Постанова

від 30.10.2024 по справі 926/5584/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. м. Львів Справа №926/5584/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.В. Зварич

І.Ю. Панова

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 15.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1696/24 від 17.06.2024)

на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року (суддя Кобецька С.М., повний текст рішення складено 27.05.2024, м. Івано-Франківськ)

у справі №926/5584/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Госедло Р.І. адвокат (довіреність від 03.10.2024);

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 на розгляд Господарського суду Чернівецької області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості за договором субпідряду в сумі 16 720 994,73 грн, з яких: 12 206 130,30 грн основний борг, 3 955 054,51 грн інфляційні втрати та 559 809,92 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 у справі №926/5584/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 16 720 994,73 грн. за договором субпідряду, з яких: 12 206 130,30 грн. основний борг, 3 955054,51 грн. інфляційних втрат, 559 809,95 грн. 3% річних та 200 651,94 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 клопотання ТОВ «Будмонтажсервіс І» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №4403/24 від 13.05.2024) задоволено частково; стягнуто з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При винесенні даного рішення суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, а відтак прийшов до висновку про завищений об`єм послуг адвоката, а тому зменшив стягнення судових витрат на послуги адвоката до 100 000,00 грн.

Відповідач ТОВ «ПБС», не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 у справі №926/5584/23 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-звертає увагу суду скаржник на те, що позивачем не доведено, які послуги, щодо підготовки і подання позову , а також під час судового розгляду були фактично ним надані , а також не доведено їх вартості , що належним чином не обґрунтовано судом першої інстанції;

-також вказує, що вказаний розмір витрат є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, вважає, що вартість такої позовної заяви в середньому складає 10 000,00 грн.

Відповідно до цього, просить, скасувати додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 у справі №926/5584/23 в частині стягнення з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; зменшити розмір витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами по справі №926/5584/23 до 10 000,00 грн.; здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), у випадку скасування або зміни рішення від 09.05.2024 по справі №926/5584/23.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 15.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1696/24 від 17.06.2024) на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 у справі №926/5584/23; витребувано матеріали справи №926/5584/23 в Господарського суду Івано-Франківської області.

01.07.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №926/5584/23.

Відтак, ухвалою від 03 липня 2024 року справу №926/5584/23 призначено до розгляду в судове засіданні на 24 липня 2024 року

24.07.2024 розгляд справи за участю представника позивача відкладено на 28 серпня 2024 року, з підстав наведених в такій.

12.08.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від позивача поступила заява про затвердження мирової угоди, б/н від 09.08.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2277/24 від 12.08.24), згідно якої просить затвердити мирову угоду від 25 липня 2024 року по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 року, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити. До даної заяви долучено: спільну заяву сторін від 08.08.2024 №1 про затвердження мирової угоди по справі №926/5594/23 та мирову угоду (в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України по справі №926/5584/23) від 25 липня 2024 року, яка підписана директорами підприємств та скріплена печатками таких підприємств; платіжні інструкції №1005 від 01.08.2024 на суму 800 000,00 грн. , №34033 від 01.08.2024 на суму 3600000,00 грн., №34030 від 01.08.2024 на суму 12 200 000,00 грн., №34035 від 01.08.2024 на суму 400 000,00 грн. призначення платежу в таких вказано оплата згідно мирової угоди по справі №926/5584/23 від 25.07.2024.

20.08.2024 в канцелярію суду поштою поступив оригінал описаної вище заяви про затвердження мирової угоди по справі № 926/5584/23 з додатками.

27.08.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника ТОВ «Будмонтажсервіс І» поступила заява про розгляд справи без участі учасника судового процесу від 26.08.2024, де вказує, що сторонами досягнуто порозуміння, щодо врегулювання спору, в результаті чого сторони уклали мирову угоду, яка була подана на затвердження до суду. Просить затвердити мирову угоду від 25.07.2024 по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити.

Судове засідання 28.08.2024 у справі №926/5584/23 не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії Зварич О.В. та Панової І.Ю., що підтверджується відповідними наказами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.) розгляд справи №926/5584/23 призначено в судове засідання на 09.10.2024.

В подальшому ухвалою суду від 09.10.2024 розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2024 року, з підстав наведених в такій.

28.10.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника позивача поступила заява про розгляд без участі учасника судового процесу від 28.10.2024 де просить затвердити мирову угоду від 25.07.2024 по справі №926/5584/23 за позовом ТОВ «Будмонтажсервіс І» до ТОВ «ПБС» про стягнення заборгованості; визнати нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.05.2024, а також додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 та провадження у справі закрити.

В судове засідання 30.10.2024 з`явився представник скаржника в режимі відеоконференції, який підтримав заяву про затвердження мирової угоди поданої суду раніше.

Згідно з вимог ч.1 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що мирова угода укладається з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Частиною 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуванними; або 2). одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судова колегія проаналізувавши подану на затвердження суду сторонами мирову угоду від 25.07.2024 встановила, що в п.1.2. такої вказано, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Автоінновація Груп» (первісний кредитор) та ОВ «Будмонтажаервіс І» (новий кредитор) було укладено договір №2 про відступлення права вимоги. За таким договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від ТОВ «ПБС» належного виконання зобов`язань за договором поставки №25/08/2020-1433 від 25.08.2020 та договором №1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 08.07.2024 в сумі 4 661 834,56 грн. Пунктом 1.3. такої визначено, що станом на 12.07.2024 загальний розмір заборгованості ТОВ «ПБС» перед ТОВ «Будмонтажсервіс І» становить 21 482 829,29 грн. В зв`язку з досягненням компромісу, шляхом спільних поступок , за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань, викладених в даній угоді, без порушення строків її виконання, сторони домовилися, що фактична загальна сума боргу по двом договорам становить 17 000 000,00 грн., яка включає вартість сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу (п.2.1. мирової угоди). Згідно п. 2.2. такої відповідач зобов`язується повернути позивачу вищевказану суму до 17 год. 00 хв. 02.08.2024, сума є остаточною та зміненню не підлягає.

Отже, з врахуванням наведеного вбачається, що така порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а саме ТОВ «Автоінновація Груп», відповідно до чого на підставі ч.5 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції ухвалив відмовити у затвердженні мирової угоди від 25.07.2024 та продовжити судовий розгляд справи.

В подальшому, представник скаржника в судовому засіданні 30.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача (скаржника), судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність додаткового рішення від 23.05.2024 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №926/5584/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09 травня 2024 у справі №926/5584/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ТОВ «ПБС» на користь ТОВ «Будмонтажсервіс І» 16 720 994,73 грн. за договором субпідряду, з яких: 12 206 130,30 грн. основний борг, 3 955054,51 грн. інфляційних втрат, 559 809,95 грн. 3% річних та 200 651,94 грн. судового збору.

В позовній заяві позивач з посиланням на ст. 192 Господарського процесуального кодексу України вказав, що судові витрати, які позивач поніс, у зв`язку з розглядом справи складаються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 250 814,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 836 049,50 грн., що вкладають попередню юридичну консультацію, збір доказів , написання і подачу заяви. Таким чином, вказав, що загальний попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат становить - 1 922 913,92 грн.

13.05.2024 до Господарського суду Івано-Франківської області через систему електронний суд від позивача поступило клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, б/н від 13.05.2024, де вказано , що даному клопотанню передувала усна заява представника позивача зроблена до закінчення судових дебатів про те, що докази, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. До даного клопотання долучено: договір про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 05.02.2019 з додатком до нього , а саме розрахунком вартості правової допомоги; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Максименко Я.О., акт №1 приймання передачі наданих послуг по договору про надання юридичних послуг (адвокатської діяльності) б/н від 05.02.2019, додаткова угода №1 до договору про надання юридичних послуг (адвокатської діяльності) б/н від 05.02.2019 від 17.11.2023, розрахунок вартості правової допомоги ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1555955 від 01.06.2023.

23.05.2024 в канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

Судом встановлено, що згідно акта №1 приймання-передачі наданих послуг від 10.05.2024 адвокат Максименко Я. О. надав клієнту юридичні послуги з захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" на загальну суму 1 003 259,40 грн. Розрахунок вартості даної суми описано в додатку №1 від 17.07.2023 до договору про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги), б/н від 05.02.2019.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що витрати на професійну правничу допомогу не слід прив`язувати до ціни позову. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України та підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) як при мінімальній так і при максимальній сумі позову.

Спір в даній справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

З врахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що за результатами дослідження поданих відповідачем доказів, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, наявними є підстави для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з позивача на користь ТОВ "Будмонтажсервіс І" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 100 000,00 грн. Даний розмір витрат є співмірним із складністю справи і в той же час не є надмірним тягарем для позивача.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, додаткове рішення Господарського суд Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ПБС» - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПБС, б/н від 15.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1696/24 від 17.06.2024) залишити без задоволення.

2.Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року у справі №926/5584/23 - залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

4.Матеріали справи №926/5584/23 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова