Постанова

від 11.11.2024 по справі 927/309/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Справа№ 927/309/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому проваджені матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024

у справі №927/309/24 (суддя - Ноувен М.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка"

про стягнення 53 610,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" (далі - позивач, АТ "Облтеплокомуненерго") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" (далі - відповідач, ТОВ "Торговельний будинок "Івушка", скаржник) про стягнення 53 610,02 грн боргу за надану послугу з постачання теплової енергії відповідно до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2023 у справі №927/309/24 позовні вимоги Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" про стягнення 53 610,02 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" на користь Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" заборгованість в сумі 53 610,02 грн., судовий збір в сумі 3028,02 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» з огляду на те, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти та призначити до розгляду апеляційну скаргу; рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №927/309/24 скасувати та прийняти нове рішення за яким відмовити Акціонерному товариству "Облтеплокомуненерго"в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" в повному обсязі.

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам долучених до матеріалів справи на підтвердження того, що констркутивно та технологічно магазин Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ «ІВУШКА» не входить до складу житлового 9-ти поверхового будинку за адресом м. Чернігів, вул. Захисників України 17 та не є його невід`ємною частиною.

Крім того, судом першої інстанції не з`ясовувались обставини технічної, конструктивної неможливості опосередкованого отримування теплової енергії приміщенням магазину відповідача через за ізольовані теплостояки від житлового будинку судом мають значення для справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

05.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 залишити без змін.

В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач, під час розгляду справи №927/309/24 не надав суду, а також не надавав позивачу будь-яких документів та не повідомляв про проведення будь-яких змін і перепланувань по вказаному приміщенню що б підтверджували зміну площі, а отже, у позивача відсутні будь-які підстави для перерахування нарахованого розміру витрат на загальнобудинкові витрати, адже нежитлове приміщення, що є власністю відповідача, складається з частин багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Чернігів, вул. Захисників України, 17.

У свою чергу, відповідачем не надано жодних підтверджень та доказів для спростування того, що нежитлове приміщення (будівля) ТОВ «ТБ «ІВУШКА»» фактично не знаходяться в будівлі багатоквартирного будинку № 17 по вул. Захисників України в м. Чернігові і вказана прибудова має свої окремі інженерні системи обігріву, трубопроводи, стояки, які не залежать від систем будинку, в тому числі у письмових поясненнях від 05.06.2024, відповідач сам наголосив на тому, шо в приміщенні будівлі магазину ТОВ «ТБ «ІВУШКА»» проходять теплові труби, які йдуть від приміщення магазину до приміщення житлового будинку.

Щодо тверджень відповідача з приводу не використання теплової енергії від позивача з 2016 року у зв`язку з ізоляцією стояків та здійснення обігріву приміщень будівлі з додатково вставленими еклектичними радіаторами(конвекторами), вода нагрівається електричними приладами (бойлерами) позивача зазначає, що питання відключення від систем централізованого опалення регулюється Правилами користування тепловою енергією (затвердженими постановою КМУ №1198 від 03.10.2007), та Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №169 від 26.07.2019 та діє в спірному періоді).

При цьому, єдиним належним документом, що фіксує факт відключення (від`єднання) будинку/будівлі/окремого нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є акт про відключення від мереж ЦО і ГВП, що складається в порядку, наведеному вище, та в свою чергу відповідачем такого документу надано не було.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченко Б.О., суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 витребувано матеріали справи №927/309/24 з Чернігівської області.

20.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/309/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №927/309/24; вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими Постановою Кабінету міністрів України №830 від 21.08.2019 (далі - Правила) - є теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з постачання теплової енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 17, що підтверджується роздруківкою витягу з переліку житлових будинків в яких позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до розпорядження про початок опалювального сезону 2021-2022 років на території міста Чернігова від 08.10.2021, розпорядження про початок опалювального сезону 2022-2023 років на території міста Чернігова від 12.10.2022, розпорядження про завершення опалювального сезону 2021-2022 років від 05.05.2022, розпорядження про завершення опалювального сезону 2022-2023 років від 28.03.2023 Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» розпочинав і закінчував опалювальний сезон в м.Чернігові.

Власником нежитлового приміщення в м. Чернігів, вул. Захисників України, 17, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Івушка», що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2008.

З 01.10.2021 договірні відносини між Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», виконавцем послуг з постачання теплової енергії, та споживачем - власником (користувачем) нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Івушка» врегульовані Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Типовий індивідуальний договір) затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».

Пунктом 1 Типового індивідуального договору встановлено, що він є публічним договором приєднання, укладеним з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та в порядку Закону України Про житлово-комунальні послуги.

01.10.2021 на виконання вимог абз. 2 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця за адресою http://new.teplo.cn.ua/?page_id:=7299 Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії у вільному доступі.

Згідно з п. 2 Типового індивідуального договору цей договір набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця.

Як зазначав позивач, оскільки нежитлове приміщення, власником якого є відповідач, є невід`ємною частиною житлового будинку за адресою: вул. Захисників України, 17, відповідно ТОВ «ТБ «Івушка», є і співвласником будинку, а члени даного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

З 01.11.2021 між сторонами діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 17, який є укладеним.

Будинок у м. Чернігові по вул. Захисників України, 17, обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії (заводський номер 53465418). У приміщенні відповідача також установлений прилад обліку теплової енергії (заводський номер 007221).

Тарифи, на підставі яких розрахована вартість спожитих послуг, затверджені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.11.2021 № 648 (п. 2.2. у розмірі 4438,17 грн/Гкал.

Про прийняті рішення щодо зміни розмірів нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, в установленому порядку позивачем проінформовано споживачів шляхом розміщення на власному веб-сайті в вільному доступі інформаційних повідомлень з наведенням відповідних обґрунтувань за посиланням htt://new.teplo.cn.uа/ починаючи з 01.10.2021, за кожним розрахунковим періодом.

Розмір плати за абонентське обслуговування споживачів для комунальних послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що надаються споживачам позивачем затверджені наказами від 28.10.2021 № 335 (з 01.11.2021 у розмірі 27,85 грн (з ПДВ)), від 01.11.2022 № 377 (з 01.11.2022 у розмірі 17,99 грн (з ПДВ).

Матеріали справи містять акти від 11.10.2021, від 24.10.2022 про здійснення підключення теплової енергії для опалення до житлового будинку, розташованого за адресою вул. Захисників України, 17, а також до магазину ТОВ «ТБ «Івушка», площею 424,0 кв.м, що вбудоване в даний житловий будинок та система опалення якого є невід`ємною частиною системи опалення будинку, тобто це приміщення має єдину з будинком систему опалення.

Відповідно до актів прийому передачі послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 року на суму 4243,92 грн, за січень 2022 року на суму 4 179,63 грн, за лютий 2022 року на суму 3 597,26 грн, за березень 2022 року на суму 1 493,99 грн, за квітень 2022 року на суму 46,09 грн, за травень 2022 року на суму 46,09 грн, за червень 2022 року на суму 26,36 грн, за липень 2022 року на суму 46,09 грн, за серпень 2022 року на суму 46,09 грн, за вересень 2022 року на суму 46,09 грн, за жовтень 2022 року на суму 1127,25 грн, за листопад 2022 року на суму 6 861,70 грн, за грудень 2022 року на суму 8 440,57 грн, за січень 2023 року на суму 8 598,14 грн, за лютий 2023 року на суму 7 650,86 грн, за березень 2023 року на суму 5 785,34 грн, за квітень 2023 року на суму 1 354,82 грн, звітів про спожиту теплову енергію, в період з грудня 2021 року по березень 2023 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 53 610,02 грн.

Крім того, позивачем опубліковано рахунки на оплату № 1-0447 від 31.12.2021, № 1-0447 від 31.01.2022, № 1-0574 від 28.02.2022, № 1-0447 від 31.03.2022, № 1-0447 від 13.04.2022, № 1-0447 від 30.04.2022, № 1-0447 від 31.05.2022, № 1-0447 від 30.06.2022, № 1-0447 від 31.07.2022, № 1-0447 від 31.08.2022, № 1-0447 від 30.09.2022, № 1-0447 від 31.10.2022, № 1-0447 від 30.11.2022, № 1-0447 від 31.12.2022, № 1-0447 від 31.01.2023, № 1-0447 від 28.02.2023, № 1-0447 від 31.03.2023, № 1-0447 від 30.04.2023.

При цьому, відповідачем не сплачено вартість поставленої та спожитої електричної енергії, щр спричинило заборгованість у розмірі 53 610,02 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач посилався на наступне:

- приміщення (будівля) ТОВ «ТБ «ІВУШКА» фактично не заходяться в будівлі багатоквартирного будинку № 17 по вул. Захисників України в м. Чернігові. Відповідно до технічної документації вказана будівля товариства має 2-два поверхи, окремо свій вхід, дах, підвальні приміщення, окремо свої несучі стіни, фактично приміщення товариства є окремою 2-х поверховою спорудою та має спільну тільки одну зовнішню прибудовану стіну до стіни будинку на рівні першого поверху. Вказана прибудова має свої окремі інженерні системи обігріву, трубопроводи, стояки, які не залежать від систем будинку, фактично це є окрема 2-х поверхова споруда з своїми окремими інженерними та технологічними комунікаціями;

- стояки (до житлового будинку) в приміщеннях товариства заізольовані. Інженерно та технологічно приміщення будівлі, якими володіє ТОВ «ТБ «ІВУШКА», жодним чином не використовує теплову енергію від трубопроводів, стояків та підводки багатоквартирного будинку № 17 по вул. Захисників України в м. Чернігові, оскільки це технічно неможливо.

- з 2016 року приміщення прибудови до будинку, які є у власності ТОВ «ТБ «ІВУШКА» взагалі не використовують теплову енергію від АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО», обігрів приміщень будівлі здійснюється додатково вставленими еклектичними радіаторами(конвекторами), вода нагрівається електричними приладами (бойлерами).

- АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» не надано до суду жодного належного доказу, який підтверджує той факт, що приміщення (будівля) ТОВ «ТБ «ІВУШКА» використовує теплову енергію від трубопроводів, стояків та підводки багатоквартирного будинку № 17.

- 15.09.2014 укладений Договір № 1-0447 «На виробництво, транспортування, постачання теплової енергії». Відповідно до змісту ст.11 Договір від 15.09.2014 № 1-0447 «На виробництво, транспортування, постачання теплової енергії» діє з дня укладення і до дня його припинення чи розірвання. Станом на сьогоднішній день Договір від 15.09.2014 року № 1-0447 «На виробництво, транспортування, постачання теплової енергії» не є припиненим чи розірваним, тобто є діючим.

- будівля ТОВ «ТБ «ІВУШКА» має свій окремий прилад обліку теплової енергії «Суперком-01SKS3» зав.№ 007221, який встановлений 15.09.2014 фахівцями АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО».

- відповідно до поданих до АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звітів за спожиту теплову енергію про візуальне зняття засобу (приладу) обліку теплової енергії, ТОВ «ТБ «ІВУШКА» починаючи з 2016 року і по сьогоднішній день станом на 04.10.2023 не отримувало від АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» послуги з постачання теплової енергії.

- ТОВ «ТБ «ІВУШКА» не отримувало від АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» актів на постачання та рахунків на оплату за отриману теплову енергію на вказану будівлю. АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» надало до суду копії актів на постачання теплової енергії та рахунків фактури, разом з тим, дані акти та рахунки фактури ТОВ «ТБ «ІВУШКА» не надавалися та споживачем не підписані.

- надані Акти від 11.10.2021 та від 24.10.2022 про підключення теплової енергії до продовольчого магазину ТОВ «ТБ «ІВУШКА», разом з тим, вказані акти товариству не надавалися та представниками ТОВ «ТБ «ІВУШКА» не підписані.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування колегії суддів у відпустці та інші чинники.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Згідно із п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Матеріали справи містять, докази опублікування поивачем тексту договору на офіційному веб-сайті 01.10.2021, і відповідно зі спливом 30-денного строку типовий індивідуальний договір від 01.11.2021.

Крім того, згідно з абз. 6 п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Фактом приєднання споживача до умов договору, згідно п. 4 Типового індивідуального договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 5 Типового індивідуального договору встановлено, що виконавець зобов`язується надати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах , що визначені даним договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

При цьому, згідно з абз. 6 п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018, № 315.

За частиною 1 статті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Обсяг спожитої послуги, визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика розподілу № 315) (п. 11 Типового індивідуального договору).

Пунктом 5 Типового індивідуального договору встановлено, що обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідувальними системами опалення.

Приписами п. 30 Типового індивідуального договору встановлено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://new.teplo.cn.ua.

Вартістю послуги, згідно з п. 31 Типового індивідуального договору, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://new.tepIo.cn.ua/.

Розрахунковим періодом, відповідно п. 32 Типового індивідуального договору, для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Згідно з п. 34 Типового індивідуального договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту Послугу.

За приписами п.п.3 п. 41 Типового індивідуального договору Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 «Про деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води» у зв`язку із зміною ціни природного газу встановлено механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) застосовується до споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) з урахуванням диференціації тарифів, що визначається згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ від 01.06.2011 №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги.

У відповідності до вимог зазначеної Постанови у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу у грудні 2021 року, у січні 2022 року, у лютому 2022 року, у березні 2022 року (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) виконавцем змінювався у бік зменшення розмір нарахувань Споживачу за теплову енергію, що було щомісяця відображено у платіжних документах споживача, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом.

Про прийняті рішення щодо зміни розмірів нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, в установленому порядку позивачем проінформовано споживачів шляхом розміщення на власному веб-сайті у вільному доступі інформаційних повідомлень з наведенням відповідних обґрунтувань за посиланням htt://new.teplo.cn.uа/?раgе_іd=7866 починаючи з 01.10.2021 за кожним розрахунковим періодом.

За змістом частини 6 статті 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, за якою обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, установлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої в будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до розділу ІІІ Методики розподілу № 315.

Пунктом 6 розділу ІІІ Методики визначено, що в будівлі/будинку, в якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалювального приміщення, оснащеного вузлом розподільчого обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільчого обліку з урахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.

Пунктами 1, 2 розділу VI Методики встановлено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень.

У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об`єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулами 32, 33 Методики.

Згідно з п. 5 частини 2 статті 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства.

З наведеного вбачається, що в разі відсутності змін у показах комерційного приладу обліку наявне порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії в розрахунковому періоді і такому споживачу, відповідно до вимог Методики розподілу № 315, здійснюється донарахування обсягу спожитої теплової енергії.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що з 01.11.2021 між сторонами діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 17 із чим суд апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно до актів прийому передачі послуги з постачання теплової енергії за грудень 2021 року на суму 4243,92 грн, за січень 2022 року на суму 4 179,63 грн, за лютий 2022 року на суму 3 597,26 грн, за березень 2022 року на суму 1 493,99 грн, за квітень 2022 року на суму 46,09 грн, за травень 2022 року на суму 46,09 грн, за червень 2022 року на суму 26,36 грн, за липень 2022 року на суму 46,09 грн, за серпень 2022 року на суму 46,09 грн, за вересень 2022 року на суму 46,09 грн, за жовтень 2022 року на суму 1127,25 грн, за листопад 2022 року на суму 6 861,70 грн, за грудень 2022 року на суму 8 440,57 грн, за січень 2023 року на суму 8 598,14 грн, за лютий 2023 року на суму 7 650,86 грн, за березень 2023 року на суму 5 785,34 грн, за квітень 2023 року на суму 1 354,82 грн, звітів про спожиту теплову енергію, в період з грудня 2021 року по березень 2023 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 53 610,02 грн.

Крім того, позивачем опубліковано рахунки на оплату № 1-0447 від 31.12.2021, № 1-0447 від 31.01.2022, № 1-0574 від 28.02.2022, № 1-0447 від 31.03.2022, № 1-0447 від 13.04.2022, № 1-0447 від 30.04.2022, № 1-0447 від 31.05.2022, № 1-0447 від 30.06.2022, № 1-0447 від 31.07.2022, № 1-0447 від 31.08.2022, № 1-0447 від 30.09.2022, № 1-0447 від 31.10.2022, № 1-0447 від 30.11.2022, № 1-0447 від 31.12.2022, № 1-0447 від 31.01.2023, № 1-0447 від 28.02.2023, № 1-0447 від 31.03.2023, № 1-0447 від 30.04.2023.

При цьому, відповідачем не сплачено вартість поставленої та спожитої електричної енергії, у зв`язку із чим у відповідача наявна заборгованість, що стало підставою для позивача для звернення до Господарського судуд Чернігівської області

Крім того, відповідач не погоджувався з заявленими вимогами про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що приміщення не є частиною житлового будинку і не споживала надану електричну енергію.

Будинок в м. Чернігів, вул. Захисників України, 17 обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії, що підтверджується актом приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 19.10.2016, свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого вимірювальної техніки від 18.02.2020.

Господарський суд Чернігівської області вірно встановив, що нежитлове приміщення відповідача обладнане приладом обліку теплової енергії, заводський номер 007221, за показами якого станом на день прийняття в експлуатацію, а саме станом на 15.10.2020 2020 року останні дорівнюють 0.

Місцевим господарським судом правомірно враховано, що об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень, які є невід`ємною частиною житлового будинку. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції теплова енергія, що подається в житловий будинок через приєднану мережу розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але й від Інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо).

Суд апеляційної інстанції щодо доводів скаржника стосовно перебування приміщення товариства не у складі житлового будинку зазначає наступне.

Згідно технічного паспорту на нежитлове приміщення в м. Чернігів по вул. Захисників України, 17, який був виготовлений від 10.04.2020, загальна площа нежитлового приміщення не змінилася і складає 1007,7 м2, але відповідно до технічних характеристик була змінена нумерація (літерація) приміщень, а саме: згідно інвентаризаційної справи (інвентаризаційний № 16682, реєстровий номер 22753615) виготовленої станом на 2008 рік приміщення № 2 - 311,7 м2 - наразі у технічному паспорті від 10.04.2020р. це приміщення: 1-104 - 61,2 м2, 1-142 - 219 м2, 1-143 - 30,7 м2, 1-144 - 1,5 м2, приміщення: № 10 - 14,8 м2, № 10а - 0,5 м2, № 10б - 0,5 м2, № 11 - 10,3 м2, № 11а - 0,6 м2, № 11б - 0,6 м2, № 11 в - 7,1 м2, № 12 - 15,3 м2, № 13 - 6,7 м2 - наразі це приміщення: 1-127 - 4,1 м2, 1-128 - 2,3 м2, 1-129 - 14,8 м2, 1-130 - 18,6 м2, 1-131 - 15,9 м2, приміщення: № 28б - 29,3 м2, № 28в - 26,6 м2, - наразі це приміщення: 1-103 - 47,5 м2. Тобто, відповідно технічної документації на вказане приміщення станом на 2020 рік були внесені зміни шляхом перепланувань окремих приміщень без змін площі. У свою чергу відповідно до складеного акту від 15.01.2013, який підписаний директором ТОВ «ТБ «ІВУШКА» та з яким відповідач погоджується і на який неодноразово він посилається у своїх поясненнях, підтверджується, що через приміщення ТОВ «ТБ «ІВУШКА» проходять стояки системи опалення до житлового будинку, які по суті здійснених перепланувань не були прибрані та розташування яких змінено не було. Відповідні стояки системи опалення, що є складовими даного житлового будинку є нічим іншим, як внутрішньобудинковими системами опалення житлового будинку № 17, по вул. Захисників України у м. Чернігові.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не надавав докази про проведення будь-яких змін і перепланувань по вказаному приміщенню щоб підтверджували зміну площі.

Отже, об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок у цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення всіх приміщень будинку (житлових та нежитлових), що є невід`ємною частиною житлового будинку. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції теплової енергії, що подається в житловий будинок через приєднану мережу та розподіляється по всьому будинку по внутрішньо будинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання, розташованих на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо).

Будинок в м. Чернігів, вул. Захисників України, 17 обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії, що підтверджується актом приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 19.10.2016, свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого вимірювальної техніки від 18.02.2020.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача стосовно того, що приміщення не є спільною частиною житлового будинку, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд пергої інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання умов Договору, надав послуги з постачання теплової енергії на опалення будинку за адресою м. Чернігів, вул. Захисників України,17 (у тому числі нежитлового приміщення, магазину, площею 424,0 кв. м), як невід`ємної частини житлового багатоквартирного будинку, в період з грудня 2021 року по квітень 2023 року.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача, щодо не отримання актів на постачання та рахунків на оплату за отриману теплову енергію з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 23 Договору, Споживач щомісяця повинен передавати показання приладів теплової енергії виконавцю комунальних послуг.

Крім того, відповідно до умов Договору, а саме п. 41 споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

У той же час, п. 40 Договору обумовлено право споживача без додаткової плати одержувати від виконавця інформацію про ціну/тариф на послугу, загальну вартість щомісячного платежу тощо.

Проте, матеріали справи не містять ні доказів того, що відповідач, відповідно до вищевказаних норм, щомісячно подавав звіти про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, навіть у випадку, якщо покази не змінювались, ні доказів того, що відповідач звертався до виконавця послуги за інформацією щодо ціни/тарифів, загальної вартості щомісячного платежу.

Питання відключення від систем централізованого опалення регулюється Правилами користування тепловою енергією (затвердженими постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007), та Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 та діє в спірному періоді).

Відповідно до абзацу 6 п. 40 Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

За п. 4 розділу І Порядку № 169 орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 169 рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та / або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення комісії.

За пунктами 1, 2, 7, 13 розділу ІІІ Порядку № 169 власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України Про житлово - комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) в такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Інформація про перелік багатоквартирних будинків, в яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та / або гарячого водопостачання) в такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання в разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до п. 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання в разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до п. 9 цього розділу.

Після підписання акту виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Таким чином, єдиним належним документом, що фіксує факт відключення (від`єднання) будинку/будівлі/ окремого нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є акт про відключення від мереж ЦО і ГВП, що складається в порядку, наведеному вище.

Суд першої інстанції вірно встановив, що матеріали справи не містять акту про відключення окремого приміщення від мереж централізованого опалення.

Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах та що проходять або є дотичними до будівлі житлового будинку.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача, із чим суд апеляційної інстанції погоджується.

Стосовно заперечнь скаржника, щодо розташування приміщення в будівлі багатоквартирного будинку № 17 по вул. Захисників України в м. Чернігові, та апеляційна скарга містить пояснення, що вказана прибудова має свої окремі інженерні системи обігріву, трубопроводи, стояки, які не залежать від систем будинку, фактично це є окрема 2-х поверхова споруда з своїми окремими інженерними та технологічними комунікаціями, і суд першої інстанції не дослідив належним чином докази, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не надано доказів наявності окремих інженерних систем обігріву, трубопроводів, стояків.

Крім того, відповідач у апеляційній скарзі наголошував на тому, шо в приміщенні будівлі магазину ТОВ «ТБ «ІВУШКА» проходять теплові труби, які йдуть від приміщення магазину до приміщення житлового будинку.

З приводу того, що між сторонами діє договір від 15.09.2014 № 1-0447, суд першої інстанції вірно зазначав, що 01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України №1022, № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено форму типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію у розмірі 53 610,02 грн.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 53 610,02 грн заборгованість.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №927/309/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №927/309/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №927/309/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Івушка".

4. Матеріали справи №927/309/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім