Рішення

від 12.11.2024 по справі 335/10219/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10219/24 2/335/3476/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Коротченко Д.О., звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради (далі за текстом відповідач 1), Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради (далі за текстом відповідач 2), про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Позивач з 10.05.2016 працювала на посаді змінного адміністратора у КП «Готель Україна» ЗОР та 15.08.2023 року була звільнення у зв`язку із скороченням штату на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України.

Розрахунок позивача при звільненні відповідачами не здійснено, станом на день звернення до суду з вказаним позовом виплату всіх сум, що належать позивачу не здійснено.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.06.2022 по справі №335/1485/22 стягнуто з КП «Готель Україна» ЗОР на користь позивача заборгованість з заробітної плати за період з 01.02.2020 по 21.02.2022 у розмірі 114766,65 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплату у розмірі 6528,47 грн та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя суду від 22.11.2023 у справі 335/1485/22 відповідача 1 замінено на нового боржника, правонаступника відповідача 1 Комунальне підприємство «УНІВЕРС» Запорізької обласної ради.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01.12.2023 у справі №335/8316/23 стягнуто з відповідача-2 на користь позивача заборгованість із заробітної плати в розмірі 91 271,68 грн. за період з 22.01.2022 по 15.08.2023 та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 15 362,56 грн. за період з 16.08.2023 по 01.12.2023.

28.12.2023 позивач поштою звернувся до відповідачів із вимогою про розрахунок, яку отримано відповідачами 04.01.2024 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2024 по справі № 335/376/24 стягнуто з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача вихідну допомогу розмірі 4 857 гривень 28 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.12.2023 року по 25.03.2024 року включно, у розмірі 18 299 гривень 52 копійки, суму індексації заробітної плати в розмірі 9 376 гривень 50 копійок, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

Фактично стягнуті судом отримані позивачем лише 17.05.2024.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.03.2024 по 16.05.2024 року.

Також, посилаючись на тривале порушення відповідачами законних прав позивача на своєчасне отримання відповідних грошових коштів за трудовим законодавством, що призвело до тривалого емоційного напруження позивача, моральних переживань та виникнення потреби докладати додаткових зусиль для організації життя просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Крім цього, просить стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У визначений судом строк відповідачами відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 81 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради від 06.05.2016 №12-к ОСОБА_1 з 10.05.2016 працювала на посаді змінний адміністратор до КП «Готель «Україна» ЗОР.

Наказом КП «Готель «Україна» ЗОР від 15.08.2023 №3/к ОСОБА_1 з 15.08.2023 звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 15.06.2022 у справі №335/1485/22 (з урахуванням ухвали суду у цій же справі від 03.11.2023 про виправлення описки) стягнуто з відповідача-1 на користь позивача заборгованість із заробітної плати в розмірі 114 766,65 грн. за період з 01.02.2020 по 21.01.2022; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплату у розмірі 6 528,47 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22.11.2023 у справі №335/1485/22 боржника (відповідача-1) замінено на нового боржника, правонаступника відповідача-1 Комунальне підприємство «УНІВЕРС» Запорізької обласної ради (надалі відповідач-2).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2023 у справі №335/8316/23 стягнуто з відповідача-2 на користь позивача заборгованість із заробітної плати в розмірі 91 271,68 грн. за період з 22.01.2022 по 15.08.2023 та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 15 362,56 грн. за період з 16.08.2023 по 01.12.2023.

У зв`язку із звільненням, 28.12.2023 позивач поштою звернувся до відповідачів із вимогою про розрахунок. Вимогу про розрахунок отримано відповідачами 04.01.2024.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25.03.2024 у справі № 335/376/24 з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь позивача стягнуто вихідну допомогу в розмірі 4 857 гривень 28 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.12.2023 року по 25.03.2024 року включно, у розмірі 18 299 гривень 52 копійки, суму індексації заробітної плати в розмірі 9 376 гривень 50 копійок, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначає про те, що фактично стягнуті суми отримані нею лише 17.05.2024 року, що також підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 16.08.2024 року.

Вирішуючи вимогу позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 26.03.2024 по 16.05.2024 суд виходить з наступного.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Під час розгляду справи встановлено, що рішеннями Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.12.2023 року та від 25.03.2024 з відповідача КП «Універс» ЗОР на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2023 по 25.03.2024 року.

Також судом встановлено, що фактично стягнуті суми отримані позивачем 17.05.2024 року, лише 17.05.2024, що підтверджується листом ГУ ДКСУ в Запорізькій області і не заперечується учасниками справи, у зв`язку з чим виходячи з позовних вимог та встановлених обставин підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.03.2024 по 16.05.2024.

Середньоденна заробітна плата позивача за два останні повні робочі місяці до моменту звільнення складає 225,92 грн. та встановлена рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01.12.2023 у справі №335/8316/23, де брали участь ті самі позивач та відповідачі, а тому, у розумінні приписів частини 4 статті 82 ЦПК України, не потребує доказування при розгляді іншої справи.

З 26.03.2024 по 16.05.2024 минуло 38 робочих днів, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку за вказаний період становить: 225,92 грн. х 38 днів = 8 584,96 грн.

Заявлений до стягнення розмір заборгованості відповідачами не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що позивачу у день звільнення не було виплачено належні йому виплати, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 26.03.2024 по 16.05.2024 (включно), є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в розмірі 8584,96 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язані відшкодувати завдану ними моральну шкоду працівнику.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як було встановлено судом, внаслідок винних дій відповідача, порушення відповідачем законних прав позивача, а саме невиплати присуджених судом грошових коштів нарахованої заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату праці, було порушено звичний для останньої уклад життя, зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для організації життя, викликало емоційне напруження, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахуванням розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.

Отже, враховуючи характер, тривалість та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, та зважаючи на положенняПостанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, тих обставин, що рішеннями судів раніше вже неодноразово стягувалися суми у відшкодування моральної шкоди за інший значно більший період невиплат позивачу, виходячи із тривалості завданих моральних страждань і тих обставин, що предметом позову є середній заробіток за час затримки розрахунку за 38 робочих дні, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню і вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 2 000,00 грн, що буде відповідати тим переживанням, які він зазнав у зв`язку з порушенням його трудових прав.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Разом з тим, вирішуючи питання про солідарне стянення з відповідачів середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.08.2023 КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі припинення з 06.05.2022.

Згідно з п.1.3 статуту КП «Готель «Україна» ЗОР підпорядковане, підзвітне та підконтрольне ЗОР.

Відповідно до п. 4.1.статуту підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків згідно з чинним законодавством, може мати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Пункт 4.4. статуту передбачає, що підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10.2. статуту підприємство втрачає право юридичної особи і визнається таким, що припинилося, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення.

Запорізька обласна рада 15.02.2022 прийняла рішення № 10 про припинення КП «Готель Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» ЗОР.

Законодавцем 01.07.2022 року внесені зміни доКЗпП України, які набули чинності з 19.07.2022, якими словосполучення власник або уповноважений ним орган замінені на роботодавець.

Згідно зіст. 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.7Закону України«Про оплатупраці» законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції Україниі складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні"та інших актів законодавства України.

У тексті Закону слова "власник або уповноважений ним орган" в усіх відмінках і числах замінено словом "роботодавець" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 4719-VI від 17.05.2012.

Між сторонами виник спір щодо сум, які підлягають виплаті працівнику при звільненні та відповідальності за порушення роботодавцем обов`язку виплатити належні звільненому працівникові суми.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) зроблено висновок, що «у статтях 104ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. З урахуванням того, що згідно пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» та не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 933 - 15 вересня 2015 року, з якої він є правонаступником ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій».

Відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з висновків Верховного Суду, КП «Універс» ЗОР є правонаступником КП «Готель «Україна» ЗОР з 15.02.2022.

З урахування вищезазначеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з КП «Універс» ЗОР середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, та відмову у задоволені позовних вимог до КП «Готель «Україна» ЗОР, як до неналежного відповідача.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які документально підтверджені.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивач у позові зазначив про те, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 5 000 грн., проте жодного доказу понесення будь яких витрат суду надано не було.

Суд враховує вимоги ч.8 ст.141 України, а саме те, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З урахуванням зазначеного та враховуючи те, що позивачем не було надано доказів понесення будь яких витрат та до закінчення розгляду справи не було подано відповідну заяву, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено 968,96 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 197,91 грн. (з розрахунку: 10584,96 грн. х 100% / 13584,96 грн. = 77,91% х 968,96 грн. / 100% = 754,92 грн.)

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.03.2024 по 16.05.2024 у розмірі 8 584 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 754 (сімсот п`ятдесят чотири) гривень 92 копійки.

У задовлені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізька обласна рада (код ЄДРПОУ 05907549, адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.162-А).

Відповідач 2: Комунальне підприємство «Універс» Запорізької обласної ради (код ЄДРПО 13622246, адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко