СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/1615/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
за участю представників сторін
прокурор Горгуль Н.В., службове посвідчення №072883 від 01.03.2023
від позивача не з`явився
від відповідача 1- Ступнік С.В., адвокат, ордер серія ВІ №1234909 від 04.08.2024
від відповідача 2 не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Берегове" (вх.№1949 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 (дата складання повного тексту відсутня, дата ЕЦП повного тексту рішення 19.07.2024 , м. Полтава), суддя Солодюк О.В.
за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області, м. Пирятин, Полтавська область
до 1. Фермерського господарства "Берегове", с. Давидівка, Пирятинський район, Полтавська область
2. Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, с. Давидівка, Лубенського (Пирятинського) району, Полтавської області
про визнання незаконними рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області звернувся до Фермерського господарства "Берегове" та ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з позовною заявою, я якій просив суд:
- визнати незаконними та скасувати рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради";
- визнати незаконними та скасувати рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 133а від 22.12.2017 "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ "Берегове";
- визнати недійсним договір оренди землі №02 від 12.12.2012, укладений між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством "Берегове" щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 г, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі №02 від 12.12.2012, яка укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством "Берегове" щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межа населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області загальною площею 20,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку Фермерського господарства "Берегове";
- зобов`язати Фермерське господарство "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акту приймання-передачі.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району прийняті, а договір оренди землі та додаткова угода до нього укладена із порушенням земельного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134 ЗК України, п.3.5. наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки», ст. 15 Закону України Про оренду землі, а тому вони є незаконними, підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а також просив скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити право оренди ФГ Берегове на спірну земельну ділянку та зобов`язати ФГ Берегове повернути земельну ділянку територіальній громаді Пирятинської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.11.2021, зокрема, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 позов задоволено (т.2, а.с.45-53).
Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ Берегове для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради.
Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 133а від 22.12.2017 Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ Берегове.
Визнано недійсним договір оренди землі №02 від 12.12.2012, укладений між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством Берегове щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069.
Визнано недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 02 від 12.12.2012, яка укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством Берегове щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Берегове на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789 та припинено право оренди на вказану земельну ділянку Фермерського господарства Берегове.
Зобов`язано Фермерське господарство Берегове повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Стягнуто з Фермерського господарства Берегове на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі 13620 грн.
В оскаржуваному рішенні господарський суд дійшов висновку, що прокурором дотримано ст. 23 Закону України Про прокуратуру, що є підставою для звернення з даним позовом до суду.
Також господарський суд дійшов висновку, що прийняття оспорюваних рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району здійснено без дотримання порядку встановленого ст. ст. 116, 118, 124, 134 Земельного кодексу України, а відтак з порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району незаконними та їх скасування.
Отже, суд першої інстанції визнав незаконним та скасував рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ Берегове для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради та рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 133а від 22.12.2017 Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ Берегове, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог про визнання недійсним договору оренди землі № 02 від 12.12.2012 та визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі № 02 від 12.12.2012, яка укладена 29.12.2017.
Крім іншого в оскаржуваному рішенні встановлено, що ефективним способом захисту порушених прав в даному випадку є також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства Берегове на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069.
Стосовно тверджень відповідача-1 про пропуск строку позовної давності господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що фактично Пирятинській міській раді про вищевказані порушення вимог земельного законодавства стало відомо з листа Лубенської окружної прокуратури від 02.09.2021, а тому даний позов поданий прокурором в межах строку позовної давності.
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач-1, Фермерське господарство Берегове звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 скасувати, ухваливши рішення про відмову в задоволенні позову.
Також, скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому останній просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підприємство-орендар, щодо якого прийнято первісне рішення щодо надання земельної ділянки в оренду, вправі розраховувати на відповідне логічне закінчення процедури оформлення в порядку, який був визначений законом на час початку такої процедури.
Станом на 13.12.2011 не існувало чітко визначеного порядку проведення земельних торгів. Відповідні деталізовані зміни в законодавстві було здійснено Законом України від 05.07.2012 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» №5077-VI (набрав чинності 18.08.2012).
Порядок проведення конкурсу з відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавців торгів встановлений згідно з наказом Мінагрополітики від 25.09.2012 №579 «Про затвердження Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах».
Скаржник зауважує, зокрема, зі змісту та дат прийняття вищевказаних нормативних актів, практики, яка склалась на відповідний період, системне проведення земельних торгів було запроваджено значно пізніше 2012 року, тобто навіть за межами спірного періоду. За будь-яких умов, станом на кінець 2011 року, проведення земельних торгів було законодавчо та технічно неможливим.
Відтак, на думку апелянта, висновок господарського суду щодо укладення договору оренди земельної ділянки з порушенням встановленої законом процедури, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням ст.134 Земельного кодексу України, є хибною.
Щодо представництва прокурора скаржник звертає увагу на той факт, що у справі, яка розглядається, прокурор обґрунтовував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері надання в оренду земель комунальної власності на неконкурентних засадах.
За твердженням прокурора, земельна ділянка передана в оренду поза конкурсом, без проведення земельних торгів, що у свою чергу позбавляє територіальну громаду можливості отримати до бюджету більше коштів за їх використання.
Прокурор зазначав, що особою, уповноваженою державою для здійснення функцій щодо розпорядження земельними ділянками від імені територіальної громади, є Давидівська сільська рада, однак саме вона ухвалила незаконне рішення, яке оскаржується, а тому є відповідачем (в особі ліквідаційної комісії) у справі.
Відтак, апелянт вважає, що оскільки прокурор у цій справі визначив Давидівську сільську раду одним зі співвідповідачів у справі та пред`явив до неї вимоги про визнання незаконними та скасування рішення, то суд першої інстанції мав оцінити наявність підстав для звернення до суду прокурора саме як самостійного позивача.
Подібні за змістом правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18.
Окрім того, прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.
Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
Апелянт зазначає, що доводи прокурора та висновки суду про відсутність компетентного органу, уповноваженого на звернення до суду з позовами зазначеної категорії заслуговують критичної оцінки, оскільки Давидівська сільська рада (чи її правонаступник), як сторона оспорюваного правочину, мала право заявити відповідну позовну вимогу про визнання його недійсним та бути позивачем у справі.
Водночас, подібне вправі здійснити й прокурор, але тільки за умов встановлення бездіяльності компетентного органу.
Скаржник також звертає увагу на той то факт, що прокурор взагалі не звертався до Давидівської сільської ради (чи її правонаступника) з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави (доказів зворотного матеріали справи не містять), чим позбавив відповідний орган відреагувати на дані факти та вжити адекватних заходів у такій ситуації (з`ясувати обставини стверджуваних прокурором порушень, призначити перевірку таких обставин, вчинити дії для виправлення допущеної бездіяльності, подати позов або надати аргументовані заперечення).
На думку апелянта, в даному випадку (виходячи з суті правовідносин, які мають місце) теоретично прокурор мав визначити Пирятинську міську раду (як правонаступника Давидівської сільської ради) саме відповідачем органом, який, зокрема, допускає/допустив бездіяльність щодо непред`явлення ним відповідного позову до ФГ «Берегове».
Стосовно пропущеного прокурором строку позовної давності, скаржник зауважує, що правовідносини оренди щодо спірної земельної ділянки існують з 2011-2012 року. Весь цей час прокуратура не була обмежена в праві та можливості і раніше здійснити запити, ініціювати відповідну перевірку та довідатись про невідповідність правочину та процедури його укладення вимогам закону (якщо порушення є).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 у справі №917/1615/21 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 витребувані матеріали справи №917/1615/21 у суду першої інстанції та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
27.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1615/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, зокрема, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Берегове" на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 залишено без руху. Зобов`язано Фермерське господарство Берегове усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати докази реєстрації в електронному кабінеті в ЕСІТС.
У встановлений судом строк, на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій останній надав відповідь №3505178 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 02.09.2024.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024, зокрема, поновлено Фермерському господарству "Берегове" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Берегове" на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21. Встановлено учасникам справи строк до 01.10.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв, клопотань та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "23" жовтня 2024 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .
26.09.2024, у строк встановлений судом, Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області на адресу Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку направлений відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ФГ «Берегове», рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 залишити без змін.
Відзив розглянутий судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 у справі №917/1615/21 у зв`язку з відпусткою судді Попкова Д.О. апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
У судове засідання, призначене на 23.10.2024 в режимі відеоконференції з`явився апелянт, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 23.10.2024 був присутній прокурор, який заперечував проти апеляційної скарги та підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін.
Судом апеляційної інстанції було оголошено перерву в судовому засіданні до 06.11.2024 о 10:30 год.
У судове засідання 06.11.2024 в режимі відеоконференції з`явився апелянт, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання 06.11.2024 з`явився прокурор, який підтримав доводи, викладені у відзиві та просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи, за наявними у матеріалах справи доказами.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта та прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області за результатами вивчення питання додержання вимог законодавства при використанні земель комунальної власності встановлено факт порушення інтересів держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області при використанні земельної ділянки загальною площею 20,5 га з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, розташованої на території Пирятинської ОТГ Лубенського району Полтавської області.
Встановлено, що рішенням Давидівської сільської ради Пирятинського району від 22.11.2012 Про надання дозволу Фермерському господарству Берегове на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", Фермерському господарству Берегове надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,5 га, розташованої на території Давидівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішенням Давидівської сільської ради Пирятинського району від 12.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду Фермерському господарству Берегове для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 20,5 га.
На підставі вищевказаного рішення, 12.12.2012 між ФГ Берегове та Давидівською сільською радою Пирятинського району укладено договір оренди землі № 02, згідно якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 20,5 га терміном до 01.01.2018 року.
22.12.2017 рішенням Давидівської сільської Пирятинського району № 133а продовжено договір оренди земельної ділянки від 12.12.2012 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 20,5 га, яка розташована в межах населеного пункту в межах Давидівської сільської ради Пирятинського району з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, терміном до 01.01.2025.
Речове право (оренда) зареєстровано державним реєстратором Чорнухинської РДА 09.01.2018 № 24385789.
Прокурор посилався на те, що рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району прийняті, а договір оренди землі та додаткова угода до нього укладена із порушенням земельного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134 ЗК України, п.3.5. наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011 Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, ст. 15 Закону України Про оренду землі, а тому вони є незаконними, підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а також просив скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити право оренди ФГ Берегове на спірну земельну ділянку та зобов`язати ФГ Берегове повернути земельну ділянку територіальній громаді Пирятинської міської ради.
Суд першої інстанції встановив наявність у прокурора права на звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави, з чим колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-п/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Вказаних висновків також дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.08.2020 у справі №915/16219, від 02.09.2020 у справі №911/980/18.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Аналогічна позиція наведена також у постанові ВС від 02.09.2020 у справі №911/980/18.
У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову або скарги в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме звернення до суду або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
В оскаржуваному рішенні господарським судом зазначено, що Лубенською окружною прокуратурою листом від 02.09.2021 №53/2-4069 вих-21 повідомлено Пирятинську міську раду про виявлені порушення та необхідність їх усунення, в тому числі і шляхом звернення до суду (т.1, а.с.48-49).
Листом від 07.10.2021 № 5630/02-33 Пирятинська міська рада повідомила прокуратуру про відсутність підстав для вжиття заходів щодо розірвання договору оренди (т.1, а.с.50).
Зі змісту цього листа вбачається, що «Відповідно до постанови Верховного суду від 27.01.2021 по справі № 917/341/19 за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області до ФГ «Берегове» і Давидівської сільської ради про скасування рішень Давидівської сільської ради та припинення договору оренди землі від 12.12.2021 №2, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове» щодо земельної ділянки площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, судом відмовлено прокурору в задоволенні позову.
Згідно статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення є обов`язковими для виконання. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Враховуючи викладене, вважаємо, що відсутні підстави для вжиття заходів щодо розірвання зазначеного договору оренди».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять лист Лубенської окружної прокуратури Полтавської області від 11.10.2021 №53/2-4861 вих21 та від 11.10.2021 №53/2-4852 вих-21 (однакові за змістом) до Пирятинської міської ради про те, що Лубенською окружною прокуратурою прийнято рішення про звернення в порядку представництва в інтересах держави в Господарському суді Полтавської області в інтересах Пирятинської міської ради до ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради, ФГ «Берегове» про визнання незаконними рішення сесії Давидівської сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки (т.2, а.с.6-8).
В судовому засіданні прокурор зазначив, що відповідь Пирятинської міської ради в листі від 07.10.2021 на звернення прокурора є бездіяльністю органу місцевого самоврядування.
Верховний Суд України в постанові від 13.06.2017 у справі № 800/490/15 зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Отже важливим аспектом такої бездіяльності є невчинення дій компетентним органом щодо усунення порушення інтересів держави у розумний строк, який має визначатися виходячи з конкретної ситуації.
Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наведене, дійшла висновку про те, що відповідь Пирятинської міської ради в листі від 07.10.2021 № 5630/02-33 не можна розцінювати як бездіяльність органу місцевого самоврядування на звернення прокурора в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор не зазначив про невжиття Давидівською сільською радою заходів щодо усунення виявлених порушень.
Більш того, прокурор в порушення вимог Закону України Про прокуратуру взагалі не звертався до відповідача 2, Давидівської сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави (доказів зворотнього матеріали справи не містять), чим позбавив відповідний орган відреагувати на дані факти та вжити відповідні заходи.
При цьому, Давидівська сільська рада не заявляла про наявність будь-яких перешкод для здійснення такого захисту самостійно чи неможливість вчинення відповідних дій внаслідок інших обставин.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №910/1062/18 зазначено, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого по суті.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Давидівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, як власник земель комунальної форми власності, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду у випадку наявності порушених інтересів територіальної громади, а сама по собі обставина не звернення такої юридичної особи з позовом протягом певного часового періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання органом місцевого самоврядування функцій із захисту інтересів держави у випадку їх порушення.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовною заявою не доведено причин неможливості здійснення Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області захисту охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, а також не наведено доказів того, що відповідні органи не можуть чи не бажають здійснювати відповідний захист та звертатись до суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про відсутність підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (п.83) наголошено про те, що натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 54; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, пункт 8.41; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.58).
Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21 підлягає скасуванню, позов Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на Полтавську обласну прокуратуру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 226, 270, 273, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Берегове" на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду.
Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави,7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь Фермерського господарства "Берегове" (37010, Полтавська область, Лубенський район, вул. Київська, 13 код ЄДРПОУ 32464591) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 16 344,00 грн.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 12.11.2024.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122952924 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні