Постанова

від 11.11.2024 по справі 915/1459/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1459/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Н.С. Богацької, Я.Ф. Савицького,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Миколаївська теплоелектроцентраль

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024, повний текст складено та підписано 27.06.2024

у справі №915/1459/23

за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Миколаївська теплоелектроцентраль

до відповідача: Приватного підприємства ,,ЗІКА

про стягнення

головуючий суддя суду першої інстанції: Е.М. Олейняш

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство ,,Миколаївська теплоелектроцентраль звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило стягнути Приватного підприємства "ЗІКА" грошові коштив сумі 140 083,69 грн, з яких: 117020,04 грн заборгованості за теплову енергію, 11083,74 грн інфляційних втрат; 3248,36 грн 3% річних та 8731,55 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3275 від 01.10.2012, а саме зобов`язань щодо оплати у порядку та строки, встановлені умовами договору, за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з листопада 2021 року по липень 2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі. За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України також нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, а також пеню відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, вказав на: відсутність факту надання відповідачу теплової енергії за договором №3275 від 01.10.2012 про постачання теплової енергії в гарячій воді, починаючи з 08.12.2021; відсутність у відповідача обов`язку зі сплати умовно-постійної частини тарифу за відсутності факту надання послуг теплопостачання; направлення позивачу листа від 08.12.2021 № 01/08-21 про тимчасове припинення подачі теплоносія та про вимкнення системи опалення адміністративної будівлі згідно наряду після чого вважати договір розірваним.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 в задоволенні позову відмолено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки теплова енергія фактично не постачалась та не споживалась споживачем, умовами укладеного між сторонами договору не встановлено застосування двоставкового тарифу, натомість врегульовано обов`язок споживача проводити оплати за фактично спожиту теплову енергію. Враховуючи відмову в позові в частині стягнення суми основного боргу, в суду відсутні правові підстави для нарахування та стягнення 11 083, 74 грн. - інфляційних втрат, 3 248, 36 грн. - 3% річних, 8 731, 55 грн. пені, оскільки нарахування вказаних сум можливе лише у випадку порушення виконання грошового зобов`язання, факт якого (порушення) в спірному випадку не доведено належними та допустимими доказами.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду Приватне акціонерне товариство ,,Миколаївська теплоелектроцентраль звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/1459/23 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що відповідач помилково визнає опломбування елеваторного вузла в грудні 2021 року за відключення від централізованого теплопостачання в законний спосіб. Вчинювані дії Відповідачем без попереднього отримання дозволу на відключення прямо суперечать вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води та не є підставою для його звільнення від сплати за теплопостачання, а відповідно не можуть вважати законним відключенням. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження дотримання Порядку №169 під час здійснення відключення від системи централізованого теплопостачання, що свідчить про те, що відключення будівлі вважається самовільним та не може вважатись обставиною, що звільняє відповідача від обов`язку виконувати зобов`язання за договором.

Апелянт наголошує, що теплове навантаження, яке береться задля розрахунку умовно-постійної частини погоджено в додатку №1/1 до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3275 від 01.10.2012 обома сторонами, а тимчасове припинення подачі теплоносія не є підставою для розірвання договору та не нарахування умовно-постійної частини тарифу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що між сторонами у справі укладено не договір про надання послуги з постачання теплової енергії, а договір про постачання теплової енергії в гарячій воді до окремих нежитлових будівель Відповідача (адмінбудівля та складське приміщення), яка розташована за адресою вул. Декабристів , буд.23-б. Договір є чинним. Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про теплопостачання", Правила користування тепловою енергією №1198 тощо.

Відповідач зазначає, що позивачем до суду не подано доказів внесення змін до умов укладеного між сторонами договору в частині застосування під час розрахунків між сторонами саме двоставкового тарифу.

При цьому, ПП «Зіка» наголошує, що апелянт не заперечує факт того, що 08.12. 2021 відбулась аварія (розрив теплотраси) на вході у мережі відповідача, у зв`язку з чим працівниками позивача була встановлена «заглушка» на місці з`єднання мережі відповідача з мережею житлово-комунальної організації. 13.12.2021 ПрАТ Миколаївська ТЕЦ відключено систему опалення об`єкта споживача (відповідача), про що оформлено наряд №Т10 3275-1 на відключення систем опалення ПП ЗІКА за адресою вул. Декабристів 23-Б. Отже, починаючи з 13.12.2021 та по дату розгляду даної справи в суді постачання теплової енергії до об`єкта теплоспоживання ПП «ЗІКА» не здійснювалось.

Відповідач вказує, що нежитлові приміщення, які йому належні, є окремим об`єктом нерухомого майна та не є складовою багатоквартирного будинку. Тобто, теплові мережі Відповідача не є складовою частиною внутрішньобудинкової системи житлового будинку та не складають його невід`ємну частину. Вказане не заперечується Позивачем та підтверджується Додатком2 до Договору №3275, а також доданими Позивачем до позову Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №2023 від 27.10.2006.

Окремо відповідач зазначає, що для вирішення спору в даному випадку позивач має довести не тільки факт надання послуги, а й підтвердити обсяг наданої послуги у спірний період на заявлену у позові суму. В рахунках відсутні покази лічильника, що унеможливлює здійснення підрахунків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1459/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ,,Миколаївська теплоелектроцентраль на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/1459/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.

25.07.2024 від скаржника надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору.

02.08.2024 матеріали справи №915/1459/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ,,Миколаївська теплоелектроцентраль на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/1459/23. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно із частинами першої, другої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду ціну позову у даній справі, постановлено здійснювати перегляд оскаржуваного рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.09.2024 від Приватного підприємства ,,ЗІКА надійшов відзив на апеляційну скаргу. До відзиву додано клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Частина перша та друга статті 119 ГПК України встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на те, що строк на подання відзиву встановлювався Південно-західним апеляційним господарським судом, то він підлягає продовженню, а не поновленню, а відтак клопотання відповідача залишається без розгляду.

Між тим, частина друга статті 119 ГПК передбачає, що строк може бути продовженим за ініціативою суду.

З огляду на незначний строк пропуску строку на подачу відзиву, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з метою надання відповідачу можливості обґрунтувати власну правову позицію по справі з урахуванням апеляційної скарги, колегія суддів, керуючись частиною другою статті 119 ГПК України, продовжує відповідачу строк на подання відзиву та приймає його до розгляду.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана апеляційна скарга розглядалась судом апеляційної інстанції у розумний строк.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

01.10.2012 між ПАТ Миколаївська ТЕЦ (енергопостачальна організація) та Приватним підприємством ЗІКА (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3275 від 01.10.2012.

Відповідно до розділу 1 договору за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п.3.2.4 договору споживач теплової енергії зобов`язується: додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією, додатком 3 та іншими нормативним актами.

Енергопостачальна організація має право, зокрема, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених Правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України а також додатком 3 до договору (п. 4.1.4 договору).

Згідно п.4.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

У відповідності до п.5.1 договору облік споживання теплової енергії: проводиться за приладами обліку, у разі відсутності розрахунковим способом.

Відповідно до абз. 1 п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ПАТ Миколаївська ТЕЦ, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством способом.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору).

Пунктом 7.2.3 договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, відповідно до Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2013.

Згідно п. 10.2 договору договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом; ліквідації сторін.

Відповідно до п. 10.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Відповідно до п. 11.3 договору при виникненні обставин, не обумовлених цим договором, сторони зобов`язані керуватись Законом України Про електроенергетику, Правилами користування тепловою енергією, Тимчасовими правилами обліку, відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж та іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання.

Додатками до договору є:

- додаток № 1: Дані про об`єкти теплоспоживання Приватне підприємство ЗІКА;

- додаток № 1/1: Обсяги постачання теплової енергії споживачу;

- додаток № 2: Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача;

- додаток № 3: Умови припинення подачі теплової енергії;

- додаток № 4: Акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді __ 201_р..

Договір з додатками підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Додатком № 1 до договору сторони погодили об`єкт теплоспоживання Приватного підприємства ЗІКА за адресою: вул. Декабристів, буд. 23-б.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2006 серії ЯЯЯ № 894084, а також інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 346040449 від 11.09.2023 нежитлові будівлі за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23б, належать ПП ЗІКА на праві приватної власності.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021 Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр. у житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва вирішено розпочати опалювальний період на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 01.11.2021. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 263 від 28.03.2022 Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 рр. вирішено закінчити опалювальний сезон з 29.03.2022 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 625 від 09.11.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. для об`єктів соціально-культурної сфери" вирішено забезпечити опалення організацій, закладів та установ охорони здоров`я, освіти, соціального захисту, інших об`єктів соціально - культурної сфери, що мають власні котельні, а також об`єктів, на яких у зв`язку зі зниженням середньодобової температури зовнішнього повітря до +8С і нижче не забезпечуються належні умови відповідно до санітарних норм. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 176 від 24.03.2023 Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 рр. вирішено закінчити опалювальний період з 24.03.2023 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 984 від 13.10.2021 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ Миколаївська ТЕЦ (зі змінами, внесеними рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1265 від 08.12.2021, № 124 від 09.02.2022) вирішено:

1. Встановити ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані тарифи на транспортування та постачання теплової енергії в наступних розмірах:

1.1. для потреб населення …

1.2. для потреб бюджетних установ та організацій…

1.3. для потреб інших споживачів…

1.4. для потреб інших організацій…

2. Встановити ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) в наступних розмірах, зокрема:

2.1. для потреб населення …

2.2. для потреб бюджетних установ та організацій…

2.3. для потреб інших споживачів:

- умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію 2 041, 31 грн./Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 94 955, 11 грн./Гкал/год (без ПДВ).

2.4. для потреб інших організацій…

3. Встановити ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) в наступних розмірах, зокрема:

3.1. для потреб населення …

3.2. для потреб бюджетних установ та організацій…

3.3. для потреб інших споживачів:

3.4. для потреб інших організацій…

Пунктом 6 рішення № 984 передбачено, що тарифи, передбачені п. 1.3 цього рішення, встановлюються на 12 місяців та вводяться в дію з початку опалювального сезону 2021/2022 років. Тарифи на послугу з постачання теплової енергії застосовуються за умови переходу на нові договори про надання комунальних послуг згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за період з листопада 2021 по липень 2023 виставлено відповідачу рахунки за теплову енергію на загальну суму 117 020, 04 грн., а саме:

- рахунок № 3275 за 11.2021 на суму 18 871, 67 грн.;

- рахунок № 3275 за 12.2021 на суму 10 729,57 грн.;

- рахунок № 3275 за 01.2022 на суму 4 145, 71 грн.;

- рахунок № 3275 за 02.2022 на суму 5 005, 98 грн.;

- рахунок № 3275 за 03.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 04.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 05.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 06.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 07.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 08.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 09.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 10.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 11.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 12.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 01.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 02.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 03.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 04.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 05.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 06.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- рахунок № 3275 за 07.2023 на суму 5 866, 25 грн.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та виставлено відповідачу акти прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді за період з листопада 2021 по липень 2023 на загальну суму 117 020, 04 грн., а саме:

- акт № 3275 від 30.11.2021 на суму 18 871, 67 грн.;

- акт № 3275 від 31.12.2021 на суму 10 729, 57 грн.;

- акт № 3275 від 31.01.2022 на суму 4 145, 71 грн.;

- акт № 3275 від 31.01.2022 на суму 4 145, 71 грн.;

- акт № 3275 від 28.02.2022 на суму 5 005, 98 грн.;

- акт № 3275 від 31.03.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.04.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.05.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.06.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.07.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.08.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.09.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.10.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.11.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.12.2022 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.01.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 28.02.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.03.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.04.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.05.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 30.06.2023 на суму 5 866, 25 грн.;

- акт № 3275 від 31.07.2023 на суму 5 866, 25 грн.

Всі вищевказані акти прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді не підписано відповідачем.

10.01.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 274-ю від 10.01.2023, в якому з посиланням на положення п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги та рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про встановлення тарифів зазначив про наявність у відповідача заборгованості за умовно-постійною частиною тарифу за період листопад 2021 листопад 2022 в розмірі 70 090, 04 грн.

Факт надіслання 03.02.2023 вищевказаного листа на адресу відповідача, а також факт надіслання разом із вищевказаним листом рахунків та актів за період з листопада 2021 по грудень 2022 підтверджується описом вкладення у лист, поштовою квитанцією та поштовою накладною.

24.08.2023 позивач супровідним листом №1108-ю від 24.08.2023 направив відповідачу рахунки та акти прийому-передачі теплової енергії за період з січня 2023 по липень 2023.

Факт надіслання 24.08.2023 вищевказаного листа з додатками підтверджується описом вкладення у лист з відміткою відділення поштового зв`язку, поштовою накладною та чеком поштового відправлення.

Крім цього, відповідно до акту про допуск в експлуатацію та опломбування вузла комерційного обліку від 07.12.2020, на підставі листа звернення проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку теплової енергії, що встановлений за адресою: вул. Декабристів,23Б, ПП ЗІКА, перша прийомна; за результатами огляду та пломбування вузол комерційного обліку допущено до експлуатації в опалювальному сезоні 2020/2021.

08.12.2021 відповідач звернувся до ОКП Миколаївоблтеплоенерго з листом №01/08-21 від 08.12.2021, у якому просив тимчасово припинити подачу теплоносія для ПП ЗІКА, у зв`язку з відсутністю фінансових можливостей оплачувати встановлений для підприємства тариф на теплову енергію.

Фактично вказаний лист вручено позивачу ПрАТ Миколаївська ТЕЦ, що підтверджується вхідним штампом позивача на листі за вх. № 2438 від 08.12.2021.

Відповідач зазначає, що самостійно здійснив демонтаж приватної теплотраси згідно схеми розподілу, про що відповідачем одноособово складено акт від 08.12.2021 ПП ЗІКА про відключення від постачальника теплової енергії та демонтаж приватної теплотраси згідно схеми розподілу за адресою: вул. Декабристів, 23Б, нежитлова будівля.

13.12.2021 ПрАТ Миколаївська ТЕЦ відключено систему опалення об`єкта споживача, про що оформлено наряд №Т10 3275-1 на відключення систем опалення ПП ЗІКА за адресою вул. Декабристів 23-Б, зі змісту якого вбачається, що опломбування проведено згідно листа від 08.12.2021 № 2438 на эл/вузлі закриті засувки на вводі та опломбовані пломбою № 3 МТЕЦ. Відключення здійснено 13.12.2021.

Наряд підписано представниками абонента та ТЕЦ.

28.11.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 206-Ю віл 28.11.2022, у якій просив відповідача погасити заборгованість за спожиту теплову енергію, яка станом на 28.11.2022 становила 64 223,79 грн.

14.12.2022 у відповідь на претензію відповідач листом № 14/12 від 14.12.2022 повідомив позивача, що борг за опалювальні періоди 2020-2021 було сплачено в повному обсязі, а в опалювальному періоді 2022 послуги та документи на ці послуги відповідачем не отримувались.

19.12.2022 відповідач листом № 01/19-12 від 19.12.2022 повідомив позивача, що ПП ЗІКА з грудня 2021 не має можливості користуватися послугами ПрАТ Миколаївська ТЕЦ, в зв`язку з відсутністю приєднання до теплової мережі в трьох місцях, зазначивши, що лист про від`єднання та опломбування і розірвання договору був направлений позивачу 08.12.2021 № 2438.

08.02.2023 позивач листом № 10-01/231 від 08.02.2023 повідомив відповідача про наступне:

- 21.09.2021 прийнято в експлуатацію вузол обліку теплової енергії, яким обладнано адміністративну будівлю;

- на прохання ПП ЗІКА від 08.12.2021 про тимчасове припинення подачі теплоносія для ПП ЗІКА 13 грудня були закриті засувки на вводі та опломбовані пломбою №3;

- повідомлено, що протягом 2021-2022 до товариства не надходили листи щодо від`єднання від централізованого теплопостачання та розірвання договору №3275;

- повідомлено, що за умови відключення об`єктів від централізованого теплопостачання з дотриманням вимог Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019, надання повного пакету документів на адресу Товариства, нарахування умовно-постійної частини проводитись не буде;

- повідомлено, що поновлення приєднання будівель до зовнішніх інженерних мереж теплопостачання буде проводитись відповідно до нормативно-правових актів як для нових споживачів.

Несплата відповідачем заборгованості за умовно-постійну частину тарифу (абонплати) і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Позивача про стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг постачання теплової енергії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що теплова енергія фактично не постачалась та не споживалась споживачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст.5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п. 1, 4, 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відтак, визначальним для оплати послуги є її фактичне надання замовнику та споживання останнім.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018р. № 315 (далі Методика 315), опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Як вже зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, Приватному підприємству ЗІКА на праві приватної власності належать нежитлові будівлі за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23б.

08.12.2021 відповідач звернувся до ОКП Миколаївоблтеплоенерго з листом №01/08-21 від 08.12.2021, у якому просив тимчасово припинити подачу теплоносія для ПП ЗІКА.

13.12.2021 ПрАТ Миколаївська ТЕЦ відключено систему опалення об`єкта споживача, про що оформлено наряд №Т10 3275-1 на відключення систем опалення ПП ЗІКА за адресою вул. Декабристів 23-Б, зі змісту якого вбачається, що опломбування проведено згідно листа від 08.12.2021 № 2438 на эл/вузлі закриті засувки на вводі та опломбовані пломбою № 3 МТЕЦ. Відключення здійснено 13.12.2021.

Наряд підписано представниками абонента та ТЕЦ.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що з 13.12.2021 відповідача відключено від систем опалення.

Водночас, як правильно зазначив скаржник, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №169 від 26.07.2019 затверджено Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що додається.

Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

Розділом ІI вказаного Порядку визначено порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП.

1. Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

2. Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

3. Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

4. Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

5. Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.

6. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.

7. Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

8. Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

9. Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проекту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

10. Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.

Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

Витрати, пов`язані з відключенням від ЦО та/або ГВП, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом.

Узгодження дати і часу виконання робіт із відключення від ЦО та/або ГВП з виконавцями таких робіт та інформування про це співвласників багатоквартирного будинку здійснюється уповноваженою ними особою.

Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води (додаток 2) - по одному примірнику для власника/представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб`єкта господарювання (у разі їх залучення відповідно до пункту 10 цього розділу). Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб`єктом господарювання (у разі їх залучення).

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.

Отже, приймаючи до уваги зазначені вище положення нормативно - правових актів, діючим законодавством України встановлений порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника, що законною підставою для відключення будівлі ЦО та/або ГВП є відповідне рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, матеріали справи не містять такого рішення.

Разом з цим, матеріали справи містять наряд відключення спірної будівлі від ЦО та/або ГВП, складений за участі представників сторін.

Наведене спростовує добросовісність поведінки Позивача, який встановивши, що Відповідач не користується опаленням, одночасно намагається стягнути з нього оплату за послуги, які не надавались.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже матеріалами справи доведено, що фактично теплова енергія в належне відповідачу нежитлове приміщення по вул. Декабристів, 23б не постачалася та відповідачем не споживалася, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, про що Господарським судом Миколаївської області зроблено правильний висновок.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Миколаївська теплоелектроцентраль залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/1459/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяН.С. Богацька

СуддяЯ.Ф. Савицький