Ухвала

від 12.11.2024 по справі 902/411/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" листопада 2024 р. Справа № 902/411/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Миханюк М.В.

судді Тимошенко О.М.

судді Юрчук М.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.09.24р. у справі №902/411/24

за позовом: Міністерства оборони України

до: Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл"

за участю Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

про стягнення 82 583 773,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.09.2024 у справі № 902/411/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" на користь Міністерства оборони України 21 567 290,89 грн пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за Договором № 286/3/23/104 від 23.02.2023 за період з 24.08.2023 по 01.01.2024 рр.; 11 653 811,64 грн - штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару понад 30 днів.

Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог Міністерства оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" 9 112 340,81 грн пені, 331 129,76 грн штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару понад 30 днів, 39 919 200,00 грн штрафу, нарахованого за односторонню відмову від виконання зобов`язань.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення апеляційним судом по суті апеляційної скарги.

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (adress: Esentepe Mahallesi Oto Caddesi Loft2, e-mail: info@dexxon.com).

Рішення господарського суду Вінницької області від 16.09.2024 у справі №902/411/24 в частині задоволених позовних вимог змінити. Зменшити розмір пені та штрафу (штрафу у розмірі 7% вартості товару, поставка якого прострочена на понад 30 днів): - на 99 % - за несвоєчасну поставку товару, який хоч і з прострочкою, але все ж був поставлений, а також товару, який вилучено у ході обшуку та передано на зберігання до військової частини; - на 90 % - за не поставку товару, який фактично не був поставлений.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011.

Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пп.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За нормами пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з матеріалів справи, позов містить вимогу майнового характеру, при цьому рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем у відсотковому розмірі (99% та 90%)в задоволеній частині в сумі 31 840 048,46 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.09.2024 у справі №902/411/24 становить 573 120,87 грн, а саме: (31 840 048,46грн х1,5%х150%х0,8).

Проте, апелянтом не долучено до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення апеляційної інстанції по суті у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, пов`язаним із несплатою позивачем на користь відповідача коштів (понад 150 млн.грн) за поставлений за укладеними між цими сторонами договорами товар, а також з огляду на арешт банківських рахунків, належних відповідачу.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Товариство з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" не відноситься до переліку осіб, зазначених у п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

При цьому, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, поданими скаржником доказами не підтверджено наявності умов, зазначених у ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, які є підставами для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, слід вказати, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення чи звільнення від такої сплати.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за приписами норм вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами.

При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду за захистом свого права потрібно з`ясувати, чи призводить вимога сплати судового збору за конкретних обставин справи до обмеження заявника на доступ до суду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник матиме кошти на сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.2 ч. 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, скаржнику необхідно сплатити 573 120,87 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S колегією суддів наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою "Трейд Лайнс Рітейл" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.09.24р. у справі №902/411/24 - залишити без руху.

3. Зобов`язати апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати докази сплати 573 120,87 грн судового збору.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

6. Ухвалу направити апелянту.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.