1640/24 від 10.06.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23; витребувано матеріали справи №926/5584/23 в Господарського суду Івано-Франківської області.

01.07.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №926/5584/23.

Відтак, ухвалою від 03 липня 2024 року справу №926/5584/23 призначено до розгляду в судове засіданні на 24 липня 2024 року

24.07.2024 розгляд справи за участю представника позивача відкладено на 28 серпня 2024 року, з підстав наведених в такій.

12.08.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від позивача поступила заява про затвердження мирової угоди, б/н від 09.08.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2277/24 від 12.08.24), згідно якої просить затвердити мирову угоду від 25 липня 2024 року по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити. До даної заяви долучено: спільну заяву сторін від 08.08.2024 №1 про затвердження мирової угоди по справі №926/5594/23 та мирову угоду (в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України по справі №926/5584/23) від 25 липня 2024 року, яка підписана директорами підприємств та скріплена печатками таких підприємств; платіжні інструкції №1005 від 01.08.2024 на суму 800 000,00 грн. , №34033 від 01.08.2024 на суму 3600000,00 грн., №34030 від 01.08.2024 на суму 12 200 000,00 грн., №34035 від 01.08.2024 на суму 400 000,00 грн. призначення платежу в таких вказано оплата згідно мирової угоди по справі №926/5584/23 від 25.07.2024.

20.08.2024 в канцелярію суду поштою поступив оригінал описаної вище заяви про затвердження мирової угоди по справі № 926/5584/23 з додатками.

27.08.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника ТОВ «Будмонтажсервіс І» поступила заява про розгляд справи без участі учасника судового процесу від 26.08.2024, де вказує, що сторонами досягнуто порозуміння, щодо врегулювання спору, в результаті чого сторони уклали мирову угоду, яка була подана на затвердження до суду. Просить затвердити мирову угоду від 25.07.2024 по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити.

Судове засідання 28.08.2024 у справі №926/5584/23 не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії Зварич О.В. та Панової І.Ю., що підтверджується відповідними наказами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.) розгляд справи №926/5584/23 призначено в судове засідання на 09.10.2024.

В подальшому ухвалою суду від 09.10.2024 розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2024 року, з підстав наведених в такій.

28.10.2024в канцелярію суду через систему електронний суд від представника позивача поступила заява про розгляд без участі учасника судового процесу від 28.10.2024 де просить затвердити мирову угоду від 25.07.2024 по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити.

В судове засідання 30.10.2024 з`явився представник скаржника в режимі відеоконференції, який підтримав заяву про затвердження мирової угоди поданої суду раніше.

Згідно з вимог ч.1 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що мирова угода укладається з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Частиною 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуванними; або 2). одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судова колегія проаналізувавши подану на затвердження суду сторонами мирову угоду від 25.07.2024 встановив, що в п.1.2. такої вказано, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Автоінновація Груп» (первісний кредитор) та ОВ «Будмонтажаервіс І» (новий кредитор) було укладено договір №2 про відступлення права вимоги. За таким договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ТОВ «ПБС» належного виконання зобов`язань за договором поставки №25/08/2020-1433 від 25.08.2020 та договором №1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 08.07.2024 в сумі 4 661 834,56 грн. Пунктом 1.3. такої визначено, що станом на 12.07.2024 загальний розмір заборгованості ТОВ «ПБС» перед ТОВ «Будмонтажсервіс І» становить 21 482 829,29 грн. В зв`язку з досягненням компромісу, шляхом спільних поступок , за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань викладених в даній угоді, без порушення строків її виконання, сторони домовилися, що фактична загальна сума боргу по двом договорам становить 17 000 000,00 грн., яка включає вартість сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу (п.2.1. мирової угоди). Згідно п. 2.2. такої відповідач зобов`язується повернути позивачу вищевказану суму до 17 год. 00 хв. 02.08.2024, сума є остаточною та зміненню не підлягає.

Отже, з врахуванням наведеного вбачається, що така порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а саме ТОВ «Автоінновація Груп», відповідно до чого на підставі ч.5 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції ухвалив відмовити у затвердженні мирової угоди від 25.07.2024 та продовжити судовий розгляд справи.

В подальшому, представник скаржника в судовому засіданні 30.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї та запереченнями на таку, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача (скаржника), судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення від 09.05.2024 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №926/5584/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

11.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПБС" (підрядник) укладено договір субпідряду № 1108/01, згідно п.1.1. якого, субпідрядник зобов`язується виконати за завданням підрядника у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, у порядку та на умовах, визначених цим договором, роботи, зазначені в п. 1.2 договору, а підрядник зобов`язується і оплатити роботи.

Пунктом 1.2 договору визначено, найменування робіт: - будівництво моста через р. Прут на автомобільній дорозі Т-26-06 /Н-03/ Новоселиця - Герца - КПП "Дяківці", км 9+510, Чернівецька область (II черга будівництва) (міст). Об`єм робіт визначається відповідно до договірної ціни на будівництво моста через р. Прут на автомобільній дорозі Т-26-06 /Н-03/ Новоселиця - Герца - КПП "Дяківці", км 9+510, Чернівецька область (ІІ черга будівництва) (міст) (додаток № 1).

Згідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору визначається сторонами у договірній ціні (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Договірна ціна може бути збільшена у разі виникнення додаткових обсягів робіт та наявності бюджетного фінансування підрядника, які необхідно буде виконати субпідряднику та які не передбачені додатком № 1 (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати підрядником за виконані роботи. Підрядник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Розрахунок здійснюється підрядником протягом 15 банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання підряднику. Підрядник підписує подані субпідрядником документи, що підтверджують належне виконання робіт, або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Подані субпідрядником документи передбачені п.п. 4.1, 4.2 вважаються підписаними, а виконані роботи прийняті зі спливом 15 днів з дня одержання їх підрядником (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору роботи згідно з цим договором повинні бути виконані в термін до 31.12.2021 відповідно до погодженого сторонами графіка виконання робіт.

Як вказує позивач, 14.09.2020 відбулась виробнича (технічна) нарада по об`єкту будівництва за участі представників підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" та замовника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, що підтверджується протоколом виїзної ради по об`єкту, який наявний у матеріалах справи. За результатами якої ухвалено рішення - врахувати пропозиції та відкоригувати договірну ціну.

В подальшому, 15.09.2020, як вказує позивач, звернувся до відповідача з листом №142, у якому просив передати позивачу належним чином оформлену проєктно-кошторисну документацію з усіма змінами та доповненнями (в т.ч. з урахуванням результатів і рішень технічної наради, що відбулась 14.09.2020).

Відповідно до п. 5.7.3 договору, приймання виконаних робіт проводиться згідно проєктно-кошторисної документації на об`єкті в присутності представників підрядника, з обов`язковим обміном оригіналів документів, які підтверджують повноваження цих представників, і субпідрядника при наявності відповідної виробничої документації.

Згідно з п. 6.1.2 та п. 6.1.3 підрядник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати субпідряднику виконані роботи; приймати належно виконані роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) протягом 15 днів з дня отримання вказаних актів.

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується оригіналами підписаними з обох сторін актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), а саме: акт № 1 форми КБ-2в за грудень 2020 року від 28.12.2020 на суму 26 407 141,57 грн. з ПДВ та довідка форми КБ-3 за грудень 2020 року від 28.12.2020 на суму 26 407 141,57 грн. з ПДВ; акт № 2 форми КБ-2в за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 4 887 382,42 грн. з ПДВ та довідка форми КБ-3 за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 4 887 382,42 грн. з ПДВ; акт № 3 форми КБ-2в за вересень 2021 року від 14.09.2021 на суму 25 676,75 грн. з ПДВ та довідка форми КБ-3 за вересень 2021 року від 14.09.2021 на суму 25 676,75 грн. з ПДВ; акт № 4 форми КБ-2в за листопад 2021 року від 23.12.2021 на суму 2 954 388,20 грн. з ПДВ та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року від 23.12.2021 на суму 2 954 388,20 грн. з ПДВ; акт № 5 форми КБ-2в за грудень 2021 від 23.12.2021 на суму 7 091 200,40 грн. з ПДВ; акт № 6 форми КБ-2в за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму - 394 804,80 грн. з ПДВ; довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму 8 425 337,58 грн. з ПДВ.

В порушення умов договору, а саме п. 6.1.2 відповідач проводив оплати з порушенням, що відображено в картці № 361 по договору № 1108/01 від 11.08.2020.

З метою досудового врегулювання, спору, позивач 06.04.2022 листом №13/44 надіслав відповідачу претензію, у якій просив сплатити заборгованість у сумі 13 097 710,57 грн., з яких: основний борг у розмірі 12 206 130,30 грн. та штрафні санкції у розмірі 891 580,27 грн. Докази направлення містяться у матеріалах справи.

Відповідач заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Отже, предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн., з яких: 12 206 130,30 грн. основний борг, 3 955 054,51 грн. інфляційні втрати та 559 809,92 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23 позовні вимоги задоволено повністю, з чим не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу.

При перегляді рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, ст.174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

В свою чергу, договір, відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його виконання. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Обставинами справи встановлено, що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір субпідряду №1108/01 від 11.08.2020.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої робота з переданням її результату замовникові.

Згідно з вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов`язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.

Як встановлено обставинами справи, згідно п. 3.1 договору визначено, що ціна цього договору визначається сторонами у договірній ціні (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

З додатку № 1 вбачається, що вид договірної ціни є динамічний.

Пунктом 3.5 договору визначено, що договірна ціна може бути збільшена у разі виникнення додаткових обсягів робіт та наявності бюджетного фінансування підрядника, які необхідно буде виконати субпідряднику та які не передбачені додатком № 1.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що 14.09.2020 відбулась виробнича (технічна) нарада по об`єкту будівництва за участі представників підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" та замовника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, що підтверджується протоколом виїзної ради по об`єкту, який наявний у матеріалах справи. За результатами якої ухвалено рішення - врахувати пропозиції та відкоригувати договірну ціну.

В подальшому, 15.09.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 142, у якому просив передати позивачу належним чином оформлену проєктно-кошторисну документацію з усіма змінами та доповненнями (в т.ч. з урахуванням результатів і рішень технічної наради, що відбулась 14.09.2020).

За результатами виконання позивачем робіт, згідно умов договору субпідряду №1108/01 від 11.08.2020 ним складено 8 податкових накладних на суму 33 706 130,30 грн.: №5 від 14.09.2021 на суму 25 676,75 грн. (подано на реєстрацію статус - реєстрацію зупинено, наразі розблоковується позивачем); №13 від 14.12.2020 на суму 2 000 000,00 грн. (зареєстровано в ЄРПН); №16 від 20.11.2020 на суму 3 000 000,00 (зареєстровано в ЄРПН), №19 від 24.11.2020 на суму 7 000 000,00 грн. (зареєстровано в ЄРПН), № 22 від 31.05.2021 на суму 4 887 382,42 грн. (зареєстровано в ЄРПН), №26 від 23.12.2021 на суму 2 954 388,20 грн. (подано на реєстрацію статус - реєстрацію зупинено, наразі розблоковується позивачем); №27 від 23.12.2021 на суму 6 696 395,60 та № 28 від 28.12.2021 на суму 7 142 287,33 грн. (подано на реєстрацію статус - реєстрацію зупинено, наразі розблоковуються позивачем).

В матеріалах справи також наявні копії первинної документації, яка підтверджує понесені витрати позивача по договору № 1108/01 від 11.08.2020, а саме: видаткові накладні № 355 від 24.12.2020, № 341 від 23.12.2020, № 399 від 24.12.2020, № 325 від 23.12.2020, № 322 від 23.12.2020, № 321 від 23.12.2020, № 398 від 23.12.2020, № 401 від 23.12.2020, № 469 від 23.12.2020, № 433 від 23.12.2020, № 402 від 23.12.2020, № 400 від 23.12.2020, № 406 від 24.12.2020, № 18 від 19.02.2021, № 17 від 19.02.2021, № 27 від 02.04.2021, № 26 від 02.04.2021, № 50 від 05.05.2021, № 301 від 03.08.2021, № 229 від 03.08.2021, № 349 від 22.12.2020, № 348 від 23.12.2020, № 347 від 18.12.2020, № 350 від 24.12.2020, № 438 від 24.12.2020, № 439 від 24.12.2020, № 344 від 24.12.2020, № 345 від 24.12.2020, № 327 від 23.12.2020, № 328 від 24.12.2020, № 360 від 24.12.2020, калькуляцію вартості - щити опалубки, розрахунок ЗВВ до ЛК № 2-1-1 на щити опалубки, підсумкову відомість ресурсів (щити опалубки), калькуляцію вартості сітки арматурної, розрахунок ЗВВ до ЛК № 2-2-1 на арматурні конструкції, підсумкову відомість ресурсів (арматурні конструкції).

Згідно вимог ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Матеріали справи містять оригінали підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 33 706 130,30 з ПДВ, які долучено до матеріалів справи за клопотанням відповідача, а саме: - акт № 1 форми КБ-2в за грудень 2020 року від 28.12.2020 на суму 26 407 141,57 грн. з ПДВ та довідка форми КБ-3 за грудень 2020 року від 28.12.2020 на суму 26 407 141,57 грн. з ПДВ (довідка містить інформацію про те, що під час виконання робіт субпідрядник використав у своїй роботі давальницьку сировину вартістю 7 264 854,24 грн. з ПДВ, до оплати піддягало 19 142 287,33 грн. з ПДВ); - акт № 2 форми КБ-2в за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 4 887 382,42 грн. з ПДВ (загальна вартість виконаних робіт станом на 31.05.2021 становила 31 294 523,99 грн. з ПДВ) та довідка форми КБ-3 за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 4 887 382,42 грн. з ПДВ (під час виконання цього об`єму робіт давальницька сировина не використовувалась, до оплати субпідряднику підлягало 24 029 669,75 грн. з ПДВ); - акт № 3 форми КБ-2в за вересень 2021 року від 14.09.2021 на суму 25 676,75 грн. з ПДВ (загальна вартість виконаних робіт станом на 14.09.2021 становила 31 320 200,74 грн. з ПДВ) та довідка форми КБ-3 за вересень 2021 року від 14.09.2021 на суму 25 676,75 грн. з ПДВ (під час виконання цього об`єму робіт давальницька сировина не використовувалась, до оплати субпідряднику підлягало 24 055 346,50 грн. з ПДВ); - акт № 4 форми КБ-2в за листопад 2021 року від 23.12.2021 на суму 2 954 388,20 грн. з ПДВ (загальна вартість виконаних робіт станом на 23.12.2021 становила 34 274 588,94 грн. з ПДВ) та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року від 23.12.2021 на суму 2 954 388,20 грн. з ПДВ (під час виконання цього об`єму робіт давальницька сировина не використовувалась, до оплати субпідряднику підлягало 27 009 734,70 грн. з ПДВ); - акт № 5 форми КБ-2в за грудень 2021 від 23.12.2021 на суму 7 091 200,40 грн. з ПДВ та акт № 6 форми КБ-2в за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму - 394 804,80 грн. з ПДВ (загальна вартість виконаних робіт станом на 23.12.2021 становила 42 699 926,52 грн. з ПДВ) та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму 8 425 337,58 грн. з ПДВ (довідка містить інформацію про те, що під час виконання робіт субпідрядник використовував у своїй роботі давальницьку сировину та здійснювалось вирахування зворотних сум).

Усі вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п. 4.1 договору встановили строк оплати виконаних робіт, а саме розрахунок здійснюється підрядником протягом 15 банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Відповідачем, в порушення договірних зобов`язань, кошти, за виконані роботи по договору підряду не сплачено в повному обсязі, заборгованість становить 12 206 130,30 грн. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протилежне.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що доказів, а саме додаткової угоди про збільшення ціни договору субпідряду №11058/01 від 11.08.20202 із суми 31 800 754,13 грн. до суми 33 706 130,30 грн. позивачем не надано, різниця перевищення виконаних робіт над ціною договору складає 1 905 376,17 грн. Відтак вважає, що позивач самостійно несе ризик (витрати) перевищення ним кошторису та не вправі вимагати від замовника оплат понад ціну договору, а тому розмір боргу складає 10 300 754,13 грн. Звертає увагу, скаржник на те, що протокол виїзної технічної наради не може вважатися повідомленням позивача про збільшення кошторису по договору субпідряду №1108/01 від 11.08.2020, в розумінні ст. ст. 844, 877 Цивільного кодексу України та ст. 321 Господарського кодексу України і лист №142 від 15.09.2020 вважає неналежним доказом.

Відповідно до п. 5.7.3. договору субпідряду №1108/1 від 11 серпня 2020 року встановлено, що приймання виконаних робіт проводиться згідно проєктно-кошторисної документації на об`єкті в присутності представників підрядника і субпідрядника при наявності відповідної виробничої документації.

За результатами виконання робіт сторонами договору підряду підписуються акти форми КБ-2в та довідки КБ-3, що закріплено в договорі.

Згідно положень п. 4.4. договору, субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання підряднику. Підрядник підписує подані субпідрядником документи, що підтверджують належне виконання робіт, або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Подані субпідрядником документи, передбачені п. п. 4.1., 4.2. вважаються підписаними, а виконані роботи прийняті зі спливом 15 днів з дня одержання їх підрядником.

Позивачем до позовної заяви долучено належним чином завірені копії підписаних з обох сторін актів КБ-2в та довідок КБ-3 на загальну суму 33 706 130,30 грн., що свідчить про прийняття робіт.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про не прийняття робіт відповідачем, а відтак з даного вбачається висновок, що відповідач (скаржник) не мав претензій ні до кількості, ні до якості виконаних робіт, а отже, його акцент на тому, що саме позивач має нести ризики (витрати) по перевищенню кошторису не знаходить свого фактичного обґрунтування.

При цьому, відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться, шляхом поетапної оплати підрядником за виконані роботи. Підрядник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Розрахунок здійснюється підрядником протягом 15 банківських днів з дня підписання повноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).

Відповідно до п. 4.4. договору, подані субпідрядником документи, передбачені п. п. 4.1., 4.2. вважаються підписаними, а виконані роботи прийняті зі спливом 15 днів з дня одержання їх підрядником.

Таким чином, вбачається висновок, про те, що підрядник прийняв належно виконані роботи без будь-яких зауважень і починаючи з 2022 року ухиляється від взятого на себе обов`язку здійснити оплату прийнятих робіт.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором субпідряду в сумі 12 206 130,30 грн. є документально обґрунтованою, а відтак правомірно задоволено до стягнення.

Згідно положень ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за порушення строків оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3 955 054,51 грн. за період з 15.01.2022 по 26.07.2023 (розрахунок інфляційних втрат здійснено з урахуванням індексів інфляції січень 2022 - червень 2023) та 3% річних в сумі 559 809,92 грн. за період з 15.01.2022 по 26.07.2023.

Перевіривши розрахунок позивача, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про його обґрунтованість і правомірне стягнення інфляційних втрат в сумі 3 955 054,51 грн. та 3% річних в сумі 559 809,92 грн.

Отже, по суті обґрунтування апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів та не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

Відтак, з врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року в даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «ПБС» без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 08.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1640/24 від 10.06.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року у справі №926/5584/23 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «ПБС».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №926/5584/23 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова