Постанова

від 21.10.2024 по справі 911/3668/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа№ 911/3668/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024

у справі № 911/3668/23 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (далі - позивач; ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"; апелянт) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТА" (далі - відповідач; ТОВ «КТА») про стягнення 304 098,58 грн основної заборгованості, 139 657,04 грн інфляційних збитків та 1 109 959,82 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за надані йому послуги згідно з договором про надання послуг маркетингу № 1А-М від 18.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 відкрито провадження у справі № 911/3668/23.

06.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява б/н від 06.02.2024 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 510 844,81 грн з яких: 304 098,58 грн основного боргу, 142 043,17 грн інфляційних збитків, 64 703,06 грн пені, а також повернути з Державного бюджету судовий збір у розмірі 10 981,91 грн, внесений (сплачений) в більшому розмірі, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Заява позивача б/н від 06.02.2024 про зменшення розміру позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23 відмовлено у задоволенні позову повністю.

За висновками місцевого господарського суду, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факти надання відповідачу послуг з реалізації товару (вхід) через ТМВ, маркетингу, інформаційно-консультативних та інших послуг згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.202 за договором про надання послуг маркетингу № 1А-М від 18.05.2020 на загальну суму 304 098,58 грн. Крім того, судом 1-ої інстанції відмовлено у стягненні похідних від основного боргу вимог з інфляційних збитків - 142 043,17 грн та пені - 64 703,06 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23 скасувати повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" задовольнити, стягнути з ТОВ "КТА" на користь ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" 510 844,81 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, винесеним через неповне з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що на виконання умов договору за наслідком надання послуг позивачем було складено та підписано і направлено відповідачеві акти наданих послуг № 2013 від 30.06.2021 на суму 69 850,00 грн, акт надання послуг № 817 від 30.06.2020 на суму 204 810,46 грн та акт надання послуг № 981 від 31.07.2020 на суму 29 438,12 грн. Втім, на адресу позивача заперечення щодо даних актів не надходило, саме тому позивач вважає, що керуючись п. 3.5. договору акти вважаються підписаними замовником без заперечень.

Окремо позивач вказує, що на виконання вимог податкового законодавства ним було здійснено реєстрацію податкових накладних за результатами наданих послуг в ЄРПН, а саме зареєстровано податкові за: № 411 від 30.06.2021 на суму 69 850,00 грн, № 153 від 31.07.2020 на суму 29 438,12 грн, № 198 від 30.06.2020 на суму 204 810,46 грн.

Таким чином, на переконання апелянта, не зважаючи на факт непідписання з боку відповідача актів наданих послуг, наявність вказаних актів, підписаних в порядку п. 3.5. договору тільки позивачем в сукупності з підписаним сторонами договором та зареєстрованими податковими накладними, які дають право на податковий кредит, свідчить про наявність та реальність господарських операцій між сторонами саме на цю суму.

Також, на думку апелянта, не заслуговують на увагу посилання місцевого господарського суду на п. 9.1. договору про надання послуг маркетингу № 1А-М від 18.05.2020, стосовно того, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині взятих на себе сторонами зобов`язань - до їх повного виконання, а отже станом на момент складення та підписання позивачем в односторонньому порядку акта надання послуг № 2013 від 30.06.2021 на суму 69 850,00 грн договір вже був припинений. Так, позивач вважає, що по-перше, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що станом на дату складання акта надання послуг № 2013 від 30.06.2021 ще не відбулося, а по-друге, предмет спору у справі складають й інші акти наданих послуг - № 817 від 30.06.2020 на суму 204 810, 46 грн та № 981 від 31.07.2020 на суму 29 438,12 грн, і відповіді на питання - як стосується зазначене твердження суду першої інстанції вказаних актів наданих послуг - оскаржуване рішення не містить.

Позивач звертає увагу й на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3053/21 від 28.12.2021 встановлений факт взаємовідносин сторін за договором поставки № 1А-П від 18.05.2020, відповідно до якого з ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" була стягнута на користь ТОВ «КТА» сума заборгованості за отриманий товар. Отже, вочевидь для реалізації продукції відповідача позивач надавав супутні послуги, спрямовані на розміщення товару в торговій мережі, просування його реалізації, інформації про товар, інформації про акції тощо. Відповідно, враховуючи кількість введених одиниць товару в одну торговельну точку та обсяг реалізації продукції відповідача, позивачем виписувались акти в рамках договору про надання маркетингових послуг. Так сума 69 850,00 гривень відповідно до акта надання послуг № 2013 від 30.06.2021, являла собою вартість введення SKU (1 товарна позиція) відповідно до п. 1 додатку 1 до договору. Сума 204 810,46 гривень відповідно до акта надання послуг № 817 від 30.06.2020 та сума 29 438,12 гривень відповідно до акта надання послуг № 981 від 31.07.2020 являла собою 40% (24% ретро-бонус та 16% основний бюджет на оплату промо) відповідно до розділу 3 додатку 1 до договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, апеляційна скарга позивача у справі № 911/3668/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23 призначено на 11.09.2024.

В судовому засіданні 11.09.2024 судом по справі оголошено перерву до 21.10.2024.

Представник апелянта в судовому засіданні 21.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати прийняти нове про задоволення позовних вимог ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" та стягнення з ТОВ "КТА" 510 844,81 грн.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2024 не з`явився. Про час та місце розгляду справи ТОВ «КТА» повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету останнього.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника відповідача обов`язковою не визнавалась, а участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ТОВ «КТА», яке належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "КТА" на адресу апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 18.05.2020 між ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (Виконавець) та ТОВ «КТА» (Замовник) укладено договір про надання послуг маркетингу № 1А-М (скорочено - Договір; Договір послуг), згідно умов п. 2.1. якого Замовник доручає а Виконавець зобов`язується надати Замовнику маркетингові, інформаційно-консультаційні та інші, визначені Сторонами у додатку № 1 до Договору, послуги (по тексту - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Послуги (надалі Договір).

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір оплати Послуг наданих Виконавцем за цим Договором, визначається Сторонами у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.2. Договору послуг визначено, що сторони визначили, що Звітний період за цим договором становить один календарний місяць. Зазначений період може бути змінений за взаємною згодою Сторін, шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Виконавець протягом 5 (п`яти) календарних днів, наступних після закінчення Звітного періоду, надає Замовнику рахунок-фактуру та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (за текстом - Акт), який Замовник зобов`язаний підписати та повернути Виконавцю протягом одного календарного дня з моменту отримання.

Відповідно до п. 3.4. Договору послуг Рахунок-фактура та Акт вважаються наданими Замовнику, якщо вони направлені на адресу Замовника, вказану у цьому договорі, шляхом поштового відправлення, за допомогою кур`єрської служби або вручені нарочним представнику Замовника.

Згідно з п. 3.5. Договору у разі, якщо протягом 5-ти календарних днів з моменту передачі Замовнику Акта, у спосіб визначений п. 3.4. Договору, Виконавець не отримав підписаний Замовником Акт або обґрунтовану відмову від його підписання, Акт вважається підписаним Замовником у день його направлення на адресу Замовника. При цьому, Послуги Виконавця зазначені у Акті вважаються виконаними належним чином (якісно, вчасно та у повному обсязі), Сторони претензій з приводу наданих Послуг одна до одної не мають.

Положеннями п. 3.6. Договору встановлено, що оплата Послуг за цим Договором здійснюється у гривнях, шляхом перерахування Замовником безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавця, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 3.7. Договору послуг датою виконання зобов`язань з платежів вважається дата списання суми платежу з рахунку сторони-платника.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику податкову накладну на Послуги, надані протягом Звітного періоду. Податкові накладні Виконавець зобов`язаний надати виключно в електронному вигляді, складені згідно з чинним законодавством про електронні документи, електронний документообіг та електронний цифровий підпис із заповненням всіх обов`язкових реквізитів, з накладанням електронного цифрового підпису уповноважених осіб та печатки Сторони, та зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних. Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну протягом 15 календарних днів з моменту складення податкової накладної.

Підпунктами 5.1.2., 5.1.6. п. 5.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний: вести і тримати під своїм контролем повні і відповідні облікові документи і рахунки, що стосуються всіх Послуг, наданих за цим Договором, а також витрат, понесених у зв`язку із цим, у тому числі первинні документи, які стосуються витрат та послуг осіб щодо виконання умов цього договору, протягом терміну передбаченого законодавством України; ознайомлювати Замовника на його вимогу з ходом робіт по наданню Послуг та враховувати його побажання і зауваження.

Підпунктами 6.2.1. п. 6.2. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний: отримувати від Виконавця інформацію про стан та якість надання Виконавцем Послуг за цим договором.

Згідно п. 9.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині взятих на себе Сторонами зобов`язань до їх повного виконання.

Відповідно до п. 10.8. Договору будь-які повідомлення та інші документи, що направляються Стороні для виконання Договору чи в зв`язку з ним, будуть вважатися переданими Стороні належним чином, якщо вони вручені нарочним, передані кур`єрською службою чи відправлені поштою (рекомендованим/цінним листом, з повідомленням про вручення).

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до Договору, зі змісту якого вбачається, що сторони визначили перелік послуг, які Виконавець зобов`язаний надати Замовнику за договором та вартість наданих послуг, що Замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця, зокрема: 1) реалізація Товару замовника (вхід) через ТМВ 70 грн/SKU/1TT (лише товари House Hold. Окрім товарів для свята та сезонних товарів), вартість за введення 1SKU (1 позиції) в одну торговельну точку; 2) оплата за розміщення Товару замовника у кожній новій відкритій торговій точці ТМВ - 70 грн/SKU/1TT (лише товари House Hold. Окрім товарів для свята та сезонних товарів), вартість за введення 1SKU (1 позиції) в одну торговельну точку.

Згідно матеріалів справи, в якості доказів, що підтверджують обставини надання відповідачу послуг з реалізації товару (вхід) через ТМВ, маркетингу, інформаційно-консультативних та інших послуги згідно додатку № 1 до Договору додано складені та підписані ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" в односторонньому порядку: акт надання послуг № 2013 від 30.06.2021 на суму 69 850,00 грн; акт надання послуг № 817 від 30.06.2020 на суму 204 810,46 грн; акт надання послуг № 981 від 31.07.2020 на суму 29 438,12 грн.

Як вбачається зі змісту акта надання послуг № 2013 від 30.06.2021, позивачем було надано відповідачу послуги за реалізацію товару (вхід) через ТМВ згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 в кількості 1 шт. на суму 69 850,00 грн.

За актом надання послуг № 817 від 30.06.2020, позивачем було надано відповідачу послуги маркетингу, інформаційно-консультативні та інші послуги згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 за червень 2020 року в кількості 1 шт. на суму 204 810,46 грн.

За даними акта надання послуг № 981 від 31.07.2020, позивачем було надано відповідачу послуги маркетингу, інформаційно-консультативні та інші послуги згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 за липень 2020 року в кількості 1 шт. на суму 29 438,12 грн.

Згідно додатків до позову, окреслені акти та рахунки на оплату до них надіслані позивачем на адресу відповідача в червні 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про відправку № 6900514344690.

В свою чергу, відповідач заперечує факт надання позивачем послуг за Договором, зокрема у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що 13.07.2021 ним було отримано засобами поштового зв`язку акт надання послуг № 2013 від 30.06.2021 на загальну суму 69 850,00 грн, акт надання послуг № 817 від 30.06.2021 на загальну суму 204 810,45 грн, акт надання послуг № 981 від 31.07.2020 на загальну суму 29 438,12 грн, зі змісту яких не зрозуміло, які саме послуги підлягають оплаті та з яких складових вони складаються. Окрім того у вищевказаних актах позивачем не деталізований та не конкретизований перелік наданих послуг згідно із положеннями додатку № 1 до Договору, про що ТОВ «КТА» у липні 2021 року було складено та надіслано ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" засобами поштового зв`язку лист від 14.07.2021 - обґрунтовану відмову від підписання актів.

З огляду на вказані фактичні обставини, колегія суддів зазначає, що cтаттею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

За ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Пунктом 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положеннями ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В частині 1 ст. 903 ЦК України зазначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Правові висновки щодо ознак господарської операції викладені Об`єднанню палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, згідно яких: «Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Як вже зазначалось, підпунктами 5.1.2., 5.1.6. п. 5.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний: вести і тримати під своїм контролем повні і відповідні облікові документи і рахунки, що стосуються всіх Послуг, наданих за цим Договором, а також витрат, понесених у зв`язку із цим, у тому числі первинні документи, які стосуються витрат та послуг осіб щодо виконання умов цього договору, протягом терміну передбаченого законодавством України; ознайомлювати Замовника на його вимогу з ходом робіт по наданню Послуг та враховувати його побажання і зауваження.

Після отримання в липні 2021 року від позивача актів надання послуг: № 2013 від 30.06.2021 на загальну суму 69 850,00 грн, № 817 від 30.06.2021 на загальну суму 204 810,45 грн, № 981 від 31.07.2020 на загальну суму 29 438,12 грн, у своєму листі від 14.07.2021 відповідач зазначив, що:

«ТОВ «КТА» інформує ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" про свою незгоду щодо підписання актів приймання-передачі наданих послуг, отриманих 13 липня 2021 року: від 30 червня 2021 року № 2013, від 30 червня 2020 року № 817 та від 31 липня 2020 року № 981. Акт приймання-передачі наданих послуг від 30 червня 2021 року № 2013 передбачає суму до оплати у розмірі 69 850,00 грн за реалізацію Виконавцем товару Замовника (вхід) через ТМВ. Проте, як передбачено Додатком № 1 до договору про надання маркетингових послуг № 1A-M від 18 травня 2020 року, вартість цих послуг розраховується з розрахунку 70 грн. входу за одну позицію в одну торгівельну точку. Відповідно до підп. 5.1.2. Виконавець (ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ») має вести і тримати під контролем повні і відповідні облікові документи. У зв`язку з цим, ТОВ «КТА», як Замовник, на підставі підп. 6.2.1. Договору, просить надати документи, що підтверджують надання послуг саме на суму 69 850,00 грн. Також, у зв`язку з розірванням договору поставки № 1A-П від 18 травня 2020 року, розмір оплати послуг, передбачений актами приймання-передачі наданих послуг від 30 червня 2020 року № 817 та від 31 липня 2020 року № 981, підлягає корегуванню, оскільки його розрахунок здійснюється від обсягу товару, що поставлений ТОВ «КТА» ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ». Враховуючи зазначене вище, ТОВ «КТА» повідомляє ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про незгоду щодо підписання актів приймання передачі наданих послуг від 30 червня 2021 року № 2013, від 30 червня 2020 року № 817 та від 31 липня 2020 року № 981 до договору про надання маркетингових послуг № 1A-M від 18 травня 2020 року до моменту надання ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» підтверджуючих документів введення однієї продукції товару ТОВ «КТА» в одну торгівельну точку ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ», а також до моменту повернення товару, що поставлявся ТОВ «КТА за договором поставки № 1А-П від 18 травня 2020 року, та, відповідно, підписання акта звірки взаємних розрахунків».

ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» факт неотримання вказаного листа, у тому числі і відповіді на відзив, не спростовує.

Колегія суддів акцентує, що в матеріалах справи відсутні докази реального надання послуг, які Виконавець зобов`язаний надати Замовнику за Договором, зокрема з реалізації товару (вхід) через ТМВ, маркетингу, інформаційно-консультативних та інших послуг згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 на загальну суму 304 098,58 грн.

Крім того, позивачем на вимогу відповідача від 14.07.2021, в порядку пп. 5.1.2. Договору, не надано підтверджуючих документів введення однієї продукції товару ТОВ «КТА» в одну торгівельну точку ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ».

Протилежного матеріали справи не містять.

В наведеному судова колегія також звертає увагу, що зі змісту акта надання послуг № 2013 від 30.06.2021, позивачем було надано відповідачу послуги за реалізацію товару (вхід) через ТМВ згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 в кількості 1 шт. на суму 69 850,00 грн.

За актом надання послуг № 817 від 30.06.2020, позивачем було надано відповідачу послуги маркетингу, інформаційно-консультативні та інші послуги згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 за червень 2020 року в кількості 1 шт. на суму 204 810,46 грн.

Згідно акта надання послуг № 981 від 31.07.2020, позивачем було надано відповідачу послуги маркетингу, інформаційно-консультативні та інші послуги згідно додатку до договору № 1А-М від 18.05.2020 за липень 2020 року в кількості 1 шт. на суму 29 438,12 грн.

В той же час, окреслені акти надання послуг не містять жодного деталізованого переліку, обсягу і властивостей наданих маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, при тому, що сторони визначили перелік послуг, які Виконавець зобов`язаний надати Замовнику за Договором та вартість наданих послуг, зокрема: 1) реалізація Товару замовника (вхід) через ТМВ 70 грн/SKU/1TT, вартість за введення 1SKU (1 позиції) в одну торговельну точку; 2) оплата за розміщення Товару замовника у кожній новій відкритій торговій точці ТМВ - 70 грн/SKU/1TT, вартість за введення 1SKU (1 позиції) в одну торговельну точку. Таке, в свою чергу, унеможливлює встановлення обсягу, предмета і вартості наданих позивачем та спожитих відповідачем послуг за Договором, і про дане, за висновками колегії суддів, правильно зазначено й місцевим господарським судом.

Також колегія суддів вказує, що у відповідних актах не зазначено і конкретизацію про 24% ретро-бонуси та 16% основного бюджету на оплату промо, як це передбачено розділом 3 додатку 1 до Договору.

За вказаного, судом апеляційної інстанції відхиляються, як не доведені доводи апелянта у цій частині.

Окремо, щодо доводів апелянта про те, що на виконання вимог податкового законодавства ним було здійснено реєстрацію податкових накладних за результатами наданих послуг в ЄРПН, а саме зареєстровано за № 411 податкову накладну від 30.06.2021 на суму 69 850,00 грн, № 153 від 31.07.2020 на суму 29 438,12 грн, а також № 198 від 30.06.2020 на суму 204 810,46 грн, а тому не зважаючи на факт не підписання з боку ТОВ «КТА» актів наданих послуг, наявність вказаних актів, підписаних в порядку п. 3.5. договору тільки ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» в сукупності з підписаним сторонами договором та зареєстрованими податковими накладними, які дають право на податковий кредит, свідчить про наявність та реальність господарських операцій між сторонами саме на суму 304 098,58 грн, колегія суддів вказує таке.

За ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 викладено правову позицію про те, що самі лише податкові накладні не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним і як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.

Отже, з урахуванням того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту реального надання відповідачу послуг з реалізації товару (вхід) через ТМВ, маркетингу, інформаційно-консультативних та інших послуг згідно додатку № 1 до Договору на загальну суму 304 098,58 грн, колегія суддів вважає вмотивованими висновки суду першої інстанції про те, що додані позивачем до матеріалів справи податкові накладні: № 411 від 30.06.2021, № 198 від 30.06.2021, № 153 від 31.07.2020 не можуть буди єдиним доказом, які підтверджують факт надання послуг Виконавцем Замовнику та їх прийняття останнім, оскільки такі докази оцінюються лише у сукупності з іншими доказами у справі.

Однак, як вже акцентувалось, такі належні та допустимі докази про підтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання позивачем послуг відповідачу по Договору в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду попередньої інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по Договору в сумі 304 098,58 грн, що, крім того, є підставою для відмови у стягненні похідних від основного боргу вимог з інфляційних збитків - 142 043,17 грн та пені - 64 703,06 грн.

За наведеного апеляційним судом критично оцінюються доводи апелянта у відповідних межах.

Стосовно тверджень позивача про наявність рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3053/21 від 28.12.2021, яким встановлено факт взаємовідносин сторін за договором поставки № 1А-П від 18.05.2020, відповідно до якого з ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" була стягнута на користь ТОВ «КТА» сума заборгованості за отриманий товар, що вочевидь свідчить, що для реалізації продукції відповідача позивач надавав супутні послуги, спрямовані на розміщення товару в торговій мережі, просування його реалізації, інформації про товар, інформації про акції тощо, то судова колегія вказує наступне.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Поряд із цим, в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3053/21 від 28.12.2021 спір у вказаному спорі виник між сторонами з приводу стягнення ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на користь ТОВ «КТА» заборгованості за договором поставки № 1А-П від 18.05.2020 з неоплати поставленого відповідачем на користь позивача товару за видатковими накладними: № 1662 від 03.06.2020 на суму 337 401,12 грн - 01.09.2020; № 2125 від 15.07.2020 на суму 73 595,28 грн - 13.10.2020.

Відповідно, фактичні обставини справи № 908/3053/21 не є однорідними зі справою № 911/3668/23.

Тому, враховуючи, що за приписом ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, беручи до уваги предмет доказування у справі № 911/3668/23 в рамках оцінки доказів щодо реальності господарських операцій сторін, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття до уваги під час здійснення цього апеляційного розгляду рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3053/21 від 28.12.2021.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним, винесеним через неповне з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 911/3668/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ".

4. Справу № 911/3668/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков